Постанова

від 22.06.2021 по справі 523/2882/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4556/21

Номер справи місцевого суду: 523/2882/17

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Черновола Артура Олександровича на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 05 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Юридична компанія ДІОЛ , Державного підприємства СЕТАМ , Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Юридична компанія ДІОЛ , Державного підприємства СЕТАМ , Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Юридична компанія ДІОЛ , Державного підприємства СЕТАМ , Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Черновол Артур Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач в 2018 році тимчасово виїхав за кордон та протягом 2019-2020 років на територію України не повертався. Апелянт заперечує проти висновку суду першої інстанції про належне сповіщення позивача та його представника. Зокрема, працівник пошти не вчили дій щодо вручення поштового відправлення за адресою позивача, де проживає його мати, а представник позивача адвокат Бочевар М.П. отримав судову повістку про призначення справи на 31.03.2020 року лише 03.02.2020 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні, крім того, в цьому повідомленні зазначено, що судова повістка направлена по справі за номером, що не відповідає номеру справи за позовом ОСОБА_1 . Апелянт також звертає увагу, що адвокат Бочевар М.П., будучи обізнаним про тимчасове перебування позивача за кордоном, двічі надсилав на адресу позивача повідомлення про розірвання договору на надання правової допомоги, проте адвокат не попередив районний суд про припинення своїх повноважень на представництво позивача. Апелянт наголошує, що постановою Одеського апеляційного суду від 19.04.2019 року вже було скасовано ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26.10.2018 року про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належно повідомленого позивача по справі, відповідно до цієї постанови колегія суддів дійшла до висновку, що не маючи законних підстав для залишення позову без розгляду, який перебував на розгляді суду майже два роки, суд повинен був розглянути справу та ухвалити судове рішення на підставі наявних у справі доказів, а не залишати позов без розгляду, проте зазначене проігноровано судом першої інстанції і знову залишено позов без розгляду. Також, як вказує скаржник, на офіційному веб-порталі Судової влади України не розміщено інформацію про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим позивач мав всі підстави вважати, що розгляд справи на відкритих судових засіданнях тимчасово припинений у зв`язку з епідемією коронавірусу. З цих підстав апелянт оскаржує судове рішення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з`явився представник скаржника, який апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, були належним чином сповіщені, про причини своєї неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Згідно приписів ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як вбачається з положень п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та його представник викликалися належним чином по зазначеній ними в позові адресі в судові засідання, призначені на 04.07.2019 року, на 10.10.2019 року, на 13.11.2019 року, на 31.01.2020 року, однак до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили, з заявою про розгляд справи за відсутності позивач не звертався.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічне правило містить і частина 5 ст. 223 ЦПК.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов`язковими умовами залишення позовної заяви без розгляду є сукупність таких умов: 1) належне повідомлення позивача про час та місце судового засідання; 2) повторна неявка позивача в судове засідання без поважних причин; 3) ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо його неявка не перешкоджає розгляду справи.

При цьому слід звернути увагу, що згідно з вимогами процесуального закону, повторною визнається неявка позивача в судове засідання два рази поспіль.

Також, передусім, повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання, має бути здійснено з дотриманням встановленого законом порядку, тобто бути належним.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Порядок вручення судових повісток наведений в ст. 130 ЦПК України.

За змістом зазначених норм підтвердженням належного повідомлення сторони, здійсненого через засоби зв`язку, про дату, час та місце судового засідання є розписка адресата, або відмітка про відмову отримати судову повістку чи про відсутність особи за адресою, яку вона повідомила суду.

Матеріалами справи встановлено, що у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду з позовною заявою до ПрП Юридична компанія ДІОЛ , ДП СЕТАМ , Суворовського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року ухвалу районного суду від 26 жовтня 2018 року скасовано і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно довідки районного суду від 04.07.2019 року сторони до судового засідання не з`явились, відсутні поштові повідомлення про належне сповіщення відповідача, судовий розгляду відкладено на 14-00 год. 10.10.2019 року (а. с. 88 т. 2).

При цьому, судова повістка про виклик до суду на 04.07.2019 року на 12-00 год., що була направлена на поштову адресу ОСОБА_1 , повернулась до суду з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання , що не є належним сповіщенням сторони про розгляд справи (а. с. 92-93 т. 2). Відомостей про сповіщення представника позивача про слухання справи на 04.07.2019 року на 12-00 год. матеріали справи не містять.

Згідно судової кореспонденції про сповіщення ОСОБА_1 про судове засідання на 10.10.2019 року на 14-00 год., така кореспонденція повернулась до суду з відміткою пошти: адресат відсутній (а. с. 101-101а т. 2). Відомостей про сповіщення представника позивача про слухання справи на 10.10.2019 року на 14-00 год. матеріали справи не містять.

Як вбачається з довідки від 10.10.2019 року сторони в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином, із заявами та (або) клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались. Судовий розгляд відкладено на 14-30 год. 13.11.2019 року (а. с. 102 т. 2).

Відповідно до довідки від 13.11.2019 року сторони до судового засідання не з`явились. Відсутні поштові повідомлення про належне сповіщення сторін. Судовий розгляд відкладено на 10-50 год. 31.01.2020 року (а. с. 103 т. 2).

Згідно до судової кореспонденції, що направлялась на адресу ОСОБА_1 разом з судовою повісткою про сповіщення останнього на 31.01.2020 року на 10-30 год., така кореспонденція повернулась до суду з відміткою пошти: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення. Адресат відсутній (а. с. 105-106 т. 2).

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 отримав судову повістку про виклик до суду на 31.01.2020 року на 10-50 год. - 03.02.2020 року, при цьому така повітка направлялась по справі № 523/7882/17, що не відповідає номеру справи, що розглядається (а. с. 107 т. 2).

Відповідно до довідки від 31.01.2020 року учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином. Із заявами та (або) клопотаннями на адресу суду не звертались. По справі постановлено ухвалу (а. с. 111 т. 2).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Слід зазначити, що хоча справа до розгляду в суді першої інстанції була призначена на 31.01.2020 року та відповідно до довідки від 31.01.2020 року у справі постановлено ухвалу, суд обґрунтовано вказав дату оскаржуваної ухвали - 05.02.2020 року, оскільки учасники справи до суду не з`явились і суд виготував та підписав ухвалу 05.02.2020 року.

Однак, апеляційний суд не погоджується з районним судом про належне сповіщення адвоката Бочевара М.П. про судове засідання на 31.01.2020 року на 10-50 год., оскільки, як встановлено матеріалами справи, таку повістку адвокат отримав - 03.02.2020 року, в той час як за вимогами ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. При цьому, як встановлено з рекомендованого повідомлення на ім`я ОСОБА_2 , судова повітка представнику направлялась по справі № 523/7882/17, що не відповідає номеру справи, що розглядається.

Між тим, матеріалами справи встановлено, що судова кореспонденція, що направлялась на адресу ОСОБА_1 разом з судовою повісткою про сповіщення останнього на 13.11.2019 року на 14-30 год., й що повернулась до суду з відміткою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання. Адресат відсутній , та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого встановлено вручення судової повістки про виклик до суду на 13.11.2019 року на 14-30 год. ОСОБА_2 , знаходяться в матеріалах справи вже після оскаржуваної ухвали, що свідчить про отримання такої кореспонденції судом вже після постановлення даної ухвали.

Зазначене також дає підстави вважати, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду - 05.02.2020 року, у суду першої інстанції були відсутні дані про належне сповіщення позивача та його представника про слухання справи на 13.11.2019 року, тобто яке передувало судовому засіданню на 31.01.2020 року.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги докази представника скаржника щодо відсутності останнього на території України та про розірвання договору про надання правової допомоги між адвокатом Бочеваром М.П. та позивачем.

Так, з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 06.05.2021 року № 91/П5533 вбачається, що відповідно до бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України у період з 01.01.2018 року по 01.10.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон України 20.12.2018 року у пункті пропуску Могилів-Подільський за напрямком виїзд, іншої інформації немає.

Відповідно до повідомлень про розірвання договору про надання правової допомоги від 06.05.2019 року та від 28.10.2019 року адвокат Бочевар М.П. повідомляв ОСОБА_1 про розірвання договору про надання правової допомоги від 08.02.2017 року № 08-1/02/2017, проте згідно повідомлень Кур`єрської служби доставки, дані повідомлені не були вручені адресату, у зв`язку із закінченням строку зберігання (а. с. 139-141).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні заяви адвоката Бочевара М.П. про повідомлення суду про припинення представництва ОСОБА_1 в суді першої інстанції.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи з грудня 2018 року поза межами, був належно повідомлений (проінформований) адвокатом Бочевар М.П. про розірвання з ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги, внаслідок чого не можна покласти у вину позивачу не вжиття ним заходів щодо забезпечення представництва своїх інтересів.

В свою чергу не повідомлення адвокатом Бочевар М.П. суду про припинення представництва інтересів ОСОБА_1 не створювало для суду підстав для вжиття додаткових заходів для безпосереднього повідомлення позивача для можливості ним вирішити питання про забезпечення представництва іншим представником або ж дійти суду до висновку, що позивач не вжив заходів для заміни представника і не забезпечив отримання судової кореспонденції з наданням таким діям відповідної оцінки.

Слід зазначити, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Підставами для такого висновку є встановленні обставини щодо неналежного повідомлення судом позивача про розгляд справи, в тому числі і через відсутність у суду відомостей про припинення адвокатом Бочевар М.П. представництва інтересів ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Черновола Артура Олександровича - задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2020 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 02.07.2021 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: О.В. Князюк

С.О. Погорєлова