Ухвала

від 20.05.2010 по справі 13/443

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АД МІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/443 Головуючий у 1-й інс танції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Малині н В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" травня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний а дміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Малині на В.В.

суддів: Го ряйнова А.М., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Солове й Н.С.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Києві а пеляційну скаргу Спеціалізо ваної державної податкової і нспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податкі в на постанову Окружного адм іністративного суду м. Києва від 11 березня 2009 року у справі з а позовом Публічного акціоне рного товариства «Прокредит Банк» до Спеціалізованої де ржавної податкової інспекці ї у м. Києві по роботі з велики ми платниками податків про в изнання нечинним податковог о повідомленння-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Пу блічне акціонерне товариств о «Прокредит Банк» (далі - п озивач, ПАТ «Прокредит Банк» ) звернулося до Окружного адм іністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державно ї податкової інспекції у м. Ки єві по роботі з великими плат никами податків (далі - відп овідач, СДПІ ), в якому просило визнати нечинним податкове повідомленння-рішення від 29.07 .2008р. №0000384310/0 про стягнення податк ового зобов' язання з податк у на прибуток в сумі 471 172,51 грн. та штрафних (фінансових) санкці й в розмірі 235 586,26 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при проведенні переві рки відповідач дійшов до пом илкового висновку про поруше ння ПАТ «Прокредит Банк» п.5.1, п .п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5, п.п.8.1.1 п.8.1, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.2 п.8.3, п.п.8.4.1 п.8.4, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п.12.2.1, п.п.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств» в частині ви значення суми податкового зо бов' язання за податком на п рибуток банківських організ ацій у розмірі 706 758,77 грн.

Постановою Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 11 березня 2009 року позовні ви моги задоволено.

Не погоджуючись з судовим р ішенням, відповідач звернувс я з апеляційною скаргою, в які й просить постанову суду пер шої інстанції скасувати та п рийняти нове рішення, яким ві дмовити у задоволені позову.

В свою чергу, позивач надісл ав письмові заперечення на а пеляційну скаргу. Просить за лишити її без задоволення, а р ішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши у судовому засі данні суддю-доповідача, пояс нення з»явившихся учасників процесу, перевіривши матері али справи та доводи апеляці йної скарги, колегія суддів в важає, що апеляційна скарга з адоволенню не підлягає, вихо дячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС Укр аїни суд апеляційної інстан ції залишає апеляційну ска ргу без задоволення, а поста нову або ухвалу суду без зм ін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встан овив обставини справи та у хвалив судове рішення з до держанням норм матеріально го і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС Ук раїни у справах щодо оскарже ння рішень, дій чи бездіяльно сті суб' єктів владних повно важень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчи нені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

Частково задовольняючи по зов, суд першої інстанції пов но встановив всі обставини, щ о мають значення для справи т а правильно застосував норми матеріального права, не допу стивши порушень норм процесу ального права.

З такими висновками погодж ується колегія суддів, виход ячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на підстав і направлень від 30.05.08 р. №133 та від 01.07.08 р. №171 Відповідачем проведе но планову виїзну документал ьну перевірку фінансово-госп одарської діяльності з питан ь дотримання вимог податково го, валютного та іншого закон одавства за період з 01.04.2005 по 31.03.20 08 відповідно до затвердженог о плану - графіку документаль них перевірок суб'єктів госп одарювання на травень 2008 року , за результатами якої складе но акт від 21.07.2008 р. №415/43-10/21677333 (наявни й в матеріалах справи).

На підставі зазначеного ак ту прийнято податкове повідо млення рішення від 29.07.08 р. №0000384310/0 з а порушення Позивачем вимог п. 5.1, п.п.5.4.6 п.5.4, п.5.4, п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5, п.п.8.1.1 п.8.1, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п8.3.2 п.8.3, п.п.8.4.1 п.8.4, п.п.8.6 .1 п.8.6 ст.8, п.п.12.2.1, п.п.12.2.2 п.12.2 ст. 12 Закон у про оподаткування від 28.12.1994 ро ку № 334/94-ВР (із змінами та доповн еннями) та визначено суму под аткового зобов'язання за под атком на прибуток банківськи х організацій (код 11020600) у розмір і 706 758,77 грн.

В акті перевірки зазначено , що порушення п. 5.1., пп.5.4.6. п.5.4. ст.5 З акону про оподаткування приз вело до завищення Позивачем валових витрат на суму 31943,43 грн . по сплаченим страховим плат ежам по поліпшенню орендован их основних засобів приміщен ню).

Умовами договорів оренди т а суборенди приміщень передб ачено право ЗАТ «ПроКредит Б анк», як орендаря (суборендар я), на здійснення поліпшень ор ендованих приміщень, а також право на залишення за оренда рем (суборендарем) таких полі пшень після припинення дії д оговорів оренди (суборенди) б ез компенсації їх вартості в ласнику об'єктів оренди (дого вори оренди зазначені в акті перевірки наявні в матеріал ах справи).

Статтею 778 Цивільного кодек су України передбачено, що на ймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, ли ше за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відо кремлені від речі без її пошк одження, наймач має право на ї х вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою найм одавця, наймач має право на ві дшкодування вартості необхі дних витрат або на зарахуван ня їх вартості в рахунок плат и за користування річчю.

Відповідно до п.1 ст.139 Господ арського кодексу України май но - сукупність речей та інших цінностей (включаючи немате ріальні активи), які мають вар тісне визначення, виробляють ся чи використовуються у дія льності суб'єктів господарюв ання та відображаються в їх б алансі або враховуються в ін ших передбачених законом фор мах обліку майна цих суб'єкті в.

На підставі вказаного прав а, Позивач здійснив страхові платежі по поліпшенню оренд ованих засобів (приміщень) на виконання укладених між Поз ивачем та ЗАТ «УАСК «АСКА» до говорів страхування № 7006975 від 29.06.2005 року, № 7068031 від 29.06.2006 року, № 7126713 в ід 27.06.2007 року, №7126899 від 30.08.2007 року.

Відповідно до пп.5.4.6 п.5.4. Закон у про оподаткування до валов их витрат включаються будь-я кі витрати зі страхування ри зиків загибелі врожаю, транс портування продукції платни ка податку; цивільної відпов ідальності, пов'язаної з експ луатацією транспортних засо бів, що перебувають у складі о сновних фондів платника пода тку; екологічної та ядерної ш коди, що може бути завдана пла тником податку іншим особам; майна платника податку; кред итних та інших ризиків платн ика податку, пов'язаних із зді йсненням ним господарської д іяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відп овідного виду страхування, д іючого на момент укладення т акого страхового договору, з а винятком страхування життя , здоров'я або інших ризиків, п ов'язаних з діяльністю фізич них осіб, що перебувають у тру дових відносинах з платником податку, обов'язковість яког о не передбачена законодавст вом, або будь-які витрати зі ст рахування сторонніх фізични х чи юридичних осіб.

Пунктом 8 Положення (стандар ту) бухгалтерського обліку 14 " Оренда", затвердженого наказ ом Міністерства фінансів Укр аїни від 28.07.2000 р. № 181, визначено, що затрати орендаря на поліпше ння об'єкта операційної орен ди (модернізація, модифікаці я, добудова, дообладнання, рек онструкція тощо), що приводят ь до збільшення майбутніх ек ономічних вигод, які первісн о очікувалися від його викор истання, відображаються орен дарем як капітальні інвестиц ії у створення (будівництво) і нших необоротних матеріальн их активів.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затв ердженого наказом Міністерс тва фінансів України від 27.04.2000 р . № 92, для цілей бухгалтерськог о обліку основні засоби клас ифікуються за такими групами : основні засоби та інші необо ротні матеріальні активи.

З аналізу наведених норм ви пливає, що самі поліпшення ор ендованого майна також мають статус майна і належать на пр аві власності орендарю (найм ачу) у вигляді права класност і на речі (відокремлювані пол іпшення) чи на майнові права (п раво на компенсацію вартості невідокремлюваних поліпшен ь). Окрім того, затрати орендар я на поліпшення орендованого майна відображаються у його балансі як капітальні інвес тиції у створення (будівницт во) інших необоротних матері альних активів, які класифік уються як основні засоби.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що відповідачем не б уло доведено, що договорами о ренди та суборенди, на підста ві яких позивач користується приміщеннями, поліпшення як их застраховано, встановлено інший правовий статус поліп шень, ніж це передбачено Циві льним кодексом України, а від так не базується на нормах чи нного законодавства висново к відповідача про порушення позивачем п. 5.1., пп.5.4.6. п.5.4. ст.5 Зако ну про оподаткування, що приз вело до відображення останні м валових витрат на суму 31 943, 43 г рн. по сплачених страхових пл атежах по поліпшенню орендов аних основних засобів.

В акті перевірки Відповіда ч зафіксував порушення Позив ачем пп.8.4.1. п.8.4. ст.8. з урахування м вимог пп.5.3.3. п.5.3. ст.5. Закону про оподаткування та пп.7.4.2. п.7.4. ст.7. Закону про ПДВ через віднесе ння до балансової вартості о сновних фондів 2 групи придба ні автомобілі з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до вимог пп. 7.4.2 п. 7 .4 ст. 7 Закону України "Про подат ок на додану вартість" не вклю чається до складу податковог о кредиту та відноситься до с кладу валових витрат сума по датку, сплачена платником по датку під час придбання легк ового автомобіля (крім таксо моторів), що включається до ск ладу основних фондів.

Не включаються до складу ва лових витрат витрати на спла ту податку на додану вартіст ь, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбавают ься платником податку для ви робничого або невиробничого використання (ч.І пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 З акону України "Про податок на додану вартість").

Натомість частиною 3 пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств» передбачено, що у разі, як що платник податку на прибут ок, зареєстрований як платни к податку на додану вартість , одночасно здійснює операці ї з продажу товарів (робіт, пос луг), що оподатковуються пода тком на додану вартість та зв ільнені від оподаткування, а бо не є об'єктом оподаткуванн я таким податком, податок на п одану вартість, сплачений у с кладі витрат на придбання то варів (робіт, послуг), які відн осяться до складу валових ви трат, та основних фондів і нем атеріальних активів, що підл ягають амортизації, включаєт ься відповідно до валових ви трат або балансова вартість відповідної групи основних ф ондів збільшується на суму, щ о не включена до складу подат кового кредиту такого платни ка податку згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, остання норма прямо пе редбачає, що платник податкі в, який зареєстрований як пла тник податку на додану варті сть, одночасно здійснює опер ації з продажу товарів робіт , послуг), що оподатковуються п одатком на додану вартість т а звільнені від оподаткуванн я, або не є об'єктом оподаткува ння таким податком вправі зд ійснити одну з двох дій стосо вно податку на додану вартіс ть, сплаченого у складі витра т на придбання товарів (робіт , послуг) - або включити його до валових витрат або збільшит и на суму нього податку балан сову вартість відповідної гр упи основних фондів (за умови , що сума такого ПДВ не включен а до складу податкового кред иту платника податку). При цьо му дана норма регламентує по рядок оподаткування окремих платників податку (які одноч асно здійснюють операції з п родажу товарів (робіт, послуг ), що оподатковуються податко м на додану вартість та звіль нені від оподаткування), а том у є спеціальною по відношенн ю до ч. 1 пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону про о податкування і підлягає пере важному застосуванню. Також вона є спеціальною і по відно шенню до пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону про оподаткування.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану ва ртість і одночасно здійснює операції з продажу товарів (р обіт, і о слуг), що оподатковую ться податком на додану варт ість та звільнені від оподат кування, або не є об'єктом опод аткування таким податком; су ма витрат по сплаті податку н а додану вартість при купівл і позивачем автомобілів не в ключена до складу податковог о кредиту ЗАТ «ПроКредит Бан к»; сума цих витрат також не бу ла включена до складу валови х витрат позивача; автомобіл і використовуються у господа рській діяльності позивача т а включені до основних фонді в.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що Пози вачем правомірно збільшено н а суму ПДВ балансову вартіст ь, придбаних ним автомобілів .

Порушення пп.8.4.1. п.8.4. ст.8. з урах уванням вимог пп.5.3.3. п.5.3. ст.5. Зак ону про оподаткування та пп.7.4 .2. п.7.4. ст.7. Закону про ПДВ Позива чем не вбачається.

Щодо твердження Відповіда ча про протиправність віднес ення Позивачем до 3 групи осно вних фондів "системи охоронн о - пожежної сигналізації", «си стеми охоронної сигналізаці ї» та "системи відео-спостере ження", які встановлювались у приміщенні банку та до 4 групи основних фондів «комутатори », «маршрутизатори», «джерел а безперебійного живлення» т а «міні АТС» суд бере до уваги наступне.

Під терміном "основні фонди " слід розуміти матеріальні ц інності, що призначаються пл атником податку для використ ання у господарській діяльно сті платника податку протяго м періоду, який перевищує 365 ка лендарних днів з дати введен ня в експлуатацію таких мате ріальних цінностей, та варті сть яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв 'язку з фізичним або моральни м зносом, (п.п. 8.2.1 п. 8.2. ст. 8 Закону п ро оподаткування).

Відповідно до норм націона льного Положення (стандарту) 7 "Основні засоби", затверджен ого наказом Міністерства фін ансів України від 27.04.2000 року № 92 - об'єкт основних засобів - це з акінчений пристрій з усіма п ристосуваннями і приладдям д о нього; конструктивно відок ремлений предмет, призначени й для виконання певних самос тійних функцій; відокремлени й комплекс конструктивно з'є днаних предметів однакового або різного призначення, що м ають для їх обслуговування з агальні пристосування, прила ддя, керування та єдиний фунд амент, унаслідок чого кожен п редмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роб оту тільки в складі комплекс у, а не самостійно; інший актив , що відповідає визначенню ос новних засобів, або частина т акого активу, що контролюєть ся підприємством.

У випадку, коли один об'єкт о сновних засобів складається з частин, які мають різний стр ок корисного використання (е ксплуатації), кожна з цих част ин може визнаватися в бухгал терському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Податкове законодавство н е містить визначення передав альних пристроїв, означення цього поняття надано лише у П останові КМ "Про затвердженн я Національного стандарту N 2 " Оцінка нерухомого майна" від 28.10.2004 N 1442 (надалі - Постанова N 1442), відповідно до якого «передав альні пристрої - земельні пол іпшення, "корені для виконанн я спеціальних функцій з пере дачі енергії, речовини, сигна лу, інформації тощо будь-яког о походження та виду на відст ань (лінії електропередачі, т рубопроводи, водопроводи, те плові та газові мережі, лінії зв'язку тощо)».

У цій же ж Постанові № 1442 дано визначення земельного поліп шення, яким результати будь-я ких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її варт ості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкт и, розташовані в межах земель ної ділянки, переміщення яки х є неможливим без їх знеціне ння та зміни г: значення, а так ож результати господарської діяльності або проведення п евного виду: (зміна рельєфу, по ліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насад жень, інженерної інфраструкт ури тощо).

Відповідно до п.п.8.2.2. п. 8.2 ст.8 За кону про оподаткування - осно вні фонди підлягають розподі лу за такими групами: група 1 - б удівлі, споруди, їх структурн і компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі бу динки та їх частини (квартири і місця загального користув ання), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - а втомобільний транспорт та ву зли (запасні частини) до нього ; меблі; побутові електронні, о птичні, електромеханічні при лади та інструменти, інше кон торське (офісне) обладнання, у статкування та приладдя до н их; група 3 - будь-які інші основ ні фонди, не включені до груп 1 , 2 і 4; група 4 - електронно-обчисл ювальні машини, інші машини д ля автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними з асоби зчитування або друку і нформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програм и, телефони (у тому числі стіль никові), мікрофони і рації, вар тість яких перевищує вартіст ь малоцінних товарів (предме тів).

Наведені норми свідчать пр о те, що законодавець не дає ви черпного переліку об'єктів, я кі входять до кожної з груп ос новних фондів. Також не надан о визначень об'єктів, які наве дені у переліку цих груп. Але н аведені норми дають можливіс ть встановити принцип, за яки м кожен об'єкт відноситься до конкретної групи. Очевидно, щ о основні фонди діляться на г рупи за їх видом, технічними х арактеристиками, функціонал ьним призначенням та строком ймовірної експлуатації. При цьому об'єкти, які входять в о дну групу (окрім 3 групи) повин ні володіти однорідними хара ктеристиками та не можуть ка рдинально відрізнятися одне від одного за видом, технічни ми характеристиками, функціо нальним призначенням та стро ком експлуатації.

Колегія суддів вважає, що си стеми охоронно-пожежної сигн алізації, охоронної сигналіз ації та відео-спостереження - це окремі основні фонди, які не мають ознак нерухомості, є рухомим майном, мають кардин ально інше цільове призначен ня і можуть бути демонтовані та встановлені в іншому будь -якому об'єкті з подальшим фун кціонуванням за своїм призна ченням без втрати первісної функціональності. Тому вони не можуть бути класифіковані як структурні компоненти чи передавальні пристрої будів ель, де вони встановлені у роз умінні п.п.8.2.2. п. 8.2 ст.8 Закону Укр аїни "Про оподаткування приб утку підприємств", а отже прав ильно віднесені позивачем не до 1 групи основних фондів, а, в раховуючи їх вид та функціон альне призначення, до 3 групи.

З огляду на вказані вище пра вові норми та висновки щодо ї х застосування, не можливо по годитися із класифікацією ко мутаторів, маршрутизаторів, джерел безперебійного живле ння та «міні АТС» як передава льних пристроїв, що, на думку В ідповідача, мають бути відне сені до 1 групи основних фонді в.

Враховується, що внутрішня комп'ютерна мережа позивача складається з наступних ком понентів: сервери з програмн им забезпеченням; комутатори для зв'язку локальних компон ентів мережі з мережевим сер вером; локальні комп'ютери, як і підключаються до мережі ви ключно через комутатори; мар шрутизатори, які служать для з'єднання різних комп'ютерни х мереж - як в межах одного при міщення, так і між різними офі сами; модеми, які використову ються як засіб зв'язку між мер ежами різних офісів; інше пер иферійне обладнання - принте ри, сканери, банкомати, ксерок си, системи відео-спостереже ння тощо.

Строк корисного використа ння цих основних засобів в де кілька разів менший, ніж об'єк тів групи 1, і складає не більш е 3-5 років.

На переконання суду комута тори, маршрутизатори та джер ела безперебійного живлення є складовою частиною не буді вель чи споруд, а комп'ютерної мережі Банку, яка являє собою єдиний комплекс компонентів , а саме: електронно-обчислюва льні машини, інші машини для а втоматичного оброблення інф ормації, пов'язані з ними засо би зчитування або друку інфо рмації, інші інформаційні си стеми, комп'ютерні програми.

Тому є правомірним віднесе ння позивачем названих об'єк тів до 4 групи основних фондів .

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що вимога позивача п ро скасування рішення відпов ідача є обґрунтованою, закон ною, доведеною належними та д опустимими доказами, а тому п ідлягає задоволенню.

Згідно ст. 71 КАС України, ко жна сторона повинна довест и ті обставини, на яких ґрун туються її вимоги та запер ечення, крім випадків, встано влених статтею 72 КАС Україн и. В адміністративних справ ах про протиправність ріше нь, дій чи бездіяльності суб ' єкта владних повноважень обов' язок щодо доказуванн я правомірності свого ріше ння, дій чи бездіяльності по кладається на відповідача, якщо він заперечує проти и адміністративного позову.

Відповідачем не було нада но вагомих доказів на підтв ердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скар ги не спростовуються.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла виснов ку, що суд першої інстанції ві рно встановив фактичні обста вини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцін ку та прийняв законне і обґру нтоване рішення, з дотриманн ям норм матеріального і проц есуального права, а тому під став для його скасування н е вбачається.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеля ційної скарги на постанову с уду першої інстанції суд апе ляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 , 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сп еціалізованої державної под аткової інспекції у м. Києві п о роботі з великими платника ми податків на постанову Окр ужного адміністративного су ду м. Києва від 11 березня 2009 року , - залишити без задоволенн я.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Ки єва від 11 березня 2009 року у спра ві за позовом Публічного акц іонерного товариства «Прокр едит Банк» до Спеціалізовано ї державної податкової інспе кції у м. Києві по роботі з вел икими платниками податків пр о визнання нечинним податков ого повідомленння-рішення, - залишити без змін.

Матеріали справи пов ернути до Окружного адмініст ративного суду м. Києва.

Ухвала набирає закон ної сили з моменту проголоше ння, проте може бути оскаржен а в касаційному порядку безп осередньо до Вищого адмініст ративного суду України протя гом одного місяці після набр ання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Ухвалу виготовлено в повно му обсязі 25.05.10.