Ухвала

від 13.04.2021 по справі 380/5933/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань скасування заходів забезпечення позову

13 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5933/20 пров. № А/857/1549/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М. суддів -Сеника Р. П. Хобор Р. Б. за участі секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: Дяків В.Б.

представник відповідача: Кміть М.Б., Ониськів А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову у справі № 380/5933/20 за позовом Приватного виконавця ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР про визнання протиправним і скасування рішення, в якому (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 року, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, яке оформлено протоколом № 34 від 10.07.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 , посвідчення № НОМЕР_1 , видане 23.03.2019 року, та про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці та зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 , посвідчення № 0324, видане 23.03.2019 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 року Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення .

Не погоджуючись із рішенням суду, Міністерством юстиції України було подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 380/5933/20 за адміністративним позовом Приватного виконавця ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР про визнання протиправним і скасування рішення та призначено справу до апеляційного розгляду на 13.04.2021.

26 лютого 2021 року Приватного виконавця ОСОБА_1 до Восьмого апеляційного адміністративного суду подано заяву про забезпечення позову у справі № 380/5933/20.

Ухвалою від 01 березня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд заяву Приватного виконавця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 380/5933/20 задовольнив. Зупинив дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10.07.2020 року, оформлене протоколом № 34 від 10.07.2020 року про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на строк два місяці та зупинити дію наказу, яким введено в дію таке рішення, а саме наказу Міністерства юстиції України № 1926/7 від 27.07.2020 Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі.

08 квітня 2021 року Міністерство юстиції України подало клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в порядку статті 157 КАС України. Звертає увагу колегії суддів на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.02.2021 у справі № ЗД/380/35/20, у яких вказується про те, що задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про накладення дисциплінарного стягнення шляхом зупинення діяльності приватного виконавця та заборони його реалізації, є фактично продовженням виконання скаржником своїх службових обов`язків.

Також клопотання мотивоване зокрема тим, що звертаючись повторно до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 не навів жодних вагомих аргументів та підтвердження наявності підстав для задоволення такої заяви, а стаття 18 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , якою встановлено заборону приватному виконавцю під час здійснення своєї діяльності займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, не забороняє приватному виконавцю займатися оплачуваною або підприємницькою діяльністю в той час, коли він не здійснює діяльність приватного виконавця (діяльність приватного виконавця зупинена або припинена.

Вважає, що порушення права позивача на працю та отримання доходу, відсутнє. У справі за цим позовом не може бути ускладнене чи унеможливлене виконання рішення суду і у вжитті заходів забезпечення позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, відсутня потреба.

З огляду на викладене, просить скасувати заходи забезпечення позову в адміністративній справі № 380/5933/20, які вжиті згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дяків В.Б. в судовому засіданні апеляційного суду проти задоволення клопотання заперечили та вказали на те, що виконання рішення та наказу може завдати шкоди йому, для усунення якої доведеться прикласти значних зусиль, оскільки заміщення приватного виконавця здійснюється за погодженням із стягувачем на підставі договору, укладеного з іншим приватним виконавцем. У разі відсутності згоди стягувача приватний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або відповідно до рішення стягувача передає його відповідному органу державної виконавчої служби або іншому приватному виконавцю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість клопотання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.1).

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч.3).

Застосовуючи заходи забезпечення позову, апеляційний суд виходив з наявності передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Згідно статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову із позовними вимогами, що будуть заявлені, та обставинам справи.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Виходячи із змісту заяви про забезпечення позову та доводів, викладених позивачем у позовній заяві, суд, вживаючи ухвалою від 01 березня 2021 року заходи забезпечення позову, суд вбачав й наявність ознак можливості заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Слід зазначити, що правомірність рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців підлягає дослідженню під час судового вирішення справи за позовом, з яким приватний виконавець звернувся до суду, та відповідно до якого суд першої інстанції задовольнив його позовні вимоги.

Однак, суд зауважує, що застосування наслідків останнього у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, тому є підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову до його подання шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки на період розгляду справи позивач буде позбавлений права здійснювати діяльність, а скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців жодним чином не відновить порушені права заявника, так як у випадку виконання рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців заявник буде позбавлений права здійснювати діяльність на час судового розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.42 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, діяльність приватного виконавця зупиняється у таких випадках: у разі застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця - на строк, визначений у рішенні Дисциплінарної комісії про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

Зупинення діяльності приватного виконавця за наявності підстав та в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється шляхом видання наказу Міністерством юстиції України (ч.3 ст.42).

Частиною 4 ст. 42 цього Закону визначено, що з дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватному виконавцю забороняється здійснювати діяльність приватного виконавця, крім дій, пов`язаних із передаванням виконавчих документів іншому приватному виконавцю або відповідному органу державної виконавчої служби.

Отже, з огляду на наведене, суд доходить висновку, що невжиття заходів задля попередження зупинення діяльності заявника, ймовірність якого перебуває у прямому зв`язку із внесенням Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, прийняте за результатом розгляду скарги, очевидно може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 157, 315, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 380/5933/20 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор

Повний текст виготовлено 19 квітня 2021 року.