Ухвала

від 21.09.2021 по справі 372/2595/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №372/2595/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/5129/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю:

адвоката, який діє в інтересах

власників майна ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42021112340000044 від 06.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 4 ст.246 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

16 липня 2021 року старший слідчий СВ Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 за погодженням із заступником керівника Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42021112340000044 від 06.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 4 ст. 246 КК України, а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0006, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , із забороною відчуження вказаного майна та забороною будь-яким фізичним та юридичним особами здійснювати порубку дерев або чагарників, перевезення, зберігання, збут зрубаних дерев або чагарників на земельній ділянці з кадастровим номером 3223155400:06:011:0006.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року клопотання про арешт майна задоволено.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування того, що земельні ділянки є об`єктом кримінально-протиправних дій, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу в якій не погоджується з ухвалою, вважає її постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та при неповноті судового розгляду. На думку апелянта, земельні ділянки не можуть виступати предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, та стверджує, що на арештованій земельній ділянці не проводилися будь-які роботи, що охоплюються складом вказаного злочину, при цьому, земельна ділянка не відноситься до земель лісового фонду та є об`єктом приватної власності. Одночасно наголошує, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що земельна ділянка була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження або є об`єктом кримінально протиправних дій та набута кримінально протиправним шляхом. Також звертає увагу, що протокол огляду від 09.07.2021 року не відповідає критеріям належності та допустимості доказу, огляд земельних ділянок здійснювався за відсутності ухвали слідчого судді та без залучення спеціаліста. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 27 липня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

адвоката, яка діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження та ухвали слідчого судді, слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021112340000044 від 06.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 4 ст. 246 КК України, за обставинами вчинення незаконної порубки, перевезення та зберігання дерев або чагарників у лісах, захисних та інших насадженнях, перевезення зберігання, збуту незаконно зрубаних дерев або чагарників, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що порубка дерев здійснювалася на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3223155400:06:011:0006, 3223155400:06:011:0007, 3223155400:06:011:0008, 3223155400:06:011:0037, 3223155400:06:011:0038, 3223155400:06:011:0039.

Відповідно до інформаційної довідки №265174676 земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:06:011:0006 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .. Відповідно до інформаційної довідки №265175930 земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:06:011:0007 на праві приватної власності належить ОСОБА_12 . Відповідно до інформаційної довідки №265177006 земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:06:011:0008 на праві приватної власності належить ОСОБА_12 .. Відповідно до інформаційної довідки №265177726 земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:06:011:0037 на праві приватної власності належить ОСОБА_13 . Відповідно до інформаційної довідки №265178064 земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:06:011:0038 на праві приватної власності належить ОСОБА_13 .. Відповідно до інформаційної довідки №265178519 земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:06:011:0039 на праві приватної власності належить ОСОБА_13

15 липня 2021 року постановою старшого слідчого СВ Обухівського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:06:011:0006, 3223155400:06:011:0007, 3223155400:06:011:0008, 3223155400:06:011:0037, 3223155400:06:011:0038, 3223155400:06:011:0039 - визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0006, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна матеріальними об`єктами, що містять в собі ознаки, визначені у ст.98 КПК України, та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, знищенню речових доказів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави вважати земельну ділянку матеріальним об`єктом, що містить на собі сліди злочину, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що дане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, має важливе значення для встановлення об`єктивних обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою його арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна таким, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та прийшов до правильного висновку про те, що не застосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з встановленими обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2021 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42021112340000044 від 06.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 4 ст.246 КК України, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0006, яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із забороною відчуження вказаного майна та забороною будь-яким фізичним та юридичним особами здійснювати порубку дерев або чагарників, перевезення, зберігання, збут зрубаних дерев або чагарників на земельній ділянці з кадастровим номером 3223155400:06:011:0006, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4