Ухвала

від 08.04.2021 по справі 939/56/21

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/56/21

УХВАЛА

08 квітня 2021 року

Слідчий суддя Бородянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и л а :

08 квітня 2021 року адвокат ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із вказаним клопотанням від імені ОСОБА_2 та просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду від 18 січня 2021 року на належне ОСОБА_2 майно, а саме: 2 папки швидкозшивачііз найменуваннями«Соя» та«Отгрузки» вяких містятьсядокументи зрукописним тадрукованим текстом,жорсткий дискчорного кольоруз серійнимномером №WDAVY6080620,ноутбук HP,с.н.CND4478BGL,та заряднийпристрій донього,с.н.WDUUTOADD7MALJ,18 біг бегів зернової культури сімейства сої, що буливиявлені тавилучені вході проведеного14січня 2021року оглядуза адресою: АДРЕСА_1 , та яке визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021110120000007 від 06 січня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного.

Положенням частини 1 статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК України).

Відповідно до частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в пункті 24 рішення по справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 вказав, що фраза «встановлений законом» стосується не лише правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Таким чином, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини такий суд має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.

З урахуванням цього, слід застосовувати аналогію закону на підставі статті 7 КПК України і враховувати положення частини першої статті 21 КПК України про те, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно доч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч. 6 ст.9КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 174 КПК України).

Таким чином, клопотання власника майна про скасування арешту майна має розглядатись слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

В свою чергу, за положеннями ст.38КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

У зв`язку із реформуванням органів поліції на підставі наказу Голови Національної поліції № 955 від 8 грудня 2020 року «Про затвердження змін до Структури територіальних органів поліції», утворено СВ Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, у складі Відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області /раніше Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області/ слідче відділення відсутнє.

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна може бути подано до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого розташовано Бучанське РУП ГУНП в Київській області (м. Боярка), у складі якого функціонує слідчий відділ, що проводить досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.

При цьому, статтею 34 КПК України суди не наділено повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Відповідно до частини 3 статті 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

За таких обставин, суд вбачає підстави для застосування аналогії закону, а саме: норми пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді.

Беручи до уваги викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 слід повернути заявнику, що не позбавляє останнього права звернення з цим клопотанням до відповідного слідчого судді, в межах територіальної підсудності якого знаходиться орган досудового розслідування.

Керуючись ст. 1, 3, 7, 9, 21, 26, 132, 174,304, 309, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна, для звернення за підсудністю до відповідного слідчого судді, в межах територіальної підсудності якого знаходиться орган досудового розслідування.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддяА.Міланіч