Ухвала

від 03.08.2021 по справі 380/5933/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 380/5933/20

адміністративне провадження № К/9901/26579/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №380/5933/20 за позовом приватного виконавця ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР , - про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 (далі - приватний виконавець ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР , у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10 липня 2020 року, оформлене протоколом №34 від 10 липня 2020 року, про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на два місяці;

- визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України №1926/7 від 27 липня 2020 року, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №34 від 10 липня 2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10 липня 2020 року, оформлене протоколом №34 від 10 липня 2020 року про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на два місяці;

- визнано протиправним і скасовано наказ МЮ України №1926/7 від 27 липня 2020 року Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення .

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу МЮ України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційну скаргу МЮ України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року повернуто особі, яка її подала.

15 липня 2021 року до Верховного Суду втретє надіслано касаційну скаргу МЮ України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є:

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах: частини першої статті 47 КАС України, частини першої статті 38 Закону України Про виконавче провадження ;

- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року (справа №751/15667/15-ц); від 20 лютого 2020 року (справа №520/2210/19); від 21 січня 2021 року (справа №140/2740/19); від 04 вересня 2019 року (справа №200/1507/19-а); від 10 січня 2020 року (справа №2040/6763/18); від 11 лютого 2021 року (справа №420/2431/20); від 29 квітня 2021 року (справа №600/980/20-а).

За змістом частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 38 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Зі змісту указаних норм убачається, що вони є загальними, а тому під час їх застосування суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку.

Отже, Суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Не обґрунтовано також наявності підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки правовідносини у справах №751/15667/15-ц, №520/2210/19, №200/1507/19-а, на які посилається скаржник, не є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Також скаржником не наведено, які саме норми права застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року (справа №751/15667/15-ц), Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо неврахування викладеного у ній висновку судом апеляційної інстанції, оскільки у Єдиному державному реєстрі судових рішень така відсутня.

Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341, КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №380/5933/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська