Ухвала

від 23.10.2021 по справі 509/4648/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 509/4648/14-ц

провадження № 61-16492ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 лютого 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 лютого 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2015 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складений 10 лютого 2021 року (інша дата у судовому рішенні не зазначена), останнім днем на її касаційне оскарження є 12 березня 2021 року. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 11 жовтня 2021 року.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому заявник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він отримав 28 вересня 2021 року.

Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

У порушення зазначеного заявником не надано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, що унеможливлює вирішення судом питання щодо поновлення йому строку на касаційне оскарження.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Крім того, у касаційній скарзі відсутнє клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2015 року.

Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частин перша статті 127 ЦПК України).

Отже, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 01 квітня 2015 року, а також обґрунтувати причини пропуску такого строку. Суд позбавлений процесуальної можливості поновлювати строк на касаційне оскарження судових рішень з власної ініціативи.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір .

У касаційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору до моменту розгляду скарги по суті, посилаючись на важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору.

Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звернувшись до суду з відповідним клопотанням, ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору за подання касаційної скарги.

Доводи про важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік встановлено, що з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 218 грн.

Згідно з підпунктом другим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Предметом спору в даній справі є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) зазначила, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Враховуючи те, що 1 відсоток від ціни позову в цій справі складає більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати на момент подання позову, то судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення становить 7 308 грн (1 218 грн ? 3 ? 200 %).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, заявником не надано копії касаційної скарги для учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 листопада 2021 року , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо у зазначений строк заявник не наведе поважних причин пропуску строку касаційного оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак