Ухвала

від 14.06.2021 по справі 183/2390/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 183/2390/18

провадження № 61-5123св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Михайлівське плюс ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Михайлівське плюс (далі - ТОВ Михайлівське плюс ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2018 року позов задоволено.

Витлумачено пункт 1 додаткової угоди № 1 від 17 грудня 2007 року до договору оренди землі від 04 січня 2005 року, укладеної між ТОВ Михайлівське плюс та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 відповідно до якої ОСОБА_2 передала в користування на умовах оренди ТОВ Михайлівське плюс земельну ділянку загальною площею 5,480 га, кадастровий номер 1223283500:02:004:0067, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, визначивши, що строк оренди починається з моменту державної реєстрації додаткової угоди 21 жовтня 2009 pоку, а закінчується через 10 років від дати її реєстрації.

Визнано за ТОВ Михайлівське плюс право користування земельною ділянкою загальною площею 5,480 га, кадастровий номер 1223283500:02:004:0067, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 терміном до 21 жовтня 2019 року, на підставі договору оренди земельної ділянки від 04 січня 2005 року та додаткової угоди № 1 від 17 грудня 2007 року, зареєстрованої 21 жовтня 2009 pоку за № 04-09-126-04860, які укладені між ТОВ Михайлівське плюс та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - ТОВ Михайлівське плюс у користуванні земельною ділянкою, загальною площею 5,480 га, кадастровий номер 1223283500:02:004:0067, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, заборонивши ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії на земельній ділянці загальною площею 5,480 га, кадастровий номер 1223283500:02:004:0067, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області до моменту припинення дії договору оренди землі, укладеного 04 січня 2005 року та додаткової угоди № 1 від 17 грудня 2007 року, зареєстрованої 21 жовтня 2009 pоку за № 04-09-126-04860, які укладені між ТОВ Михайлівське плюс та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати в сумі 7 048,00 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2018 року змінено в частині розподілу судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Михайлівське плюс судові витрати у розмірі 5 286,00 грн.

В іншій частині рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2018 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові .

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу .

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 розділу II Перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Михайлівське плюс до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, призначити до судового розгляду.

Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська