Постанова

від 20.08.2021 по справі 739/181/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 серпня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/181/21

Головуючий у першій інстанції - Іващенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1140/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

секретар: Бивалькевич Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Новгород-Сіверської міської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яку вона прийняла належним чином, але отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЧН №121124 та серії ЧН 142829 не може, оскільки правовстановлюючі документи втрачені, з цього приводу вона зверталася до ЗМІ Сіверський край . В подальшому, вона звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини, виявилось, що без оригіналу державного акту видати свідоцтво про право на спадщину нотаріус не може.

Вказує, що фактично на даний час вона позбавлена можливості в позасудовому порядку підтвердити права на земельні ділянки власником яких був спадкоємець, тому змушена звертатися до суду про визнання її власником спадкового майна.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2021 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: - площею 0,6675га за кадастровим номером 74 236 85000:06:000:0478 та площею 1,7923га за кадастровим номером 74 236 85 000:10:000:0375, які розташовані на території Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області із земель КСП Україна . Судові витрати покладено на позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що визнання права власності за позивачем в порядку спадкування на земельні ділянки не порушить прав інших осіб і не заборонено законом, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову у позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що малолітня ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є єдиним спадкоємцем земельних ділянок, які за життя належали ОСОБА_4 по ланцюгу спадкоємців. Вказувала, що за рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області від 29.11.2016 року ОСОБА_2 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та призначено ОСОБА_1 її опікуном.

Зазначала, що відповідно до свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_2 її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

Враховуючи ст. 1268 ЦК України та те, що на час смерті ОСОБА_4 його доньці ОСОБА_6 було 12 років, а тому на підставі ст.. 1268 ЦК України вона прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла. На час смерті ОСОБА_6 проживала за адресою с. Комань, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 . Отже спадкоємцями ОСОБА_6 є її мати ОСОБА_7 та її малолітня донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7 померла.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказувала, що внаслідок порушення вищевказаних норм матеріального права та процесуального права було винесено рішення, яким було порушено право малолітньої.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09 липня 2021 року було накладено арешт на майно, а саме: земельну ділянку площею 0,6675 га за кадастровим номером 7423685000:06:000:0478 та земельну ділянку площею 1,7923 га за кадастровим номером 7423685000:10:000:0375, які розташовані на території Команської сільської ради, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.06.2020року (а.с. 4).

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №121124 та серії ЧН №142829 від 06.06.2003 року видані на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 13,14)

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 є сином ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 8)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.06.1959 року ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.9)

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 25.01.1980року ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3 .(а.с.10)

Згідно повідомлення нотаріуса щодо майна померлого ОСОБА_4 заведена спадкова справа за №296/2020 та роз`яснено, щодо неможливості видати свідоцтво про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. ( а.с. 5)

З приводу втрати оригіналу державного акту позивач зверталася до ЗМІ Сіверський Край . (а.с.15)

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Однак, з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки судом допущено неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд в своїй постанові від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 як законний представник, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 зазначає, що вирішення позовних вимог у даній справі безпосередньо стосується прав та законних інтересів малолітньої ОСОБА_2 , так як вона є єдиним спадкоємцем майна, в т.ч. земельних ділянок, які за життя належали ОСОБА_4 по ланцюгу спадкоємців, однак, справа була розглянута без її участі.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ч.1 ст. 1261 ЦК України)

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області від 29 листопада 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано статус дитини позбавленої батьківського піклування та призначено ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_2 .

Батьками малолітньої ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 (а.с. 35).

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про народження батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав один за адресою: с. Чулатів, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, що підтверджується довідкою від 05 квітня 2021 року №108 (а.с. 36).

На час смерті батька ОСОБА_4 , його донька ОСОБА_6 була неповнолітня та в силу частини четвертої статті 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 виданим Виконавчим комітетом Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (а.с. 31).

На час смерті ОСОБА_6 проживала за адресою с. Комань, Новгород-Сіверського району , Чернігівської області разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 (а.с. 36).

На час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_6 , ОСОБА_2 була неповнолітньою та в силу вимог частини четвертої статті 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину. Отже спадкоємцями ОСОБА_6 є її мати ОСОБА_7 та її малолітня донька ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерті серія НОМЕР_5 виданим Виконавчим комітетом Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (а.с. 32).

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. (ч.4 ст. 1268 ЦК України).

Суд першої інстанції не врахував вищевказані фактичні обставини справи та вимоги закону і помилково дійшов висновків про відсутність інших спадкоємців, крім позивача.

Таким чином, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була неповнолітня на момент смерті своєї матері ОСОБА_6 та на час ухвалення судом першої інстанції рішення, має майнові інтереси щодо спірних земельних ділянок, а відтак саме вона, в особі її законного представника, а не Новгород-Сіверська міська рада повинна бути відповідачем у даній справі. Малолітня ОСОБА_2 до участі у справі не залучалася, а оскаржуваним рішенням порушено її законні права на спадкування земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: - площею 0,6675га за кадастровим номером 74 236 85000:06:000:0478 та площею 1,7923га за кадастровим номером 74 236 85 000:10:000:0375, які розташовані на території Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області із земель КСП Україна .

В п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у спорах про визнання права власності на спадкове майно належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В даній справі Новгород-Сіверська міська рада не є належним відповідачем по справі.

Таким чином, позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, що є безумовною підставою для відмови в його задоволенні.

Апеляційна інстанція не наділена повноваженнями заміни сторони або залученням до участі у справі інших осіб (відповідачів).

Доводи скарги є вагомими та такими, що спростовують висновки суду, а тому приймаються апеляційним судом до уваги.

З викладеного випливає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив усі обставини справи, не встановив коло спадкоємців, не залучив до участі у справі іншого спадкоємця, тобто не вирішив питання кола осіб, які мають приймати участь у даній праві, внаслідок чого ухвалив рішення, яким фактично вирішив питання про права особи, яку не було залучено до участі в справі, у зв`язку із чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати понесені на сплату судового збору в сумі 1362 грн

Керуючись ст.ст. 374, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2021 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Новгород-Сіверської міської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 1362 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2021 року.

Головуючий: Судді: