Ухвала

від 02.08.2021 по справі 1-8/09

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/519/21 Справа № 1-8/09 Категорія: ст. 459-467 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засіданняОСОБА_5 за участі: прокурораОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

перекладача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 з доповненнями та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 27 травня 2021 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2009 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі, -

в с т а н о в и л а :

До Городищенського районного суду Черкаської області згідно ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 11.05.2017 надійшла заява засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2009 року, яким його засуджено до довічного позбавлення волі.

У своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку ОСОБА_7 у якості нововиявлених обставин вказував на штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

В доповненнях до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду засуджений ОСОБА_7 просив допитати, як свідка, ОСОБА_10 на підтвердження обставин придбання у нього мотоцикла у 2005 році.

В обґрунтування своїх доводів засуджений ОСОБА_7 та його захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_8 посилалися на те, що в ніч з 02 лютого 2008 року на 03 лютого 2008 року ОСОБА_7 було затримано в готелі «Любава» в м.Сміла Черкаської області працівниками міліції, де він перебував з 29 січня 2008 року. При цьому працівники міліції побили його, пограбували, вилучивши речі без офіційного оформлення, а в матеріалах кримінального провадження зазначено, що ОСОБА_7 був затриманий 05 лютого 2008 року, тобто це було зроблено умисно працівниками міліції з метою штучного створення доказів обвинувачення. Після затримання працівники міліції відвезли його на місце приховання трупа за епізодом, який мав місце 2005 року, де погрожуючи зброєю, вимагали запам`ятати його, а в подальшому точно вказати як місце приховання трупу ОСОБА_12 .. Працівники міліції змушували його також вживати алкогольний напій, а у випадку виконання всіх їх вимог обіцяли зберегти життя йому та його матері, а також били та катували його, що підтверджується рентгенівським знімком, при поміщенні його до СІЗО № 30, на якому видно переломи кісток грудної клітини в області серця, а також на відеозаписах слідчих дій видно сліди від тілесного ушкодження на місці переломів ребер в області серця. Також, фізичне та психологічне насильство було застосовано і до його матері ОСОБА_13 , з метою примушування до дачі неправдивих показів проти нього. Під тиском працівників міліції вона змушена була дати покази, що бачила, як він вбив свою співмешканку ОСОБА_14 .. Слідчий ОСОБА_15 матеріально зацікавив потерпілу ОСОБА_16 , пообіцявши гроші після суду за підпис документів.

Вважають, що мало місце зловживання слідчим, іншими працівниками міліції, прокурором під час досудового слідства, що є підставою для перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, невинуватість ОСОБА_7 підтверджують висновки численних експертиз у даній справі, які в суді не досліджувались і не оголошувались, а клопотання про допит експертів відхилялись. З висновку експертизи №0085 вбачається, що характер травм потерпілої ОСОБА_14 свідчить про відсутність наміру заподіяння смерті, тобто про відсутність умислу на вбивство. Відповідно до акту судово-медичної експертизи №038, з моменту настання смерті до початку обстеження 04 лютого 2008 року трупа в морзі, минуло більше ніж 24 год., а не 48 год.. Однак суд не врахував, що в цей час він перебував в готелі «Любава»-на іншому кінці м.Сміла Черкаської області, тобто має алібі на час вбивства ОСОБА_14 .. З висновку іншої експертизи вбачається, що ні крові, ні вирваного волосся в домоволодінні на місці виявлення трупа ОСОБА_14 небуло, а отже їй була заподіяна насильницька смерть в іншому місці.

Під час судового слідства не допитувалась свідок ОСОБА_17 , а також не були досліджені протоколи її допиту на досудовому слідстві, покази якої могли суттєво вплинути на висновки суду і підтвердити його невинуватість.

По епізоду 2005 року, відповідно до акту судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, відсутня генетична схожість між невідомою людиною, кістки якої було знайдено, і зразками, які були взяті у ОСОБА_16 , матері ОСОБА_12 , це свідчить про те, що кістки невідомої людини не належать колишній його співмешканці ОСОБА_12 , а, тому він не причетний до її вбивства, як і відсутні докази факту її смерті.

З висновку експертизи №0306 вбачається, що механізм нанесення тілесних ушкоджень, продемонстрований ним під час відтворення обстановки та обставин подій, не відповідає тілесним ушкодженням, виявленим на кістках, які нібито належать ОСОБА_12 ..

Також, судом не взято до уваги покази ОСОБА_16 про те, що її дочка ОСОБА_12 , поїхала на проживання до своїх знайомих ОСОБА_18 , а не до нього, але незважаючи на таку інформацію, особи, до яких поїхала ОСОБА_12 , не були допитані, хоча вони могли б дати свідчення про долю ОСОБА_12 та можливо про її місцеперебування.

З вироку вбачається, що коли ОСОБА_16 передали останки дочки, серед яких були волосся та череп, вона з упевненістю впізнала в них дочку по волоссю та по черепній кістці. Вважає, що таке впізнання є неможливим і абсурдним з очевидних причин, це свідчить про імовірні завідомо неправдиві показання потерпілої. Мотоцикл на якому в 2005 році він вивозив за місто тіло ОСОБА_12 вже, починаючи з середини літа 2004 року, не належав йому і у володінні та користуванні не перебував.

В доповненні до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2009 року засуджений зазначив, що у його власності був мотоцикл МТ-10 Днепр, а не К-750 М, а на момент вчинення епізоду 2005 року у його власності взагалі не було жодного мотоцикла, що підтверджується листом Регіонального сервісного центру МВС України в Черкаській області від 11 травня 2016 року.

Його покази про те, що нібито вивозив труп ОСОБА_12 на мотоциклі К-750 М були надані ним внаслідок фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції.

Відсутність генетичної схожості між невідомою людиною, кістки якої було знайдено, і зразками, які були взяті у ОСОБА_16 , матері ОСОБА_12 , також підтверджується висновком експерта від 19 березня 2008 року №12-95, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_16 (об`єкт 1). У зв`язку з відсутністю піхвових оболонок цибулин волосся (об`єкт №2) воно непридатне для молекулярно-генетичного дослідження (аналізу ядер ДНК). Висновком експерта від 25 червня 2008 року, відповідно до якого «Генетичні ознаки трьох ребер та стегнової кістки (об`єкти №№1-4) не встановлені, тому висловитись щодо біологічної спорідненості між ОСОБА_16 та особою, якій належать надані рештки, не є можливим».

Судами не взято до уваги і не перевірено показання ОСОБА_16 зафіксовані в протоколі її допиту від 07 лютого 2008 року, а саме, що тілесних ушкоджень не бачила на тілі ОСОБА_19 , її дочка поїхала до ОСОБА_20 та з приводу зникнення дочки, до міліції не зверталась, так як люди казали, що бачили її в м.Києві.

Також, засуджений вважає, що судами не взято до уваги і суперечності в показаннях ОСОБА_13 , які можливо пояснити тиском з боку працівників міліції, зокрема в поясненнях від 03 лютого 2008 року вона зазначила, що її син працював сторожем, утримував і забезпечував ОСОБА_14 , але бачила, щоб він бив ОСОБА_14 , але випадково побачила її труп коли вже ОСОБА_7 зібрався і поїхав, сказавши, що на роботу, а 04 лютого 2008 року вона вже змінила показання зазначивши, що її син алкоголік, який ніколи і ніде не працював і все життя сидів у неї на шиї, зібрався і пішов в готель, а не на роботу.

Механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , продемонстрований ним під час відтворення обстановки та обставин події, не відповідає виявленим у потерпілих тілесним ушкодженням, що підтверджується відповідною додатковою судово-медичною експертизою.

Ухвалою колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області 27 травня 2021 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13.02.2009 року.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вимоги засудженого ОСОБА_7 зводяться до переоцінки доказів та перекваліфікації його дій на іншу статтю КК України. У заяві не зазначено обставин, що могли вплинути на судове рішення, які не були відомі та не могли бути відомі суду та заявнику під час судового розгляду, і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, а також їх обґрунтування.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що на стадії досудового розслідування та на стадіях судового розгляду по першій та касаційній інстанціях перекладач ОСОБА_7 не залучався.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні його клопотання про призначення ОСОБА_7 судової психіатричної експертизи, оскільки поведінка останнього в судовому засіданні викликала сумніви щодо його психічного здоров`я.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 , вважаючи ухвалу суду незаконною, просив скасувати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції не вирішено його клопотання про виклик та допит свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , працівників готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_21 , показання яких мають значення для справи.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що факт штучного створення або підроблення доказів має бути підтверджений чинним вироком суду, або результатами за цим фактом, при цьому вказаний факт підтверджено кримінальним провадженням № 42018250000000139 в якому ОСОБА_7 є потерпілим.

В доповненнях до апеляційної скарги від 25.06.2021 ОСОБА_7 вказує на те, що при прийнятті рішення по його заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами суд першої інстанції керувався нормами як нововиявлених, так і виключних обставин, що є неприпустимим.Також судом першої інстанції порушено строки розгляду його заяви.

В доповненнях до апеляційної скарги від 13.07.2021 ОСОБА_7 просив змінити ухвалу Городищенського районного суду від 27.05.2021 та постановити нове рішення, яким його визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 121 КК України, і обмежитись при призначенні покарання фактично відбутим строком покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані ними апеляційні скарги та просили ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції; думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, просила ухвалу суду залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг з доповненнями, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відмовляючи у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13.02.2009 суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.

Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність, передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України, обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Доводи засудженого ОСОБА_7 , зазначені в заяві, щодо необхідності перегляду вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13.02.2009 за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди з доказами на яких ґрунтується вирок суду, з кваліфікацією та розміром призначеного йому покарання, що в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України не є нововиявленими обставинами.

Перевіривши доводи засудженого ОСОБА_7 , його захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви засудженого, з чим погоджується і колегія суддів.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, що на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.

З огляду на те, що за завідомо неправдиве показання свідка, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів у ст. 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність, тому належним засобом доказування існування викладених у заяві засудженого обставин слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.

Проте належного підтвердження доводів у частині неправдивості показань свідків та фальсифікації (підроблення) слідчими доказів у даному кримінальному провадженні засуджений суду не надав. Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали провадження не містять.

Водночас, питання щодо достовірності доказів, зібраних органом досудового розслідування, правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 були предметом перевірки як апеляційним судом, при здійсненні повноважень суду першої інстанції, так і касаційним судом при перегляді вказаного вироку в касаційному порядку, та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження. Тобто були предметом безпосереднього судового розгляду, були відомі як суду, так і сторонам судового провадження, а тому в силу приписів ч. 2 ст. 459 КПК України самі по собі посилання на недостовірність доказів, їх підроблення не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Твердження засудженого ОСОБА_7 про сфабрикування справи щодо нього та зловживання з боку органів досудового розслідування, застосування щодо нього психологічного примусу, є безпідставними та не є нововиявленими обставинами, оскільки матеріали кримінального провадження не містять процесуального рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.

Посилання захисника ОСОБА_8 , як на нововиявлену обставину, на незалучення перекладача ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування, в суді першої і касаційної інстанції, в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України, не є нововиявленою обставиною.

Доводи захисника ОСОБА_22 про безпідставну відмову судом першої інстанції в задоволенні клопотання про призначення судової психіатричної експертизи ОСОБА_7 є неспроможними, оскільки вирішення питання щодо психічного стану засудженого не є предметом перевірки при розгляді заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах засудженого ОСОБА_7 з доповненнями та його захисника ОСОБА_8 щодо необґрунтованості та незаконності ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 27 травня 2021 року є безпідставними, оскільки не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного перегляду вказаного рішення суду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією судді не встановлено.

Колегія суддів вважає, що ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 27 травня 2021 року є законною та обґрунтованою, істотні порушення вимог ст. 412 КПК України, які б слугували підставою для її скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції відповідно до вимог ст. 415 КПК України, - відсутні, тому підстав для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як того просили засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 в апеляційному суді, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи указане вище, та керуючись ст. ст. 404, 407, 459-463, 467 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 з доповненнями та його захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 27 травня 2021 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Черкаської області від 13 лютого 2009 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі, - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді