Рішення

від 24.06.2010 по справі 2-709-2010

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-709-2010

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2010 року Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - Адамчук Г.М.,

при секретарі - Домбровській З.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Горохові справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівського районної державної адміністрації Волинської області про перерахування та виплату недоплаченої грошової допомоги ветерану війни, -

встановив:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівського районної державної адміністрації Волинської області про визнання дій неправомірними та стягнення недотриманої суми одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є учасником війни і відповідно до ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту користується пільгами, а саме: має право на отримання до 5 травня разової грошової допомоги. Просить дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівського районної державної адміністрації Волинської області про відмову проведення перерахунку та виплати одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня визнати неправомірними та стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму щорічної грошової допомоги за 2009 рік в сумі 1424 гривні.. Також просить стягнути в її користь понесені нею судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак суду надала клопотання про розгляд справи у її відсутності так як в судове засідання не має змоги з'явитися за станом здоров'я , позовні вимоги підтримує в повному обсязі , та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак суду надав заперечення, в якому зазначив, що позов не визнають та пояснив, що Законом України Про Державний бюджет на 2007 рік , Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України та Законом України Про Державний бюджет на 2009 рік внесено зміни до ст.. 48 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , згідно яких разова допомога до 5 травня виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а саме ветеранам війни за 2007 рік – в сумі 55 гривень, за 2008 рік – 65 гривень та за 2009 рік в сумі 70 гривень. В задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником війни, що підтверджується копією посвідчення.

У відповідності до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту позивач має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня, що становить три мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст.. 17 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію даного закону здійснюється органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного та міського бюджетів.

Як встановлено судом, в 2009 році виплачено позивачу до 5 травня щорічну разову грошову допомогу в розмірі 70 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань .

Виплату спірної грошової допомоги позивачу у 2009 році в розмірі 70 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань , суд вважає неправомірною та такою, що порушує норми спеціального закону.

Оскільки положення Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , які передбачають виплату до 5 травня щорічної разової допомоги є чинним, позивач має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Разом з тим, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права наданого Законом є безпідставними.

Статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України Про прожитковий мінімум від 15 липня 1999 року №966-14, а також Закон України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.

Суму прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено Законом України Про Державний бюджет України на 2009 рік від 26 грудня 2008 року в розмірі 498 гривень.

Визначаючи розмір стягнення, суд бере до уваги, що позивачу в 2009 році виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 70 гривень, а тому до стягнення підлягає сума в розмірі 1424 гривні ( 498х3=1494-70=1424).

Водночас згідно ст.. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

При цьому, відповідно до ст.. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їз окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст.. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Керуючись ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ,,суд, –

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівського районної державної адміністрації Волинської області з приводу відмови у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня 2009 ОСОБА_1 в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівського районної державної адміністрації Волинської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 1424 гривні.

Стягнути з управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівського районної державної адміністрації Волинської області в користь ОСОБА_1 45(сорок пять) гривень 50 копійок понесених нею судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разу подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Г.М.Адамчук