Ухвала

від 26.05.2021 по справі 380/5933/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 380/5933/20

адміністративне провадження № К/9901/18558/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №380/5933/20 за позовом приватного виконавця ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР , - про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 (далі - приватний виконавець ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівництво Інноваційних проектів , Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія ІБР , у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10 липня 2020 року, оформлене протоколом №34 від 10 липня 2020 року, про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на два місяці;

- визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України №1926/7 від 27 липня 2020 року, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом №34 від 10 липня 2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 10 липня 2020 року, оформлене протоколом №34 від 10 липня 2020 року про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на два місяці;

- визнано протиправним і скасовано наказ МЮ України №1926/7 від 27 липня 2020 року Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення .

18 травня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу МЮ України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (повний текст складено 22 квітня 2021 року).

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є:

- відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 47 КАС України у подібних правовідносинах та застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні указаної норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 22 січня 2020 року (справа №826/19197/16); від 13 березня 2018 року (справа №916/1764/17); від 31 липня 2020 року (справа №826/11947/18); від 30 листопада 2018 року (справа №806/1723/17), що є взаємовиключними обставинами;

- застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 20 січня 2021 року (справа №466/5766/13-ц); від 10 жовтня 2019 року (справа №751/15667/15-ц); від 20 лютого 2020 року (справа №520/2210/19); від 21 січня 2021 року (справа №140/2740/19); від 20 лютого 2020 року (справа №520/2210/19); від 04 вересня 2019 року (справа №200/1507/19-а); від 10 січня 2020 року (справа №2040/6763/18); від 11 лютого 2021 року (справа №420/2431/20); від 29 квітня 2021 року (справа №600/980/20-а).

Проте, Суд відхиляє указані доводи скаржника, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №380/5933/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська