Окрема думка

від 30.03.2021 по справі 908/2261/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

30 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2261/17

Судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я.,

за результатами касаційного провадження за касаційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 26.08.2020

у складі колегії суддів: Дарміна М.О. - головуючий, Іванова О.Г., Антоніка С.Г.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз",

про відшкодування збитків

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція" залишено без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі № 908/2261/17 залишено без змін.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий голосує останнім.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Мною, суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняком В.Я., при винесенні постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17 за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова станція" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі № 908/2261/17 було висловлено окрему думку, суть якої полягає в такому.

Предметом касаційного перегляду є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 у справі № 908/2261/17, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" задоволено; рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 у справі № 908/2261/17 - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду, поміж іншим мотивована тим, що доводи позивача про розмір збитків у вигляді неодержаного доходу на суму 25 900 000 грн., які за ствердженням позивача, підтверджується висновками двох судових економічних експертиз, відхиляються як такі, що спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами.

Також, апеляційний суд зазначив про правомірність в період з 01.02.2015 до 31.12.2015 дій відповідача та відсутність підстав стверджувати про наявність вини у діях ПАТ "Запоріжгаз".

Відповідно до частини першої, другої статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд, направляючи постановою від 09.10.2018 справу № 908/2261/17 на новий розгляд, зазначив про те, що суди попередніх інстанцій при розгляді спірних правовідносин, встановивши наявність протиправної поведінки відповідача, вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими йому збитками, фактично не забезпечили право позивача на справедливий розгляд справи, посилаючись на неможливість самостійно перерахувати суму заявлених до стягнення збитків.

Крім того, враховуючи, що позивачем до матеріалів справи не було надано документів, в тому числі фінансового характеру, для здійснення розрахунку за заявлений період завдання збитків, місцевий господарський суд не був позбавлений можливості реалізувати надане статтею 99 ГПК України право на призначення судової експертизи.

Отже, Верховний Суд фактично погодився у цій справі з тим, що судами встановлено наявність протиправної поведінки відповідача, вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими йому збитками.

Разом з тим, єдиною підставою для направлення справи на новий розгляд була відсутність встановленого судами попередніх інстанцій розміру фактично понесених позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди, внаслідок чого справу було направлено на новий розгляд, в тому числі, з метою проведення судово-економічної експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 22.01.2019 Господарський суд Запорізької області призначив у страві № 908/2261/17 судову економічну експертизу; на вирішення судового експерта поставлено, в тому числі питання щодо визначення - який обсяг природного газу міг отримати позивач у період: з 01.02.2015 по 01.06.2017, виходячи з планових обсягів постачання (транспортування) природного газу, що визначені договорами від 13.03.2015 №3, Г-031/14 від 01.04.2014, Г-416/17 від 01.02.2017, №Т-ПР-21018 від 10.12.2012, №ТП-ПР-21018 від 10.12.2012 за період з 01.02.2015 по 01.06.2017? Яку суму, за таких обставин, складає не одержаний позивачем прибуток за визначений період?

Також з матеріалів справи вбачається, що у висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 681/682-19 за матеріалами господарської справи № 908/2261/17, складеного 08.11.2019 Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України по першому питанню обсяг природного газу, який міг отримати позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова станція") у період: з 01.02.2015 по 01.06.2017, виходячи з планових обсягів постачання (транспортування) природного газу, що визначені договорами від 13.03.2015 № 3, Г-031/14 від 01.04.2014, Г-416/17 від 01.02.2017, № Т-ПР-21018 від 10.12.2012, № ТП-ПР-21018 від 10.12.2012 за період з 01.02.2015 по 01.06.2017 складає 1750 тис. куб. м, за таких обставин, неодержаний позивачем прибуток (очікуваний дохід) за визначений період, складає 25 900 000 грн.

Отже, під час розгляду справи місцевим судом, з урахуванням зазначеного висновку судово-економічної експертизи, було встановлено фактичний об`єм природного газу, який повинен був поставити відповідач (1 750 тим. куб. м.), період за який такий період повинен був поставити відповідач (з 01.02.2015 по 01.06.2017) та неодержаний позивачем прибуток (очікуваний дохід) за визначений період (25 900 000,00 грн).

Відтак, рішення місцевого суду прийняте з дотриманням частини першої, другої статті 316 ГПК України, оскільки місцевим судом дотримано вказівок Верховного Суду щодо визначення розміру неодержаного позивачем доходу у вигляді упущеної вигоди та дотримання права позивача на справедливий розгляд справи шляхом призначення судово-економічної експертизи.

Водночас, приймаючи постанову 26.08.2020 у цій справі, апеляційний суд фактично дійшов протилежних висновків, щодо доведеності протиправної поведінки відповідача, вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими йому збитками, скасувавши законне, обґрунтоване і справедливе рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин вважаю, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2020 підлягала скасуванню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2020 у справі №908/2261/17 - залишенню в силі.

Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк