Ухвала

від 21.05.2021 по справі 911/1382/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 911/1382/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ставищенське ремонтно-транспортне підприємство"

до акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

про визнання недійсним договору іпотеки та скасування записів про іпотеку й обтяження,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна;

товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна",

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - Банк, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 (дата виготовлення повного тексту постанови 06.04.2021) зі справи № 911/1382/18; прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, скаржник просить: поновити пропущений строк на касаційне оскарження; зупинити виконання оскаржуваного рішення місцевого суду на час розгляду справи судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга Банку не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Предметом даної касаційної скарги є рішення місцевого суду після його перегляду судом апеляційної інстанції. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України ); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України ); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України ); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав заявник має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 (за сукупністю) частини другої статті 287 ГПК України , а також враховувати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України). (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України ).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження оспорюваних судових актів Банк зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (скаржник вказує на невідповідність висновків оскаржуваних судових актів щодо змісту положень пункту 2 частини першої статті 18 Закону України "Про іпотеку", сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, викладеній у постановах Верховного Суду: від 07.03.2018 у справі №910/24073/16, від 13.02.2020 у справі № 910/2200/19; від 10.03.2020 у справі № 910/24075/16 та від 11.02.2021 у справі № 910/18745/19). Вказана підстава належним чином обґрунтована та узгоджується з вимогами про скасування судових актів попередніх інстанцій з прийняттям нового рішення. Поряд із вказаним, другою підставою касаційної скарги Банк зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України (стверджуючи, що судами не досліджено протокол зустрічі з проблем погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" від 10.09.2015 № 2 за кредитними договорами: від 05.04.2013 №/U/04-0119; від 23.10.2013 №/U/04-0230 та кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Лайф" за кредитним договором від 16.072014 №/U/04-0280, укладених з Банком, яким змінено строк виконання основного зобов`язання після пред`явлення вимоги). Однак скаржник, посилаючись на зміст пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України та стверджуючи, що судом не досліджені зібрані у справі докази, має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 (у сукупності) частини другої статті 287 ГПК України й усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності такого звернення є скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Отже, вказана підстава для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованою та взаємонеузгодженою стосовно вимог про скасування судових актів з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні названих вимог та в контексті доводів про недослідження попередніми інстанціями доказів по справі щодо встановлення фактичних обставин у ній.

До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосування норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення стороною обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, у своїй касаційній скарзі Банк просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у цій справі, обґрунтовуючи поважність пропуску строку отриманням повного тексту постанови 12.04.2021, що вбачається зі штампу вхідної кореспонденції (копія додана до касаційної скарги.). Дослідивши обставини поважності пропуску строку на касаційне оскарження спірних судових актів, колегія суддів вважає зазначити про таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вказує про необґрунтованість клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі, оскільки скаржником не надано належних доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови саме 12.04.2021, а додана до касаційної скарги скаржником копія першої сторінки постанови, як доказ отримання постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 із зазначенням на першому аркуші вхідного номера та дати її отримання Банком "від 12.04.2021 № 1057/К", не може вважатися беззаперечним доказом отримання оскаржуваної постанови саме в цей день, оскільки відповідний вхідний штамп проставляється самим Банком.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що касаційна скарга Банку подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК України, а підстави, щодо поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд касаційної інстанції в порядку частини третьої статті 292 ГПК України залишає вказану касаційну скаргу на оскаржені судові акти зі справи № 911/1382/18 без руху.

При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що Банк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та надати докази на підтвердження своїх доводів щодо поновлення строку на оскарження або навести інші підстави для поновлення строку.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваного рішення місцевого суду на час розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга Банку зі справи № 911/1382/18 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, зазначене клопотання буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" на рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 зі справи № 911/1382/18 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Український будівельно-інвестиційний банк", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова