Справа № 752/4840/21
Провадження № 1-кс/752/4497/21
У Х В А Л А
11 червня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділ Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000040 від 20.01.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника відділ Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 26.05.2021 майно в ході обшуку буд. АДРЕСА_1 , а саме: паспорт громадянина Російської Федерації № 4516799337 виданий 21.10.2016 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданий 13.02.2017 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; страхове свідоцтво обов`язкового пенсійного страхування № 196-046-897 14 дата реєстрації 19.10.2016 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон марки «Iphone 11 Max» ІМЕІ: НОМЕР_2 ; годинник «Romain Jerome Moon Dustona M6.F2.22BB.00, 106087, Gold 750/steel/Titanium 85/1969 з ремінем чорного кольору; годинник «Hublot BigBang Ferrari Limited Edition» №449/500, НОМЕР_3 , з ремінем чорного кольору; годинник «Hysek Kilada Power reserve Water Resis Tant 50m SwitzeRland» 070500A-067, з ремінем чорного кольору; годинник «Chopard Millemiglia GTXL» 8997, 100m/330ft, 873056, з ремінем чорного кольору; годинник «Seiko Sapphire Crystal ST.Steel» 7D48 OA NO, Water Resistant 10 Bar, Movement Sapan, з ремінем синього кольору.
Клопотання обґрунтоване наступним.
За процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 42021100000000040 від 20.01.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приймав участь у складі не передбачених законом України збройних формуваннях, а саме у м. Донецьк, де створено стійке ієрархічне об`єднання осіб, так званої, «Донецької народної республіки», яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією. Її учасники на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчиненням інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі. Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР». Крім цього під час перебування на вказаній окупованій території, ОСОБА_6 задля власного збагачення займався незаконним носінням, зберіганням, придбанням, збутом вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин.
Встановлено, що довіреною особою, охоронцем та особистим водієм ОСОБА_6 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також неодноразово приймав учать у складі не передбачених законом України збройних формуваннях, а саме у стійкому ієрархічному об`єднанні осіб, так званої, «Донецької народної республіки», яка діє на окупованій території Донецької області, а також займався на вказаній території незаконним носінням, зберіганням, придбанням, збутом вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин.
Додатково з матеріалів оперативних співробітників СБ України, вбачається, що син ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно підтримує зв`язок та спілкується із чиновниками та бойовиками незаконного державного утворення «ДНР», крім того періодично виїжджає на територію, де створено та діють стійкі ієрархічні об`єднання осіб, так званої, «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки, а також до РФ.
Також під час досудового розслідування оперативними співробітниками СБ України встановлено, що ОСОБА_6 поживає в буд. АДРЕСА_1 , що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:049:5014, ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 проживає в буд. АДРЕСА_1 , що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485901:01:049:5013. У власному користуванні ОСОБА_6 має наступні транспортні засоби: VolkswagenToureg, 2018 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , NissanMaxima, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_5 .
26.05.2021 в період час з 06:54 год. до 12:29 год. під час обшуку буд. АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: паспорт громадянина Російської Федерації № 4516799337 виданий 21.10.2016 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданий 13.02.2017 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; страхове свідоцтво обовязкового пенсійного страхування № 196-046-897 14 дата реєстрації 19.10.2016 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон марки «Iphone 11 Max» ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
Серед іншого д час обшуку було виявлено та вилучено коштовне майно (4 годинника іноземного виробника), а саме: годинник «Romain Jerome Moon Dustona M6.F2.22BB.00, 106087, Gold 750/steel/Titanium 85/1969 з ремінем чорного кольору; годинник «Hublot BigBang Ferrari Limited Edition» №449/500, 937206, з ремінем чорного кольору; годинник «Hysek Kilada Power reserve Water Resis Tant 50m SwitzeRland» 070500A-067, з ремінем чорного кольору; годинник «Chopard Millemiglia GTXL» 8997, 100m/330ft, 873056, з ремінем чорного кольору; годинник «Seiko Sapphire Crystal ST.Steel» 7D48 OA NO, Water Resistant 10 Bar, Movement Sapan, з ремінем синього кольору;
У клопотанні прокурор зазначає, що при цьому, документів, підтверджуючих законне походження вказаного майна, виявлено не було, а також їх не було надано особами, які займали приміщення на момент проведення обшуку. Крім того під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до відомості з інформаційного фонду Держаного реєстру фізичних осіб платників податків станом на 27.05.2021, доходи ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 за період часу з 1 кв. 2014 року по 1 кв. 2021 року, не дозволяли фінансової можливості придбати вище вказані дорогоцінні речі.
Тому прокурор вважає, що існують достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені речі та предмети підпадають під ст. 98 та ч. 1 ст. 170, ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170, ч. 4 ст.170 KПK України та на них необхідно накласти арешт з метою забезпечення їх збереження як речового доказу та недопущення подальшого відчуження (оскільки майно відповідає критеріям речового доказу).
Прокурор ОСОБА_3 , у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на його недоведеність та необґрунтованість. Зазначає, що зазначене клопотання не відповідає вимогам КПК України, оскільки відповідно до норм чинного законодавства у клопотанні про арешт тимчасово вилученого майна необхідно обґрунтувати яке значення має для кримінального провадження, слідчий вийшов за межі обшуку під час проведення слідчої дії та тільки після проведення обшуку були внесені відомості за ст. 209 КК України, з метою узаконення вилучення майна. Зазначає, що ОСОБА_5 по теперішній час виїздить на окуповану територію, оскільки у нього там залишилось майно та родичі, а посилання у клопотанні на незаконне використання паспорта громадянина Російської Федерації, є предметом розгляду у справах про адміністративні правопорушення.
Зазначає, що матеріали клопотання не містять жодного доказу того, що ОСОБА_5 приймав участь у будь-яких незаконних формуваннях, а особи, у яких проводився обшук у даному кримінальному провадженні, не мають процесуального статусу у цьому провадженні.
Посилається на те, що вилучене майно не відповідає поняттю речові докази у розумінні ст. 98 КПК України, про що надав свої письмові заперечення.
Вивчивши клопотання та матеріали якими воно обгрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, адвоката, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в цьому кримінальному провадженні арешт накладається на майно оскільки у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Однак зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна не дотримався.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним уст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки винесенняпостанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, прокурор в клопотанні вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного, та не обгрунтовує мету накладення арешту.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ухвали слідчого судді, яким надано дозвіл на проведення обшуку вбачається, що у відповідній ухвалі прямо надано дозвіл на відшукання мобільних телефонів, документів, які свідчать про участь у не передбачених законами України воєнізованих формувань.
Слідчий суддя бере до уваги заперечення адвоката надані у судовому засіданні, а саме що слідчий вийшов за межі обшуку під час проведення слідчої дії та тільки після проведення обшуку були внесені відомості за ст. 209 КК України, з метою узаконення вилучення майна, також вилучене майно не відповідає критерію речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України, а особи, у яких проводився обшук у даному кримінальному провадженні, не мають процесуального статусу у цьому провадженні.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання заступника начальника відділ Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021100000000040 від 20.01.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 209 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2021 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 97636113 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Хоменко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні