Постанова

від 02.06.2021 по справі 160/10121/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10121/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі №160/10121/20 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Дніпровського міського центру зайнятості, Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2020 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом Дніпровського міського центру зайнятості, Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

У позові просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо невірного нарахування та виплати, невиплати соціальних виплат та зобов`язання відповідачів: ДНІПРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ перерахунок допомоги на випадок безробіття в період перебування позивача на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості у м. Дніпропетровську (Код ЄДРПОУ: 36496124), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з 18.09.2012 року по 21.06.2013 рік, та утримати з позивача переплачені Ленінським районним центром зайнятості допомоги на випадок безробіття у розмірі 570,05 грн.; компенсувати позивачу кошти за навчання на курсах підвищення кваліфікації Автоматизована кошторисна справа + програмний комплекс АВК -5 в 1БФО Г1ДАБА в період з 05.11.2013 року по 30.01.2013 рік за направленням від даного центру зайнятості, за які заплачено позивачем, у розмірі 2000 грн., замість Ленінського районного центру зайнятості на правах правонаступника; виплатити заборгованість по виплаті матеріальної допомоги у період мого навчання на курсах підвищення кваліфікації за фахом Автоматизація кошторисної справи + програмний комплекс АВК-5 з 05.11.2012 року по 30.12.2012 рік дорівнює 968,93+1097.42=2066,35 грн. виплатити заборгованість по виплаті матеріальної допомоги у період навчання на курсах підвищення кваліфікації за фахом Комп`ютерізація бухгалтерського обліку в Дніпропетровському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості за фахом Комп`ютерізації бухгалтерського обліку в період з 05.10.2015 року до 09.12.2015 рік дорівнює 1200.19+1378+1378=3959,19 грн.; внести виплати у вигляді допомоги на випадок безробіття в період з 18.09.2012 року по 18.09.2013 рік, кошти за навчання на курсах підвищення кваліфікації Автоматизована кошторисна справа + програмний комплекс АВК -5 в ОСОБА_3 в період з 05.11.2013 року по 30.01.2013 рік та кошти за навчання на курсах підвищення кваліфікації Комп`ютерізація бухгалтерського обліку в Дніпровському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (ДЦПТО) за направленням від даного центру зайнятості в період з 05.10.2015 року по 09.12.2015 рік в трудову книжку позивача, та подати дані про отримані доходи до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, архівного управління Дніпровської міської ради. ПРАВОБЕРЕЖНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ здійснити утримання перевиплачених коштів у вигляді державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради; здійснити перерахунок та виплатити позивачу заборгованості по: державної соціальної допомоги по вагітності та пологам у розмірі 5260,52-4038,23 = 1222,29 грн.; державної соціальної допомоги при народженні дитини у розмірі 147742,38 грн.; державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 36342,15 грн.; державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з дитинства на дітей - інвалідів віком до 18 років з надбавкою на догляд за дитиною - інвалідом віком до 6/від 6 до 18 років у розмірі 144308,516-105522,6=38785,96 грн.; додаткової одноразової матеріальної допомоги у квітні 2020 року на дитину інваліда у розмірі 1000 грн.; заборгованість по компенсації замість санаторно-курортних путівок на дитину інваліда з дитинства та позивача, як супроводжуючу особу 20685,0 1591,01 грн. без податку на додану вартість * 2 особи=41370 грн.; заборгованість коштів за новорічний подарунок на дитину з інвалідністю за 2019 рік - вартість подарунку невідома; заборгованість по субсидії на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги з 01.08.2017 року по теперішній час, тобто на день подачі даної позовної заяви після проведення аудиторської перевірки всіх управлінь соціального захисту населення та відновлення записів в трудовій книжці позивача, та корегування даних в державних реєстрах податкової інспекції та пенсійного фонду. Якщо після здійснення вірного розрахунку по субсидії, якщо даний розрахунок буде більше розміру адресної допомоги на відшкодування витрат на житлово комунальні послуги, на період призначення адресної допомоги призначити субсидію на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, а адресну допомогу скасувати, якщо розрахунок по субсидії буде менший ніж адресна допомога, залишити призначену адресну допомогу, яку вже вплачено.

