Ухвала

від 28.04.2021 по справі 499/286/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 499/286/19

провадження № 61-19382св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, третя особа - приватний нотаріус Іванівського районного нотаріального округу Одеської області Чекаліна Алла Яківна, про визнання заповіту недійсним,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поданою представником - адвокатом Ящуком Юрієм Юрійовичем, на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2019 року в складі судді Погорєлова І. В. та постанову Одеського апеляційного суду

від 01 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ,

яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , звернулися до Іванівського районного суду Одеської області з позовом

до ОСОБА_6 , Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання недійсним заповіту.

Обґрунтовуючи підстави недійсності заповіту, позивачі вказували, що на момент його складання паспорт громадянина України ОСОБА_5 був недійсним, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 йому виповнилося 45 років, однак паспорт не був приведений у відповідність до вимог закону, паспорт не містив фотокартки особи, яка досягла 45 років, тому, на думку позивачів, при посвідченні заповіту особу заповідача було встановлено неналежним чином, на підставі недійсного паспорта.

Також вказували, що відповідно до виписок з медичних карт стаціонарного хворого, ОСОБА_5 звертався до Комунального закладу Іванівська центральна районна лікарня (далі - КЗ Іванівська ЦРЛ ) з алкогольною інтоксикацією через зловживання алкогольними напоями, тому на момент складання заповіту не міг усвідомлювати свої дії, волевиявлення заповідача

не було вільним і не відповідало його волі.

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня

2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

У листопаді 2020 року ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права

та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Іванівського районного суду Одеської області від 15 серпня 2019 року

та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 499/286/19, витребувано її з Іванівського районного суду Одеської області.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права

без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку

наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального

та процесуального права.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду у складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області, третя особа - приватний нотаріус Іванівського районного нотаріального округу Одеської області Чекаліна Алла Яківна, про визнання заповіту недійсним призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська