Антирейтинг 2025: які відкриті дані закрила держава цьогоріч

Вторгнення РФ за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації. У перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.

Після певної перерви деякі держоргани — розпорядники даних — почали публікувати набори, як й до великої війни. Наразі Рейтинг відкритості даних в Україні коливається на рівні 44% — й цьогоріч цей показник ризикує опуститись ще нижче. Адже певні набори та показники закриваються навіть без законних на те підстав.

Основний аргумент держави у всіх випадках незмінний — національна безпека. Втім обрані підходи можуть мати зворотний ефект. Масове приховування даних про бізнес відбувається без чіткого розмежування між реально небезпечними відомостями та аналітичними даними, які не несуть військових ризиків, але є важливими для економічного аналізу, журналістських розслідувань і громадського контролю.

Особливо проблемним виглядає вибіркове закриття інформації лише на платформах відкритих даних. Такий підхід не лише не захищає, а й може нашкодити, адже фактично підсвічує, які саме дані вважаються чутливими.

Які дані держава закрила у 2025? ​

Дані про компанії військово-промислового комплексу. Втім, закриття це фрагментарне: інформацію мають прибрати лише платформи відкритих даних на кшталт Опендатаботу. Напевно, це найменш ризиковане та резонансне закриття: у жовтні Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1257, яка дозволяє закривати інформацію про такі компанії на платформах відкритих даних за їхнім власним зверненням до Міністерства оборони. Фактично, віднині бізнес сам визначає, які саме відомості про нього мають зникнути й де саме.

Доцільність такого рішення зрозуміла, втім реалізація викликає запитання: адже дані приберуть лише з платформ відкритих даних, в інших місцях та реєстрах вони досі доступні. Формально, це робиться задля безпеки, але на практиці створює нерівні умови доступу до інформації та ускладнює громадський контроль.

Закриття декларацій посадовців від НАЗК. Декларації посадовців різного рівня рік до року привертають увагу журналістів. Наразі перевірка декларацій, переважно, проводиться по найбільш ризикових звітах — тож у решти декларантів-порушників є шанс уникнути відповідальності. У непоодиноких випадках саме громадськість та ЗМІ, перевіряючи дані у декларації чиновників, знаходять порушення та ініціюють подальший розгляд ситуації.

Втім наразі посадовці, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть прибрати свої декларації з публічного доступу. Таке звернення здійснюють керівники або заступники керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, а також керівники (або заступники) визначених законом військових, правоохоронних і спеціальних органів щодо підпорядкованих їм суб’єктів декларування.

Опендатабот звертався до НАЗК із запитом щодо кількості декларантів, які змогли сховати свої декларації, втім у відповіді агенція зазначила, що не веде облік такої інформації. Відповідно, наразі фактично неможливо підрахувати, хто саме, у якій кількості та чому прибрав свої декларації від контролю громадськості.

Дані про Реєстр нерухомості. Держава закрила інформацію про об’єкти нерухомості. Йдеться про всю нерухомість, якою володіє бізнес, а також власність громадян, пов’язану з бізнесом: якщо така нерухомість пов’язана з обтяженнями або орендою від компаній. Під обмеження потрапили навіть земельні ділянки — тепер у відкритих джерелах неможливо побачити їхні кадастрові номери. Це рішення ухвалили на підставі закону № 4576-IX, який набрав чинності у серпні 2025 року.

На практиці таке рішення створює простір для маніпуляцій: зокрема, бізнесу важче перевіряти інформацію про нерухомість для своїх угод та цілей, тож ризики зростають. Так само ускладнюється й громадський контроль: фактично, недоброчесні компанії та незаконні схеми із землею викривати наразі неможливо або вкрай важко.

Дані про СЗЧ та дезертирство. Щомісяця Генеральна прокуратура України публікує дані про нові відкриті кримінальні провадження за статтями. Від початку повномасштабної війни дані про дезертирство та СЗЧ були найбільш дискусійними — особливо зважаючи на те, що у РФ ця інформація давно закрита. Втім у цьому випадку відкрита інформація про стан речей в українській армії допомагає захиститись від маніпуляцій та російської пропаганди. Так, наприклад, було у випадку з недостовірними даними у статті The Financial Times у грудні 2024 року. Тоді, завдяки розголосу та наявності підтверджених перевірених даних, Опендатабот домігся внесення змін у матеріал.

У грудні 2025 року ГПУ перестало публікувати ці дані, аргументуючи державною таємницею. Втім жодних відповідних законодавчих норм або нормативно-правових актів на це опубліковано не було.

«Закриття інформації, яка роками перебувала у відкритому доступі, не досягає заявленої мети — підтримання нацбезпеки. Ці дані вже збережені, скопійовані та проаналізовані у публічному просторі. Їхнє зникнення створює лише хибне відчуття захищеності, тоді як прозорість і довіра до держави знижуються. На четвертому році війни стає очевидно: механічне закручування гайок у сфері відкритих даних не усуває реальних безпекових ризиків. Натомість воно послаблює аналітичні спроможності держави та суспільства, зменшує прозорість і потенційно створює нові загрози», 

— коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.