Ухвала

від 21.04.2021 по справі 523/15462/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 523/15462/16-ц

провадження № 61-7435 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення майна у спільну сумісну власність, поділ майна подружжя, визнання права власності на майно, стягнення грошової компенсації; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя; за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 березня 2019 року позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, укладений 14 вересня 2016 року в Територіальному сервісному центрі № 5146 регіонального сервісного центру МВС в Одеській області за № 5146/2016/067882 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1/2 частині за кожним квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску.

Визнано спільним сумісним зобов`язанням подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1/2 частині за кожним борг у розмірі 44 400 дол. США перед ОСОБА_6 за борговою розпискою від 03 жовтня 2014 року.

Спільне сумісне майно та зобов`язання подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 поділено в натурі наступним чином: виділено ОСОБА_2 у право власності квартиру АДРЕСА_1 , визнавши за ним право власності та зобов`язання за борговою розпискою від 03 жовтня 2014 року перед ОСОБА_6 у розмірі 44 400 дол. США.

Виділено ОСОБА_5 автомобіль Hyundai Sonata, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, визнавши за нею право власності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 10 712 дол. США по курсу НБУ на день ухвалення рішення в гривневому еквіваленті як різницю вартості часток майна та боргового зобов`язання.

В решті позовних вимог відмовлено.

У задоволенні самостійних вимог третьої особи ОСОБА_7 про стягнення суми боргу відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 березня 2019 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, повернення рухомого майна у спільну сумісну власність подружжя, поділ рухомого майна, визнання права власності на транспортний засіб відмовлено.

Позов ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному рухомому майні задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 135 812,17 грн вартості 1/2 частки у спільному рухомому майні - транспортному засобі автомобілі марки Hyundai Sonata В-Седан, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 .

Позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна подружжя задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (у шлюбі ОСОБА_8 ) квартиру АДРЕСА_2 , набуту на ім`я ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , посвідченого 16 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І. І., зареєстрованого в реєстрі за № 2640.

Поділено нерухоме майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (у шлюбі ОСОБА_8 ), та в порядку поділу нерухомого майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 .

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (у шлюбі ОСОБА_8 ) на квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поділ меблів та побутової техніки відмовлено.

Позов третьої особи ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 борг за договором позики в сумі 746 700 грн, що по курсу НБУ на день ухвалення рішення еквівалентно 30 000 дол. США.

У квітні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Одеського апеляційного суду від 05 березня 2020 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 639/7335/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 188/227/16-ц, від 31 січня 2019 року у справі № 686/23104/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 755/4757/16-ц та від 19 грудня 2019 року у справі № 2-4440/11, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказував на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п`ятою статті 279, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення майна у спільну сумісну власність, поділ майна подружжя, визнання права власності на майно, стягнення грошової компенсації; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя; за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара