Відмивання грошей — Кого можна звинуватити?

Генеральна прокуратура підозрює групу компаній в фіктивній діяльності та відмиванні грошей. Що це означає?

8 листопада 2017

Історія

Якщо ваша компанія використовує заборонений електронний гаманець або співпрацює з фіктивними компаніями — її можуть звинуватити в легалізації незаконних прибутків.

Що сталося

19 жовтня на AIN вийшла стаття «Суд арештував рахунки 24 українських ІТ-компаній. Причина — незаконний прибуток та відмивання грошей». Насправді, кількість компаній є більшою, крім того справа — не завершена, відтак в списку можуть опинитися і нові компанії.

Чому це важливо

Правоохоронні органи можуть звинуватити компанію в «легалізації незаконного прибутку» в тому випадку, якщо вона відповідає певним критеріям. Кожен підприємець має знати, що це за критерії.

В чому звинувачуються компанії, чиї рахунки потрапили під арешт?

Генеральна прокуратура України проводить розслідування, підозрюючи групу компаній в фіктивній діяльності та відмиванні грошей. Це 205 та 209 статті Кримінального кодексу відповідно.

«З тексту ухвали не зрозуміло, в чому саме звинувачені підприємства. В ухвалі є загальні фрази на кшталт «використовуючи реквізити підприємств з ознаками „фіктивності“, „виведення за територію України до РФ“, „незаконна конвертація грошових та електронних коштів в готівку“. Але підстав та аргументів для накладення арешту на банківські рахунки, на мою думку, не зазначено.
В подальшому, як ми можемо дізнатися з реєстру судових рішень, дані арешти були успішно оскаржені компаніями та рахунки розблоковані на підставі того, що арешт коштів був визнаний неспівмірним із завданням кримінального провадження»
— розповідає адвокат Максим Лазарев.

Що це за компанії?

На даний момент під арештом опинилися рахунки 32 компаній. Частина з них була додана останнім часом.

Компанії, рахунки яких заблоковані.
Код	Компанія
40 172 120	ТОВ “ТАЙМ СОЛЮШН”
40 322 821	ТОВ “ЕПРІКОТ”
39 911 765	ТОВ “ДЕФРЕЙ”
40 417 750	ТОВ “МІРАТУМ”
40 295 547	ФАЙ ВОЛЛ
39 849 865	ТОВ “ІНВЕСТ ПЕЙ”
39 532 039	ТОВ “ЛЕОГЕЙМІНГ”
39 010 283	ТОВ “ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ”
34 430 941	ТОВ “ІНТВЕЙ УКРАЇНА”
36 425 142	ТОВ “ГЛОБАЛМАНІ”
35 442 539	ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КОНТРАКТОВИЙ ДІМ”
23 395 780	ТОВ “СІСТЕМ ІНТЕГРЕЙШН”
39 694 605	ТОВ “ПЕЙМЕНТ СОЛЮШИН”
35 076 430	ТОВ “НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР”
38 346 843	ТОВ “ПЕЙМЕНТ ТЕКНОЛОДЖІС”
36 859 032	ТОВ Діджитал пеймент системс
36 591 442	ТОВ “ІНТЕРКАССА”
32 049 555	ТОВ Інтернет сервіс Україна
32 308 577	ТОВ “АКАДЕКС”
40 184 067	ТОВ “ЛЕКСУЗЕЛЬ”
35 442 539	ТОВ “ФК “ОМП-2013”
35 075 436	ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ФЕНІКС”

Нові фігуранти

Нові фігуранти.
Код	Компанія
39 694 741	ТОВ «Сучасні платіжні рішення»
38 865 907	ТОВ «Єдиний гаманець»
38 291 716	ТОВ «Парі-пей»
21 639 203	ТОВ «С.І.ДЖЕНЕРАЛ LTD»
40 110 126	ТОВ «Леджент»
40 816 871	ТОВ «Офолд»
40 396 804	ТОВ «Вестарі»
40 950 210	ТОВ «Пенівайз»
37 739 209	ТОВ «Дарт Вейдер»

Що таке легалізація доходів, отриманих незаконним шляхом?

«Теоретично все просто. В кодексі є визначення відмиванню грошей — це переказ незаконно зароблених грошей в законні. Але довести це дуже складно і на практиці цим ніхто не займається. Тому ст. 209. Легалізація (відмивання) доходів — це досить широка стаття, під яку може потрапити що завгодно, а мета таких звинувачень — наїзд на бізнес»,
— говорить Максим Лазарев.

Якщо ж ми розглянемо нашу судову справу, то там пояснюється логіка працівників прокуратури. Вони звертають увагу на наступне:

1. Внесення до договорів недостовірних даних щодо виду та обсягу робіт.

Прокурори стверджують, що підозрювані компанії приймали платежі від користувачів за послуги та аудіовізуальної продукції, а потім ці гроші перераховувалися за кордон на компанії, які ніяк не були пов’язані з цим контентом.

2. Робота з компаніями, які мають ознаки фіктивності.

Насправді, не лише у цьому випадку, з фіктивними компаніями краще не працювати. Для того, щоб перевірити контрагента на фіктивність зверніть увагу на наступне.

Компанія не має бути зареєстрована в місці масової реєстрації;
Компанія не має згадуватися в судовому реєстрі як фіктивна;
У компанії не має бути значного податкового боргу.

Цю інформацію можна перевірити в Opendatabot. Для цього достатньо ввести код ЄДРПОУ або назву компанії.

3. Використання електронних гаманців.

На даний момент використання електронних коштів заборонене НБУ. Так «Webmoney», «Яндекс.Деньги», «QIWI Wallet», «Wallet one/Єдиний гаманець» заборонено використовувати в Україні. І це стає аргументом проти компанії.

«Ми живемо в ХХІ столітті. Забороняти в ньому платіжні системи є популістським і нефаховим рішенням. Не зважаючи на заборони, безліч українців користуються „ворожими сервісами“, такими як Paypal, Payoneer, відкривають онлайн рахунки в іноземних банках, торгують на форексі, торгують криптоактивами та цінними паперами іноземних компаній, відкривають компанії в інших юрисдикціях тощо. Тим не менш, станом на сьогодні використання електронних гаманців заборонено»
— коментує адвокат Максим Лазарев.

Чи можна вважати це провадження нападом на український ІТ-бізнес?

За КВЕД більшість компаній, які потрапили під санкції, «надають інші інформаційні послуги». Дійсно, такий вид діяльності може бути в ІТ-компанії. Відповідно, ми не можемо виключити можливість того, що це провадження таки було черговим залякування українського ІТ-бізнесу.

«На перший погляд дана справа нагадує звичайне «кошмарення» фінансових компаній та IT-бізнесу. Підставою для провадження є дуже популярні і при цьому «широкі» статті кримінального кодексу — стаття 205 «Фіктивне підприємництво» та стаття 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», під які можна підвести що завгодно. Тут не вистачає тільки улюбленої статті 258-5 «Фінансування тероризму»,
— говорить Максим Лазарев.

Джерело: Опендатабот

Отримуйте аналітику від Опендатабот в Телеграм-каналі

Канал Опендатабот

127 079 директорів

змінилося за півтора року

9 жовтня 2017