За останні п’ять років в Україні кількість інформаційних злочинів зросла щонайменше у 2,5 рази.
21 жовтня 2019
За останні п’ять років в Україні кількість інформаційних злочинів зросла щонайменше у 2,5 рази.
Стрибок кількості всіх кіберзлочинів відбувся у 2017 році. Значною мірою він пов’язаний із вірусом «Петя». Однак відтоді кількість інформаційних злочинів не знижується. Та кількість справ, порушених проти кіберзлочинців, зростає не лише через те, що почастішали самі злочини. Друга причина — побільшало фахівців, здатних ці злочини виявити.
Від кіберзлочинів можуть потерпати і люди, і компанії, і державні органи. Їм може загрожувати припинення роботи приладів та комп‘ютерів, втрата грошей та витік закритої інформації.
Інформаційні злочини (кіберзлочини) — це різні види злочинів, що здійснюються за допомогою комп’ютера та інтернету.
Кіберзлочинці можуть полювати на персональні дані, банківські рахунки, паролі та іншу інформацію, яка існує в електронному вигляді. Потерпілими можуть стати як фізичні особи, так і бізнес та державний сектор.
Кіберзлочини бувають дуже різні:
спрямовані на заволодіння коштами;
спрямовані на заволодіння інформацією (для власного користування або для подальшого продажу);
втручання в роботу інформаційних систем (для навмисного пошкодження за винагороду або через хуліганство);
розповсюдження спаму та вірусних програм тощо.
Український Кримінальний кодекс передбачає 4 статті за інформаційні злочини.
Ст. 361 передбачає притягнення до відповідальності за незаконне проникнення до комп’ютерів, систем чи мереж і втручання в їхню роботу (або її блокування).
Ст.
Ст.
Ст. 362 передбачає покарання для тих, хто мав право доступу до комп’ютера чи мережі, але скористався ним для інших цілей. Якщо ви перед звільненням знищите на своєму службовому комп’ютері важливу інформацію, то ваші дії підпадатимуть під цю статтю.
Наприклад, за ст. 361 у 2015 році було порушено 432 справи, у 2016 — 294, а в 2017 — 1795.
Що ж до злочинів, передбачених ст.
Лавиноподібно зростає кількість злочинів за ст. 362. У 2015 році за нею було відкрито 75 справ, у 2016 — вже 311, у 2017 — 670, у 2018 — 1070.
Від вірусу «Петя» постраждали тисячі компаній. Але тоді заяви в кіберполіцію про дані, втрачені через цей вірус, часто залишалися без відповідей. Нині ситуація змінилася, однак залишається складною.
«Збільшення кількості таких злочинів в останні два роки значною мірою пов’язане з тим, що поступово штат співробітників кіберполіції все-таки розширюється і відповідно більше порушується кримінальних справ. Але, на жаль, левова частка таких справ або не доходить до суду, або розвалюється в суді через погане збирання доказів слідчими органами. У нашій країні зовсім небагато грамотних слідчих і експертів, які могли б кваліфіковано, з усіма необхідними доказами, довести до суду злочин цих категорій»,
— коментує адвокат Максим Лазарєв.
«Із початку 2015 було порушено 4749 справ за ст. 361, а вироків за ними винесено тільки 113. Це може свідчити і про низький відсоток притягнутих до відповідальності за цією статтею, і про складність розслідування таких справ»,
— вважає Віталій Собкович, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил».
На даний момент в судовому реєстрі є 1,5 тисячі справ, пов’язаних з кіберзлочинами. Ви можете підписатися на запит й Бабуся вам розкаже про нові справи.
Джерело: Опендатабот
Отримуйте аналітику від Опендатабот в Телеграм каналі
Канал Опендатабот