Ухвала

від 29.04.2021 по справі 556/1276/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 556/1276/20

провадження № 61-7016ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усик Г. І.

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до Садово-городнього товариства Пролісок про відновлення електропостачання, стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до Садово-городнього товариства Пролісок про відновлення електропостачання, стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 03 червня 2019 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1090 га для ведення індивідуального садівництва за межами населеного пункту на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району в межах Садово-городнього товариства Пролісок . На цій ділянці знаходиться садовий будинок. 01 серпня 2016 року відповідачем незаконно та самовільно, без попередження, всупереч вимогам чинного законодавства відключив електропостачання від вказаного садового будинку. На момент відключення в холодильнику та морозильній камері знаходились продукти харчування вартістю 6 000,00 грн, які зіпсувались, чим позивачу заподіяно майнової шкоди. Незаконним відключенням позивачу завдано і моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі 500 000,00 грн, яка полягає в неможливості використовувати будинок для відпочинку та реабілітації, та пов`язаних із цим незручностями й переживаннями. Із наведених підстав просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов`язати відповідача за власний рахунок відновити електропостачання, стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду у розмірі 6 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , як законного представника неповнолітнього позивача ОСОБА_1 на користь Садово-городнього товариства Пролісок понесені відповідачем судові витрати на суму 10 000,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, зазначив, що обґрунтування позовних вимог законами та підзаконними нормативними актами, які регулюють порядок електропостачання земельних ділянок членів садово-городнього товариства, не можуть бути застосовані судом при вирішенні цього спору, оскільки між сторонами відсутні будь-які правовідносини, які випливають з членства особи в Товаристві. Суд зазначив, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження існування договору про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача, відсутні також і підтвердження звернення із такими заявами до відповідача з боку позивача, його законного представника ОСОБА_2 або у свій час - ОСОБА_3 , батька позивача, правонаступником якого і є останній. Окрім того, відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що земельній ділянці, яка розташована в межах СГТ Пролісок , наявне будь-яке нерухоме майно, зокрема, садовий будинок, про який вказує сторона позивача, а також доказів як факту, так і розміру заподіяння матеріальної шкоди псуванням продуктів харчування.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 у квітні 2021 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про усунення зобов`язання відновити електропостачання, що не представляє складності у зв`язку зі сталістю законодавства та судової практики, та майнова вимога про відшкодування шкоди на загальну суму 506 000,00 грн, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн).

З огляду на зазначене вище, ця справа є справою незначної складності і не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,касаційна скарга не містить.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, зокрема, з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, та зазначених підстав не встановлено.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до Садово-городнього товариства Пролісок про відновлення електропостачання, стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик