Ухвала

від 03.06.2021 по справі 333/4292/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 334/4292/15-ц

провадження № 61-8298к21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду

м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2015 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Мета Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецізоляція про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада

2015 року позов Публічного акціонерного товариства МетаБанк (далі - ПАТ МетаБанк ) задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ МетаБанк заборгованість за кредитним договором від 30 березня 2006 року станом на 02 червня 2015 року у розмірі 43 793,85 долари США, що за курсом НБУ станом на 02 червня 2015 року еквівалентно 923 388,51 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Спецізоляція (далі - ТОВ Спецізоляція ) на користь ПАТ МетаБанк заборгованість за кредитним договором станом на 02 червня

2015 року у розмірі 43 793,85 долари США, що за курсом НБУ станом на

02 червня 2015 року еквівалентно 923 388 грн 51 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог ПАТ МетаБанк відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 року касаційну скаргу ПАТ МетаБанк задоволено частково. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року залишено без змін.

У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2021 року, у якій вона просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга містить клопотання про зменшення суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги, мотивоване посиланням на те, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 та підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги становить 18 467,77 грн. Оскільки сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік, заявник, посилаючись на положення статті 8 Закону України Про судовий збір просив зменшити йому суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 18 647,77 грн до 10 444,19 грн, що становить 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. P oland )

від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого

2014 року, пункт 111).

Суд касаційної інстанції, урахувавши наведені у клопотанні доводи та вивчивши додані до нього докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання заявника, зменшення суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 18 647,77 грн до 10 444,19 грн.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили судове рішення без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 289/1996/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Перевіряючи наведені заявником доводи, суд касаційної інстанції виходить з того, що у справі № 289/1996/16-ц предметом спору були вимоги простягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про визнання договору кредиту недійсним. У зазначеній справі Верховний Суд не висловлював правового висновку щодо неможливості одночасного застосування подвійної цивільно правової відповідальності за одне й те саме порушення, на не врахування якого посилається заявник у касаційній скарзі.

Також неспроможними є посилання заявника на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду викладених у постанові

від 23 березня 2018 року у справі № 713/1148/15-ц, оскільки судові рішення у зазначеній справі у касаційному порядку не переглядалися.

Іншими підставами касаційного оскарження заявник зазначає:

- неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, щодо одночасного застосування подвійної цивільно правової відповідальності за одне й те саме порушення, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року

№ 505/3492/15-ц, від 06 лютого 2018 року у справі №1521/5041/2012,

від 29 березня 2018 року у справі № 585/1370/17-ц, від 18 квітня 2018 року у справі № 705/6051/15-ц, від 12 квітня 2018 року у справі № 389/3416/15-ц,

від 23 січня 2018 року у справі № 554/2743/14-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 750/9626/16-ц, від 23 травня 2018 року у справі № 644/11575/15-ц,

від 30 травня 2018 року у справі № 202/6285/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 370/2360/15-ц, від 06 червня 2018 у справі № 548/15991/13-ц,

від 20 червня 2018 року у справі № 554/2254/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/200/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 320/1169/16-ц,

від 16 травня 2018 року у справі № 548/264/15-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 545/3131/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 712/12031/15-ц,

від 26 вересня 2018 року у справі № 711/8798/2012, від 17 жовтня 2018 року у справі № 759/18785/14-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 317/3837/15-ц,

від 13 грудня 2018 року у справі № 670/698/15-ц, від 08 лютого 2018 року у справі № 442/6663/15-ц, від 13 лютого 2018 року у справі № 165/260/16-ц,

від 30 травня 2018 року у справі №357/17578/14-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 609/35/16-ц, від 28 лютого 2018 року у справі № 362/1236/15-ц,

від 23 березня 2018 року у справі № 713/1148/15-ц, від 23 березня 2018 року у справі № 369/844/16-ц, від 18 квітня 2018 року у справі № 296/9624/14-ц,

від 30 травня 2018 у справі № 513/72/16-ц, від 23 травня 2018 року у справі

№ 497/2849/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 723/2304/15-ц,

від 13 червня 2018 року у справі № 659/559/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 631/1348/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 318/273/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 2-2171/11, від 21 серпня 2018 року у справі

№ 761/25925/15-ц, від 06 вересня 2018 року у справі № 0417/10430/2012,

від 05 вересня 2018 року у справі № 755/11168/14-ц, від 06 вересня 2018 року у справі № 206/8402/14-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 647/1133/15-ц,

від 03 жовтня 2018 року у справі № 366/1358/16-ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 278/2615/15-ц, від 10 жовтня 2018 у справі № 511/1549/16-ц,

від 24 жовтня 2018 року у справі № 641/3152/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 753/18485/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 303/2669/16-ц,

від 25 жовтня 2018 року у справі № 328/1896/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 161/5832/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 199/9484/16-ц,

від 28 листопада 2018 року у справі № 638/5487/16-ц, від 28 листопада

2018 року у справі № 761/32393/14-ц, від 28 листопада 2018 року у справі

№ 344/3834/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 199/13926/13-ц,

від 05 грудня 2018 року у справі № 711/3953/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 711/8987/15-ц, від 06 грудня 2018 року у справі № 201/13681/15-ц,

від 12 грудня 2018 року у справі № 199/3340/15, від 05 грудня 2018 року у справі № 381/3857/15-ц від 05 грудня 2018 року у справі № 752/17619/16-ц,

від 05 грудня 2018 року у справі № 511/1041/14-ц, від 13 грудня 2018 у справі

№ 207/5010/15-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 308/4948/14-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 164/620/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі

№ 296/9078/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 523/12978/16-ц,

від 13 лютого 2019 у справі № 216/2813/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судової економічної експертизи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.

Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2015 року до закінчення касаційного перегляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Клопотання заявника не містить обґрунтованих доводів та підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення судового збору задовольнити.

Зменшити ОСОБА_1 суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 18 647,77 грн до 10 444,19 грн.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Мета Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецізоляція про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя

від 03 листопада 2015 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 13 травня 2015 року.

Витребувати з Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу

№ 333/4292/15-ц.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2015 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2015 року, відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 30 червня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак