Постанова

від 17.08.2021 по справі 705/615/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року м. Черкаси

Справа № 705/615/21Провадження № 22-ц/821/1058/21

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Єльцова В. О.,

суддів: Василенко Л. І., Нерушак Л. В.

секретаря: Захарченко А. Д.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвоката Мельник Олег Федорович

відповідач: КЕВ м. Біла Церква

представник відповідача: ОСОБА_2

треті особи: Міністерство оборони України, в/ч НОМЕР_1

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, треті особи на стороні відповідача: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення сім`ї постійним житлом,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення сім?ї постійним житлом. Треті особи на стороні відповідача: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 19.07.2003 по 23.02.2020 він проходив військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою Уманського ОМВК. 23.02.2020 він був звільнений з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 39 за станом здоров`я, відповідно до висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час та виключений зі списків особового складу частини. На день звільнення вислуга років становить 16 років 07 місяців 04 дні. Під час проходження військової служби в Збройних Силах України він періодично проходив військову службу на території Донецької області, тобто брав участь в АТО, та має статус учасника бойових дій. З 30.12.2015 перебував як учасник бойових дій на першочерговій черзі для отримання житла при в/ч НОМЕР_1 .

15.03.2019 на підставі договору на придбання житла на умовах пайової участі, додатковою угодою до договору на придбання житла на умовах пайової участі, сертифікатом ДАБІ, рішенням про зміну адреси об`єкта нерухомого майна за Міністерством Оборони України було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . 11.09.2019 відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 було закріплено за посадами та надано військовослужбовцям нерухоме військове майно, зокрема позивачу надана квартира АДРЕСА_1 , після чого він разом з сім`єю заселився в наданій йому службовій квартирі, яка була переведена в розряд службових відповідно до рішення виконавчого комітет Уманської міської ради від 23.10.2019 та стали проживати без реєстрації в ній, оскільки місце реєстрації залишається в/ч НОМЕР_1 , так як з черги для отримання житла його знято не було, а навпаки взято на облік для отримання позачергово житла відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 04.09.2020.

02 січня 2020 року в зв`язку з незабезпеченістю житлом в Уманському гарнізоні відповідно до наказу Міністерства Оборони України від 31.01.2019 було укладено договір на житло, в якому позивач з сім?єю проживав, яке було надано для тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається з 2-кімнат загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м. Дане житлове приміщення надано для проживання як позивачу, так і членам його сім`ї, яка складається з дружини - ОСОБА_3 та дочки - ОСОБА_4 , про що було укладено договір № 7. Згідно даного договору він діє з дати його підписання і до моменту виключення військовослужбовця зі списків військової частини НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що він є військовослужбовцем звільненим з військової служби за станом здоров`я, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій та інвалідом 2 групи війни, перебуває на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 , як у черзі для першочергового отримання житла, так і в черзі для позачергового отримання житла, а отже має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

Балансоутримувач житла КЕВ м. Біла Церква не бажає звернутись до виконавчих органів міської ради м. Умані для виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службового, тому за захистом своїх прав та інтересів він вимушений звернутись до суду та просить визнати за ним право на виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 , яке складається з 2-кімнат, загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м. та зобов`язати КЕВ м. Біла Церква подати до виконавчого комітету Уманської міської ради клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла вказаної квартири.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем у справі не подано доказів того, що квартиру АДРЕСА_1 , він отримав в порядку та за процедурою, встановленою для отримання службового житла, передбаченимиІнструкцією № 380.

Порядок отримання житла для постійного проживання є практично аналогічним.

Також в рішенні зазначено, що на підставі поданих документів, спірну квартиру позивач отримав у тимчасове користування на підставі наказу Міністра оборони України № 40 від 31 січня 2019 року про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України.

Вказаний нормативний документ у розумінні пункту 4 Порядку № 1081 є також нормативно-правовим актом з питань забезпечення військовослужбовців житлом, що виданий центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво Збройними Силами України, а в той же час має однакову юридичну силу, разом зІнструкцією № 380.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу користування штатно - посадовим (службовим) житлом.

В підсумку, місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 отримав квартиру у тимчасове користування на договірних засадах як службове (штатно-посадове житло) з підстав, що виникли внаслідок прийняття наказу Міністра оборони України від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України».

А тому прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, оскільки вони є передчасними, штатно-посадове (службове) житло надавалося позивачу в порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що недотримання правил черговості на отримання житла у разі звернення із клопотанням про виключення квартири із числа службових не спростовують висновків суду, оскільки клопотання про виключення квартири з числа службових лише створить умови для реалізації позивачем його права на житло.

Таким чином, скаржник вказує, що бездіяльність відповідача (КЕВ м. Біла Церква) щодо неподання відповідного клопотання є позбавленням процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.

ОСОБА_1 зазначив, що є військовослужбовцем ЗСУ, звільненим з військової служби за станом здоров`я, особа з інвалідністю ІІ групи, що забезпечений службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, має право на виключення цього житла з числа службових та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2021 року закінчено підготовку апеляційного розгляду справи.

Призначено цивільну справу до розгляду судом апеляційної інстанції в судовому засіданні в приміщенні на 10 год. 00 хв. 18 серпня 2021 року.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , зазначено, що рішення Уманського міськрайонного суду від 26.03.2021 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального законодавства. Зазначив, що укладений договір на користування житловим приміщенням не надає права військовослужбовцю та членам його сім`ї права зареєструвати місце проживання за адресою, а також не є підставою для реєстрації речових прав на житло.

У відзиві на апеляційну скаргу, який поданий особою уповноваженою на представництво інтересів Міністерства оборони України, зазначено, що рішення місцевого суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до ч. 1, ч. 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зіст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана ОСОБА_1 підлягає до задоволення,виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 з 19.07.2003 по 23.02.2020 проходив військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою Уманського ОМВК.

23.02.2020 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 39 за станом здоров`я, відповідно до висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час та виключений зі списків особового складу частини.

На день звільнення вислуга років ОСОБА_1 становить 16 років 07 місяців 04 дні.

Відмітками у паспорті громадянина України позивача серії НОМЕР_2 про реєстрацію проживання підтверджено, що з 06.02.2009 ОСОБА_6 зареєстрований у В/ч НОМЕР_1 (що розташована на території м. Умань Черкаської області). Факт реєстрації позивача та членів його сім?ї за вказаною адресою підтверджується також Довідками, виданими адміністратором ЦНАП ОСОБА_7 .

Довідкою, виданою директором ТОВ «Греків ліс» № 23 від 08.10.2020, підтверджується те, що ОСОБА_1 дійсно проживає з сім`єю: дружиною ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 за наказом № 540 від 11.09.2019 командира військової частини НОМЕР_1 «Про закріплення нерухомого військового майна за посадовими особами».

10 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Начальника КЕВ м. Б.Церква, в якому просив звернутися до виконавчого комітету Уманської міської ради з клопотанням про виключення житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання його та членів його сім?ї.

19 січня 2021 року за № 152 ОСОБА_1 було надано відповідь на його звернення про вирішення питання виключення житла із числа службових, оскільки його було надано позивачу в тимчасове користування на договірних умовах в якості штатно-посадового житла, з якої вбачається, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до наказу Міністра оборони України № 385 від 16.07.2019 визначена, як службова (штатно-посадова) та закріплена за військовою частиною НОМЕР_1 ; відповідно до Порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом, шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗСУ затвердженого наказом Міністра оборони України №40 від 31.01.2019 не передбачено виключення квартир з числа службових (штатно-посадових); при звільненні в запас військовослужбовців припиняється дія договору найму житлового приміщення, укладеного між командиром військової частини і користувачем житлового приміщення.

Вказаним листом проінформовано ОСОБА_1 про те, що він повинен звільнити займане житло та здати до військової частини для заселення іншим військовослужбовцем, який призначений на посаду, за якою закріплена зазначена квартира.

Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 204 від 04.06.2020 було визначено: голові житлової комісії частини організувати внесення змін в облікову справу майора запасу ОСОБА_8 та залишити його з сім?єю на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 ; майору запасу ОСОБА_9 здати службове (штатно-посадове) житло за адресою АДРЕСА_2 розрахувавшись за отримані комунальні послуги за період проживання; начальнику служби квартирно-експлуатаційної до 01 липня 2020 прийняти службове (штатно-посадове) житло за адресою АДРЕСА_2 та оформити актом прийому-передачі жилого приміщення (додаток 16 до наказу Міністра оборони України) №380 від 31.07.2018); секретарю житлової комісії частини внести зміни в облікову справу майора запасу ОСОБА_8 ; довести рішення житлової комісії частини по розглянутим питанням до майора запасу ОСОБА_8 ; контроль за виконанням наказу покладено на заступника командира частини.

Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають наступне правове регулювання.

Статтею 47 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Відповідно до пункту 2статті 2Закону України«Про приватизаціюдержавного житловогофонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до статті 118Житлового кодексуУкраїни службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів ЗСУ, як в воєнний, так і в мирний час. Учасникам бойових дій надаються зокрема, такі пільги, як першочергове забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до статті 12Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК України та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Статтею 125 ЖК Українипередбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), пов`язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання житлове приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

У матеріалах справи відсутнє рішення командира військової частини НОМЕР_1 про надання ОСОБА_1 службового житлового приміщення, як і не надано стороною позивача спеціальний ордер виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради.

Суд першої інстанції вказав, що на даний час діє та є чинним наказ Міністра оборони від 31 січня 2019 року № 40 «Про проведення експерименту із забезпечення службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України». Даний наказ, а відповідно й інші нормативні документи, які видавались на його підставі, не були скасованими, як такі, що суперечать Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями та іншим нормативно - правовим актам, які регулюють порядок забезпечення службовим житлом військовослужбовців ЗС України.

Проте апеляційний суд з таким висновком місцевого суду не погоджується, та вважає наступне.

У пункті 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Механізм та порядок виключення квартир із числа службових у Збройних Силах України регулюється також положеннями Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженоїнаказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції для включення (виключення) квартир до (із) числа службових на підставі наказу начальника гарнізону про ї визначення кількості службових жилих приміщень та жилих приміщень для постійного проживання в гарнізоні начальником гарнізону за погодженням з КЕВ (КЕЧ) району направляються листи до сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад (відповідних державних адміністрацій) про включення (виключення) квартири до (із) числа службових. До листа щодо виключення квартир із числа службових обов`язково додається відповідний протокол засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних сил України.

Згідно з абзацом 4, 5 підпункту 3.5 Інструкції для виключення квартири з числа службових військовослужбовець чи особа, звільнена у запас (відставку), подає начальнику КЕВ (КЕЧ) району рапорт (заяву), підписаний (підписану) всіма повнолітніми членами сім`ї.

Обов`язковою умовою для виключення квартир з числа службових є перебування військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в Збройних силах України і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Згідно з абзацом 7 підпункту 3.5 тачастини першої абзацу 8 підпункту 3.5 наказу Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних сил України слід розглядати за такими критеріями: станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі - незалежно від вислуги років.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 636/1525/19 (провадження 61-20675св19) та постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 750/3925/18 (провадження 61-244св19)

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що КЕВ м. Біла Церква безпідставно відмовила в його клопотанні щодо виключення квартири з числа службового, оскільки таке виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за відповідним клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Наведені аргументи в рішенні, що законом визначений інший порядок виключення квартири з числа службових, не ґрунтуються на законі, оскільки ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Тому позивач як особа, права якої порушені, не мав іншої можливості захистити свої права та законі інтереси, ніж звернутися до суду з цим позовом.

При цьому суд має право зобов`язати орган вчинити певні дії, які б гарантували захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцієюабо законом (стаття 8).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовнихвимог, оскільки позивачем ОСОБА_1 дотримано всі умови, що визначені Інструкцією, зокрема, на позивач є військовослужбовцем ЗСУ, звільненим з військової служби за станом здоров`я, особа з інвалідністю ІІ групи, що забезпечений службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, але постійного житла до цього часу не отримав, а отже має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання позивача та членів його сім`ї.

Колегія суддів приходить до висновку, що до суду КЕВ м. Біла Церква не надали доказів на підтвердження обґрунтованості відмови у поданні клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд питання про виключення житла з числа службового.

Немотивована бездіяльність КЕВ м. Біла Церква обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку із чим апеляційний суд вважає, що є всі наявні правові передумови для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі ч. 13ст. 141 ЦПК Україниу зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та позовних вимог у справі з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги підлягають до задоволення, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 4540 грн. за розгляд справи першою та апеляційною інстанціями.

Керуючись ст. ст.258,374, 376,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, треті особи на стороні відповідача: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання права на виключення квартири з числа службових для забезпечення сім`ї постійним житлом, скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла: квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 31,7 кв. м.

Зобов`язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква подати до виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області клопотання разом з належно оформленими документами про виключення з числа службового житла: квартири АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 31,7 кв. м.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (вул. Ярмакова, 1, м. Біла Церква, Київської області Код ЄДРПОУ 08167863) в дохід держави судовий збір в сумі 4540,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначенихЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2021 року.

Головуючий

Судді: