Ухвала

від 14.12.2021 по справі 509/4648/14-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4648/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Грубому Р.Р.,

за участю: представника позивача адвоката Головіна М.В.,

представника приватного виконавця, адвоката Гросу В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь клопотання представника стягувача про залишення скарги представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Веселової О.О. на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. без розгляду,

заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт ,

суб`єкт оціночної діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,

Державне підприємство СЕТАМ ,

в рамках цивільної справи за позовом

ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції

до

ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2020 року адвокат Веселова О.О. в інтересах боржника ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., заінтересовані особи: стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (правонаступник публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль ), суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , державне підприємство Сетам , у якій просила:

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 16.10.2019р. про відкриття виконавчого провадження N 60334309 по зверненню стягнення на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 і на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,10 га, що знаходяться в Одеської області, Овідіопольський район,с. Лиманка, кадастровий номер 5123755800:01:003:0280;

- визнати протиправним і скасувати звіт про оцінку майна від 13 листопада 2019 року, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 на замовлення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. в рамках виконавчого провадження N 60334309 щодо визначення ринкової вартості житлового будинку площею 735,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення садівництва, площею 0,10 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:0280, що знаходиться за тією ж адресою та належать ОСОБА_3 .

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року скаргу представника боржника адвоката Веселової О.О. на дії приватного виконавця повернуто. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга на дії приватного виконавця подана з порушенням вимог частини другої статті 183 ЦПК України, тому наявні правові підстави для повернення скарги без розгляду з підстав неподання доказів відправлення скарги учасникам виконавчого провадження, за адресами, які були встановлені під час розгляду справи.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Веселової О.О. в інтересах боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року касаційна скаргу представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Веселової О.О. задоволено . Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області віл 19 серпня 2021 року суддя Кириченко П.Л. прийняв скаргу до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі за цією скаргою.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 31серпня 2021 року задоволена заява представника скаржника адвоката Веселової О.О про відвід судді Кириченко П.Л. Цивільне провадження за скаргою представника боржника адвоката Веселової Олени Олександрівни на дії приватного виконавця передано до канцелярії суду для вирішення питання визначення судді, який буде розглядати справу, в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 вересня 2021 року задоволено самовідвід судді Кочко В.К. у цій справі. Передано справу для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справі між суддями скаргу по справі розподілено до розгляду суддею Бочаровим А.І.

Розгляд скарги було призначено на 23.11.2021р., проте за клопотанням представника боржника - адвоката Веселової О.О. відкладено на 14.12.2021 р., через її зайнятість в інших судових процесах.

Стягувачем ТОВ Фінансова компанія Форінт через канцелярію суду подано заперечення на скаргу та клопотання про залишення скарги представника боржника адвоката Веселової О.О. без розгляду через пропуск строку на подання скарги на дії, бездіяльність приватного виконавця та відсутність поважних причин для його поновлення.

Заперечуючи проти доводів, викладених у скарзі, стягував наголосив, що доводи скарги є необґрунтованими. Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , із дотриманням вимог закону, вчинені дії щодо арешту майна та проведення його оцінки та визначена вартість майна відповідає реальній ринковій вартості та його ліквідності, а проведені неодноразові електронні торги підтверджують цей факт. Зазначив про відсутність порушеного права боржника реалізацією арештованого майна. Звернув увагу на обізнаність боржника про дії приватного виконавця при здійсненні виконавчого провадження та зауважив про пропуск строку на оскарження таких дій, відсутність поважності причин для його поновлення. Просив задовольнити клопотання про залишення скарги без розгляду через пропуск строку на оскарження дій, бездіяльності приватного виконавця.

Представник стягувача в судовому засіданні клопотання підтримав та проси суд його задовольнити.

Представником приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_4 - адвокатом Гросу В.Є. клопотання стягувача ТОВ Фінансовакомпанія Форінт про залишення скарги без розгляду підтримав.

Представник боржника ОСОБА_1 - адвоката Веселової О.О. в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином.

Від суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ДП СЕТАМ заперечень, пояснень та клопотань до суду не надходило. У судове засідання зазначені особи не з`явилися, повідомлені про дату та час слухання належним чином.

Заслухавши пояснення представника стягувача та представника виконавця, дослідивши матеріали справи,суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. постановою від 16.10.2019р. відкрито виконавче провадження № 60334309 з примусового виконання виконавчого листа № 509/4648/14-ц, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області 15.05.2015р., на виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02.02.2015р., яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль (ЄДРПОУ 23876031) за кредитним договором N 010/2-0-1/08-067 укладеного між сторонами 22.02.2008 р. у розмірі 580935,27 дол. США, з яких заборгованість по кредиту - 246675,63 дол. США, заборгованість по відсотках - 202752,30 дол. США, заборгованість по пені - 131507,34 дол. США - звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль (ЄДРПОУ 23876031) на предмети іпотеки за нотаріально-посвідченим договором іпотеки від 26.02.2008 р. (реєстр. N 393) посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського РНО Одеської області Рєкою Л.А.: на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 593,7 кв. м, житловою 122,9 кв. м, який належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського РНО Одеської області Рєкою Л.А. від 18.07.2006 р. (реєстр. N 4137) і зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний N 152031143, номер запису 940 в книзі 6, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за N 12482218, виданого Овідіопольським РБТІ 13.11.2006 р.) та на земельну ділянку, загальною площею 0,100 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5123755800:01:003:0280, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №947458 від 09.11.2006 р., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом продажу вищевказаних предметів іпотеки згідно ст. 41 Закону України "Про іпотеку" з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, що буде проведена незалежним суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

За матеріалами справи з`ясовано, що зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією 16.10.2019 р. направлена на адресу боржника, що підтверджується копією поштового чеку ПАТ Укрпошта від 16.10.2019р. та копією списку згрупованих відправлень від тієї ж дати.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена у виконавчому документі.

16.10.2019 р. приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. винесено постанову про арешт майна боржника.

24.10.2019 р. приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме - житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та відповідну земельну ділянку, на якій він розташований. Опис та арешт житлового будинку на земельній ділянці проводився у присутності боржника ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом у зазначеній постанові.

Постановою приватного виконавця Парфьонова Г.В. від 06.11.2019 р. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні, з метою визначення ринкової вартості арештованого житлового будинку і земельної ділянки боржника.

На виконання зазначеної постанови суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 виготовлено станом на 13.11.2019р. звіт про незалежну оцінку з визначення ринкової вартості нерухомого майна - земельної ділянки призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,10 Га, кадастровий номер 5123755800:01:003:0280, та розташованого на ній житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами загальною площею 735,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на правах приватної власності боржнику ОСОБА_1 .

Звіт наявний у матеріалах виконавчого провадження.

Приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. на адресу боржника ОСОБА_1 , зазначену у виконавчому документі, за супровідним листом від 14 листопада 2019 року надіслано звіт про оцінку нерухомого майна.

Факт направлення повідомлення із звітом про оцінку арештованого майна підтверджується копія поштового чеку та списком згрупованих відправлень ПАТ Укрпошта від 14.11.2019р.

Підтверджується матеріалами справи і факт ознайомлення боржника та його представників із матеріалами виконавчого провадження.

Так, у виконавчому провадженні містяться розписки боржника ОСОБА_1 про особисте ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження із датою від 19.11.2019р. та зазначено про отримання на той час копій документів виконавчого провадження.

Також, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 21.04.2020р. ознайомлений із матеріалами виконавчого провадження та отримав копії документів.

Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Веселова О.О. ознайомлена із матеріалами виконавчого провадження 30.06.2020р., та отримала фотокопії документів.

Зазначене підтверджує доводи стягувача та представника приватного виконавця щодо обізнаності боржника ОСОБА_1 із відкритим виконавчим провадженням, проведеним описом та арештом майна, призначенням спеціаліста оцінювача та визначеною звітом про оцінку станом на 13.11.2019р. вартості нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно отримання нею документів виконавчого провадження.

В подальшому, при здійсненні виконавчого провадження, арештоване майно боржника було передано на реалізацію до ДП СЕТАМ та реалізовано за 5418643,30 грн. в примусовому порядку (протокол №471231 проведення електронних торгів від 25.03.2020р.).

Отже, рішення, за яким належить звернути стягнення на майно є виконаним.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, N 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Приписами ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження",виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За статтею 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до положень статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За статтею 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частина 5 цієї статті встановлює, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, законодавець надає 10-ти денний строк для можливості оскарження сторонами виконавчого провадження (стягувачем або боржником) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення дій з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що скарга подана представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Веселовою О.О. 10.07.2020р., тобто з пропуском десятиденного строку встановленого вищезазначеними нормативними актами. Заява про поновлення строку для подання скарги на дії приватного виконавця представником боржника адвокатом Веселовою О.О. подана, проте не зазначені причини пропуску такого строку, які можуть бути визнані поважними. Доводи представника скаржника - адвоката Веселової О.О. про те, що вона ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження лише 30.06.2020р. та з цього часу йому стало відомо про порушення права боржника у виконавчому провадженні, спростовуються матеріалами справи, бо боржник ОСОБА_1 та представник ОСОБА_5 ознайомлені із матеріалами виконавчого провадження ще 19.11.2019р. та 21.04.2020р. Матеріалами справи підтверджено факти направлення на адресу боржника документів виконавчого провадження. Присутність боржника під час опису й арешту майна також свідчить про факт обізнаності боржника про діюче виконавче провадження та дії приватного виконавця по зверненню стягнення на майно. З моменту ознайомлення боржника із матеріалами справи у боржника та його представника виникло право на подання скарги на дії, бездіяльність, рішення приватного виконавця. На момент ознайомлення боржниці ОСОБА_1 із матеріалами виконавчого провадження матеріали містили і постанову про відкриття виконавчого провадження, і постанову про арешт майна боржника, постанову про призначення для участі у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності, звіт про незалежну оцінку з визначення вартості нерухомого майна від 13.11.2019р., повідомлення приватного виконавця учасників виконавчого провадження про вартість арештованого майна (супровідний лист від 14.11.2019р., за яким копію звіту про оцінку майна направлено стягувачу та боржнику).

Скаржник, як адвокат, який здійснює професійну діяльність по наданню правничої допомоги, повинен бути ознайомлений з нормами закону, який регулює строки звернення до суду зі скаргами на дії державного виконавця, та передбачати наслідки несвоєчасного звернення до суду з такою скаргою.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і учасники справи повинні очікувати їх застосування.

Звертаючись зі скаргою адвокат Веселова О.О. не заявила інших поважних причин пропуску десятиденного строку на оскарження дії приватного виконавця, окрім того, що вона ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження 30.06.2020р. і відповідно вважає звернення 10.07.2020р. зі скаргою своєчасним. Слід звернути увагу, що Угода про надання правової допомоги між боржником ОСОБА_1 та адвокатом Веселовою О.О. укладена ще 24.06.2020р., отже представник ще з дати укладення Угоди мала можливість звернутися зі скаргою за наявними у боржника копіями документів, рішення приватного виконавця за якими оскаржуються.

Наведене вказує, що строки на оскарження боржником рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця пропущені, бо представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Веселова О.О. звернулася зі скаргою на дії приватного виконавця у строк понад 7 місяців з моменту ознайомлення боржника із матеріалами виконавчого провадження та отриманням копій документів.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення певних дій.

Допустима юридична необізнаність боржника не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили скаржнику з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду зі скаргою (постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021року у справі №540/2097/18).

Отже, у зв`язку з відсутністю обставин, які б перешкоджали боржнику, представнику боржника вжити відповідних заходів у встановлений законом строк, враховуючи, що про відкриття виконавчого провадження був обізнаний з 24.10.2019р. (приймав участь при проведенні опису й арешту майна)та про визначену вартість арештованого майна - з 19.11.2020р. (дати ознайомленні із виконавчим провадженням), та не вважав за необхідне оскаржувати такі дії приватного виконавця, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на подання скарги на дії приватного виконавця.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних правовідносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У пункті 47 рішення у справі Устименко проти України ЄСПЛ зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Суд, погоджується із посиланням стягувачем на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2019 року по справі № 920/149/18, від 27.05.2020р. по справі №9901/546/19, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.11.2020 р. по справі №752/8934/17, постанові від 20.10.2021р. по справі №2-1637/11.

Держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007 та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99 від 14.10.2003).

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Застосування відповідних процесуальних обмежень було передбачуваним для боржника та його представника адвоката Веселової О.О. і тому відповідає принципу юридичної визначеності.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Таким чином, обґрунтоване застосування судами наслідків пропуску строків перегляду судових рішень не є порушенням права на доступ до суду, а безпідставне поновлення процесуального строку навпаки свідчить про порушення вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Отже, звернення представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Веселової О.О. до суду з пропуском строку, встановленого законом, за відсутності поважних причин такого пропуску, позбавляє її права захисту в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.126, 127, 448, 449 ЦПК України, ст.ст.2, 18, 19, 74 Закону України Про виконавче провадження , суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника стягувача - задовольнити.

Скаргу представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Веселова О.О. на дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повна ухвала складена 17.12.2021 року.

Суддя Бочаров А.І.