Рішення

від 16.11.2021 по справі 922/1653/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1653/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна", м. Київ до Фермерського господарства "Фортуна", с. Артемівка про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів Фермерського господарства "Фортуна", с. Артемівка Підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна", м. Київ визнання договору недійсним за участю представників учасників справи:

позивача по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Рудік Н.В.

відповідача по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Лихачов Р.Б.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фермерського господарства "Фортуна", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5835933,60 грн. збитків та 558206,58 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки товару №МF-00036, укладеного між сторонами 20.08.2020. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24.05.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08.06.2021 до суду від Фермерського господарства "Фортуна" надійшла зустрічна позовна заява до Підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" в якій ФГ "Фортуна" просить суд визнати недійсним договір поставки №МF-00036 від 20.08.2020 та специфікації до нього №МР-05511 від 20.08.2020, укладений між Фермерським господарством "Фортуна" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна". В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказує на те, що фермерське господарство спірний договір поставки не укладало, голова фермерського господарства свій підпис та печатку господарства на спірному договорі не ставив, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача за зустрічним позовом на поставку товару.

Ухвалою суду від 22.06.2021 зустрічний позов прийнятий судом та об`єднаний в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 16.11.2021 представник позивача по первісному позову підтримав первісний позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача по первісному позову проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав та просив суд його задовольнити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Звертаючись з первісним позовом до суду, ПзІІ "Вайтерра Україна" вказує на те, що 20.08.2020 між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» , 05.05.2021 останнє змінило свою назву на Підприємство з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" (покупець) та Фермерським господарством «Фортуна» (продавець) було укладено договір поставки товару №MF-00036 (далі - договір) та специфікацію №МР-05511 від 20.08.2020 до вказаного договору (далі - специфікація).

Відповідно до специфікації продавець взяв на себе зобов`язання в строк до 31 жовтня 2020 року поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити соняшник (товарний), українського походження, врожаю 2020 року. Сторони домовились, що кількість товару складатиме 1000 тонн (+/- 5% в опціоні покупця), а ціна за одну тонну товару складатиме 8422,43 грн. без ПДВ.

05.10.2020 покупець отримав від продавця лист №48, в якому ФГ «Фортуна» запропонувало ПзІІ «Вайтерра Україна» укласти додаткову угоду до специфікації в частині зміни строків поставки товару у зв`язку з погодними умовами, які внесли зміни в строки посіву озимих культур, на більш пізні та ціни за одну тонну товару, аргументуючи це зростанням ціни на товар на внутрішньому ринку України.

Запропонована додаткова угода до специфікації не була підписана між покупцем та продавцем, сторони не дійшли згоди щодо зміни умов поставки та, відповідно, зобов`язання ФГ «Фортуна» з поставки товарів на умовах, передбачених спірним договором та відповідною специфікацією, залишились в силі.

28.10.2020 покупець для врегулювання ситуації, що склалася та з метою зменшення можливих збитків, направив на адресу продавця лист-пропозицію стосовно продовження строку поставки товару до 15.11.2020 або припинення зобов`язання шляхом передання відступного.

30.10.2020 ФГ «Фортуна» направило відповідь на зазначений вище лист ПзІІ «Вайтерра Україна» , в якому повідомило про те, що керівник ФГ «Фортуна» Герман О.Г. не підписував спірні договір поставки та специфікацію у зв`язку з чим, у продавця не виникло зобов`язання стосовно поставки товару покупцю відповідно до умов специфікації.

Враховуючи вищенаведене, продавець фактично проігнорував пропозицію стосовно вирішення ситуації та відмовився від виконання зобов`язань, передбачених спірним договором та специфікацією, посилаючись на те, що договір та специфікація не були підписані керівником ФГ «Фортуна» Германом О.Г.

Враховуючи невиконання умов специфікації продавцем, одразу після спливу строку поставки та отримання повідомлення, яким продавець фактично відмовився від виконання договору поставки, 02.11.2020 ПзІІ «Вайтерра Україна» було видане розпорядження (доручення) №001, яким начальник відділу закупівлі соняшнику та продуктів їх переробки ПзІІ «Вайтерра Україна» доручив начальнику Харківського відділення ПзІІ «Вайтерра Україна» організувати придбання в альтернативних продавців соняшнику, врожаю 2020 року, у кількості не менше 1000,000 тонн. На виконання вказаного розпорядження ПзІІ «Вайтерра Україна» був придбаний соняшник, врожаю 2020 року, у загальній кількості 989,460 тонн в альтернативних постачальників. Про виконання розпорядження відзвітував начальник Харківського відділення ПзІІ «Вайтерра Україна» що підтверджується службовою запискою від 17.11.2020.

Таким чином, одразу після отримання повідомлення, яким ФГ «Фортуна» фактично відмовилось від виконання договору поставки, покупець здійснив всі необхідні дії для придбання аналогічного товару в інших постачальників. Різниця між ціною продавця за одну тону товару та ціною якою покупець придбав аналогічний товар в альтернативних постачальників становить 5119,24 грн.

Таким чином, ПзІІ "Вайтерра Україна" зазнало збитків у загальному розмірі 5835933,60 грн. Крім того, відповідно до п. 6.2 договору поставки, ПзІІ "Вайтерра Україна" нарахована пеня у розмірі 588206,58 грн.

Викладені обставини стали підставою для звернення ПзІІ «Вайтерра Україна» до господарського суду Харківської області з цим позовом про стягнення з ФГ "Фортуна" збитків у вигляді додаткових витрат на придбання аналогічного товару на суму 5835933,60 грн. та пені на суму 558206,58 грн.

У відзиві на первісну позовну заяву та у зустрічному позову, ФГ "Фортуна" вказує на те, що дійсно між ПзІІ "Вайтерра Україна" та ФГ "Фортуна" були перемови щодо можливості укладання у подальшому договору поставки соняшника (товарного), українського походження, врожаю 2020 року. Проте, голова ФГ "Фортуна" Герман О.Г. особисто договір поставки не укладав, та у встановленому законом порядку нікого не уповноважував на його підписання. На момент підписання спірного договору - 20.08.2020, Герман О.Г. перебував за кордоном, що підтверджується відповідними відмітками у паспорті Германа О.Г.

Голова ФГ "Фортуна" вказує на те, що згоди на підписання спірного договору не давав та не міг дати, оскільки умови договору були неприйнятними для фермерського господарства, доказів схвалення спірного правочину у ПзІІ "Вайтерра Україна" не має.

З огляду на вказані обставини, ФГ "Фортуна" подано до суду зустрічний позов про визнання недійсними спірного договору поставки та специфікації до нього.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних та зустрічних позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини 1 статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Ухвалою суду від 13.07.2021 у справі №922/1653/21 клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення у справі №922/1653/21 судової експертизи було задоволено та призначено у справі №922/1653/21 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса".

Як вбачається з висновку експерта №18760 від 23.09.2021 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи за справою №922/1653/21, підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поставки №MF-00036 від 20.08.2020, розташовані на кожному з 7 аркушів в рядку "Продавець" та на сьомому аркуші, у графі "Продавець", рядку "

---

Герман Олександр Григорович", а також у специфікації "МР-05511 від 20.08.2020 до договору поставки №MF-00036 від 20.08.2020, розташовані на кожному з 3 аркушів, в рядку "Продавець" та на третьому аркуші, у графі "Продавець", рядку "_____Герман Олександр Григорович" (примірниках, наданих ПзІІ "Вайтерра Україна"), - виконані не Германом Олександром Григоровичем, а іншою особою (особами).

Експертне дослідження проведено старшим науковим співробітником сектору почеркознавчих досліджень лабораторії почеркознавчих, лінгвістичних та мистецтвознавчих досліджень ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Сиротенко Н.В., яка має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта 1 класу за спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку і підписів» (свідоцтво №101-21/Д, видане рішенням кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 18.05.2021, дійсне до 18.05.2024) і стаж експертної роботи з 1987 року.

Як в ухвалі господарського суду від 13.07.2021 так і у висновку, було попереджено експерта про кримінальну відповідальність ст. ст. 384, 385 КК України.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В силу ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши висновок експерта №18760 від 23.09.2021 у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами, господарський суд дійшов висновку, що експертом було надано повні та точні відповіді на порушені питання у відповідності до інших фактичних даних. Дослідницька частина та підсумковий висновок судової експертизи узгоджені між собою; експертний висновок обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи.

З урахуванням положень вище наведених процесуальних норм, суд вважає висновок експерта №18760 від 23.09.2021 належним доказом у даній справі, з огляду на те, що він не суперечить матеріалам справи та на його підставі можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

У матеріалах справи (т.2 а.с. 155-156) наявна копія закордонного паспорту громадянина ОСОБА_1 , з якої вбачається, що у період з 19.08.2020 по 29.08.2020 ОСОБА_1 перебував за межами України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження наступного схвалення ФГ "Фортуна" договору поставки від 20.08.2020 №MF-00036, тобто зі сторони ФГ "Фортуна" не вчинялися дії, які свідчили б про схвалення спірного правочину.

Прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу", законодавцем були внесені зміни до нормативно-правових актів. Зокрема, зміни були спрямовані на зменшення сфери використання печаток в господарській діяльності. Скасовано обов`язкову вимогу посвідчувати печаткою правочини юридичних осіб, зокрема господарські договори та довіреності (у тому числі на представництво в суді). Тобто з вищезазначеного вбачається, що обов`язковим реквізитом зокрема і господарського договору є підпис уповноваженої особи, який може бути скріплений печаткою, проте таке скріплення є необов`язковим. Відтак, підпис уповноваженої особи на договорі є обов`язковим реквізитом, який надає документу чинності, створює відповідні права і обов`язки особам, які його підписали.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» (« beyond reasonable doubt» ). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей» . … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри» .

Позивачем за первісним позовом не спростовано висновку судового експерта щодо підписання спірного договору поставки та специфікації до нього не Германом О.Г., а іншою невідомою особою, тому такий правочин не відповідає вимогам ч.ч. 2-3 ст. 203 ЦК України та є недійсним.

Отже, встановивши, що спірний договір поставки №MF-00036 від 20.08.2020 та специфікацію до нього №МР-05511 від 20.08.2020 голова ФГ "Фортуна" не підписував, що свідчить про відсутність волевиявлення на поставку товару, передбаченого умовами спірного договору, суд дійшов висновку про визнання спірного договору недійсним.

При цьому, надані суду представником позивача по первісному позову висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи за замовленням від 02.08.2021, складений ФОП Прохоровим-Лукіним Г.В. 17.08.2021 та рецензія на висновок експерта №18760 від 23.09.2021, складеного судовим експертом ННЦ "ІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса" Сиротенко Н.В., надана ФОП Прохоровим-Лукіним Г.В. від 15.10.2021, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Як вказує позивач, 02.08.2021 ПзІІ «Вайтерра Україна» звернулося до ФОП Прохорова-Лукіна Г.В., який є судовим експертом, із запитом про проведення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставлено питання визначення тотожності підписів, виконаних від імені голови ФГ «Фортуна» Германа О.Г. в оспорюваних у справі договорі поставки №МF-00036 від 20.08.2020 та специфікації №МР-05511 від 20.08.2020, а також в інших договорах поставки, які були укладені між ФГ «Фортуна» та ПзІІ «Вайтерра Україна» та які були повністю виконані сторонами і не оспорюються.

На переконання позивача по первісному позову, у контексті спірних правовідносин висновок експерта від 17.08.2021 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за замовленням від 02.08.2021 свідчить про те, що договір та специфікація, оспорювані відповідачем, від імені відповідача підписані тією ж особою, що й інші правочини, які були укладені між позивачем та відповідачем, повністю відповідачем виконані та ніколи ним не оспорювались. Такими правочинами є договір поставки №МР-04883 від 04.09.2019 з додатковою угодою №1 від 30.09.2019, а також договір поставки №МР-05370 від 31.03.2020. З урахуванням того, що договір та специфікація підписані від імені відповідача тією ж особою, що й інші повністю виконані та не оспорювані правочини за участі відповідача, договір та специфікація укладені відповідачем належним чином, відповідно до ст. 640 ЦК України.

Разом з тим, суд не може прийняти поданий позивачем по первісному позову висновок в якості доказу того, що спірний договір та специфікацію підписано головою ФГ "Фортуна" Германом О.Г., оскільки поданим висновком цей факт не підтверджується; факт укладання договору поставки №МР-04883 від 04.09.2019 з додатковою угодою №1 від 30.09.2019 та договору поставки №МР-05370 від 31.03.2020 та їх подальше виконання не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, оскільки спірний договір поставки та специфікація до нього, на які посилається позивач по первісному позову як на підставу виникнення зобов`язань відповідача по первісному позову щодо відшкодування збитків та стягнення пені, підписаний не Герман О.Г., а невідомою особою, що в свою чергу дає підстави суду для задоволення зустрічного позову про визнання спірного договору поставки та специфікації до нього недійсними.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору по первісному позову покладаються на позивача за первісним позовом, витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поставки №MF00036 від 20.08.2020 та специфікації до нього №МР-05511 від 20.08.2020, укладений між Фермерським господарством "Фортуна" та Підприємством з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна".

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23393195) на користь Фермерського господарства "Фортуна" (62821, Харківська область, Чугуївський район, с. Артемівка, вул. Довженка 4-А, код ЄДРПОУ 23009452) - 2270,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Підприємство з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23393195).

Відповідач по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Фермерське господарство "Фортуна" (62821, Харківська область, Чугуївський район, с. Артемівка, вул. Довженка 4-А, код ЄДРПОУ 23009452).

Повне рішення підписано 26 листопада 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова