Рішення

від 03.06.2021 по справі 140/2697/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2697/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телемережі України (далі - позивач, ТОВ Телемережі України ) звернулося в суд із позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі - відповідач, Національної ради) про визнання протиправним та скасування рішення від 15 жовтня 2020 року №1203 Про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016р. у справі №803/1399/15-а про повторний розгляд заяви ТОВ Телемережі України м. Луцьк Волинської області, щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги (МХ-4) із змінами, внесеними рішенням №1281 від 29 жовтня 2020 року, та зобов`язання видати товариству ліцензію провайдера програмної послуги з використанням цифрової багатоканальної телемережі МХ-4 згідно поданої заяви від 03 квітня 2015 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 15 жовтня 2020 року №1203 Про виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 у справі №803/1399/15-а про повторний розгляд заяви ТОВ Телемережі України , м. Луцьк Волинської області, щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги (МХ-4) із змінами, внесеними рішенням №1281 від 29 жовтня 2020 року; зобов`язано Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України від 03 квітня 2015 року про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з використанням ресурсу багатоканальних телемереж МХ-4 (цифрова технологія DVB-T, DVB-T2) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення судові витрати у розмірі 4 770 грн, в тому числі витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.

01 червня 2021 року до суду надійшла заява представника товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України розподіл витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, що понесені позивачем 19.05.2021 згідно платіжного доручення №485 від 19.05.2021 у зв`язку з оплатою послуг адвоката щодо підготовки відповіді на відзив.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому заяву розглянуто без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та часткового задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано витяг з договору про надання правової допомоги №54 від 04 травня 2018 року, укладений між ТОВ Телемережі України та адвокатом Слупко О.М., додаткову угоду №1 від 16 жовтня 2020 року до договору про надання правової допомоги №54 від 04 травня 2018 року.

У вказаній додатковій угоді, сторони погодили послуги правничої допомоги, які адвокат зобов`язався надати клієнту, зокрема: пп.1.1. вивчення і аналіз обставин справи; пп. 1.2 звернення до відповідача із запитом про надання копій оскаржуваного рішення та витягу з протоколу засідання; пп. 1.3 аналіз актуальної судової практики; пп. 1.4. складання адміністративного позову. За надання правової допомоги клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар у наступному розмірі: пп.2.1 за надання допомоги, обумовленої пп.1.1-1.4. даної угоди гонорар складає 5000,00 грн. Сума гонорару розрахована виходячи з вартості 1 години роботи адвоката у розмірі 500,00 грн. без ПДВ.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі №140/2697/21, актів № 52 та №005 здачі-прийняття робіт (надання послуг), на надання правничої допомоги адвокатом витрачено 18 годин, сума гонорару становить 9000,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень №6378 від 23 грудня 2020 року та №486 від 19 травня 2021 року ТОВ Телемережі України сплатило на рахунок адвоката Слупко О.М. 9000,00 грн.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/7375/18.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 9000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо вивчення і аналізу обставин справи, звернення до відповідача із запитом про надання копій оскаржуваного рішення та витягу з протоколу засідання та аналізу актуальної судової практики охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

Однак, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України понесених витрат на правову допомогу в розмірі 2 500 грн., тому суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви від 01.06.2021 та на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача додатково 2 000 грн понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України про відшкодування судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телемережі України (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, 2 Ж, код ЄДРПОУ 33559741) за рахунок бюджетних асигнувань Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (01601, місто Київ, вулиця Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривні.

У стягненні решти суми витрат відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк