Рішення
від 09.03.2021 по справі 911/2892/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2892/20

Суддя господарського суду Київської області Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство ,

с. Пірново Вишгородського району Київської області,

до відповідача: Вишгородської районної державної адміністрації Київської області,

м. Вишгород Київської області,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні

позивача: Державне агентство лісових ресурсів України, м. Київ,

про визнання недійсними розпоряджень

за участі представників:

від позивача: Кілічава Т.М., адвокат, довіреність від 12.01.2021,

від відповідача: Савицький А.О., адвокат, ордер від 09.11.2020 № 0003924,

від третьої особи: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» , с. Пірново Вишгородського району (далі по тексту ДП Вищедубечанський лісгосп ) звернулось до господарського суду Київської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, яку ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2020 задоволено та заборонено Вишгородській районній державній адміністрації Київської області приймати будь-які рішення/розпорядження щодо передачі у приватну власність, а державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав, нотаріусам та іншим спеціальним суб`єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації права власності земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3221884000:32:017:0008, 3221884000:32:017:0017, 3221884000:32:017:0004, 3221884000:32:017:0010, 3221884000:32:017:0002, 3221884000:32:017:0016, 3221884000:32:017:0012, 3221884000:32:017:0006, 3221884000:32:017:0014, 3221884000:32:017:0013, 3221884000:32:017:0007, 3221884000:32:017:0011, 3221884000:32:017:0001, 3221884000:32:017:0009, 3221884000:32:017:0005, 3221884000:32:017:0003, 3221884000:32:002:0039, 3221884000:32:002:0037, 3221884000:32:002:0055, 3221884000:32:002:0049, 3221884000:32:002:0011, 3221884000:32:002:0029, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0032, 3221884000:32:002:0092, 3221884000:32:002:0045, 3221884000:32:002:0017, 3221884000:32:002:0065, 3221884000:32:002:0002, 3221884000:32:002:0066, 3221884000:32:002:0023, 3221884000:32:002:0014, 3221884000:32:002:0072, 3221884000:32:002:0074, 3221884000:32:002:0005, 3221884000:32:002:0091, 3221884000:32:002:0097, 3221884000:32:002:0078, 3221884000:32:002:0019, 3221884000:32:002:0018, 3221884000:32:002:0088, 3221884000:32:002:0007, 3221884000:32:002:0068, 3221884000:32:002:0081, 3221884000:32:002:0064, 3221884000:32:002:0082, 3221884000:32:002:0076, 3221884000:32:002:0013, 3221884000:32:002:0075, 3221884000:32:002:0038, 3221884000:32:002:0033, 3221884000:32:002:0006, 3221884000:32:002:0094, 3221884000:32:002:0056, 3221884000:32:002:0030, 3221884000:32:002:0024, 3221884000:32:002:0062, 3221884000:32:002:0022, 3221884000:32:002:0059, 3221884000:32:002:0080, 3221884000:32:002:0040, 3221884000:32:002:0003, 3221884000:32:002:0047, 3221884000:32:002:0042, 3221884000:32:002:0041, 3221884000:32:002:0079, 3221884000:32:002:0090, 3221884000:32:002:0093, 3221884000:32:002:0053, 3221884000:32:002:0021, 3221884000:32:002:0009, 3221884000:32:002:0016, 3221884000:32:002:0010, 3221884000:32:002:0036, 3221884000:32:002:0001, 3221884000:32:002:0054, 3221884000:32:002:0067, 3221884000:32:002:0089, 3221884000:32:002:0077, 3221884000:32:002:0052, 3221884000:32:002:0085, 3221884000:32:002:0051, 3221884000:32:002:0020, 3221884000:32:002:0069, 3221884000:32:002:0012, 3221884000:32:002:0004, 3221884000:32:002:0044, 3221884000:32:002:0027, 3221884000:32:002:0881, 3221884000:32:002:0031, 3221884000:32:002:0046, 3221884000:32:002:0071, 3221884000:32:002:0048, 3221884000:32:002:0096, 3221884000:32:002:0058, 3221884000:32:002:0070, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0073, 3221884000:32:002:0034, 3221884000:32:002:0026, 3221884000:32:002:0087, 3221884000:32:002:0008, 3221884000:32:002:0025, 3221884000:32:002:0035, 3221884000:32:002:0043, 3221884000:32:002:0063, 3221884000:32:002:0084, 3221884000:32:002:0095.

У подальшому 15.10.2020 позивач - ДП Вищедубечанський лісгосп - звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 12.10.2020 до відповідача - Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, м. Вишгород (далі по тексту - Вишгородська РДА), в якому просить суд визнати недійсними розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 21.01.2020 № 32 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» та від 02.07.2020 № 314 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» .

Позов обґрунтований тим, що ДП Вищедубечанський лісгосп є постійним користувачем земель лісового призначення, у тому числі земель на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту) за Державним актом на право постійного коримстування землею від 24.09.1998 серія ІІ-КВ №003309, щодо якого Верховним Судом у постанові від 05.11.2019 у справі №911/1090/18 зроблено висновок, що такий державний акт є чинним.

Крім того, перебування земельної ділянки на території Лебедівської сільської ради (за межами населеного пункту) у складі лісових земель підтверджується за матеріалами лісовпорядкування, у яких, відповідно до ч.1 ст. 48 Лісового кодексу України, надана якісна та кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісоупорядкування.

Проте, 21.01.2020 Розпорядженням Вишгородської РДА №32 було затверджено Детальний план території земельної ділянки площею 56,00 га у межах земель вказаного Державного акту, а 10.06.2020 Розпорядженням Вишгородської РДА №270 надано дозвіл ФОП Мельнику на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 56,00 га на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Спірна земельна ділянка входить до складу земель лісового фонду, користувачем яких на підставі Державного Акту на право постійного користування землею від 24.09.1998 серія ІІ-КВ №003309 є позивач, про що зокрема зазначено у пояснювальній записці ФОП Мельника О.В. до Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок. 02.07.2020 Розпорядженням Вишгородської РДА №314 затверджено вказану технічну документацію. В результаті на території лісових земель ДП Вищедубечанський лісгосп у Державному земельному кадастрі зареєстровано 111 земельних ділянок із цільовим призначенням 07.03Для індивідуального дачного будівництва за вищенаведеними кадастровими номерами. Станом на дату звернення до суду права власності на вказані земельні ділянки ще не зареєстроване, за даними Публічної кадастрової карти земельні ділянки перебувають у державній власності.

За матеріалами ВО Укрдержліспроект земельні ділянки із зазначеними кадастровими номерами повністю накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Лебедівського лісництва, в кварталі 630 виділах 7,8,14,15 та у кварталі 646 виділах 3,4,7,8,9 (за матеріалами лісовпорядкування від 2014 року) укритих лісом віком від 37 до 80 років (береза повисла, сосна звичайна, осика, тополя чорна).

