Рішення

від 12.05.2021 по справі 922/327/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/327/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального будівництва" про стягнення 917403,38 грн. за участю :

представника позивача -Мицько Н.М., за довіреністю № 150-Д від 31.12.2020 року.

представника відповідача - Василенко Н.М., за довіреністю від 10.02.2021 року та свідоцтва.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального будівництва" про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних та вишукувальних робіт № DES14.26 від 08.01.2014 року у розмірі 917403,38 грн., з яких 907156,14 грн. сума основного боргу, 2082,83 грн. 3% річних та 8164,41 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - дев`ять днів з дня вручення даної ухвали суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 15.02.2021 року представник позивача надав заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 3599).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 03.03.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 05.04.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2021 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 19.04.2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 12.05.2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2021 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на прострочення відповідачем виконання робіт за договором №DES14.26, відсутність підписаних між сторонами актів приймання-передачі робіт, що стало підставою для відмови позивача від договору та зобов`язання відповідача повернути аванс у розмірі 907156,14 грн., а також сплатити 3% річних та інфляційних втрат.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2021 року проти позову заперечував, посилаючись на порушення умов договору позивачем, оскільки останній не підписав направлені відповідачем акти приймання-передачі робіт, а також відмови позивача від замовлення державної будівельної експертизи, позитивний висновок якої є однією з умов підписання актів приймання-передачі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

08.01.2014 року між Українським державним підприємством УКРХІМТРАНСАМІАК (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничий Союз Концептуального Будівництва (Виконавець, відповідач) було укладено Договір №DES14.26.

Відповідно до п.1.1 в редакції додаткової угоди № 1/DES14.26 від 08.09.2014 до договору виконавець зобов`язувався відповідно до завдання на проектування виконати вишукувальні роботи та роботи з проектування "Магістральна радіорелейна лінія зв`язку вздовж траси аміакопроводу УДП "УКРХІМТРАНСАМІАК" від НС13 (Миколаївська обл., Миколаївський район, с.м.т. Ольшанське) до ЦПУ (Одеська обл., Комінтернівський район, с. Григорівка)" (надалі - Роботи), а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити їх.

Вартість Робіт по Договору сторони встановили в розмірі 907 156 (дев`ятсот сім тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 14 коп.

Пунктом 3.2. Договору, Сторони передбачили, що розрахунок за Договором здійснюється шляхом 100% авансування від загальної вартості робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було перераховано відповідачу 907 156, 14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 795 від 23.05.2014 року на суму 907156,14 грн. (а.с. 52, том 1).

Як вже було зазначено вище, 08.09.2014 сторонами було підписано додаткову угоду № 1/DES14.26 якою в тому числі, було встановлено ціну Договору в розмірі 1 030 314,61 грн., а розрахунки за ним повинні були здійснюватися у такий спосіб:

- авансовий платіж в розмірі 907 156,14 грн.;

- остаточний розрахунок протягом 10 банківських днів після підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.5.1 Договору, приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (надалі - Акт), 2 (два) примірника якого виконавець передає замовнику в день завершення останнього етапу виконання робіт відповідно до календарного плану виконання робіт. Разом з Актом Виконавець передає замовнику проект "Магістральна радіорелейна лінія зв`язку вздовж траси аміакопроводу УДП "УКРХІМТРАНСАМІАК" від НС13 (Миколаївська обл., Миколаївський район, с.м.т. Ольшанське) до ЦПУ (Одеська обл., Комінтернівський район, с. Григорівка)" та позитивний висновок державної експертизи щодо розробленої відповідно до даного Договору проектно-кошторисної документації.

Датою прийняття Робіт вважається дата підписання обома Сторонами Акту - п.5.3. договору.

Календарним планом виконання робіт, котрий є Додатками №4 до Договору в редакції додаткової угоди №4/DES14.26 від 06.07.2017, сторони встановили, що строк виконання робіт становить 1500 календарних днів з моменту підписання Договору. Відтак останній день строку виконання Робіт - 16.02.2018.

Відповідно до п. 6.2. Договору, порушенням умов Договору є його невиконання неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

В пункті 6.8. Договору, Сторони встановили, що у разі порушення виконавцем з його вини визначених даним Договором строків виконання робіт (в тому числі строків виконання окремих етапів робіт, визначених Додатком №4 до даного Договору) більш ніж на 10 (десять) календарних днів замовник має право за свої вибором відмовитись від цього Договору або відмовитися від прийняття прострочених робіт без компенсації виконавцю будь-яких витрат та/або збитків, що пов`язані з такою відмовою.

У такому разі виконавець зобов`язаний повернути замовнику грошові кошти (попередню оплату) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня направлення замовником виконавцю письмового повідомлення про відмову (розірвання/припинення Договору)/або відмову від прийняття прострочених робіт.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що замовник має право в будь-який момент відмовитись від Договору без застосування будь-яких санкцій та відшкодування збитків, письмово попередивши Виконавця за 5 (п`ять) робочих днів.

В свою чергу, як вказує позивач, відповідачем умови договору щодо виконання робіт не виконані, акти приймання-передачі робіт не підписані.

У зв`язку з наведеним, позивачем було направлено на адресу відповідача листи від 08.12.2020 року № 1/02.1-1515 та від 14.01.2021 року № 1-02.1-43, в яких позивач повідомив відповідача про відмову від договору на підставі пункту 6.8 договору та вимагав від відповідача повернення коштів у розмірі 907156,14 грн.

Позивач вказує на те, що відповідач відповіді на листи позивача не надав, грошові кошти у сумі 907156,14 грн., сплачені в якості авансу не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушення умов договору саме позивачем, оскільки останній відмовився від підписання актів приймання-передачі робіт, а також не виконав вимоги щодо замовлення державної будівельної експертизи, як то було визначено умовами договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, який за своєю правовою природою є договором підряду, суд дійшов висновку, що між ними виникли відносини підряду, що регулюються главою 61 ЦК України.

Згідно з ч. 1ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що за платіжним дорученням №795 від 23.05.2014р. (а.с.52, том 1) позивачем на рахунок відповідача, у відповідності до умов Договору було перераховано грошові кошти у розмірі 907156,14 грн.

Також матеріали справи містять лист позивача щодо відмови від договору та вимогу про повернення коштів у розмірі 907156,14 грн.

Направлення вказаного листа відповідачу підтверджується описом вкладення, який наявний в матеріалах справи (а.с. 68, том 1).

Відтак за умовами п.7.2 Договору відповідач був зобов`язаний повернути сплачені грошові кошти позивачу протягом 5 робочих днів з дня направлення замовником виконавцю письмового повідомлення про відмову (розірвання/припинення договору)/або відмову від прийняття прострочених робіт.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем сплаченого на його рахунок попередньої оплати у розмірі 907156,14 грн.

Щодо тверджень відповідача стосовно направлення на адресу позивача актів приймання-передачі виконаних робіт для підписання, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявний лист від 26.06.2018 року, яким відповідач повідомив позивача про часткове виконання робіт на начебто направив на адресу останнього акти приймання-передачі виконаних робіт.

Проте докази на підтвердження направлення на адресу позивача вказаного листа разом із актами приймання-передачі робіт в матеріалах справи відсутні.

Акт приймання виконаних будівельних робіт, наданий відповідачем, не містить підпису та печатки замовника.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивач мав замовити проведення державної будівельної експертизи для прийняття останнім робіт за договором, суд зазначає наступне.

Дослідивши умови, укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що вказаним договором не було покладено обов`язок саме на позивача на замовлення державної будівельної експертизи.

В той час, як пунктом 5.1 договору визначено зокрема, що разом з Актом Виконавець передає замовнику проект "Магістральна радіорелейна лінія зв`язку вздовж траси аміакопроводу УДП "УКРХІМТРАНСАМІАК" від НС13 (Миколаївська обл., Миколаївський район, с.м.т. Ольшанське) до ЦПУ (Одеська обл., Комінтернівський район, с. Григорівка)" та позитивний висновок державної експертизи щодо розробленої відповідно до даного Договору проектно-кошторисної документації.

Отже подання позитивного висновку державної експертизи щодо розробленої відповідно до даного Договору проектно-кошторисної документації покладено саме на відповідача, у зв`язку з чим посилання останнього на те, що відповідну експертизу мав замовити позивач є безпідставними.

Суд звертає увагу, що згідно п. 7.2 Договору сторони, шляхом вільного волевиявлення чітко передбачили, що замовник має право у будь-який час в односторонньому порядку відмовитись від Договору без застосування до нього будь-яких санкцій та відшкодування збитків, письмово повідомивши виконавця за п`ять робочих днів.

Відповідно до ч.1. ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 3 указаної статті визначено, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути у залежності від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Указану позицію Верховний суд у складі суддів Касаційного господарського суду висловив у п.6.2. Постанови від 16 березня 2020 року у справі № 910/2051/19.

З огляду на вказане, суд не приймає доводи відповідача про відсутність у позивача підстав для односторонньої відмови від договору, оскільки реалізація такої відмови від договору здійснена на підставах передбачених умовами договору, а саме п.7.2, а не з підстав порушення умов договору з боку підрядника, як це передбачено положенням ст.849 ЦК України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, глава 83 ЦК України застосовується до зобов`язальних правовідносин, що виникли на підставі договору, але лише після того як указаний договір припинив свою дію.

Як було вже зазначено вище, п. 6.8. Договору, Сторони встановили, що у разі порушення виконавцем з його вини визначених даним Договором строків виконання робіт (в тому числі строків виконання окремих етапів робіт, визначених Додатком №4 до даного Договору) більш ніж на 10 (десять) календарних днів замовник має право за свої вибором відмовитись від цього Договору або відмовитися від прийняття прострочених робіт без компенсації виконавцю будь-яких витрат та/або збитків, що пов`язані з такою відмовою.

У такому разі виконавець зобов`язаний повернути замовнику грошові кошти (попередню оплату) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня направлення замовником виконавцю письмового повідомлення про відмову (розірвання/припинення Договору)/або відмову від прийняття прострочених робіт.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

З огляду на те, що після припинення договору 08.12.2020 (направлення відповідачу листа про відмову) відповідачем у відповідності та в строки передбачені п.7.2 Договору так і не було повернуто перераховану позивачем попередню оплату у розмірі 907156,14 грн. та не надано належних доказів виконання робіт за Договором №DES14.26, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 907156,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо заявлених до стягнення 2082,83 грн. 3% річних та 8164,41 грн. інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2ст. 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц дійшла висновку, що за змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 висловила позицію, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Таким чином, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №908/1993/19, від 06.02.2020 у справі №910/13271/18.

У даному разі, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, у тому числі ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши рахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 2082,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8164,41 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального будівництва" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Енергетична, буд. 1А, кв. 19, код ЄДРПОУ 38509391) на користь Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" (02002, м. Київ, вул. Е. Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 31517060) 907156,14 грн. боргу, 2082,83 грн. 3% річних, 8164,41 грн. інфляційних втрат та 13761,05грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Державне підприємство "Укрхімтрансаміак" (02002, м. Київ, вул. Е. Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 31517060);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий союз "Концептуального будівництва" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Енергетична, буд. 1А, кв. 19, код ЄДРПОУ 38509391);

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "17" травня 2021 р.

Суддя Н.С. Добреля