Рішення

від 08.08.2006 по справі 20/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/259

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.08.06 р.                                                                               Справа № 20/259                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”, м.Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Промметиз-1”, м.Макіївка

про стягнення 20358,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Слєпньов В.Я. – за довіреністю

від відповідача не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”, м.Одеса, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промметиз-1”, м.Макіївка, про стягнення 20358,01 грн. заборгованості за договором купівлі – продажу № 239 від 01.04.2006р., з яких 18061,76 грн. – сума основного боргу, 731,43 грн. – пеня, 1444,94 грн. – неустойка, 119,88 грн. – 3% річних.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі – продажу № 239 від 01.04.2006р.; специфікацію № 1 до договору № 239 від 01.04.2006р.; платіжне доручення № 655 від 04.04.2006р.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу.

Позивач надав суду уточнення позовних вимог № 195/08 від 07.08.06р., в яких пояснює, що відповідач станом на 08.08.2006р. не здійснив добровільного розрахунку заборгованості, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 18061,76 грн. – суми основного боргу, 1047,48 грн. – суми пені, 1444,94 грн. – неустойки, 171,68 грн. – 3% річних, а разом 20725,86 грн.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

01.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”, м.Одеса, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промметиз-1”, м.Макіївка, був укладений договір купівлі- продажу № 239 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач (Продавець) постачає, а позивач (Покупець) придбає продукцію в асортименті, на умовах, вказаних у Специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно із п. 4 договору, умови оплати вказані у специфікаціях.

Згідно із п. 5 договору, договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2006р.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перерахував на поточний рахунок відповідача суму 18061,76 грн. за продукцію, яку мав поставити відповідач, що підтверджується наявній у справі копією платіжного доручення № 655 від 04.04.2006р.

Відповідач обумовлену сторонами продукцію позивачеві не поставив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача ( з урахуванням уточнення позовних вимог) 20725,86 грн. заборгованості, з яких 18061,76 грн. – сума основного боргу, 1047,48 грн. – сума пені, 1444,94 грн. – неустойки, 171,68 грн. – 3% річних.

           Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

           Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач до судового засідання не з'явився, обставини, викладені позивачем, не спростував, доказів погашення зазначеного боргу на користь позивача суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 18061,76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 232 Господарського кодексу України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушені. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.              

           Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних, в розмірі 171,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.        

          В обґрунтування своїх вимог, щодо стягнення неустойки, в розмірі 1444,94 грн., позивач посилається на ст. 551 Цивільного кодексу України. Згідно із п. 2 зазначеної статті, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Укладений сторонами договір не містить умов про відповідальність відповідача за несвоєчасне перерахування грошових коштів.

Таким чином, суд відмовляє у задоволені вимог щодо стягнення пені в розмірі 1047,48 грн. та неустойки за невиконання зобов'язання в розмірі 1444,68 грн., як необґрунтованих.

Відповідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, суд вважає за необхідне розірвати договір купівлі – продажу № 239 від 01.04.2006р., укладений сторонами, у зв'язку із істотними порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором.             

Судові витрати покладаються на відповідача.

            Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 , ч. 3, 4 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 625, 651, 693 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”, м.Одеса, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промметиз-1”, м.Макіївка, - задовольнити частково.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промметиз-1” (86126, м.Макіївка, Донецька область, вул. Карагандинська, 17, поточний рахунок 26000301242 в Харцизькому відділенні 5373 ВАТ „Ощадбанка”, ЗКПО 33955702, ІНН 339557005952, МФО 335151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво” (65003, м.Одеса, вул. Атамана Чепіги, 29, поточний рахунок 2600632058101 в АБ „Південний”, ЗКПО 31622135, МФО 328109) 18061,76 грн. – суми основного боргу, 171,68 грн. – 3% річних, 288,58 грн. – витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          Розірвати договір купівлі – продажу № 239 від 01.04.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автозбірне виробництво”, м.Одеса, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промметиз-1”, м.Макіївка.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 08.08.06р.

Повний текст рішення підписано 14.08.06р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Надруковано 3 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

Вик. Марченко Ю.О.