Ухвала

від 26.04.2021 по справі 910/4455/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4455/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021

у справі № 910/4455/20

за позовом Державного підприємства "Держвуглепостач" (далі - ДП "Держвуглепостач", позивач, скаржник)

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", відповідач)

про визнання пунктів кредитного договору недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ "Укргазбанк" 09.03.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 910/4455/20, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 у справі № 910/4455/20 залишити в силі. Крім того, скаржник просить суд зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 910/4455/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.04.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/4455/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

Касаційну скаргу оформлено і подано з дотриманням вимог, установлених статтями 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На обґрунтування своєї правової позиції ПАТ АБ "Укргазбанк" у поданій касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права - статтю 1048 та статтю 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України ), так відповідно і через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо визнання недійсним пункту 3.8. Кредитного договору з посиланням на статті 203, 215 ЦК України через його невідповідність вимогам ПК України (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України ).

При цьому, скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених:

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (п.п. 54, 91) в якій зазначено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 (п. 6.23) стосовно того, що плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012 де зазначено: Таким чином у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України. .

Також скаржник зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/1120/16, на яку до послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, з незрозумілих для відповідача підстав не застосував викладених в ній висновків щодо того, шо за період після прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ПК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що прямо відповідає умовам п. 3.8. Кредитного договору, однак при цьому Суд тут же зазначає, шо оскільки такий п. 3.8. Кредитного договору передбачає можливість нарахування процентів відповідно до статті 1048 ПК України після закінчення строку кредитування, такий пункт суперечить приписам ПК України.

З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Крім того, скаржником в тексті касаційної заявлено клопотання про зупиненні дії оскаржуваної постанови, яке мотивоване тим, що, не зупинення виконання оскаржуваної постанови може призвести до примусового стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем з розгляду апеляційної скарги, що може супроводжуватись накладенням арешту на майно та покладенням додаткових витрат у вигляді виконавчого збору, що дорівнюватиме 10 % від суми стягнення, як то визначено статтями 27,48 Закону України "Про виконавче провадження". Більше того, не зупинення дії постанови, ускладнить розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/18674/19 за позовом Банку до відповіада про стягнення заборгованості за кредитним договором, до якої в тому числі відносяться нараховані згідно пункту 3.8. Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами, шо не повернуті в строки/терміни (прострочена заборгованість), що були нараховані в період строку кредитування. А як вже відомо, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/18674/19 призначено проведення судової економічної експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, за проведення якої Банком сплачено 163 440,00 грн.

Розглянувши клопотання про зупинення виконання постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 910/4455/20 до закінчення її касаційного перегляду, Суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм права під час постановлення оскарженого судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання та їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, можливе проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Враховуючи викладене, Суд вважає наведені доводи не достатньо переконливими та аргументованими, та доказово не підтвердженими, тому відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 910/4455/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/4455/20 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 910/4455/20.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 27 травня 2021 року о 14:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 302 (третій поверх).

3. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 910/4455/20 до закінчення її перегляду Верховним Судом - відмовити.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 12 травня 2021 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

5. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні Верховний Суд роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про право сторін брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова