Ухвала

від 29.10.2021 по справі 523/18122/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №523/18122/21

Провадження №1-кс/523/4255/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

29.10.2021 року

Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого , розглянувши клопотання ТОВ «РЕМ-КАР» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси 07.10.2021 по справі № 523/18122/21, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 2 Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 12021163490000698 від 02.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ТОВ «РЕМ-КАР» про скасування арешту майна, а саме на об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43-Ж (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2411461451101); місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43-Е (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2411428351101); місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43-Г (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2411399151101). Згідно ухвали слідчого судді заборонено розпоряджатись будь-яким чином майном на яке накладено арешт до прийняття рішення, щодо зняття раніше накладеного арешту у встановленому законом порядку.

В клопотанні посилається, що ТОВ «РЕМ-КАР» через електронний майданчик ТОВ «Українська універсальна біржа» придбало майно, на яке накладено арешт; майно, на яке накладено арешт, ФОП ОСОБА_4 звернув стягнення, як на предмет іпотеки; ФОП ОСОБА_4 ввів в оману слідчого та суд щодо наявності іпотеки, яка припинена; не доведено спричинення тяжких наслідків ФОП ОСОБА_4 ; арештоване майно не визнано слідчим речовим доказом; в оскаржуваній ухвалі не вказана необхідність та мета накладення арешту; в рамках кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру або обвинувачення.

Представник ТОВ «РЕМ-КАР» адвокат ОСОБА_5 пояснила суду, що майно було викуплено з торгів, та вони вважають, що право власності об`єктів нерухомості розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43-Е; місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43-Г належить їм.

Слідчий ОСОБА_3 надав пояснення, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та має статус речових доказів у кримінальному провадженні (постанова від 02.10.2021), доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України. Крім того, ТОВ «РЕМ-КАР»набуло правовласності наоб`єкти нерухомості,які єпредметом іпотеки,всупереч вимогамчинного законодавствачерез електронниймайданчик ТОВ«Українська універсальнабіржа».Згідно ст.41ЗУ «Проіпотеку»,реалізація предметаіпотеки наелектронному аукціоніможлива виключно умежах процедуривиконавчого провадження,передбаченої ЗакономУкраїни "Провиконавче провадження".Крім того,ТОВ «РЕМ-КАР»20.10.2021,ніби тов рахунокборгу 250000доларів США компанії «Textile Fairplay Exim-F.Z.E», Об`єднані Арабські Емірати вже незаконно передало арештоване майно, що свідчить про намагання автора клопотання відчужити майно іноземній компанії, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, долю яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, та за наявності подальшої необхідності такого арешту в цілях кримінального провадження, про які заявляє слідчий, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.

Доводи представника власника майна, викладені в клопотанні, стосовно того, що відсутні підстави для існування арешту, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Отже, слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

Станом начас розглядуклопотання досудоверозслідування увказаному кримінальномупровадженні триває. Водночас відсутність потреби зазначеного арешту на теперішній час заявником не доведена, а органом досудового розслідування заперечується.

Слідчий суддя доходить висновку, що подання клопотання про скасування арешту майна у цій справі обумовлене тим, що ТОВ «РЕМ-кар» (в особі його представника) не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження, що є несумісним із підставами для скасування арешту майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час клопотання є передчасним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 174 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ТОВ «РЕМ-КАР» про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1