Рішення

від 15.09.2021 по справі 910/3183/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2021Справа № 910/3183/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши заяву Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" щодо вирішення питання судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі за позовом Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9-Г)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Проперті" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського 20,оф. 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Комунальне підприємство "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 12-А, літ Б.)

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги

за участю представників сторін:

від позивача: Трегуб О.А.

від відповідача-1: Макеєв Є.Ю.

від відповідача-2: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк "Український капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Проперті" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 суд задовольнив позов Акціонерного товариства "Банк "Український капітал"; визнав недійсним договір відступлення права вимоги, укладений 29 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Проперті"; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на користь Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 грн 00 коп; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Проперті" на користь Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 грн 00 коп.

20.08.2021 до канцелярії суду надійшла заява Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" щодо вирішення питання судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої заявник просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Проперті" на його користь витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 53 197,71 грн з кожного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 суд прийняв до розгляду заяву Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" та призначив її до розгляду на 15.09.2021.

У судове засідання 15.09.2021 з`явився представник Акціонерного товариства "Банк "Український капітал", який підтримав подану заяву та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача-1 надав усні заперечення щодо заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи обмежений строк для ухвалення додаткового рішення, а також зважаючи на вищевказані положення ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви та вважає за можливе здійснювати її розгляд за відсутності уповноважених представників сторін.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Банк "Український капітал", суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що 20.08.2021, після постановлення рішення у справі №910/3183/21, позивачем було подано заяву про стягнення з відповідачів на корись позивача судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 53 197,71 грн з кожного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Онопенко та партнери" (надалі- виконавець) на підставі Договору про надання правничої допомоги від 03.12.2018 року, додаткових угод до договору та завдання №17 до договору.

Відповідно до п. 1.1. завдання №17 виконавець зобов`язується надати клієнту послуги, передбачені п. 1.2. договору з метою визначення недійсним договору відступлення права вимоги від 29.12.2020, укладеного між ТОВ Концерн Київпідземшляхбуд та ТОВ Капітал Проперті , в тому числі скласти та пред`явити позов про визнання такого договору недійсним, а клієнт зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги.

У пункті 2.1. завдання №17 сторони погоди, що за надані послуги клієнт сплачує виконавцю гонорар, розмір якого складається з суми, визначеної на основі погодинних ставок спеціалістів виконавця, робочий час яких використовується для надання послуг, вказаних в п. 1.1. цього завдання та ставки за участь у судовому засіданні.

Відповідно до п. 2.1.1. завдання №17 вартість 1 (однієї) робочої години спеціалістів виконавця (кожного окремо), яка використовується ними для надання послуг, вказаних у п. 1.1. цього завдання, наступна:

- партнер* - 150 доларів США;

- адвокат* - 100 доларів США;

- молодший спеціаліст/помічник адвоката* - 50 доларів США.

Пунктом 2.1.2 завдання також передбачено фіксовану ставку (150 дол США) за участь у судовому засіданні спеціаліста виконавця.

Відповідно до п.п. 2.1.6, 2.1.7 завдання №17 гонорар виконавця, який сплачується клієнтом, буде відображений в Акті приймання-передачі наданих послуг (або в Актах приймання-передачі наданих послуг). Всі розрахунки проводяться сторонами в національній валюті України - гривні, з прив`язкою до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України (інформація щодо якого зазначається на офіційному сайті Національного банку України), на день підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання умов вищевказаного договору між сторонами були складені Акти приймання-передачі наданих послуг від 02.03.2021, від 11 05.2021, від 31.05.2021, від 05.07.2021, від 05.08.2021, від 13.08.2021 на загальну суму 106 395,42 грн, підготовлений виконавцем детальний опис послуг від 16.08.2021 та виставленні останнім рахунки-фактури №5 від 02.03.2021 p., № 3 від 11.05.2021, № 1 від 31.05.2021, № 1 від 05.07.2021, № 3 від 05.08.2021, № 6 від 13.08.2021.

В період з березня по серпень 2021 року вищевказані рахунки-фактури були оплачені позивачем згідно меморіальних ордерів № 823957 від 22.03.2021 на суму 50 401,26 грн., № 1489722 від 25.05.2021 на суму 19 434,88 грн. № 1740167 від 15.06.2021 на суму 8 250,12 грн., № 2095236 від 15.07.2021 на суму 4 111,82 грн.. № 2405921 від 11.08.2021 на суму 20 182,05 грн., № 2450782 від 16.08.2021 на суму 4 015,29 грн.

Отже, за доводами позивача, загальна вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Онопенко та партнери" та прийнятих клієнтом, у відповідності до умовами договору склала 106 395,42 грн.

Суд зазначає, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" на суму 53 197 грн 70 коп., з покладенням на відповідачів обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 598,85 грн з кожного.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" щодо вирішення питання судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 9-Г, ідентифікаційний код 31169965) на користь Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 22868414) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 598 грн 85 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Проперті" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського 20, оф. 3, ідентифікаційний код 43169869) на користь Акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 22868414) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 598 грн 85 коп.

4. В іншій частині задоволення заяви відмовити.

5. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.09.2021

Суддя Л. Г. Пукшин