Позивач твердить, що оспорюваними розпорядженнями Вишгородська РДА розпорядилася лісовими землями, що перебувають у постійному користуванні лісгоспу та змінила їх цільове призначення із наміром відчужити їх під індивідуальне дачне будівництво без погодження із позивачем як чинним користувачем, без прийняття компетентним органом, яким у даному випадку є Кабінет Міністрів України, рішень про вилучення лісових земельних ділянок, без дотримання процедури зміни цільового призначення та всупереч забороні будівництва, тобто всупереч ст.ст. 20, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання таких розпоряджень недійсними у судовому порядку.

Позивач твердить, що виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Позивач твердить, що звертаючись до господарського суду із даним позовом, має на меті захист свого матеріального права постійного користування землею, відтак спір є приватноправовим та підвідомчий господарському суду.

Окрім того, позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача - Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, а саме належним чином завірених копій:

- технічної документації на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 56,00 га на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту);

- розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 02.07.2020 № 314 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» .

Ухвалою від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2892/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.11.2020, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне агентство лісових ресурсів України, витребувано від відповідача Вишгородської РДА докази. Копію ухвали від 20.10.2020 направлено до прокуратури Київської області (отримана 26.10.2020).

06.11.2020 від позивача до суду надійшли пояснення щодо предмету позову та способу захисту прав від 03.11.2020. Позивач наголошує, що відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права , крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці

12.11.2020 до господарського суду від відповідача Вишгородської РДА надійшов відзив від 10.11.2020 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в частині вимог щодо визнання недійсним розпорядження №314 від 02.07.2020 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області , закрити провадження в частині вимог про визнання недійсним розпорядження від 21.01.2020 №31 Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) .

Відзив обґрунтований тим, що з матеріалів технічної інвентаризації, яка затверджена оспорюваним розпорядженням від 02.07.2020 №314, її розробником не було взято до уваги Державний акт на право постійного користування ІІ-КВ №003309 у зв`язку з відсутністю у ньому відомостей про його реєстрацію. Відповідно до частини 1 ст. 23 ЗК Української РСР від 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, а відповідно до ст. 22 цього кодексу, право власності або право постійного користування землею виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право.

Також відповідач твердить, що до таких висновків дійшов і Вишгородський районний суд Київської області у рішенні від 03.12.2019 у справі №363/4809/17; відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на підтвердження чинності вказаного Державного акту рішеннями судів у справі №911/1090/18, оскільки предметом розгляду у вказаній справі була законність розпоряджень Вишгородської райдержадміністрації та виданих на її підставі державних актів, а не законність користування позивачем земельними ділянками на підставі вказаного Державного акту.

Відповідач спростовує посилання позивача на те, що оспорюваними розпорядженнями Вишгородська РДА розпорядилася лісовими землями, які перебувають у постійному користуванні позивача. Відповідач твердить, що у жодної особи жодних прав на спірні земельні ділянки не виникло, а розпорядження №32 від 21.01.2020 Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) прийняте в межах владних управлінських функцій Вишгородської РДА у відповідності до статей 6, 7, 8, 10, 19, 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Так, відповідач твердить, що згідно наведених норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (ст.1). Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється місцевими державними адміністраціями (ст.7) шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ст. 16). Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання (ст.19).

Відповідач твердить, що відповідно до ст. 24 вказаного Закону, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення, що спростовує твердження відповідача про те, що приймаючи оспорювані розпорядження, відповідач розпорядився лісовими землями.

Відповідач твердить, що у питаннях затвердження детального плану територій відповідач як суб`єкт владних повноважень реалізує свої повноваження у сфері публічно-правових відносин, а саме у сфері щодо управління містобудівною діяльністю, у зв`язку з чим спір не підвідомчий господарському суду та у частині вимог про визнання недійсним розпорядження від 21.01.2020 №31 має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

13.11.2020 від третьої особи Державного агентства лісових ресурсів України надійшли письмові пояснення згідно до яких третя особа вважає позов обґрунтованим та таким, який належить задовольнити. Третя особа підтримала твердження позивача про те, що оспорюваними розпорядженнями від 21.01.2020 №32 та від 02.07.2020 №314 Вишгородська РДА розпорядилася державними лісовими землями та змінила їх цільове призначення.

Третя особа спростовує твердження відповідача про неналежність Державного Акту від 24.09.1998 ІІ-КВ №003309 на право постійного користування землею, посилаючись на те, що вказаний державний акт був виданий на підставі чинного рішення Лебедівської сільської ради від 25.01.1998 №8, вказане рішення та Державний акт у судовому порядку недійсними не визнані, крім того, Верховним Судом у справі №911/1090/18 зроблено висновок про чинність вказаного Державного акту.

16.11.2020 від відовідача до суду надійшли витребувані судом документи, а саме копія розпорядження від 02.07.2020 №314 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) та копія власне технічної документації, затвердженої вказаним розпорядженням.

У підготовчому судовому засіданні 16.11.2020 оголошено перерву до 30.11.2020, про що присутні представники позивача та відповідача були повідомлені особисто під розпис, а відсутні третя особа - шляхом надіслання відповідної ухвали.

30.11.2020 від позивача до господарського суду надійшла відповідь від 26.11.2020 на відзив, у якій позивач спростовує положення відзиву та додатково подає копію планшету №5 Пірнівського лісництва Вищедубечанського лісгоспу 1983 року, згідно якого спірна земельна ділянка перебувала у складі лісових земель Пірнівського лісництва, та копію наказу від 27.12.2017 №162 ДП Вищедубечанське лісове господарство , за яким квартали Пірнівського лісництва 597-663, а відтак і спірні квартали 630 та 646, були перезакріплені за Лебедівським лісництвом.

У підготовчому судовому засіданні 30.11.2020 оголошено перерву до 21.12.2020, про що присутня представник позивача була повідомлена особисто під розпис, а відсутні відповідач та третя особа - шляхом надіслання відповідної ухвали. Цією ж ухвалою суд зобов`язав Вишгородську РДА подати суду копію Детального плану території земельної ділянки, розробленого ТОВ «Центр Архітектурного проектування та ландшафтного дизайну» та затверджений оспорюваним Розпорядженням від 21.01.2020 № 32 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)»

21.12.2020 у судовому засіданні відповідачем подано копію Детального плану території земельної ділянки для розміщення масиву дачної забудови на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), затвердженого оспорюваним розпорядженням Вишгородської РДА від 21.01.2020 №32.

Ухвалою від 21.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 18.01.2021, про що присутні представники позивача та відповідача були повідомлені особисто під розпис, а відсутня третя особа - шляхом надіслання відповідної ухвали.

18.01.2021 від представника позивача - ДП «Вищедубечанське лісове господарство» до суду надійшла заява про зміну предмету позову від 12.01.2021, в якій позивач виклав прохальну частину позовної заяви ДП «Вищедубечанське лісове господарство» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання недійсними розпоряджень в наступній редакції:

усунути перешкоди у здійснені ДП «Вищедубечанське лісове господарство» права постійного користування та розпорядження земельною ділянкою площею 56 га, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) за державним актом від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 (квартал 630 виділи 7, 8, 14, 15; квартал 646 виділи 3, 4, 7, 8, 9), шляхом:

1. Визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА № 32 від 21.01.2020 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» .

2. Визнання недійсним розпорядження Вишгородської РДА № 314 від 02.07.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» .

Ухвалою від 18.01.2021 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову, вказав, що справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви представника позивача від 12.01.2021 про зміну предмету позову, а саме про усунунення перешкод у здійсненні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» права постійного користування та розпорядження земельною ділянкою площею 56 га., що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) за державним актом від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 (квартал 63 виділи 7, 8, 14, 15; квартал 646 виділи 3, 4, 7, 8, 9), шляхом визнання недійсними розпоряджень Вишгородської РДА № 32 від 21.01.2020 та № 314 від 02.07.2020, закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 02.02.2021.

25.01.2021 від відповідача надійшов відзив від 21.01.2021 на позовну заяву з урахуванням змінених предмету позову та способу захисту права, у якій відповідач просить суд відмовити у позові повністю. Відповідач твердить, що позивачем невірно обрано спосіб захисту права з огляду на те, що негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження. Тобто вказаний спосіб захисту може бути застосований у випадку, якщо відповідачем вчиняється порушення прав позивача у формі дії або бездіяльності, при чому відповідні дії повинні мати характер триваючого правопорушення, наявного на момент подання позову.

Відповідач твердить, що оспорювані позивачем розпорядження є правовими актами органу державної влади і не можуть розцінюватись як дії або бездіяльність, а тому до них не може застосовуватись правовий механізм захисту, передбачений ст. 391 ЦК України.

Відповідач твердить, що позивачем не доведено факту створення вказаними розпорядженнями будь-яких перешкод, оскільки за результатами проведеної інвентаризації формування земельної ділянки не відбувалось. Розпорядження не мають будь-яких приписів про вилучення спірних земель, передання їх у власність або користування будь-яким третім особам, або заборон позивачу користуватися земельними ділянками.

Відповідач вказує на безпідставність вимог про усунення перешкод у розпорядженні земельними ділянками, з огляду на те, що постійні користувачі взагалі не наділені правом розпорядження землею, яка перебуває у них у користуванні.

Відповідач вказує про недоведеність позивачем його права постійного користування, посилаючись на те, що Державний акт ІІ-КВ №003309 не містить відомостей про його реєстрацію.

Відповідач вказує на непідвідомчість спору у справі господарському суду, оскільки оскаржуване розпорядження №32 від 21.01.2020 прийняте в межах повноважень Вишгородської РДА у сфері управління містобудівною діяльністю, і на підставі вказаного розпорядження жодні речові права на земельні ділянки у жодної особи не виникли, не припинились та не змінились, а перевірка законності таких розпоряджень належить до юрисдикції адміністративного суду.

29.01.2021 державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство» повторно звернулось до господарського суду Київської області з заявою від 28.01.2021 про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи по забезпеченню позову у справі №9112892/20 шляхом:

1) заборони Вишгородській районній державній адміністрації Київської області прийняття відповідних рішень/розпоряджень щодо передачі у приватну власність земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:

3221884000:32:002:0133, 3221884000:32:002:0170, 3221884000:32:002:0111, 3221884000:32:002:0192, 3221884000:32:002:0132, 3221884000:32:002:0109, 3221884000:32:002:0153, 3221884000:32:002:0144, 3221884000:32:002:0183, 3221884000:32:002:0196, 3221884000:32:002:0143, 3221884000:32:002:0169, 3221884000:32:002:0181, 3221884000:32:002:0193, 3221884000:32:002:0107, 3221884000:32:002:0139, 3221884000:32:002:0199, 3221884000:32:002:0155, 3221884000:32:002:0162, 3221884000:32:002:0179, 3221884000:32:002:0108, 3221884000:32:002:0129, 3221884000:32:002:0198, 3221884000:32:002:0180, 3221884000:32:002:0134, 3221884000:32:002:0207, 3221884000:32:002:0138, 3221884000:32:002:0197, 3221884000:32:002:0205, 3221884000:32:002:0152, 3221884000:32:002:0213, 3221884000:32:002:0145, 3221884000:32:002:0168, 3221884000:32:002:0165, 3221884000:32:002:0118, 3221884000:32:002:0114, 3221884000:32:002:0164, 3221884000:32:002:0115, 3221884000:32:017:0025, 3221884000:32:002:0206, 3221884000:32:002:0127, 3221884000:32:017:0027, 3221884000:32:002:0214, 3221884000:32:002:0175, 3221884000:32:017:0019, 3221884000:32:002:0174, 3221884000:32:002:0184, 3221884000:32:002:0123, 3221884000:32:002:0141, 3221884000:32:002:0166, 3221884000:32:002:0146, 3221884000:32:002:0125, 3221884000:32:002:0160, 3221884000:32:002:0204, 3221884000:32:002:0250, 3221884000:32:002:0135, 3221884000:32:002:0190, 3221884000:32:002:0172, 3221884000:32:002:0173, 3221884000:32:002:0119, 3221884000:32:002:0161, 3221884000:32:002:0202, 3221884000:32:002:0154, 3221884000:32:002:0194, 3221884000:32:002:0215, 3221884000:32:002:0120, 3221884000:32:002:0187, 3221884000:32:002:0209, 3221884000:32:002:0116, 3221884000:32:002:0131, 3221884000:32:002:0113, 3221884000:32:002:0117, 3221884000:32:002:0185, 3221884000:32:002:0167, 3221884000:32:002:0122, 3221884000:32:002:0211, 3221884000:32:002:0186, 3221884000:32:002:0201, 3221884000:32:002:0203, 3221884000:32:002:0176, 3221884000:32:017:0021, 3221884000:32:002:0171, 3221884000:32:002:0126, 3221884000:32:017:0024, 3221884000:32:002:0128, 3221884000:32:002:0149, 3221884000:32:017:0028, 3221884000:32:002:0147, 3221884000:32:002:0156, 3221884000:32:017:0023, 3221884000:32:002:0142, 3221884000:32:002:0212, 3221884000:32:002:0159, 3221884000:32:002:0188, 3221884000:32:002:0151, 3221884000:32:002:0158, 3221884000:32:002:0121, 3221884000:32:002:0112, 3221884000:32:002:0157, 3221884000:32:002:0124, 3221884000:32:002:0163, 3221884000:32:002:0497, 3221884000:32:002:0195, 3221884000:32:002:0148, 3221884000:32:002:0178, 3221884000:32:002:0177, 3221884000:32:002:0191, 3221884000:32:002:0189, 3221884000:32:002:0208, 3221884000:32:002:0210, 3221884000:32:002:0136; 3221884000:32:002:0137

2) заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав, нотаріусам та іншим спеціальним суб`єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації права власності земельних ділянок з вищенаведеними кадастровими номерами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2021 призначено розгляд заяви державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» про забезпечення позову в судовому засіданні, призначеному на 02.02.2021 ухвалою суду від 18.01.2021.

У судовому засіданні 02.02.2021 суд розглянув вказану заяву про забезпечення позову за участю представників позивача та відповідача. Ухвалою від 02.02.2021 заяву ДП Вищедубечанське лісове господарство від 28.01.2021 про забезпечення позову судом задоволено з мотивів, наведених в ухвалі.

Також у судовому засіданні 02.02.2021 розпочато розгляд справи по суті та у порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 15.02.2021, а потім до 01.03.2021, про що учасники справи були повідомлені належним чином.

26.02.2021 від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 01.09.2021 судом повторно була оголошена перерва до 09.03.2021, про що присутня представник позивача була повідомлена особисто під розпис, а відсутні відповідач та третя особа - шляхом направлення ухвали про повідомлення в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України.

05.03.2021 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд спрви без участі третьої особи. В судове засідання 09.03.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ДП Вищедубечанське лісове господарство до Вишгородської РДА Київської області, за участю третьої особи - Державного агентства лісових ресурсів України, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 7 ст. 13 Закону України Про місцеві державні адміністрації до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до пункту 1 ст. 20 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація організовує розробку та проведення експертизи містобудівної документації населених пунктів відповідно до норм і правил. Згідно до пункту 2 ст. 21 вказаного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

За змістом до ст. 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації актами місцевих державних адміністрацій є розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, які є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Розпорядженням Вишгородської РДА від 21.01.2020 №32 Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) затверджено Детальний план території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради, розроблений ТОВ Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну .

Як вбачається із доданої до матеріалів справи копії вказаного Детального плану, він розроблений щодо земельної ділянки загальною площею 54,0967 га, яка знаходиться у південній частині Лебедівської сільської ради (за межами населеного пункту) для розміщення дачного масиву. Детальним планом передбачено компактну організацію нових кварталів дачної забудови. Основні параметри кварталів індивідуального садівництва визначено відповідно до розміру дачних ділянок, які становлять 0,09-0,1 га. Функціонально територію розділено на три зони: дачна забудова площею 34,4763 га (це ділянки, на яких розміщуються житлові будинки садибного типу) громадська зона площею 1,5335 га (до якої входять правління масиву, медпункт, магазин, дитячі та спортивні майданчики, парк), комунальна зона (територія вулично-дорожньої мережі і територія розміщення інженерних будівель і споруд, споруда для зберігання засобів пожежогасіння).

Розпорядженням Вишгородської РДА від 02.07.2020 №314 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності площею 56,00 ра, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), розроблену ФОП Мельник О.В.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Як вбачається із доданої до матеріалів справи копії вказаної Технічної документації, у пояснювальній записці вказано, що за кадастровими даними категорія земель, що інвентаризується, не визначена, інформація про земельну ділянку відсутня. Фактична площа земельних ділянок, яка встановлена в результаті проведення інвентаризації, становить 50,0297 га. Відповідно до Детального плану території, затвердженого розпорядженням Вишгородської РДА від 20.01.2020 №32, вказану територію передбачається використовувати для рекреаційних цілей (індивідуального дачного будівництва).

Враховуючи відсутність належних документів, що підтверджують віднесення даної території до земель лісогосподарського призначення, за результатами інвентаризації запропоновано віднести земельну ділянку до категорії земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ст.ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України (за станом на березень 2013 року) земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект від 06.10.2020 №378, та від 18.12.2020 №437, у межах проінвентаризованої земельної ділянки у державний земельний кадастр внесено земельні ділянки із кадастровими номерами: 3221884000:32:017:0008, 3221884000:32:017:0017, 3221884000:32:017:0004, 3221884000:32:017:0010, 3221884000:32:017:0002, 3221884000:32:017:0016, 3221884000:32:017:0012, 3221884000:32:017:0006, 3221884000:32:017:0014, 3221884000:32:017:0013, 3221884000:32:017:0007, 3221884000:32:017:0011, 3221884000:32:017:0001, 3221884000:32:017:0009, 3221884000:32:017:0005, 3221884000:32:017:0003, 3221884000:32:002:0039, 3221884000:32:002:0037, 3221884000:32:002:0055, 3221884000:32:002:0049, 3221884000:32:002:0011, 3221884000:32:002:0029, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0032, 3221884000:32:002:0092, 3221884000:32:002:0045, 3221884000:32:002:0017, 3221884000:32:002:0065, 3221884000:32:002:0002, 3221884000:32:002:0066, 3221884000:32:002:0023, 3221884000:32:002:0014, 3221884000:32:002:0072, 3221884000:32:002:0074, 3221884000:32:002:0005, 3221884000:32:002:0091, 3221884000:32:002:0097, 3221884000:32:002:0078, 3221884000:32:002:0019, 3221884000:32:002:0018, 3221884000:32:002:0088, 3221884000:32:002:0007, 3221884000:32:002:0068, 3221884000:32:002:0081, 3221884000:32:002:0064, 3221884000:32:002:0082, 3221884000:32:002:0076, 3221884000:32:002:0013, 3221884000:32:002:0075, 3221884000:32:002:0038, 3221884000:32:002:0033, 3221884000:32:002:0006, 3221884000:32:002:0094, 3221884000:32:002:0056, 3221884000:32:002:0030, 3221884000:32:002:0024, 3221884000:32:002:0062, 3221884000:32:002:0022, 3221884000:32:002:0059, 3221884000:32:002:0080, 3221884000:32:002:0040, 3221884000:32:002:0003, 3221884000:32:002:0047, 3221884000:32:002:0042, 3221884000:32:002:0041, 3221884000:32:002:0079, 3221884000:32:002:0090, 3221884000:32:002:0093, 3221884000:32:002:0053, 3221884000:32:002:0021, 3221884000:32:002:0009, 3221884000:32:002:0016, 3221884000:32:002:0010, 3221884000:32:002:0036, 3221884000:32:002:0001, 3221884000:32:002:0054, 3221884000:32:002:0067, 3221884000:32:002:0089, 3221884000:32:002:0077, 3221884000:32:002:0052, 3221884000:32:002:0085, 3221884000:32:002:0051, 3221884000:32:002:0020, 3221884000:32:002:0069, 3221884000:32:002:0012, 3221884000:32:002:0004, 3221884000:32:002:0044, 3221884000:32:002:0027, 3221884000:32:002:0881, 3221884000:32:002:0031, 3221884000:32:002:0046, 3221884000:32:002:0071, 3221884000:32:002:0048, 3221884000:32:002:0096, 3221884000:32:002:0058, 3221884000:32:002:0070, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0073, 3221884000:32:002:0034, 3221884000:32:002:0026, 3221884000:32:002:0087, 3221884000:32:002:0008, 3221884000:32:002:0025, 3221884000:32:002:0035, 3221884000:32:002:0043, 3221884000:32:002:0063, 3221884000:32:002:0084, 3221884000:32:002:0095; 3221884000:32:002:0133, 3221884000:32:002:0170, 3221884000:32:002:0111, 3221884000:32:002:0192, 3221884000:32:002:0132, 3221884000:32:002:0109, 3221884000:32:002:0153, 3221884000:32:002:0144, 3221884000:32:002:0183, 3221884000:32:002:0196, 3221884000:32:002:0143, 3221884000:32:002:0169, 3221884000:32:002:0181, 3221884000:32:002:0193, 3221884000:32:002:0107, 3221884000:32:002:0139, 3221884000:32:002:0199, 3221884000:32:002:0155, 3221884000:32:002:0162, 3221884000:32:002:0179, 3221884000:32:002:0108, 3221884000:32:002:0129, 3221884000:32:002:0198, 3221884000:32:002:0180, 3221884000:32:002:0134, 3221884000:32:002:0207, 3221884000:32:002:0138, 3221884000:32:002:0197, 3221884000:32:002:0205, 3221884000:32:002:0152, 3221884000:32:002:0213, 3221884000:32:002:0145, 3221884000:32:002:0168, 3221884000:32:002:0165, 3221884000:32:002:0118, 3221884000:32:002:0114, 3221884000:32:002:0164, 3221884000:32:002:0115, 3221884000:32:017:0025, 3221884000:32:002:0206, 3221884000:32:002:0127, 3221884000:32:017:0027, 3221884000:32:002:0214, 3221884000:32:002:0175, 3221884000:32:017:0019, 3221884000:32:002:0174, 3221884000:32:002:0184, 3221884000:32:002:0123, 3221884000:32:002:0141, 3221884000:32:002:0166, 3221884000:32:002:0146, 3221884000:32:002:0125, 3221884000:32:002:0160, 3221884000:32:002:0204, 3221884000:32:002:0250, 3221884000:32:002:0135, 3221884000:32:002:0190, 3221884000:32:002:0172, 3221884000:32:002:0173, 3221884000:32:002:0119, 3221884000:32:002:0161, 3221884000:32:002:0202, 3221884000:32:002:0154, 3221884000:32:002:0194, 3221884000:32:002:0215, 3221884000:32:002:0120, 3221884000:32:002:0187, 3221884000:32:002:0209, 3221884000:32:002:0116, 3221884000:32:002:0131, 3221884000:32:002:0113, 3221884000:32:002:0117, 3221884000:32:002:0185, 3221884000:32:002:0167, 3221884000:32:002:0122, 3221884000:32:002:0211, 3221884000:32:002:0186, 3221884000:32:002:0201, 3221884000:32:002:0203, 3221884000:32:002:0176, 3221884000:32:017:0021, 3221884000:32:002:0171, 3221884000:32:002:0126, 3221884000:32:017:0024, 3221884000:32:002:0128, 3221884000:32:002:0149, 3221884000:32:017:0028, 3221884000:32:002:0147, 3221884000:32:002:0156, 3221884000:32:017:0023, 3221884000:32:002:0142, 3221884000:32:002:0212, 3221884000:32:002:0159, 3221884000:32:002:0188, 3221884000:32:002:0151, 3221884000:32:002:0158, 3221884000:32:002:0121, 3221884000:32:002:0112, 3221884000:32:002:0157, 3221884000:32:002:0124, 3221884000:32:002:0163, 3221884000:32:002:0497, 3221884000:32:002:0195, 3221884000:32:002:0148, 3221884000:32:002:0178, 3221884000:32:002:0177, 3221884000:32:002:0191, 3221884000:32:002:0189, 3221884000:32:002:0208, 3221884000:32:002:0210, 3221884000:32:002:0136; 3221884000:32:002:0137.

Згідно з п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про: межі адміністративно-територіальних одиниць; кадастрові номери земельних ділянок; межі земельних ділянок; цільове призначення земельних ділянок; розподіл земель між власниками, користувачами (форма власності, вид речового права); суб`єкта права власності на земельну ділянку; суб`єкта речового права на земельну ділянку; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію.

Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру здійснюється автоматизовано з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

З відкритих даних Публічної кадастрової карти суд встановив, що вказані земельні ділянки зареєстровані зі цільовим призначенням 07.03 Для індивідуального дачного будівництва на підставі документації, розробленої інженером-землеупорядником Мельником О.В.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи Інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на час розгляду справи будь-чиї речові права на вказаний перелік земельних ділянок не зареєстровані.

Разом із тим, земельна ділянка, щодо якої розроблено та затверджено Детальний план території під розміщення масиву індивідуальної дачної забудови, а також розроблено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, та у межах якої до Державного земельного кадастру внесені дані про земельні ділянки із вищенаведеними кадастровими номерами, належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні позивача ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Констиуцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (ч. 2 ст. 1 Лісового кодексу України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (ст. 5 Лісового кодексу України).

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України).

За основним цільовим призначенням передбачено виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт е ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно зі статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Разом із тим, відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Статтею 8 Лісового кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Спірна земельна ділянка площею 56 га на території Лебедівської сільської ради належала до земель Пірнівського лісництва Вищедубечанського держлісгоспу ще за радянських часів - згідно планшету №5 матеріалів лісоупорядкування 1983 року (копія залучена до матеріалів справи, оригінал надано для огляду у судовому засіданні). Картографічні матеріали базового лісовпорядкування 1983 року Пірнівського лісництва ДП "Вищедубечанский лісгосп" погоджувались зі службою землевпорядкування, про що свідчить підпис та печатка у планшеті головного інженера-землевпорядника.

В наступному Вищедубечанський держлісгосп на підставі рішення Лебедівської сільської ради народних депутатів від 25.01.1998 року №8 отримав Державний Акт на право постійного користування землею ІІ-КВ №003309, відповідно до якого спірна земельна ділянка належала до земель Пірнівського лісництва.

Відповідач визнає, що проінвентаризована земельна ділянка, згідно детального плану території запланована під розміщення масиву індивідуальної дачної забудови, накладається на землі ДП Вищедубечанський лісгосп згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №003309 від 24.09.1998.

Безпосередньо у пояснювальній записці до Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки вказано, що згідно з інформації з формування адміністративних меж сільських рад Вишгородського району за 1993 рік, територія, що інвентаризується, відноситься до земель лісогосподарського призначення Пірнівське лісництво, що перебувають у постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство .

У пояснювальній записці вказано, що на територію земельної ділянки, що інвентаризується, були видані державні акти на право постійного користування земельними ділянками ЯЯ №140180 на площу 51,5798 га та ЯЯ №140181 на площу 2,5169 га, які до уваги не беруться, оскільки були визнані недійсними рішенням господарського суду Київської області від 06.05.2019 у справі №911/754/19, яке набрало законної сили 12.05.2020 згідно із постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020.

У пояснювальній записці також вказано що під час інвентаризації не береться до уваги Державний акт на право постійного користування ІІ-КВ №003309, оскільки даний акт не містить відомостей про його реєстрацію.

Вказані твердження є необґрунтованими та судом відхиляються.

У п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із змінами, внесеними згідно з постановою КМ № 926 від 16.10.2008, в редакції постанови КМ № 1019 від 12.11.2008) визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.05.2019 у справі №911/754/19, яке набрало законної сили 12.05.2020 згідно із постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020, визнані недійсними державні акти ЯЯ №140180 на площу 51,5798 га та ЯЯ №140181 на площу 2,5169 га (видані за результатами інвентаризації та робіт з відновлення в натурі меж земельних ділянок) саме з мотивів невідповідності меж земельних ділянок, земельним ділянкам, які перебувають у постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп за чинним Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ №003309 від 24.09.1998.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2018 у справі №911/1090/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, визнано недійсними розпорядження Вишгородської РДА від 03.07.2012 №1385 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Лебедівської сільської ради Вишгородского району Київської області , від 23.08.2012 №1759 Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП Вищедубечанське лісове господарство на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області , а також державний акт ДП Вищедубечанський лісгосп на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №140201 на площу 21,9327 га.

В основу вказаного рішення покладено висновок про те, що право постійного користування спірною земельною ділянкою ДП Вищедубечанський лісгосп на момент прийняття оспорюваних розпоряджень вже було посвідчене Державним Актом на право постійного користування землею ІІ-КВ №003309, який є чинним . Із вказаним висновком погодився Верховний Суд (пункти 5.18 5.19 постанови від 05.11.2019 у справі №911/1090/18).

Крім того, у пояснювальній записці до затвердженої оспорюваним розпорядженням Технічної документації вказано, що під час інвентаризації не беруться до уваги плани лісонасаджень ДП Вищедубечанське лісове господарство з матеріалів лісоупорядкування 2003 та 2014 років, оскільки останні не погоджені та не затверджені відповідно до вимог ст. 48 ЛК України.

Суд відхиляє вказані твердження як необґрунтовані та недоведені, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства (частина 1 ст. 47 ЛК України).

Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

У матеріалах Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок наявні копії протоколу другої лісовпорядної наради від 14.04.2005 року, погоджений Державним управлінням екології та природних ресурсів Київської області та затверджений начальником управління лісового господарства, а також копія витягу з плану лісонасаджень ДП Вищедубечанський лісгосп з матеріалів лісоупорядкування 2014 року.

Крім того, суду поданий витяг із проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства Вищедубечанський лісгосп Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (Лебедівське лісництво) від 2015 року, складеного Львівською державною лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання, який містить таксаційний опис виділів в тому числі:

у кварталі 630:

7 (площа 2,3 га, склад береза повисла, сосна звичайна, вік 32 роки, висота 15 метрів, діаметр 14 см, запас деревини 110 куб.м./1га),

8 (площа 0,6 га, склад береза повисла, осика, вік 50 років, висота 21 м., діаметр 24 см, запас деревини 190 куб.м./1га),

9 (площа 2,2 га, склад береза повисла, вільха чорна, вік 60 років, висота 23 м., діаметр 24 см, запас деревини 300 куб.м./1га),

10 (площа 0,2 га, склад сосна звичайна, вік 60 років, висота 23 м., діаметр 24 см, запас деревини 290 куб.м./1га),

11 (площа 0,4 га, склад дуб звичайний, дуб червоний, в`яз дрібнолистий вік 43 роки, висота 16 м., діаметр 14 см, запас деревини 130 куб.м./1га),

12 (площа 0,2 га, склад сосна звичайна, береза повисла, осика, вік 60 років, висота 22 м., діаметр 28 см, запас деревини 290 куб.м./1га),

13 (площа 1,3 га, склад сосна звичайна, вік 10 років, висота 4 м., діаметр 4 см, запас деревини 20 куб.м./1га),

14 (площа 4,6 га, склад береза повисла, сосна звичайна, осика, вік 42 роки, висота 17 м, діаметр 18 см, запас деревини 210 куб.м./1га),

15 (площа 1,6 га, склад сосна звичайна, вік 80 років, висота 19 метрів, діаметр 36 см, запас деревини 100 куб.м./1га)

у кварталі 646:

1 (площа 11,5 га, склад сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла, вік 46 років, висота 20 м., діаметр 20 см, запас деревини 240 куб.м./1га),

3(площа 0,6 га, склад береза повисла, сосна звичайна, вік 42 роки, висота 17 метрів, діаметр 18 см, запас деревини 230 куб.м./1га),

4 (площа 0,5 га, склад береза повисла, сосна звичайна, тополя чорна, вік 80 років, висота 25 метрів, діаметр 36 см, запас деревини 380 куб.м./1га),

5 (площа 3,1 га, склад дуб звичайний, сосна звичайна, дуб червоний, вік 46 років, висота 14 м., діаметр 14 см, запас деревини 150 куб.м./1га),

6 (площа 1,0 га, склад сосна звичайна, вік 70 років, висота 23 м., діаметр 32 см, запас деревини 340 куб.м./1га),

7 (площа 2,6 га, склад сосна звичайна та сухостій сосни звичайної, вік 60 років, висота 19 метрів, діаметр 18 см, запас деревини 260 куб.м./1га),

8 (площа 4,7 га, склад сосна звичайна, вік 40 років, висота 14 метрів, діаметр 16 см, запас деревини 100 куб.м./1га),

9 (площа 1,1 га, склад береза повисла, сосна звичайна, вік 38 років, висота 16 метрів, діаметр 18 см, запас деревини 150 куб.м./1га).

11 (площа 0,7 га, склад береза повисла, сосна звичайна, вік 46 років, висота 19 м., діаметр 20 см, запас деревини 190 куб.м./1га),

12 (площа 0,9 га, склад сосна звичайна, береза повисла, вік 41 рік, висота 16 м., діаметр 18 см, запас деревини 190 куб.м./1га),

14 (площа 0,7 га, склад сосна звичайна, сухостій сосни звичайної, вік 43 роки, висота 18 м., діаметр 20 см, запас деревини 300 куб.м./1га).

Відповідно до наказу ДП Вищедубечанське лісове господарство від 27.12.2017 №162 квартали Пірнівського лісництва 597-663 (а отже і спірні квартали 630 та 646) були перезакріплені за Лебедівським лісництвом.

Таким чином, спірна земельна ділянка знаходиться в межах фактично вкритих лісом земель лісогосподарського призначення, в силу положень ст.ст. 19, 55, 56, 57, 84, 149 ЗК України та ст.5 ЛК України відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство та повинна використовуватись для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2014 №521 Держлісагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Відповідно до пункту 4 Положення, Держлісагентство здійснює державне управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду в лісах підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.

Лісовим кодексом України (ст.ст. 53-55 ЛК України) та підпунктами 6,7,8 пункту 4 вищевказаного положення на Державне агентство лісових ресурсів України покладено обов`язок ведення державного лісового кадастру, обліку та моніторингу лісів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, основою яких є матеріали лісоупорядкування.

Відповідно до Постанови КМ України від 28.10.1997 № 1180 "Питання Державного комітету лісового господарства України" Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання (Укрдержліспроект) та Вищедубечанський лісгосп передані до сфери управління Державного комітету лісового господарства України.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 (надалі - Порядок) відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

До справи додано інформацію Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект від 06.10.2020 №378, відповідно до якого зареєстровані у Державному земельному кадастрі земельні ділянки із кадастровими номерами

3221884000:32:017:0008, 3221884000:32:017:0017, 3221884000:32:017:0004, 3221884000:32:017:0010, 3221884000:32:017:0002, 3221884000:32:017:0016, 3221884000:32:017:0012, 3221884000:32:017:0006, 3221884000:32:017:0014, 3221884000:32:017:0013, 3221884000:32:017:0007, 3221884000:32:017:0011, 3221884000:32:017:0001, 3221884000:32:017:0009, 3221884000:32:017:0005, 3221884000:32:017:0003, 3221884000:32:002:0039, 3221884000:32:002:0037, 3221884000:32:002:0055, 3221884000:32:002:0049, 3221884000:32:002:0011, 3221884000:32:002:0029, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0032, 3221884000:32:002:0092, 3221884000:32:002:0045, 3221884000:32:002:0017, 3221884000:32:002:0065, 3221884000:32:002:0002, 3221884000:32:002:0066, 3221884000:32:002:0023, 3221884000:32:002:0014, 3221884000:32:002:0072, 3221884000:32:002:0074, 3221884000:32:002:0005, 3221884000:32:002:0091, 3221884000:32:002:0097, 3221884000:32:002:0078, 3221884000:32:002:0019, 3221884000:32:002:0018, 3221884000:32:002:0088, 3221884000:32:002:0007, 3221884000:32:002:0068, 3221884000:32:002:0081, 3221884000:32:002:0064, 3221884000:32:002:0082, 3221884000:32:002:0076, 3221884000:32:002:0013, 3221884000:32:002:0075, 3221884000:32:002:0038, 3221884000:32:002:0033, 3221884000:32:002:0006, 3221884000:32:002:0094, 3221884000:32:002:0056, 3221884000:32:002:0030, 3221884000:32:002:0024, 3221884000:32:002:0062, 3221884000:32:002:0022, 3221884000:32:002:0059, 3221884000:32:002:0080, 3221884000:32:002:0040, 3221884000:32:002:0003, 3221884000:32:002:0047, 3221884000:32:002:0042, 3221884000:32:002:0041, 3221884000:32:002:0079, 3221884000:32:002:0090, 3221884000:32:002:0093, 3221884000:32:002:0053, 3221884000:32:002:0021, 3221884000:32:002:0009, 3221884000:32:002:0016, 3221884000:32:002:0010, 3221884000:32:002:0036, 3221884000:32:002:0001, 3221884000:32:002:0054, 3221884000:32:002:0067, 3221884000:32:002:0089, 3221884000:32:002:0077, 3221884000:32:002:0052, 3221884000:32:002:0085, 3221884000:32:002:0051, 3221884000:32:002:0020, 3221884000:32:002:0069, 3221884000:32:002:0012, 3221884000:32:002:0004, 3221884000:32:002:0044, 3221884000:32:002:0027, 3221884000:32:002:0881, 3221884000:32:002:0031, 3221884000:32:002:0046, 3221884000:32:002:0071, 3221884000:32:002:0048, 3221884000:32:002:0096, 3221884000:32:002:0058, 3221884000:32:002:0070, 3221884000:32:002:0015, 3221884000:32:002:0073, 3221884000:32:002:0034, 3221884000:32:002:0026, 3221884000:32:002:0087, 3221884000:32:002:0008, 3221884000:32:002:0025, 3221884000:32:002:0035, 3221884000:32:002:0043, 3221884000:32:002:0063, 3221884000:32:002:0084, 3221884000:32:002:0095.

накладаються на межі кварталів 630 (таксаційні виділи 7, 8, 14, 15) та 646 (таксаційні виділи 3, 4,7,8,9) Лебедівського лісництва ДП Вищедубечанський лісгосп за матеріалами лісоупорядкування 2014 року.

Також до справи додано інформацію Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект від 18.12.2020 №437, відповідно до якого зареєстровані у Державному земельному кадастрі земельні ділянки із кадастровими номерами

накладаються на межі кварталів 630 (таксаційні виділи 9, 10, 11, 12, 13) та 646 (таксаційні виділи 1, 5, 6, 11, 12, 14) Лебедівського лісництва ДП Вищедубечанський лісгосп за матеріалами лісоупорядкування 2014 року.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що матеріали лісоупорядкування всупереч вимогам ст. 48 ЛК України не затверджені належним чином. Підставою для таких тверджень відповідача є наведений у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 03.12.2019 року у справі №363/4809/17 тезис про те, що Державним управлінням екології та природних ресурсів Київської області та начальником Управління лісового господарства було затверджено протокол другої лісовпорядної наради від 14.04.2005, а не власне матеріали лісоупорядкування (копії документів долучені до матеріалів справи у складі технічної документації із землеустрою, затвердженої оспорюваним розпорядженням Вишгородської від 02.07.2020 №314) Разом із тим, по-перше, викладене стосується матеріалів лісоупорядкування 2003 року, а не 2014 та 2015 року, по-друге, погодження протоколу, яким затверджувались матеріали лісоупорядкування, а не власне матеріалів лісоупорядкування, не змінює правового змісту вказаної юридично значимої дії. По-трете, відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини , встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено судом.

Тобто преюдицію складають саме обставини та факти, встановлені судовим рішенням, а не їх правова оцінка, у зв`язку з чим правова оцінка фактів, викладена у рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 03.12.2019 року у справі №363/4809/17, не створює преюдиції при розгляді судом справи №911/2892/20.

Жодних доказів неналежного оформлення та затвердження матеріалів лісоупорядкування ДП Вищедубечанське лісове господарство суду не подано.

Суд відхиляє посилання відповідача на положення частини 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (відповідно до якої зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій) у тому контексті, що відповідач оспорюваними розпорядженнями не створював перешкод позивачу у здійсненні права постійного користування.

По-перше, відповідно до абзацу другого цієї ж частини 2 ст. 24 Закону встановлено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства .

По-друге, "функціональне призначення окремих територій населених пунктів" та "цільове призначення земельної ділянки" є різними категоріями: перша стосується містобудівної діяльності, друга - земельного законодавства. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації встановлюються планом зонування території, який розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ).

Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. N 548. Пунктами 1.2 - 1.4 вказаної Класифікації встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Ця Класифікація застосовується органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів, вона визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно до ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями .

Відповідно до частини 7 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення , що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

За змістом статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи оспорювані розпорядження, Вишгородська РДА свідомо проігнорувала належність земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та всупереч встановленому порядку змінила правовий статус та цільове призначення земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення на 07.03 Для індивідуального дачного будівництва, що унеможливлює для позивача як законного користувача використовувати земельну ділянку для цілей лісового господарства, що спростовує твердження відповідача про відсутність будь-яких перешкод для позивача у здійсненні права постійного користування землею. Крім того, приймаючи оспорювані розпорядження, Вишгородська РДА без погодження із КМ України всупереч ст. 57 ЛК України призначила під індивідуальну дачну забудову не малоцінні землі, вкриті чагарниками, а лісові землі, вкриті багаторічним лісом, що не відповідає визначеному статтею 1 Лісового кодексу принципу, згідно із яким усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Відповідно до ст. 152, 155 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення порушення його права на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18)).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод у користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство земельною ділянкою площею 56 га за Державним актом від 24.09.1998 ІІ-КВ №003309 шляхом визнання недійсними розпоряджень Вишгородської РДА від 21.01.2020 №32 та від 02.07.2020 №314 є обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити.

Разом із цим, суд відхиляє вимоги позивача щодо усунення перешкод у праві розпорядження земельною ділянкою, позаяк позивачу як постійному користувачу право розпорядження спірною земельною ділянкою не належить.

Погоджуючись з тим, що оспорювані розпорядження об`єктивно створюють перешкоди для позивача у реалізації його речового права користування спірною земельною ділянкою для ведення лісового господарства, суд однак відхиляє посилання позивача на протиправність вилучення лісових земель без згоди землекористувача - ДП "Вищедубечанський лісгосп" та без рішення уповноваженого на вилучення органу - Кабінету Міністрів України, оскільки оспорюваними розпорядженнями відповідач змінив правовий статус спірної земельної ділянки, однак не приймав рішення про вилучення земельних ділянок, та не розпоряджався ними у спосіб передачі їх у власність чи користування іншим особам.

Щодо підвідомчості даного спору господарському суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням .

Визначаючи юрисдикцію спору, суд маює з`ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов`язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За змістом ст. 2 та 5 ЗК України, відповідно до яких суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади; а земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, Бориспільська РДА як орган виконавчої влади при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб`єктом земельних відносин.

Оспорювані розпорядження стосуються зміни правового статусу земельної ділянки, яка повністю знаходиться у межах земель ДП Вищедубечанський лісгосп згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №003309 від 24.09.1998 з метою її поділу та надання іншим особам для індивідуального дачного будівництва.

Негаторний позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у справі поданий позивачем на захист існуючого речового права постійного користування, посвідченого ще з радянських часів матеріалами лісоупорядкування та Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ №003309 від 24.09.1998, чинність якого встановлена у судовому порядку.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права , крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункти 6, 10 частини першої статті 20 ГПК України).

Оскільки у цій справі встановлено наявність існуючого речового права на спірну земельну ділянку у позивача, а розпорядження відповідача, які оскаржуються - змінюють правовий статус земельної ділянки з метою відведення її під масив індивідуальної дачної забудови з метою передання у власність (користування) іншим особам, відповідно унеможливлюють використання земельної ділянки для ведення лісового господарства, а отже спричиняють порушення речового права позивача, спір у справі є приватно-правовим та за суб`єктним критерієм належить до розгляду у порядку господарського судочинства.

З цього приводу суд бере до уваги позиції, викладені у в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 361/2562/16-а, від 20.03.2019 у справі № 320/3496/17, від 11.09.2019 №924/174/18.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позов Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство повністю, ухвалює рішення про усунення перешкод у здійсненні ДП Вищедубечанське лісове господарство права постійного користування земельною ділянкою площею 56 га, що розташована на території Лебедівської мсільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) за Державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 ІІ-КВ №003309 (квартали 630 та 646) шляхом визнання недійсними розпоряджень Вишгородської РДА №32 від 21.01.2020 та №314 від 02.07.2020.

Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у сумі 6390,00 грн. (4204,00 грн. за дві вимоги немайнового характеру, 1051,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову від 01.10.2020, 1135,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову від 28.01.2021).

Відповідно до частини 7 ст. 145 ГПК України вжиті ухвалами від 07.10.2020 та від 02.02.2021 у справі №911/2892/20 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Державним підприємством «Вищедубечанське лісове господарство» (код 00992094) права постійного користування земельною ділянкою площею 56 га, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) за Державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 (квартал 630 та 646), шляхом:

визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (код 23569369) № 32 від 21.01.2020 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки, що розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» .

визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (код 23569369) № 314 від 02.07.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)» .

7. Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд.1, ідентифікаційний код 23569369)

на користь Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство (07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, буд.1, ідентифікаційний код 00992094)

6390,00 грн. (шість тисяч триста дев`яносто гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.04.2021.

Суддя О.В. Конюх


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	09.03.2021
Оприлюднено	12.04.2021
Номер документу	96144857
Судочинство	Господарське

Чумак Ю.Я.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.03.2021 по справі 911/2892/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/2892/20

Рішення
від 09.03.2021 по справі 911/2892/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