Постанова

від 12.11.2009 по справі 14/409

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2009 року 10:55 № 14/409

За позовом Товари ства з обмеженою відповіда льністю «Гетьман Ко»

до Спеціал ізованої державної податков ої інспекції у м. Києві по робо ті з великими

платн иками податків

третя особа Держа вна податкова інспекція у Пе черському районі міста Києва

про визнанн я недійсними податкових пові домлень-рішень,

Суддя Смолій І .В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

Від позивача: Талько В.В. (довіреність № 149 від 09.09.09 р. )

Від відповідача: Вороно ва О.Ю. (довіреність № 201/9/10-11 від 09.02.09 р.)

Третя особа: Шкодич Ю .В. (довіреність № 6975/9/10-209 від 25.06.09 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинс тва України в судовому засід анні 12.11.2009 р. проголошено вступн у та резолютивну частини пос танови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальні стю «Гетьман Ко»звернулось д о суду з позовом до Спеціаліз ованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками подат ків, третя особа Державна под аткова інспекція у Печерсько му районі міста Києва про виз нання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністр ативного суду України від 01.10.20 08 р. касаційну скаргу у справі за позовом Товариства з о бмеженою відповідальністю « Гетьман Ко»до Спеціалізован ої державної податкової інсп екції у м. Києві по роботі з ве ликими платниками податків, третя особа Державна податко ва інспекція у Печерському р айоні міста Києва про визнан ня недійсними податкових пов ідомлень-рішень задоволено ч астково, постанову Господарс ького суду м. Києва від 20.10.2005 р. та Київського апеляційного гос подарського суду від 30.05.2006 р. ск асовано, а справу направлено на новий розгляд до суду перш ої інстанції.

Ухвалою суду від 25.12.2008 р., суддя Літвінова А.В., справу прийнят о до провадження та призначе но до розгляду.

Розпорядженням Голови Окр ужного адміністративного су ду м. Києва від 23.09.2009 р. справу пер едано на розгляд судді Смолі ю І.В. у відповідності до ч. 2 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 28.09.2009 р., суддя Смолій І.В., прийнято справу д о свого провадження та призн ачено судовий розгляд на 13.10.2009 р .

13.10.2009 р. в судовому засіданні о голошувалась перерва до 21.10.2009 р . та зобов' язано третю особу надати суду додаткову інфор мацію.

21.10.2009 р. розгляд справи відкла дався до 12.11.2009 р в зв' язку з нея вкою третьої особи та не нада нням витребуваних судом доку ментів.

В судовому засідання 12.11.2009 р. п озивач позовні вимоги підтри мав, в обґрунтування своїх по зовних вимог пояснив, що підп риємством правомірно віднес ено до валових витрат та пода ткового кредиту суми з подат ку на додану вартість, які спл ачені по господарських опера ціях з постачальником ПМП «О лімп», оскільки зазначені ви трати підтверджуються належ ним чином платіжним дорученн ям та податковою накладною, а тому визначення йому податк ових зобов' язань з податку на прибуток у сумі 1200000,00 грн. і по податку на додану вартість в сумі 502484,00 грн. та нарахування ш трафних санкцій за завищення суми бюджетного відшкодуван ня у розмірі 148761,00 грн. є безпідс тавними та неправомірними, т ому просить позов задовольни ти в повному обсязі, скасуват и податкові повідомлення-ріш ення.

Відповідач та третя особа проти позову заперечували, п осилаючись на те, що позиваче м порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»не дозволяється включення до податкового кр едиту будь-яких витрат по спл аті податку, що не підтвердже нні податковими накладними ч и митними деклараціями, а оск ільки суд загальної юрисдикц ії визнав податкову накладну недійсною, то позивачем непр авомірно віднесено суми пода тку на додану вартість до под аткового кредиту у сумі 4000003,20 гр н., також позивач неправомірн о включив до складу валових в итрат витрати у сумі 2000016,00 грн., я кі не підтвердженні відповід ними розрахунками, платіжним и документами, також позивач не надав належним чином офор млену ВМД, яка є підставою для експортного (бюджетного) від шкодування ПДВ та підтвердже ння факту перетину митного к ордону України, тому винесен і податкові повідомлення-ріш ення є правомірним і просили в позові відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані докуме нти та матеріали, заслухавши пояснення представників сто рін, всебічно і повно з' ясув авши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об ' єктивно оцінивши докази, О кружний адміністративний су д міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізовано ю державною податковою інспе кцією по роботі з великими пл атниками податків проведено позапланову документальну п еревірку Товариства з об меженою відповідальністю «Г етьман Ко»з питань достовірн ості заявленого до відшкодув ання податку на додану варті сть за червень-липень 2002 р. в ре зультаті чого складено акт № 298/15-4/125-24 926972 від 23.07.2003 р., яким встановлено порушення пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств»ві д 22.05.1997 р. № 283/97-ВР та винесено податкове повідомл ення-рішення № 0000851504/0 від 25.07.2003 р., як им донараховано податок на п рибуток за ІІ кв. 2002 р. в сумі 12000000,0 0 грн. (600000,00 грн. основний платіж т а 600000,00 грн. штрафні санкції); вст ановлення порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про под аток на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та винесено подат кове повідомлення-рішення № 0000861504/0 від 25.07.2003 р., яким визначено п одаткове зобов' язання з под атку на додану вартість в сум і 502484,00 грн. (251242,00 грн. основний плат іж та 251242,00 грн. штрафна санкція) та порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та винесено податкове повід омлення-рішення № 0000871504/0 від 25.07.2003 р., яким застосовано штрафі са нкції за завищення бюджетног о відшкодування в розмірі 148761,0 0 грн.

Актом перевірки встан овлено, що між ТОВ «Гетьман Ко »та ПМП «Олімп»було укладено договір постачання від 27.06.2002 р. № 24/58, відповідно до якого ПМП « Олімп» зобов' язалось поста вити та передати у власність ТОВ «Гетьман Ко»комплектуюч і мобільних телефонів у кіль кості 41667 шт. на загальну суму 2400 019,20 грн. включаючи податок на д одану вартість 400003,20 грн., а ТОВ « Гетьман Ко»прийняти та оплат ити зазначений товар, що підв ереджується платіжним доруч енням № 1 від 11.07.2002 р

Судом встановлено, що відп овідно до договору комісії № 3 від 27.06.2002 р. на продаж продукції , укладеним між ТОВ «Гетьман К о» та ЗАТ «Президент готель « Київський», ТОВ «Ге тьман Ко»здійснив 04.07.2002 р. експо рт товару, про що було виписан о ВМД від 04.07.2002 р. № 10000/2/239025, як за значено в аті перевірки № 298/15-4/12 5-24926972 від 23.07.2003 р. вказана ВМД оформ лена не належним чином (на ори гіналі п' ятого основного ар куша ВМД відсутній відповідн ий запис митного органу та не засвідчений гербовою печатк ою митного органу) тому для от римання відшкодування подат ку на додану вартість відсут ні підстави.

На підставі отриманої від П МП «Олімп»податкової наклад ної № 5 від 27.06.2002 р. ТОВ «Гетьма н Ко»відніс до складу податк ового кредиту податок на дод ану вартість за червень 2002 р . в сумі 400003,20 грн. сплачений ПМП « Олімп»у складі вартості отри маних товарів.

Також, актом перевірки вста новлено, що позивач безпідст авно відніс до складу податк ового кредиту та до складу ва лових витрат суми без фактич ного придбання товару, оскіл ьки податкова накладна № 5 від 27.06.2002 р. та накладна № 5 від 27.06.2002 р. н е можуть бути прийняті до ува ги, оскільки рішенням Святош инського районного суду м. Ки єва № 2-1696/2003 від 16.05.2003 р. визнанні недійсним з момен ту їх складання.

Судом встановлено, що відно сини між ТОВ «Гетьман Ко»та П МП «Олімп»відбувались на під ставі договору постачання № 24/58 від 27.06.2002 р., відповідно до умов якого ПМП «Олімп» зобов' язувалось поставити та передати зазначений вище товар, а ТОВ « Гетьман Ко»прийняти та оплат ити вказаний товар.

Договір постачання № 24/58 від 27.06.2002 р. від імені ПМП «Олімп»пі дписаний Хоменком К.В. та від імені ТОВ «Гетьман Ко»ди ректором Гектар І.М.

На виконання умов договору ПМП «Олімп»виписало на адре су ТОВ «Гетьман Ко»накладну № 5 від 27.06.2002 р. відповідно до якої ПМП «Олімп»було відпущено, а ТОВ «Гетьман Ко»отр имано товар у кількості 41667 шт. на суму 2400019,20 грн. в т.ч. податок н а додану вартість 400003,20 грн., а та кож виписано податкову накла дну № 5 від 27.06.2002 р.

Разом з тим, рішенням Свят ошинського районного суду м. Києва від 16.05.2003 р. у справі № 2-1696/2003 в изнані недійсними всі первин ні документи з реквізитами П МП «Олімп», які підписані від імені Хоменка К.В. як дире ктор ПМП «Олімп» з моменту їх складання; визнано непричет ність Хоменка К.В. до діял ьності ПМП «Олімп»; визнано н едійсними установчі докумен ти ПМП «Олімп»з моменту їх ск ладання.

Ухвалою Святошинського ра йонного суду м. Києва від 14.08.2003 р . роз'яснено рішення від 16.05.2003 у с праві № 2-1696/2003 наступним чином: в изнати недійсними первинні д окументи бухгалтерського та податкового обліку та угоди цивільно-правового характер у за підписом Хоменка К.В. в якості директора ПМП «Олім п», в тому числі договір поста чання № 24/5 від 27.06.2002 р., вида ткову накладну № 5 від 27.06.2002 р. та специфікацію № 1 від 27.06.2002 р. на су му 2400019,20 грн., з моменту складанн я таких документів.

Вказане рішення та ухвала н абрали законної сили, не оска ржувалось, та є чинним станом на день розгляду даної справ и.

Таким чином, факти встанов лені рішенням Святошинськог о районного суду м. Києва від 1 6.05.2003 р. у справі № 2-1696/2003, підтвердж ені та не спростовані позива чем.

Таким чином, необхідні озна ки первинних документів, отр иманих позивачем від ПМП «Олімп», є такими, що не відпов ідають чинному законодавств у, а саме документи складені т а видані із порушенням подат кового законодавства Україн и, а тому не можуть вважатися н алежним доказом на підтвердж ення правомірності формуван ня позивачем валових витрат та податкового кредиту при о платі товару за договором по стачання № 24/5 від 27.06.2002 р.

Пунктом 1 ст. 9 Закону Україн и «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерс ького обліку господарських о перацій є первинні документи , які фіксують факти здійснен ня господарських операцій. П ервинні документи повинні бу ти складені під час здійснен ня господарської операції, а якщо це неможливо - безпосере дньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування о броблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону Украї ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»визн ачено, що первинні та зведені облікові документи можуть б ути складені на паперових аб о машинних носіях і повинні м ати такі обов'язкові реквізи ти:

- назву документа (форм и);

- дату і місце складанн я;

- назву підприємства, в ід імені якого складено доку мент;

- зміст та обсяг господ арської операції, одиницю ви міру господарської операції ;

- посади осіб, відповід альних за здійснення господа рської операції і правильніс ть її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу іден тифікувати особу, яка брала

участь у здійсненні господ арської операції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валов і витрати виробництва та обі гу визначаються як сума будь -яких витрат платника податк у у грошовій, матеріальній аб о нематеріальній формах, зді йснюваних як компенсація вар тості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовля ються) таким платником подат ку для їх подальшого викорис тання у власній господарські й діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 назван ого Закону до складу валових витрат включаються суми буд ь-яких витрат, сплачених (нара хованих) протягом звітного п еріоду у зв'язку з підготовко ю, організацією, веденням вир обництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною пра ці, з урахуванням обмежень, ус тановлених пунктами 5.3-5.8 цієї с татті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств »не належать до складу валов их витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними р озрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язк овість ведення і зберігання яких передбачена правилами в едення податкового обліку.

Відповідно до п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 За кону «Про оподаткування приб утку підприємств»датою збіл ьшення валових витрат є дата , яка припадає на податковий п еріод, протягом якого відбув ається будь-яка з подій, що ста лася раніше:

- або дата списання кош тів з банківських рахунків п латника податку на оплату то варів (робіт, послуг), а в разі ї х придбання за готівку-день ї х видачі з каси платника пода тку;

- або дата оприбуткува ння платником податку товарі в, а для робіт (послуг) - дата фак тичного отримання платником податку результатів робіт (п ослуг).

Оскільки судом встановле но, що накладна № 5 від 27.06.2002 р. з ог ляду на її недійсність, визна чену в судовому порядку, не мо же підтверджувати факт отрим ання позивачем від ПМП «О лімп» товару та, відповідно, й ого використання у господарс ькій діяльності позивача, то за таких обставин зроблені п озивачем витрати у розмірі 2400 019,20 грн. не підлягають віднесен ню до складу валових витрат.

За вказаних обставин нар ахування податковим органом позивачеві податкових зобов ' язань з податку на прибуто к в сумі 600000,00 грн. є правомірним .

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»податковий кредит - су ма, на яку платник податку має право зменшити податкове зо бов' язання звітного період у, визначена згідно з цим Зако ном.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду скла дається із сум податків, спла чених (нарахованих платником податку у звітному періоді у зв' язку з придбанням товар ів (робіт, послуг), вартість як их відноситься до складу вал ових витрат виробництва (обі гу) та основних фондів чи нема теріальних активів, що підля гають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість»даток виникнення права платника податку на по датковий кредит вважається д ата здійснення першої з поді й:

- або дата списання кош тів з банківського рахунку п латника податку в оплату тов арів (робіт, послуг), дата випи ски відповідного рахунку (то варного чека) - в разі розрахун ків з використанням кредитни х дебетових карток або комер ційних чеків;

- або дата отримання по даткової накладної, що засві дчує факт придбання платнико м податку товарів (робіт, посл уг).

Як встановлено пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість», податков а накладна складається у мом ент виникнення податкових зо бов'язань продавця у двох при мірниках. Оригінал податково ї накладної надається покупц ю, копія залишається у продав ця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» не дозволя ється включення до податково го кредиту будь-яких витрат п о сплаті податку, що не підтве рджені податковими накладни ми.

Згідно із Законом України « Про податок на додану вартіс ть»та п. 6.2 наказу Державно под аткової адміністрації Украї ни «Про затвердження форм по даткової накладної та порядк у її заповнення»від 30.05.1997 р. № 165 ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг), а т акож право покупця, зареєстр ованого як платник податку, н а включення до податкового к редиту витрат по сплаті пода тку на додану вартість засві дчує податкова накладна.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одн очасно розрахунковим докуме нтом.

Підпункт. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість»дає вичерпний пер елік всіх обов' язкових рекв ізитів, які повинна містити в собі податкова накладна.

Пунктом 5 Порядку заповне ння податкової накладної, за твердженого Наказом ДПА Укра їни № 165 від 30.05.1997 р., визначено, що податкова накладна вважає ться недійсною в разі її запо внення іншою особою, ніж вка заною у пункті 2 даного Порядк у.

Згідно з п. 2 цього Порядку п одаткову накладну складає ос оба, яка зареєстрована як пла тник податку в податковому о ргані і якій присвоєно індив ідуальний податковий номер п латника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 18 Порядку з аповнення податкової наклад ної, затвердженого наказом Д ПА України від 30.05.1995 № 165, всі скла дені примірники податкової н акладної підписуються особо ю, уповноваженою платником п одатку здійснювати продаж то варів (робіт послуг), та скріпл юються печаткою такого платн ика податку - продавця. Податк ова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, посл уг) і не скріплюється його печ аткою.

Пунктом 18 Указу Президента України «Про деякі зміни в оп одаткуванні»№ 857/98 від 07.08.1998 р. (яки й був чинним на час здійсненн я позивачем досліджуваних го сподарських операцій) встано влено, що податкова накладна має бути підписана особою, уп овноваженою платником подат ку здійснювати продаж товарі в (робіт, послуг), а також скріп лена печаткою такого платник а податку - продавця. Податков а накладна не підписується п окупцем товарів (робіт, послу г) і не скріплюється його печа ткою.

Крім того судом встановлен о, підставою для скасування р ішень Київського апеляційно го господарського суду від 30.0 5.06р. та Господарського суду м. К иєва від 20.10.05р. послужило те, що судами під час розгляду дано ї справи не з' ясовувалось п итання чи мали операції з при дбання та реалізації товарни й характер, з огляду не те, що в антажно-митна декларація № 1000 0/2/239025 від 04.07.2002року не містить нео бхідних реквізитів, а тому не може бути належним доказом в ивезення товару за межі митн ої території України, а також рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.03р. у справі № 7/426 за позовом ТОВ «Гетьман Ко »до ПП. «Олімп»про спонуканн я до передачі товару за догов ором постачання від 27.06.02р.- комп лектуючих до мобільних телеф онів у кількості 41667 шт. на зага льну суму 2400019,20грн, за наявності доводів позивача про реаліз ацію цих комплектуючих на ек спорт у липні 2002року..

Дослідивши рішення Господ арського суду міста Києва ві д 20.08.03р. у справі № 7/426 за позовом Т ОВ «Гетьман Ко»до ПП. «Олімп» про спонукання до передачі т овару за договором постачанн я від 27.06.02р.- комплектуючих до мо більних телефонів у кількост і 41667 шт. на загальну суму 2400019,20грн . судом встановлено, що оскіль ки сам позивач звернувся до с уду з приводу захисту своїх п рав у зв' язку із не виконанн ям договору постачання ПП. «О лімп»укладеного 27.06.02р. Таким ч ином позивач зверненням до с уду з таким позовом підтверд жує невиконання станом на 20.08.03 р. ПП. «Олімп»договору постав ки, таким чином експорт цих то варів, який позивач підтверд жує вантажно-митною декларац ією № 10000/2/239025 від 04.07.2002року не являє ться можливим, а тому встанов лене в акті перевірки № 298/15-4/125-249269 72 від 23.07.2003р. порушення відповід ає дійсності.

Як встановлено пп. 4.2.1 п. 4.2 ст . 4 Закону України «Про порядок погашення зобов' язань плат ників податків перед бюджета ми та державними цільовими ф ондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІП, якщо зг ідно з нормами цього пункту с ума податкового зобов' язан ні розраховується контролюю чим органом, платник податкі в не несе відповідальності з а своєчасність, достовірніст ь та повноту нарахування так ої суми, проте несе відповіда льність за своєчасне і повне погашення нарахованого пода ткового зобов' язання та має право оскарження цієї с уми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. «б»пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами»контролюючий орга н зобов' язаний самостійно в изначити суму податкового зо бов' язання платника податк ів у разі якщо дані документа льних перевірок результатів діяльності платника податкі в свідчать про заниження або завищення суми його податко вих зобов' язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погаше ння зобов' язань платників п одатків перед бюджетами та д ержавними цільовими фондами »у разі коли контролюючий ор ган самостійно донараховує с уму податкового зобов'язання платника податків за підста вами, викладеними у підпункт і «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ста тті 4 цього Закону, такий платн ик податків зобов'язаний спл атити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплат и (заниження суми податковог о зобов' язання) з; кожний з по даткових періодів, установле них для такого податку, збору (обов'язкового платежу), почин аючи з податкового періоду, н а який припадає така недопла та, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає от римання таким платником пода тків податкового повідомлен ня від контролюючого органу, але не більше п' ятдесяти ві дсотків такої суми та не менш е десяти неоподатковуваних м інімумів доходів громадян су купно за весь строї недоплат и, незалежно від кількості по даткових періодів, що минули .

Згідно з пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Зако ну України «Про порядок пога шення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фо ндами», що у разі коли платник а податків (посадову особу пл атника податків) засуджено з а скоєння злочину щодо ухиле ння від сплати податків або я кщо платник податків деклару є переоцінені або недооціне ні об'єкти оподаткування, що п ризводить до заниження подат кового зобов'язання у велики х розмірах, такий платник под атків додатково де штрафів, в изначених цим пунктом, за на явності підстав для їх накла дення сплачу штраф у розмірі п' ятдесяти відсотків від с уми недоплати, але не менше ст а неоподатковуваних мінімум ів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, неза лежне від кількості податков их періодів, що минули. Заниже нням податкового зобов' яза ння великих розмірах вважаєт ься сума недоплати, яка встан овлюється на рівні визначено му Кримінальним кодексом Укр аїни.

Оскільки податкове закон одавство не передбачає вину як передумову відповідально сті за порушення порядку обч ислення та сплати податків, а також у зв' язку з тим, що суд ом встановлено правомірніст ь нарахування позивачеві под аткових зобов' язань з подат ку на прибуток у сумі 600000,00 грн., в ідповідачем правомірно заст осовані до позивача штрафні санкції з податку на додану в артість у в загальній сумі 600000, 00 грн.

Оскільки судом встановлен о неправомірність віднесенн я позивачем до податкового к редиту з податку на додану ва ртість у сумі 400003,20 грн., відпові дачем правомірно та у відпов ідності до положень вищенаве дених пп. 4.2.1, 4.2.3 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст . 17 Закону України «Про порядо к погашення зобов'язань плат ників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами»донараховано пози вачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 251242,00 грн., застосован о де позивача штрафні санкці ї з податку на додану вартіст ь у розмірі 251242,00 грн., виявлене с уму бюджетного відшкодуванн я з податку на додану вартіст ь за червень 2002 р; 148761,00 грн. та заст осовано штрафні санкції у ро змірі 148761,00 грн. за завищення сум бюджетного відшкодування.

Оцінивши докази, які є у сп раві за своїм внутрішнім пер еконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічн ому, повному та об' єктивном у дослідженні, суд прийшов до висновку, що в задоволенні по зовних вимог ТОВ «Гетьман Ко »до Спеціалізованої державн ої податкової інспекції у м. К иєві по роботі з великими пла тниками податків, третя особ а Державна податкова інспекц ія у Печерському районі міст а Києва про визнання недійсн ими податкових повідомлень-р ішень слід відмовити повніст ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених ст. 72 цього Ко дексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного с удочинства України якщо судо ве рішення ухвалене на корис ть сторони - суб' єкта владн их повноважень, суд присуджу є з іншої сторони всі здійсне ні нею документально підтвер джені судові витрати, пов' я зані із залученням свідків т а проведенням судових експер тиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адм іністративного судочинства України у справах, в яких пози вачем є суб' єкт владних пов новажень, а відповідачем - фіз ична чи юридична особа, судов і витрати, здійснені позивач ем, з відповідача не стягують ся.

Оскільки спір вирішено на користь суб' єкта владних п овноважень, звільненого від сплати судового збору, а тако ж за відсутності витрат пози вача - суб' єкта владних пов новажень, пов' язаних із зал ученням свідків та проведенн ям судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягне нню з відповідача не підляга ють.

Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 К одексу адміністративного су дочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовних в имог відмовити в повному обс язі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінче ння строку подання заяви про апеляційне оскарження, вста новленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст.ст.185-187 КАС України, шлях ом подання через суд першої і нстанції заяви про апеляційн е оскарження з наступним под анням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій