Ухвала

від 14.07.2021 по справі 483/784/21

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/784/21

Провадження №2-з/483/34/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Куцарова В.І.,

за участю секретаря судового засідання Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Очакові заяву адвоката Коренко Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім", ПСП "Козирське" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом витребування земельних ділянок та визнання права на врожай,

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Коренко Т.В., звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім", ПСП "Козирське" про розірвання договорів оренди земельних ділянок та витребування земельних ділянок.

12 липня 2021 року представником позивача - адвокатом Коренко Т.В., подано позовну заяву про зміну позовних вимог, у якій просить усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування та визнання права на врожай.

12 липня 2021 року представником позивача, подано заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровим номером 4825182800:02:000:0412 площею 3,43 га та з кадастровим номером 4825182800:01:000:1322 площею 0,74 га., в межах Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, які належать на праві власності ОСОБА_1 , та накладення арешту на врожай ячменю із вказаних земельних ділянок, збір якого відбувся 30 червня 2021 року працівниками ТОВ Очаківський райагрохім та ПСП Козирське . .

У своїй заяві про забезпечення позову заявник вказує, що в 2020 році позивачу по справі, ОСОБА_1 , стало відомо, про наявність договорів оренди на вище вказані земельні ділянки, а саме Договору оренди землі, зареєстрованого від 21.05.2012 відділом Держкомзему в Очаківському районі за № 482510004003410 та відповідно до Договору оренди землі, зареєстрованого 21.05.2012 відділом Держкомзему в Очаківському районі за № 482510004003411, строком на 20 років укладеними з ТОВ Очаківський райагрхім . Позивач вважає вказані договори неукладеними, оскільки він їх не підписував і на підписання договору нікого не уповноважував, тобто відсутнє його волевиявлення на вчинення цих правочинів. 10 квітня 2020 року між ТОВ ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ - попередній Орендар та ПСП КОЗИРСЬКЕ - Новий орендар, був укладений Договір на виконання робіт № 10/04-20, за яким ПСП КОЗИРСЬКЕ зобов`язалось виконати сільськогосподарські роботи по внесенню агрохімікатів та регуляторів росту рослин, обробітку ґрунту та посівів, перевезенню вантажів та інші роботи за домовленістю сторін - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що обумовлені Договором, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи. Однак, ПСП КОЗИРСЬКЕ роботи не проводяться по посіву зернових на вищевказаних земельних ділянках. Фактично відбулась передача права користування на земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_1 іншому користувачу, без відома та згоди власника. 30.06.2021 року відбувся збір врожаю ячменю, з вище вказаних земельних ділянок працівниками ТОВ Очаківський райагрохім та ПСП Козирське . З врахуванням розумності та співврозмірні обмеження права власності, враховуючи наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, є необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки, та зібраний врожай. ТОВ Очаківський райагрохім будь-якими діями уникає повернення земельних ділянок законному власнику. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Дослідивши в судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 3 статті 150 ЦПК України зазначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частина 10 статті 150 ЦПК України забороняє вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому не вирішується спір по суті.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Також, зазначено, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого об`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Крім цього, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК (в редакції до 15.12.2017 року), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1, 2, 4 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Дослідивши подану заяву суд дійшов переконання, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню оскільки заявником не обґрунтовано, яким саме чином незабезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Так, земельні ділянки з кадастровим номером 4825182800:02:000:0412 площею 3,43 га та з кадастровим номером 4825182800:01:000:1322 площею 0,74 га., в межах Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, належать на праві власності ОСОБА_1 , а відповідачі прав на відчуження, зміну цільового призначення та розпорядження вказаними земельними ділянками не мають.

Представником позивача не доведено, як саме незабезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, утруднить виконання рішення у разі задоволення позову.

Щодо накладення арешту на зібраний врожай, то представником позивача не доведено, що саме ним було оброблено вказані земельні ділянки, засіяно ячмінь, а тому має право на його збирання.

З наданих копій товарних чеків не вбачається, що озимий ячмінь, дизельне паливо та аміачна селітра були придбані саме ОСОБА_1 та використано останнім для засіву та удобрення земельних ділянок, які йому належать на праві власності.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 141, 149-154, 157, 258-260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Коренко Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Очаківський райагрохім", ПСП "Козирське" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом витребування земельних ділянок та визнання права на врожай, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя