Ухвала

від 23.06.2021 по справі 39/831-07

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 39/831-07

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглядаючи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі

за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Компанія Ріно", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунального підприємства Благоустрій міста Дніпровської міської ради, третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діва і К", третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Компанія Ріно" про визнання дійсним укладеного 01.10.2007 між ними договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з кафе літ. А-1, загальною площею 35 кв. м, мостіння І, загальною площею 18,2 кв. м; мостіння ІІ, загальною площею 51,4 кв. м, розташоване на земельній ділянці загальною площею 811 кв. м без додаткових актів прийняття до експлуатації.

22.04.2008 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у цій справі, яким задовольнив позов.

28.12.2016 Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами") як особа, яку не залучено до участі у справі і порушено її права та охоронювані законом інтереси, звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на це судове рішення.

01.03.2017 Дніпропетровський апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог на тій підстав, що спірне нерухоме майно збудоване без дотримання передбаченого законодавством порядку, земельна ділянка в установленому порядку під уже збудоване майно не надавалася, на момент вирішення спору побудований об`єкт не був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його перша реєстрація здійснена Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради лише 09.06.2008, тобто після ухвалення судового рішення.

24.10.2017 Вищий господарський суд України ухвалив постанову, якою скасував постанову суду апеляційної інстанції, а справу направив на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на тій підставі, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що спірне майно вже належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Діва і К" на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2008, однак воно не залучено до участі у справі, а його права порушені.

12.12.2017 Дніпропетровський апеляційний господарський суд припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07 на тій підставі, що у судовому рішенні першої інстанції відсутні висновки щодо його прав і обов`язків і це підприємство не було учасником правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.

У червні 2020 року Дніпровська міська рада (далі - Міськрада), яка не була учасником справи № 39/831-07, подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у цій же справі, оскільки вважала, що оскаржуваним рішенням порушені права та охоронювані законом інтереси територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування - Міськради, які полягають у визнанні судовим рішенням права власності на об`єкт самочинного будівництва, розташований на земельній ділянці, що належить до комунальної власності, без згоди власника - Міськради, чим порушено законне право останньої на користування і розпорядження земельною ділянкою, а також порушено порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, прав та реалізації прав на землю (земельну ділянку) комунальної власності, а також майнові інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Міськради щодо користування і розпорядження землею та є порушенням економічних інтересів громади.

19.08.2020 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07 з посиланням, зокрема, на те, що зміст судового рішення першої інстанції не містить будь-яких вказівок про права, інтереси та (або) обов`язки Міськради і апеляційна скарга останньої не містить інших доводів, відмінних від апеляційної скарги КП "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами", які вже розглянуті Дніпропетровським апеляційним господарським судом під час ухвалення постанови від 01.03.2017.

04.11.2020 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2020, а справу № 39/831-07 направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

01.04.2021 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07 на тій підставі, що це судове рішення вже переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою КП "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами", а положення ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, тобто у редакції, чинній станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, не передбачали можливості "повторного" його апеляційного перегляду, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, і у тому випадку, якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки.

18.05.2021 Міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021, а справу направити для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції. Посилається на те, що апеляційний господарський суд залишив поза увагою доводи Міськради про те, що оскаржуваним судовим рішенням місцевого господарського суду порушено її законні права та інтереси, оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належить територіальній громаді міста Дніпро в особі Міськради та віднесена до земель комунальної власності. Утім вона самочинно зайнята побудованим кафе, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу її у власність чи користування (оренду) відсутнє, договору щодо неї також не укладалося, а оскаржуване рішення суду призвело до порушення прав та законних інтересів територіальної громади міста Дніпра як власника земельної ділянки.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Так, як зазначалося вище, предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міськради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07.

Підставою для закриття апеляційного провадження було те, що оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 вже переглядалося судом апеляційної інстанції в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) у редакції, чинній до 15.12.2017, що виключає повторний перегляд цього судового рішення апеляційним господарським судом. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, і ухвалою від 01.04.2021 закрив апеляційне провадження. Тобто апеляційний господарський суд указав, що згідно з ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали можливість перегляду судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Згідно з пунктом 13 частини першої розділу ХІ Перехідні положення ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ГПК передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судові рішення, ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017.

Відповідно до статті 93 ГПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд встановив, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07 вже переглядалося в апеляційному порядку за апеляційною скаргою КП "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" та постановою апеляційного суду від 01.03.2017 скасовано шляхом ухвалення нового рішення.

Згодом постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 39/831-07 скасовано постанову апеляційного суду від 01.03.2017, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, який ухвалою від 12.12.2017 припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами", тому рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07 набрало законної сили.

Станом на час прийняття рішення Дніпропетровської області від 22.04.2008 у справі № 39/831-07 ГПК України, у редакції, чинній до 15.12.2017, не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу у редакції, чинній до 15.12.2017, меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду повністю.

Водночас ГПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 254 ГПК України).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 272 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової визначеності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.02.2021 у справі № 42/254 зазначив, що якщо особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки, не реалізувала своє суб`єктивне процесуальне право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом строків для апеляційного оскарження цього рішення відповідно до положень ГПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи (до 15.12.2017), то рішення суду першої інстанції є таким, що набрало законної сили за правилами ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, і не може бути оскаржено із застосуванням нових правил на апеляційне оскарження судового рішення відповідно до ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017. Тому вказав, що поширення скаржником правил оскарження судового рішення відповідно до статті 272 ГПК України на правовідносини з оскарження (судового рішення), що припинилися в період чинності ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, з буквальним прочитанням скаржником положень частини третьої статті 3 цього Кодексу у редакції, чинній з 15.12.2017, однак без урахування (застосування) принципу незворотності дії закону у часі, спотворює (викривлює) зміст норми частини третьої статті 3 цього Кодексу у редакції, чинній з 15.12.2017.

Висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 01.04.2021 у справі № 39/831-07, не суперечать правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.02.2021 у справі № 42/254.

Оскільки апеляційне провадження відкрито судом апеляційної інстанції, то колегія суддів погоджується з висновками, викладеними Центральним апеляційним господарським судом в ухвалі від 01.04.2021 про його закриття на підставі статті 264 ГПК України, так як воно відкрите з перегляду судового рішення, яке не підлягає оскарженню.

Відповідно до частини другої статті 293 цього ж Кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Міськради на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 39/831-07, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження згідно з частиною другою статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції (частина шоста статті 293 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017).

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 39/831-07.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 19 (дев`ятнадцяти) аркушах повернути скаржнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич