Постанова

від 27.07.2021 по справі 648/2392/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Херсон

номер справи: 648/2392/19

номер провадження: 22-ц/819/735/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Автонагова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області в складі судді Кусік І.В. від 14 грудня 2020 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації про визнання прав та обов`язків забудовників, визнання прав забудовника в порядку спадкування, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

встановив:

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації про визнання прав та обов`язків забудовників, визнання прав забудовника в порядку спадкування, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

На доведення обґрунтованості позовних вимог зазначив такі обставини.

З 10 серпня 1990 року його батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

За час шлюбу батьки позивача побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Технічна документація на будинок містить відомості, що будівлі та споруди домоволодіння були повністю завершені будівництвом у 1992 - 1993 роках.

На день смерті матері вищевказаний будинок в експлуатацію введений не був, державна реєстрація права власності не була проведена.

Отже, на момент смерті матері позивача, її разом з ОСОБА_3 належали права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме по Ѕ частці за кожним на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що на момент смерті ОСОБА_5 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Також, на момент її смерті разом з нею за вищевказаною адресою постійно проживали: він - ОСОБА_2 , його сестра - ОСОБА_4 та їх батько - ОСОБА_3 .

Таким чином, кожен із вказаних спадкоємців мав успадкувати права та обов`язки забудовника на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, у квітні 2017 року, через два місяця після смерті ОСОБА_5 , матері позивача, ОСОБА_3 - батько позивача, зареєстрував право власності на будинок на своє ім`я.

05 жовтня 2007 року ОСОБА_3 здійснив відчуження будинку за нотаріально посвідченим договором ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що факт оформлення на своє ім`я права власності на будинок, який є спільним майном подружжя, і факт його подальшого відчуження ОСОБА_3 від нього приховав.

Оформлення ОСОБА_3 на своє ім`я права власності на вказаний будинок та подальше відчуження на користь ОСОБА_1 є перешкодою для позивача у прийнятті ним спадщини за законом та ефективним способом відновлення прав, який сприятиме відновленню його законного права на оформлення спадщини, що відкрилася після смерті матері вважає - відновлення становища, яке існувало до порушення права, а саме скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання прав та обов`язків забудовників, визнання прав забудовника в порядку спадкуванняу зв`язку з цим, позивач просить суд:

- скасувати реєстраційний запис № 20350390, вчинений 25.04.2017 року про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчено 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 805;

- визнати на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме по 1/2 частці за кожним, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- визнати за позивачем права та обов`язки забудовника на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

- стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Суд постановив:

Скасувати реєстраційний запис № 20350390, вчинений 25.04.2017 року про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який посвідчено 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 805.

Визнати на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме: по 1/2 частці за кожним на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 3073,60 грн. витрати на оплату судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що запис про реєстрацію права власності на будинок за ОСОБА_3 був вчинений з порушенням закону, до спадкоємців померлої ОСОБА_5 перейшли її права та обов`язки як забудовника, які входять до складу спадщини. Також, суд дійшов висновку, що оскільки судом встановлені обставини завершення будівництва спірного будинку після смерті спадкодавця та факт державної реєстрації вказаного будинку ОСОБА_3 , , чим позбавив позивача отримати у спадщину належну частку прав та обов`язків забудовника, а в подальшому - набути у власність відповідну частку об`єкту нерухомого майна, то наявні підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу відсутні, оскільки він був укладений з дотриманням умов чинного законодавства та посвідчений приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Гребенюк Т.М. Суд першої інстанції матеріали нотаріальної справи щодо оспорюваного договору не досліджував, нотаріуса до участі у справі не залучив, обставин укладення договору не було встановлено. Проте, саме нотаріус мала перевірити як обсяг прав продавця так і його волевиявлення на укладення правочину, а також наявність чи відсутність прав третіх осіб на будинок. Встановлені факти можуть стати в подальшому підставою для настання певних правових наслідків для нотаріуса, а тому вона повинна була бути залучена до участі у справі в якості третьої особи.

Поза увагою суду першої інстанції, а тому невстановленими залишилися обставини щодо обізнаності спадкоємців - дітей про наявність у їх матері прав забудовника, вжиття ними заходів щодо отримання спадщини, їх реалізація, причини не звернення до нотаріуса з відповідними заявами. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції підмінив собою нотаріуса у вирішенні питання спадщини родини ОСОБА_6 .

Вирішуючи питання спадкових прав, та дійшовши висновку про спільність майна подружжя, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивачем порушується право щодо належності йому 1/ 6 частини прав забудовника, проте визнав договір купівлі-продажу домоволодіння в повному обсязі.

Звертає увагу на те, що спадкові права третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_4 уже були предметом спору за її позовом у задоволенні якого було відмовлено.

Зазначає, що вона є добросовісним набувачем нерухомого майна, а тому недобросовісні дії позивача та його батька не можуть позбавити її права власності на придбаний будинок.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В судовому засіданні представники ОСОБА_2 , адвоката Вічна І.М. та ОСОБА_3 , адвокат Бойко В.В., доводи апеляційної скарги не визнали, рішення суду вважають законним та обґрунтованим.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 пояснила, що на день смерті матері - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 проживав з батьками у спірному будинку, після її смерті виселився за адресою її невідомою. Щодо суперечності інформації щодо місця проживання позивача зі спадкоємицею, пояснень не мала. Зазначила, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо задоволення позову з підстав та обставин, викладених у позові, позивач не звертався до нотаріуса, оскільки спадщину прийняв фактично, а щодо обізнаності позивача про продаж батьком будинку до 6-ти місячного строку прийняття спадщини позивачем обґрунтованих пояснень не надала, у наступному просила розгляд справи проводити без її участі.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 , ОСОБА_8 зазначив, що ускладненість спілкування з ОСОБА_3 за його станом, унеможливлює надати обґрунтовані відповіді на запитання суду в частині з`ясування обставин справи, пов`язаних з діями ОСОБА_3 .

Заслухавши доповідача, ОСОБА_1 та її представника, представників ОСОБА_6 , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається наступне:

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.08.1990 року по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12,13).

Згідно рішення виконкому Білозерської районної ради народних депутатів №106 від 17.07.1990 ОСОБА_3 виділена земельна ділянка, площа і нумерація якої змінена рішенням виконкому Білозерської районної ради народних депутатів №16 від 30.01.1992 (а.с.17).

Дозвільні документи на будівництво видані у лютому 1992 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с.18-20).

Відповідно до технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, виготовленого 12 квітня 2017 року, будівлі та споруди домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 були повністю завершені будівництвом у 1992 - 1993 роках ( а.с.21-24).

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

З довідки Білозерської селищної ради Херсонської області № 02-23/3027 від 27.12.2018 року, вбачається, що померла ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . На день її смерті та протягом шести місяців після смерті за вищевказаною адресою були зареєстровані: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онука - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 16).

З письмової заяви представника ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , вбачається, що ОСОБА_3 проживав у спірному будинку з дружиною, проте не міг далі у ньому проживати без неї ( а.с.232-233).

25.04.2017 року, як вбачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86884640 від 12.05.2017 року, на підставі висновку про технічний стан приватного житлового будинку, серія та номер: 47, виданий 12.04.2017 року, видавник: КП Херсонське бюро технічної інвентаризації ХОР, ОСОБА_3 став власником 1/1 частки житлового будинку, загальною площею 87,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 60).

05.10.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Гребенюк Т.М. та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за № 805 (а.с. 25-26).

Для виконання своїх обов`язків за договором купівлі-продажу житлового будинку, а саме сплати його покупної ціни, між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8188-к від 09.10.2017 року, для придбання житлового будинку з подальшою реконструкцією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 94).

27.10.2017 між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки на забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №8188-к від 09.10.2017 (а.с. 97).

04 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері - ОСОБА_5 , посилаючись на те, що спадщину прийняв фактично згідно вимог ст. 1268 ЦК України, оскільки був зареєстрований на день її смерті разом з померлою за однією адресою (а.с. 15).

Аналіз наведених доказів свідчить, що будинок АДРЕСА_1 будувався на земельній ділянці відведеній ОСОБА_3 до укладення шлюбу за дозвільними документами, виданими на ім`я ОСОБА_3 (а.с.17-20) під час знаходження його у шлюбі з ОСОБА_5 , завершений будівництвом 1992 - 1993 роках - у період коли ОСОБА_6 знаходилися у шлюбі.

Як зазначено вище, з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86884640 від 12.05.2017 року, вбачається, що на підставі висновку про технічний стан приватного житлового будинку, серія та номер: 47, виданий 12.04.2017 року, видавник: КП Херсонське бюро технічної інвентаризації ХОР за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/1 частки житлового будинку, загальною площею 87,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Дані технічного паспорту на будинок свідчать про його побудову до 05.08.1992 року (а.с.24). Матеріали справи не містять і позивачем не доводилися обставини завершення будівництва спірного будинку після смерті спадкодавця, ОСОБА_5 , а тому висновок суду першої інстанції про встановлення судом обставини завершення будівництва спірного будинку після смерті спадкодавця не ґрунтується на доказах, наданих сторонами.

Реєстрація права власності на будинок за ОСОБА_3 з порушенням вимог законодавства, яке регулює порядок реєстрації житлових будинків, побудованих до 05.08.1992 року, ОСОБА_2 не доводилася.

Так, у правовідносинах щодо спадкування, виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, було врегульовано зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року , Законом України "Про власність" , Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат" , постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року , Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР , затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56 , Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем додана до позовної заяви заява від 04 січня 2019 року адресована Компетентній нотаріальній конторі про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину з зазначенням про наданням ним документів додатково та справжність підпису ОСОБА_2 в якій ( заяві) засвідчена державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори ( а.с.15).

Разом з тим, за інформацією наданою 08.08.2019 завідувачем Білозерської Державної нотаріальної контори, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_5 , спадкова справа в державній нотаріальній конторі не заводилася, з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.43).

Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру свідчить про відсутність у Спадковому реєстрі інформації за параметрами пошуку ОСОБА_5 (а.с.44).

Інше позивачем та його представником не доведено.

З позову вбачається, що ОСОБА_2 фактично претендує на майно (частину), яке є проданою ОСОБА_3 , його батьком, спадщиною після смерті ОСОБА_10 , а саме будинку АДРЕСА_1 , побудованого під час знаходження в шлюбі подружжям ОСОБА_6 .

Визнанням позову, відповідач ОСОБА_3 фактично засвідчив свою згоду на спадкові права ОСОБА_2 без з`ясування дотримання ч. 3 ст. 1268 ЦК України, яка вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання спадкоємця та спадкодавця за однією адресою, що може бути відмінними один від одного.

Отже, за наведених обставин, фактично, у спірних правовідносинах між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли правовідносини з приводу перерозподілу спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України.

Підстави для визнання недійсним правочину визначені параграфом 2 глави 16 розділу 4 ЦК України. Проте, у спірних правовідносинах, за наведених позивачем обставин, підстави для визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 805, відсутні.

Таким чином, наявність вищенаведених обставин, унеможливлює задоволення позову, а висновки суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позову є такими, що спростовуються вищевикладеним.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, є підставою для скасування рішення суду.

Отже, доводи апеляційної скарги є такими, що надають підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

В силу вимог ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 4 573 грн. (чотири тис. п`ятсот сімдесят три грн.)

Керуючись статтями 367,374,376,382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 грудня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації про визнання прав та обов`язків забудовників, визнання прав забудовника в порядку спадкування, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4 573 грн. (чотири тис. п`ятсот сімдесят три грн.)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.В. Пузанова

Т.Г. Чорна

Повний текст постанови суду складено 02 серпня 2021 року.

Суддя І.В. Склярська