Ухвала

від 20.09.2021 по справі 642/6211/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 642/6211/21

Провадження № 1-кс/642/3357/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю т.в.о. старшого слідчого ОСОБА_3

розглянувши клопотання т.в.о. старшого слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новобоварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_4 , поданого у кримінальному провадженні за №12021221220000598 від 23.08.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про проведення обшуку, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № №12021221220000598 від 23.08.2021 за ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

23.08.2021 року до ВП №2 ХРУП №3 надійшли матеріали Управління протидії кіберзлочинами в Харківській області, за фактом розповсюдження невстановленими особами підроблених довідок про вакцинацію від Covid-19.

В ході досудового розслідування оперативним працівникам надавалось доручення у порядку ст.40 КПК України. В ході виконання якого надійшов рапорт інспектора 1-го відділу (оперативного реагування) УПК в Харківській області ДКП НП України ОСОБА_5 про те, що 23.08.2021 було встановлено телеграм-канали «Рынок услуг ??» « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Виявлено користувача з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_4 , який займається виготовленням і розповсюдженням підроблених міжнародних сертифікатів вакцинації від COVID-19. Дані сертифікати виготовляються та вносяться до бази приватної клініки, доставка здійснюється через відправку «Укр Поштою». В якості оплати даний користувач надає рахунок банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 .

В якості доказів, користувач ОСОБА_7 , надає документ з інформацією про проходження курсу вакцинації від приватної клініки Lora-medical. За наявним QR-кодом для перевірки валідності даного сертифікату вакцинації відображається веб-сайт приватної клініки. В ході аналізу веб-сайту було встановлено, що він є підробкою та вся розміщена на ньому інформація була зібрана з інших джерел, включаючи номери мобільних телефонів для контакту з даною клінікою.

Грошові кошти, отримані в результаті збуту підроблених сертифікатів вакцинації надходять на банківську картку « НОМЕР_1 », що належить ОСОБА_6 .

В послідуючому було встановлено осіб, що вчиняють шахрайські дії по відношенню до інших громадян, шляхом продажу сертифікати вакцинації від імені неіснуючого медичного закладу «Lora Medical» « ІНФОРМАЦІЯ_5 »:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , користується мобільним номером НОМЕР_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 , яка відповідає за виготовлення підроблених довідок про результати ПЦР-тесту, паспортів вакцинації та оплачує послуги з розміщення реклами оголошення у вищевказаних телеграм-каналах. Оперативним шляхом встановлено, що номери мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 певний час використовувалися в одному мобільному пристрої.

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , користується мобільним номером НОМЕР_3 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 , який приймає грошові кошти отримані злочинним шляхом на свою банківську куртку;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , користується мобільним номером НОМЕР_4 , який відповідає за адміністрування сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 та є співмешканцем ОСОБА_8 .

Допитана у якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що була необхідність в отримання міжнародного сертифікату вакцинації від COVID-19, та в мережі інтернет знайшла інформацію щодо вакцинації та отриманні сертифікату в месенджері «Телеграм» канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В якості оплати була надана банківська карта « НОМЕР_1 », вартість складала 3200 грн., на що вона погодилась та надала особисті дані.

13.09.2021 здійснила оплату на вказану карту за допомогою термінала IBOX, та повідомила користувача ОСОБА_7 адресу для доставки сертифікату за допомогою послуг «Укрпошта». Також їй скинув копію міжнародного сертифікату вакцинації від COVID-19, як він буде виглядати. В ньому зазначено інформацію про проходження курсу вакцинації від приватної клініки « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з QR-кодом. У подальшому щодо вказаного сертифікату виникли сумніви, оскільки їй не було запропоновано відвідати лабораторію безпосередньо для вакцинації. Відповідно даних отриманих з мобільного додатку «Приват 24» банківська карта « НОМЕР_1 » належить ОСОБА_6 .

Згідно інформаційної довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна кв. АДРЕСА_3 зареєстрована за ОСОБА_11 .

Підставами для проведення слідчої дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінальних правопорушень, для одержання доказів злочинної діяльності та документування скоєння злочину виникла необхідність в проведенні обшуку у квартирі АДРЕСА_3 де зареєстрований та фактично мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,з метою виявлення та вилучення речових доказів по справі, а саме: комп`ютерна техніка, мобільні телефони, сім картки, грошові кошти, чорнові записи, підроблені бланки довідок, підроблені печатки та штампи - які мають відношення до функціонування фіктивного сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 , які як самостійно, так і в сукупності з іншими доказами у вказаному кримінальному провадженні, мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, а також розгляду справи по суті.

Отже, слідчий звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на проведення зазначеного обшуку в порядку ч.3ст.234 КПК України.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого,дослідивши додані до клопотання документи матеріалів кримінального провадження вважає, щоклопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.223 КПК Українислідчі (розшукові) дії є діями, що спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ч.1ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно зі ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також місце встановлення розшукуваних осіб.

Відповідно доч.3вказаної статті клопотанняпро проведенняобшуку повинно містити,зокрема, короткийвиклад обставинкримінальногоправопорушення,узв`язкуз розслідуваннямякогоподаєтьсяклопотання; підстави для обшуку; особу,якійналежитьжитло чиіншеволодіння,таособу,уфактичномуволодінні якоївонознаходиться; індивідуальніабородовіознаки речей,документів,іншогомайнаабо осіб,якихплануєтьсявідшукати,атакожїхній зв`язокізвчиненимкримінальним правопорушенням; обґрунтуваннятого,що доступдо речей,документів абовідомостей,які можутьу нихміститися,неможливо отриматиорганом досудовогорозслідування удобровільному порядкушляхом витребуванняречей,документів,відомостей відповіднодо частинидругої статті93цього Кодексу,або задопомогою іншихслідчих дій,передбачених цимКодексом,а доступдо осіб,яких плануєтьсявідшукати,-за допомогоюінших слідчихдій,передбачених цимКодексом. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч.5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) було вчинено кримінальне правопорушення;

2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;

3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;

5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Стаття 30 Конституції Українигарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи. Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Слідчий суддя враховує, що згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно дост. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року(Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвід 07.02.2014р.- з метою належного дотримання вимог, закріплених уКонвенції, слідчим суддям під час розгляду клопотань про обшук слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), сформульовані ним урішеннях "Ратушна проти України","Поліщук проти України","Васильчук проти України","Головань проти України","Смирнов проти Росії".

Так, Європейським судом з прав людини у справі «Ратушна проти України» в рішенні від 02.12.2010 відзначено, що для санкціонування проведення обшуку житла чи іншої власності суд має бути переконаний у наявності достатніх підстав вважати, що речі, які розшукуються, можуть бути знайдені там.

В своєму рішенні у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005 року, остаточне рішення від 22.05.2005 року) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Суд вважає, що матеріали клопотання та доводи слідчого в обґрунтування підстав для проведення обшуку не містять об`єктивних відомостей (даних) та достатніх підстав вважати, що відшукувані документи, речі, інші предмети й документи, що мають значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, можуть знаходитись у вказаному приміщенні за вказаною адресою, враховуючи, що з матеріалів клопотання взагалі не вбачається яким чином слідчий встановив, що ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є особами, які займаються спільною злочинною діяльністю, вказане є припущенням та ґрунтується лише на підставі рапорту працівника поліції, проте жодним належним доказом не підтверджено.

Слідчим не доведено, що є обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, цей захід повністю виправдовується потребою досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає, що зазначені в клопотанні підстави для проведення обшуку є сумнівними, застосування даної слідчої дії не є виправданим та може призвести до порушення прав, свобод і інтересів осіб, які не мають відношення до даного кримінального провадження.

Також слідчим не вказано причин неможливості отримати відомості органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом.

На підставі наведеного, оцінюючи надані слідчим докази в їх сукупності, з урахуванням наведених правових норм, приймаючи до уваги роз`яснення, що містяться в п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-558/0/4-13 "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», а також те, що надання дозволу на проведення обшуку без достатніх на те підстав спричинить необґрунтоване порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, яким належить житло чи інше володіння, а також осіб, у фактичному володінні яких воно знаходиться, суд приходить до висновку щодо відсутності наявних та достатніх підстав для задоволення поданого клопотання слідчого.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 234, 235, 237 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання т.в.о. старшого слідчого СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новобоварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_4 , поданого у кримінальному провадженні за №12021221220000598 від 23.08.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_3 де зареєстрований та фактично мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 залишити без задоволення.

Роз*яснити слідчому, прокурору неможливість повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1