Ухвала

від 30.01.2009 по справі 10-29/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-29/2009 року

Головуючий у 1-й інстанції: суддя Семенова Л.М.

Категорія: запобіжний захід

Доповідач апеляційного суду: суддя Губа О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Дзюби Ф.С.

суддів: Гребенюк В.І., Губи О.О.

за участю прокурора: Осипенко О.М.

захисника: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 січня 2009 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого в ПП "Трафік ОСК" охоронником, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

- продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців.

З подання старшого слідчого по ОВС - криміналіст СВ УМВС України в Миколаївській області про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, погодженого з заступником прокурора Миколаївської області, та матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в умисному вбивстві двох осіб, а саме 23.10.2008 року в с Лимани вчинив вбивство неповнолітньої ОСОБА_3, прийнявши її в темряві за свою дружину, а потім 31.10.2008 року в тому ж селищі - дружини ОСОБА_4

Обґрунтовуючи подання про продовження строку тримання під вартою, старший слідчий послався на те, що в двохмісячний строк тримання ОСОБА_2 під вартою спливає 19.01.2009 року, а по справі необхідно виконати ряд слідчих дій, в тому числі провести комісійні судово - медичні експертизи, додатково допитати свідків, витребувати акти експертиз, вирішити питання щодо речових доказів, виконати вимоги ст.ст. 217, 218 - 220 КПК України та інші слідчі дії. На думку слідчого, підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу відсутні, оскільки ОСОБА_2, знаходячись на волі, може негативно вплинути на хід досудового і судового слідства, чим перешкодить встановленню істини по справі, а також ухилитися від слідства та суду.

19.11.2008 року ОСОБА_2 був затриманий порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

1. 21.11.2008 року Жовтневим районним судом Миколаївської області ОСОБА_2 була обрана міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

1. 06.01.2008 року ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Задовольняючи подання старшого слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, суд в постанові послався на те, що закінчити слідство в двомісячний строк неможливо (строк спливає 19.01.20009 року), оскільки по справі необхідно виконати великий об'єм процесуальних дій та обставини, з якими закон пов'язував можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не змінились.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2, просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на непричетність до вчинення вбивств, а визнав себе винним у вчиненні вбивств в зв'язку з застосуванням до нього незаконних методів слідства. Також зазначає, що до теперішнього часу ніяких об'єктивних доказів вчинення ним злочинів йому не пред'явлено. Висновки експертиз також, на його думку, свідчать про відсутність крові потерпілих на його речах, відбитків його пальців на речових доказах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції обвинуваченого ОСОБА_2, думку прокурора Осипенко О.М. про обґрунтованість і законність постанови суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні особо тяжких злочинів, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 10 років.

Обґрунтовуючи своє подання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2, слідчий послався на те, що обвинувачений вчинив особливо тяжкі злочини, тому знаходячись на волі, може ухилитися від слідства та суду, негативно вплинути на хід досудового слідства і судового розгляду, перешкодити встановленню істини по справі. Крім того, старший слідчий зазначає, що для закінчення досудового слідства по справі необхідно проведення певних слідчих дій, які потребують часу.

Суд належним чином дослідив матеріали кримінальної справи та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу і, погоджуючись з підставами, зазначеними в поданні слідчого, мотивував своє рішення про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою з урахуванням даних про його особу, ступеню тяжкості інкримінованих йому злочинів.

За таких обставин слід вважати правильними висновки суду, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства або суду і перешкодити встановленню істини по справі. А тому піддавати сумніву висновки суду, про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, у колегії суддів немає.

Також із матеріалів справи вбачається, що закінчити досудове слідство в строки, передбачені ч. 1 ст. 156 КПК України, неможливо у зв'язку з проведенням ряду слідчих дій, а підстав для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_2 немає. Тому суд обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_2 до 4-х місяців з урахуванням того, що строк досудового слідства по кримінальній справі заступником прокурора Миколаївської області 16.01.2009 року продовжено до 4 місяців.

Вказане свідчить про те, що суд при розгляді подання слідчого про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 виконав вимоги ст.ст. 148, 165, 165-3 КПК України, тому підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

Крім того, при розгляді справи щодо продовження строку тримання під вартою, суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті, тому твердження апелянта про відсутність доказів по справі його винності, застосування щодо нього незаконних методів слідства, а також про

його непричетність до вбивств, не можуть бути предметом розгляду при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 січня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.