Винести отримані позивачем зазначені виплати до трудової книжки позивача та подати дані про отримані доходи до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, архівного управління Дніпровської міської ради;

В обґрунтування позову вказано, що 18.09.2012 позивач стала на облік до Ленінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська як особа яка шукає роботу. Станом на 18.09.2012 страховий стаж (трудовий) становить 8 років 7 місяців 14 днів. Отже з 25.09.2012, на восьмий день після ставання на облік до центру зайнятості, позивачу згідно записів трудової книжки по 21.06.2013 нараховано та виплачено допомогу на випадок безробіття, що є невірним, оскільки не співпадає з фактично виплаченими сумами, які підтверджені випискою по картці і додатковим рахункам договору НОМЕР_1 від 17.04.2012 за 2012 та 2013.Правильний період виплати допомоги на випадок безробіття з 25.09.2012 по 21.06.2013, а ось перебування на обліку в центрі зайнятості як особа яка шукає роботу є правильним - 18.09.2012 - 19.09.2013. Крім того, позивач зазначила, що Ленінський районний центр зайнятості з 25.09.2012 по 23.12.2012 повинен нарахувати та виплати 90 днів 100% від 60% середньої заробітної плати на останньому місці роботи. З 24.12.2012 по 23.03.2013 -90 днів 80% від 60% середньої заробітної плати на останньому місці роботи. З 24.03.2013 - 19.09.2013 нарахувати та виплатити 180 днів 70% від 60% середньої заробітної плати на останньому місці роботи, однак в трудовій книжці вказаний період виплати допомоги на випадок безробіття з 25.09.2012-24.06.2013, замість 18.09.2012 по 19.09.2013.

Отже, позивач вважає, що їй не донараховані кошти Ленінським районним центром зайнятості за період з 22.06.2013 по 19.09.2013 у розмірі 19795,36-15510,05=4285,31 грн., в трудовій книжці також невірно відображений період перебування позивача в центрі зайнятості . Вірним є період з 18.09.2012 по 19.09.2013.

В період перебування на обліку в Ленінському центрі зайнятості, як особа яка шукає роботу, а саме з 18.09.2012 по 19.09.2013 позивач проходила навчання на курсах підвищення кваліфікації за фахом Автоматизація кошторисної справи+програмний комплекс АВК-5 та сплатила 2000 грн. та Компютеризації бухгалтерського обліку підлягають компенсації.

Щодо соціальної державної допомоги по вагітності і пологам, допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю позивачем вказано, що дані державні соціальні виплати здійснено не в строки та у розмірі передбачені Конституцією України та Законом України Про державну допомогу сім`ям з дітьми .

Також позивач не згодна з датою призначення та виплати допомоги дітям інвалідам, а від так і сумою виплати. Крім того, вказала, що допомога дітям інвалідам призначена на п`ять років з 20.04.2015 по 13.04.2020. Однак, з 11.03.2020 по всій території України введено карантин, а тому позивача з дитиною не приймають на перекомісію. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №264 від 08.05.2020 Деякі питання надання державної соціальної допомоги встановлено, що у разі коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю пропущено строк перегляду, виплата таких видів допомоги не зупиняється до кінця строку дії карантину з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої допомоги на підставі результатів переогляду та заяви отримувачів або їх батьків чи інших законних представників.

Позивач вважаючи зазначені дії відповідачів протиправними звернулась до суду із зазначеним позовом.

Судом першої ухвалою від 28.12.2020р. задоволено клопотання позивача, поновлено строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом не взято до уваги всіх доводів позивача та не надано належної оцінки поданих доказів. Також зазначає на допущені процесуальні порушення під час розгляду справи,

Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять відмовити у її задоволенні, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Позивачем подано відповіді на відзиви в яких просить відмовити у задоволенні відзивів.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було розглянуто спір, як зазначив у позові позивач, щодо правомірності дій відповідача щодо припинення виплати у вигляді надбавки по догляду за дитиною з інвалідністю з липня 2017 та не дотриманням показників відповідного прожиткового мінімуму при нарахуванні державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю віком до 18 років, а також передбачених виплат на дитину з інвалідністю в період карантину та інших виплат на дитину та позивачку, тощо.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що відповідачі у відповідності до норм чинного законодавства призначали та виплачували соціальні виплати.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи рішення, доходить наступного висновку.

Так судом першої інстанції ухвалою від 28.12.2020р. задоволено клопотання позивача, поновлено строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідачі не зазначили жодного заперечення щодо незгоди про задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Щодо допомоги по безробіттю.

Як свідчать встановлені обставини справи, 25.09.2012 позивачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю та призначено допомогу по безробіттю з 25.09.2012 по 19.09.2013 відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (Закон № 1533) як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу від 6 до 10 років: 60% середньої заробітної плати залежно від тривалості безробіття на 360 календарних днів.

Оскільки з останнього місця роботи позивач була звільнена за ст.36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін), згідно з пп. 1 п.5 ст.31 Закону № 1533 тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за згодою сторін, у зв`язку з чим було прийнято рішення про скорочення Позивачу допомоги по безробіттю з 22.06.2013 по 19.09.2013 на 90 календарних днів. Таким чином, допомога по безробіттю була Позивачу нарахована та виплачена за період з 25.09.2012 по 21.06.2013.

Отже за період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітної, нарахована та виплачена допомога по безробіттю в розмірі 16100,11 грн. (шістнадцять тисяч сто гривень, 11 коп.).

Таким чином доводи позивача щодо невірної виплати по безробіттю, є помилковими.

Крім того, доводи позивача щодо заборгованості виплат на період навчання на курсах підвищення кваліфікації, спростовуються тим, що спростовуються тим, що під час перебування позивача на обліку як безробітної в центрі з 25.09.2012 по 20.01.2014р.р., центр зайнятості не укладав з останньою договору про професійне навчання безробітного та не видавав їй направлення на навчання на курсах служби зайнятості.

Позивач відповідних доказів суду не надала.

На час спірних правовідносин діяло Положення про порядок надання Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг з професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, затверджене Наказом Мінпраці від 13.02.2001р. №53/59, зареєстровано Мінюстом 13.04.2001р. №345/5536.

Відповідно до вказаного Положення, видається відповідне направлення, а відносини державної служби зайнятості з навчальними закладами, підприємствами, організаціями й установами щодо організації професійного навчання будуються на договірній основі.

А здійснення направлення на навчання, курси підчищення кваліфікації здійснюється за направленням.

Матеріали справи не містить наявність таких доказів.

Таким чином доводи позивача щодо заборгованість по виплаті матеріальної допомоги у період навчання на курсах підвищення кваліфікації є помилковими, а вимога позивача про внесення змін до трудової книжки є необґрунтованою.

Щодо державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до 3-х років.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для призначення допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, а саме: довідка № 04926, 04943 про призначення і виплату державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування від 03.09.2013, та виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів та 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Термін надання державної допомоги позивачу з 03.09.2013 по 20.01.2014, відповідно довідки від 03.09.2013 №04926 та №04943.

Допомогу призначено та виплачено у розмірі 4 128,12 грн., а саме: з 03.09.2013 по 30.09.2013 - 823,20 грн.( 882,00/30*28= 823,20 грн.); з 01.10.2013 по 31.10.2013 - 882,20 грн.; з 01.11.2013 по 30.11.2013 - 882,00 грн.; з 01.12.2013 по 31.12.2013 - 936,64 грн.; з 01.01.2014 по 20.01.2014 - 604,28 грн.(936,64 / 31* 20-604,28 грн.).

Допомогу призначено відповідно до ст. 23 п. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та постанови правління Фонду Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю від 12.04.2012 року № 327 до 1 липня 2014 року.

Доводи позивача не спростовують правомірність призначення такої допомоги.

Також, як свідчать встановлені обставини справи, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_4 .

Допомогу при народженні дитини призначено на період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 у розмірі 9 720.00 грн., а з 01.11.2013 по 31.10.2015 - у розмірі 810,00 грн. щомісячно. Загальний розмір допомоги при народженні дитини становить 29 160,00 грн.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми , на час виникнення правовідносин, передбачено, що допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога при народженні дитини, яка народилася після ІНФОРМАЦІЯ_2 надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину;

Згідно Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини.

Доводи позивача не спростовують правомірність призначення такої допомоги.

Доводи позивача, що її донька є п`ятою дитиною, з урахуванням попередньо перерваних вагітностей, що свідчить про невірне нараховану і суму виплати при народженні дитини, колегія суддів відхиляє, з урахуванням вищезазначеного.

Також, як свідчать встановлені обставини справи, допомогу по догляду за дитиною до 3-х років позивачу було призначено з 21.01.2014 по 11.10.2016 у мінімальному розмірі - 130,00 грн.

Такі суми були нараховані та виплачені відповідно до ст. 11 Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми , та Порядку №1751.

Доводи позивача не спростовують правомірність нарахування та виплату такої допомоги.

Щодо державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач, 28.08.2017 року звернулась до управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті ради з заявою про призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Таку допомогу позивачеві було призначено по 31.08.2017 року та з 01.09.2017 року управлінням було подовжено виплату допомоги.

14.11.2019 позивач звернулась з заявою на призначення надбавки на догляд за дитиною.

Надбавку призначено у розмірі 1059,00 грн. з 14.11.2019 року та 1109,00 грн. з 01.12.2019 по 14.04.2020 (на період встановленої інвалідності дитини).

Таким чином допомога була призначена позивачу відповідно до ст.ст. 9, 12 Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та п. 3.5 Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю , затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України 30.04.2002 року №226/293/169.

З урахуванням прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 30.03.2020 статтю 18 Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю доповнено пунктами 2-1 і 2-2.

Враховуючи вказані норми законодавства, управлінням автоматично було здійснено продовження позивачу строку виплати допомоги у раніше призначеному розмірі, та позивач продовжує отримувати з 14.04.2020 по теперішній час допомогу на дітей з інвалідністю у розмірі 1146,60 грн. та надбавку - 1109,00 грн.

У даному випадку розмір допомоги становить 2255,60 грн. (розмір державної соціальної допомоги - 1638,00 * 70% = 1146,60 грн., а розмір надбавки - 2 218,00 * 50% - 1109,00 грн.)

Доводи позивача не спростовують правомірність нарахування та виплату такої допомоги.

Щодо додаткової одноразової матеріальної допомоги на дитину інваліда, судом встановлено та не спростовано позивачем, що остання, відповідно до постанови КМУ № 251 Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році , якою передбачено забезпечення проведення у квітні 2020 року після внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік виплати одноразової грошової допомоги у сумі 1 000 гривень окремим категоріям населення, у тому числі з числа одержувачів державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю у травні 2020 отримала 1000 гривень на свій особовий рахунок.

Щодо санаторно-курортного лікування дитини з інвалідністю.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач у серпні 2017 я звернулась до управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті ради з заявою на оздоровлення доньки.

У серпні 2018 відповідно до розподілу путівок від департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради дитину у супроводі матері було направлено для проходження санаторно-курортного лікування до ДП Санаторій для дітей з батьками Скадовськ м. Скадовськ, Херсонська обл. (період оздоровлення з 26.08.2018 по 15.09.2018).

Наступну заяву було подано до управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради в листопаді 2018р.

Позивача було проінформовано, що черга на оздоровлення зберігається за минулі роки, тому перевагу буде надано особам, які не проходили санаторно-курортне лікування у 2017 та 2018 роках.

На початок оздоровчої кампаній 2019 року в загальній черзі на оздоровлення дитина з інвалідністю ОСОБА_2

постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року № 150 затверджено Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування,.

Відповідно до вказаного Порядку №150, розмір грошової компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування на 2019 рік становив: особам з інвалідністю НІ групи - 393 грн., III групи - 262 грн.

Проте вказаний Порядок №150 не передбачає компенсації особі яка супроводжує дитину, а отже доводи позивача про наявність заборгованість по компенсації замість санаторно-курортних путівок на дитину інваліда з дитинства та позивача, яка супроводжує дитину, колегією суддів відхиляються.

Позовні вимоги щодо новорічних подарунків.

Так придбання дитячих новорічних подарунків було однією із соціальних послуг, які надавались Фондом застрахованим особам відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» .

До повноважень управління соціального захисту населення не належало придбання новорічних подарунків. Таки чином доводи позивача щодо наявності заборгованості коштів за новорічний подарунок на дитину з інвалідністю за 2019 рік є помилковими.

Щодо адресної допомоги на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги сім`ям, які виховують дітей з інвалідністю.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач 24.06.2019 вперше звернулась до управління з заявою для отримання адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг родині, у складі якої є дитина з інвалідністю, відповідно до рішення виконкому Дніпровської міської ради від 23.06.2016 року № 234 Про затвердження Порядку надання адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг родинам осіб з інвалідністю у м. Дніпрі (зі змінами).

Починаючи з 01.06.2019 року по 30.10.2019 року щомісячно кошти у розмірі 500,00 грн. безготівково перераховувались департаментом соціальної політики Дніпровської міської ради до житлово-комунального підприємства ТОВ Дніпропетровська Збут на особовий рахунок отримувача адресної допомоги.

30.10.2019 року заявниця відмовилась від адресної допомоги, так як з 01.10.2019 року подала заяву на призначення житлової субсидії.

З 30.10.2019 року по теперішній час позивач для отримання адресної допомоги на житлово-комунальні послуги не зверталась.

Щодо заборгованості по субсидії на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги.

Призначення субсидії здійснюється згідно з Положенням про порядок призначення житлових субсидій , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива ( Положення №848), та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування ( Стандарти №409).

Відповідно до п. 4 Положення №848 та Стандартів№409, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 300, які діяли на час звернення заявниці, субсидії призначались за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов`язкового відсотка платежу.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначалась з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального/неопалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців.

Як свідчать встановлені обставини справи, 10.08.2017 позивач вперше звернулась до управління соціального захисту населення Чечелівської районної у місті ради з заявою про призначення субсидії.

Станом на 01.08.2017 року, згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб) від 07.08.2017 року №731, яка підписана головою ОСББ Каверіна 1 , за адресою позивача мешкали дві зареєстровані особи - позивач та донька, та чоловік без реєстрації.

Субсидію на неопалювальний період 2017 року було розраховано на двох осіб, виходячи з соціальних нормативів житла. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначалась виходячи із середньомісячного сукупного доходу осіб за чотири квартали, що передують місяцю, що передує місяцю, з якого призначається субсидія.

Для нарахування субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подавалися відомості про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДФС) у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.

Після отримання управлінням інформації з ДФС, а саме розмірів допомог: 436,13 грн., 18039,8 грн., заробітної плати 55,91 грн. за період з липня 2016 року по червень 2017 року, середньомісячній сукупний дохід склав 1544,32 грн., розмір обов`язкової плати - 3,57% (55,13 грн.). Таким чином розмір субсидії склав: серпень 2017 - 543,27 грн., вересень 2017 - 515,02 грн.

Відповідно до ті. 12 Положення (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 735) під час призначення субсидії на опалювальний сезон 2017/18 роки, розрахунок у жовтні 2017 року здійснювався на підставі доходів за перший-другий квартали поточного року, але при автоматичному розрахунку не було враховано пенсію на дитину з інвалідністю за період з 1.01.2017 по 30.06.2017, тому обов`язкова частка плати склала 7,78 %, враховуючи у заявниці відсутність доходів. Таким чином, нарахована субсидія на опалювальний період склала: жовтень 2017 - 1111,9 грн., листопад 2017 - 1865,45 грн., грудень 2017 - 1862,28 грн., січень 2018 - 1828,68 грн., лютий 2018 - 1828,68 грн., березень 2018 - 1828,68 грн., квітень 2018 - 1256,84 грн.

У результаті перевірки правильності розрахунку субсидії та уточнення доходів з`ясовано, що не врахована допомога на дитину з інвалідністю - 9464,40 грн. Після здійснення перерахунку субсидії середньомісячний сукупний дохід домогосподарства склав - 1 577,40 грн., 3,64 % - розмір обов`язкової частки плати (57,42 грн.).

Перерахунок зроблено у квітні 2018 року, починаючи з жовтня 2017 року та здійснено доплату у розмірі - 1227,64 грн. (613,81 грн. за 10.12.2017 року та 613,83 грн. за 01.03.2018 року). Повідомлення про перерахунок заявниця отримала. Всі кошти в повному обсязі виплачені на особові рахунки заявниці в установах, які надають житлово-комунальні послуги.

Також позивач звернулась з заявою про призначення житлової субсидії 21.05.2018, до якої надано довідку про склад сім`ї від 15.05.2018 року № 41, підписану головою ОСББ Каверіна 1 . Згідно з довідкою за адресою: АДРЕСА_2 мешкають три особи - позивач та її донька - зареєстровані, чоловік позивача - без реєстрації. Домогосподарству було призначено житлову субсидію на двох осіб з 01.05.2018 у розмірі 0,00 грн., оскільки немає різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Положенням.

Згідно з п. 16 Положення (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 року № 841) домогосподарству з 01.10.2018 року по 30.04.2019 року було проведено автоматичний розрахунок житлової субсидії. Розмір житлової субсидії складав: жовтень 2018 р. -20,34 грн.; з листопада 2018 р. - 1 052,43 грн.

11.10.2018 позивач звернулась з заявою про призначення житлової субсидії з 01.10.2018 у зв`язку зі змінами у складі сім`ї. Після надходження довідки про склад сім`ї від 25.10.2018 року № 3410, яку надав відділ обліку проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, було з`ясовано, що 17.07.2018 за адресою зареєструвалися чотири особи - чоловік заявниці, батько та мати позивача та сестра позивача.

Після здійснення розрахунку субсидію не було призначено, тому що у двох працездатних родичів ( батько та сестра позивача) відсутні будь-які доходи.

Оскільки перерахунок житлової субсидії здійснювався з 01.10.2018 року, то вже нараховані кошти за жовтень-листопад 2018 року було знято з рахунків надавачів житлово-комунальних послуг.

29.01.2019 позивач звернулась до комісії по призначенню житлових субсидій, державних соціальних допомог малозабезпеченим сім`ям та надання пільг Чечелівської районної у місті ради з заявою на призначення субсидії з 01.11.2018 року на фактичну кількість проживаючих у житловому приміщенні. У заяві було вказано, що родичі, а саме - батько та сестра подорожують за кордоном за туристичною візою.

Рішенням комісії було відмовлено в призначенні субсидії на фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства з 01.11.2018 року у зв`язку з перебуванням осіб зі складу домогосподарства за кордоном більше 60 днів та ненаданням відповідних документів (абз. 6, 7 п, 9, абз, 11 п. 7 Положення, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 841).

22.10.2019 позивач звернулась з заявою до міської комісії з надання житлових субсидій та пільг при Правобережному УСЗН на призначення субсидії з 01.10.2019 року на фактичну кількість проживаючих у житловому приміщенні. У заяві було вказано виключити родичів, а саме - батько та сестра, місце проживання їх невідоме. Рішенням комісії (протокол № 13-4 від 13.11.2019 року) було призначено субсидію на фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства з 01.10.2019 року в сумі 0,00 грн.

04.11.2020 позивач звернулась з заявою до міської комісії з надання житлових субсидій та пільг при Правобережному УСЗН ДМР на призначення субсидії з 01.10.2020 на фактичну кількість проживаючих у житловому приміщенні. У заяві було вказано виключити родичів, а саме - батько та сестру, оскільке місце проживання їх не відоме.

Рішенням комісії було відмовлено в призначенні субсидії на фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства з 01.10.2020 року у зв`язку з перебуванням осіб зі складу домогосподарства за кордоном більше 60 днів та ненаданням відповідних документів (п. 20, п. 14 пп. 3 Положення, зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року№ 1282).

Відповідно до п. 24 Положення №848, житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Відповідно до абз. 2 п. 25 Положення №848, доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Враховуючи зазначене, відповідачем надано суду докази про вчинення дій у відповідності до норм законодавства та в межах повноважень, позивачем не наведено доводів, що можливо б дійти висновку, про наявність заборгованості по субсидії на відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги з 01.08.2017 року по теперішній час.

Щодо вимог позивача про внесення про отримані позивачем вищезазначені виплати до трудової книжки позивача та подати дані про отримані доходи до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, архівного управління Дніпровської міської ради, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Питання щодо ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і облік регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 „Про трудові книжки працівників" та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Внесення до трудової книжки отримання соціальних виплат не передбачено.

Щодо подання даних про отримані доходи позивача (соціальних виплат) до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, архівного управління Дніпровської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Соціальні виплати, відповідно до ст. 165 ПК України не є оподаткованими доходами. Норми законодавства, які б зобов`язували відповідачів подати інформацію до податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування, архівного управління Дніпровської міської ради про отримання позивачем вказаних соціальних виплат, відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №160/10121/20- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак