Рішення

від 29.12.2021 по справі 295/13495/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/13495/19

Категорія 75

2/295/1196/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2021 року м. Житомир

Богунский районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Капустинської Г.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщені Богунскогорайонного судум.Житомира цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради, третя особа в.о. Директора Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради Бондарчук Людмили Володимирівни про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженніБогунского районногосуду м.Житомира перебуваєцивільна справаза позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради (далі КП «СККПО»), третя особа в.о. Директора КП «СККПО»Бондарчук Л.В. про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної матеріальної і моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказав, що він працював у КП «СККПО» на посаді сторожа по охороні, проте наказом від 06 серпня 2019 р. за № 28-п його безпідставно звільнено за ст.40КЗпП України за прогул 19.07.2019 р., який він не допускав. При цьому позивач визнав факт залишення свого робочого місця 19.07.2019 р., однак через незгоду з новою посадовою інструкцією, яка, на його думку, містила змінені умови праці, на які він не погоджувався. Окрім цього, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази за № 29-п від 06.08.2019 р. та за № 23-п від 29.06.2019 р. про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани та зняття премій за червень-липень 2019 року у розмірі 100%, оскільки вони були накладені на нього на підставі неправдивих та сфальсифікованих повідомлень зацікавлених осіб. Просив також стягнути матеріальну шкоду за придбання ліків та спецодягу за два роки на підставі ст.1195 ЦК України, а також моральну шкоду за незаконне звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності. (Т. 1 а. с. 1-12).

18 вересня 2019 р. позивач направив до суду уточнену редакцію позовної заяви в якій просив визнати незаконними дисциплінарні стягнення у вигляді доган та зняття премій від 29.06.2019 р. та від 27.07.19. р. (за прогул 19.07.2019 р.); визнати незаконним наказ від 06.08.2019 р. № 28-п про звільнення по ст. 40 п. 4 КЗзП України, за прогул 19.07.19 р. та забов`язати юридичну особу КП «СККПО» поновити його на посаді сторожа по охороні Корбутівського кладовища; стягнути з юридичної особи КП «СККПО» на його користь компенсацію за час вимушеного прогулу з 10.08.2019 р. до дня постановлення рішення суду в розмірі середнього заробітку 3 430,74 грн. за кожен місяць; стягнути з юридичної особи КП «СККПО» на його користь матеріальну шкоду в сумі 11 301,30 грн.; стягнути з юридичної особи КП «СККПО» на його користь моральну шкоду в сумі 114 425,66 грн. а всього 125 726,96 грн.; визнати дії окремих працівників юридичної особи КП «СККПО» незаконними та винести окрему ухвалу в порядку ст. 262 ч. 11 ЦПК України за ознаками кримінальних правопорушень згідно ст. 364, 366, 172 КК України; стягнути з юридичної особи КП «СККПО» на його користь понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі: 1 257, 27 грн. (Т. 1 а. с. 71-83).

28.12.2021 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поворот суми переплати судового збору. (Т. 3 а. с. )

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та в обгрунтування своєї позиції вказав, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Пояснив при цьому, що окремий трудовий договір між ним та позивачем не укладався, а допуск позивача до роботи відбувся на підставі наказу «Про прийняття на роботу» за № 195-К від 28.08.2017 р., що не є порушенням трудового законодавства. Оскаржуване позивачем звільнення за прогул відбулося з дотримання законодавства, а накладені дисциплінарні стягнення є законними та обґрунтованими, оскільки підтверджені відповідними доповідними записками та поясненнями інших працівників підприємства. Оскільки звільнення та накладення дисциплінарних стягнень є законними, просив також відмовити у похідних вимогах про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свою позицію представник відповідача підтримав у відзиві на позовну заяву (Т. 1 а. с. 112-117)

Третя особав.о.Директора КП«Спеціалізований комбінаткомунально-побутовогообслуговування» Житомирськоїміської ради ОСОБА_3 заперечувала протизаявленого позовучерез те,що доводипозивача непідтверджені жоднимидоказами,просила відмовитиу задоволенніпозову та суду пояснила, що вона працює в КП «СККПО» на посаді заступника директора. Наказом «Проприйняття нароботу» за№195-Квід 28.08.2017року ОСОБА_1 прийнято на роботу до КП «СККПО» на посаду сторожа. Зразу ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою інструкцією та наказом. Упередженого ставлення до нього як з боку адміністрації так і працівників не було але сам ОСОБА_1 часто не виконував свої посадові обов`язки у зв`язку з чим до нього застосовувались дисциплінарні стягнення та у зв`язку з тим, що він був відсутній на робочому місці більше трьох годин, його було звільнено за прогул. (Т. 2 а. с. 175-184)

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила,що працювалана КП«СККПО» напосаді прибиральниціз 2018р.по 2020р. ОСОБА_1 може характеризуватияк обичнулюдину.Працював яквсі.Вона нечула,щоб відноснонього хтосьзаявляв претензіїтак якпрацювала прибиральницеюі засторожами неслідкувала.Вона завждипідписувала документиякі їйпропонували підписати,в томучислі ітрудовий договірале щов нихдостоменно булозаписано вонане вичитувала.(Т.3а.с.93,96-97).

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив,що вінпрацює наКП «СККПО»з весни2018р.по теперішнійчас.Точної датине пам`ятає,приблизно улипні 2019р.,зранку йомуподзвонила ОСОБА_6 і попросила вийти замість ОСОБА_1 так як останній відмовився працювати за вимогами трудового договору. Час було приблизно 10.00 годин, коли він прийшов на кладовище. ОСОБА_1 він не бачив і працював за останього всю зміну. Протягом часу, коли ОСОБА_1 працював сторожем, він, ОСОБА_5 з ним не чергував. В основном чергував з його братом, ОСОБА_7 . З восьми чоловік сторожів КП «СККПО» з ОСОБА_1 ніхто, окрім його брата, не хотів бути у зміні, підтримувати стосунків, так як він завжди був чимось невдоволений. Щодо прибирання території та поливу рослин навколо адміністративної будівлі ні у кого з працівників кладовища не виникало питань окрім ОСОБА_1 . Після здачі зміни ОСОБА_1 , часто урни для мусору були не прибрані. Інструктаж по охороні праці проводився з усіма працівниками. (Т. 3 а. с. 55-68)

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працює приймальником замовлень рітуального бюро № 4 КП «СККПО» близько 20 років. ОСОБА_1 знала на протязі року, коли він працював на Корбутівському кладовищі охоронцем. Щодо обставин звільнення ОСОБА_1 ій було відомо, лиш те, що він відмовився підписувати посадову інструкцію і адміністрація кладовища викликала її в якості свідка підтвердити факт відмови. На заміну ОСОБА_1 . адміністрація кладовища викликала сторожа ОСОБА_5 . Решта працівників підписала а чому не підписав ОСОБА_1 ій невідомо. В обов`язки охоронців входить чергування по території кладовища, воротах кладовища, перевірка вантажних автомобілів, прибирання навколо адміністративної будівлі. Вона не замічала щоб до ОСОБА_1 хтось з адміністрації підприємства відносився упереджено. Охоронці працювали у камуфляжному одягу. (Т. 3 а. с. 12, 19-30)

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він являється рідним братом ОСОБА_1 . Він, ОСОБА_7 працює сторожем на КП «СККПО». Брат часто сварився з адміністрацією кладовища так як вважав, що його заставляють виконувати не передбачені посадовою інструкцією роботи. В день звільнення ОСОБА_1 , останній відмовився підписувати посадову інструкцію і пішов з місця роботи у зв`язку з чим адміністрація кладовища на його заміну викликала сторожа ОСОБА_5 . Він не може пояснити, чи проводилося службове розслідування по факту прогулу брата. Трудовий договір з ним оформлявся. При оформленні на роботу він вказував розміри свого одягу але комуфляжна форма одягу робітникам охорони кладовища не видавалася. Документів, щодо обслуговування котла він не підписував і не навчався щодо його обслуговування, доплати за обслуговування котла він не отримував. Згідно посадової інструкції сторожа повинні підтримувати порядок навколо свого робочого місця а саме підмітати, поливати, отоплювати приміщення в якому чергують. У брата були «натянуті» відносини як працівниками кладовища так і з адміністрацією у зв`язку з чим, в основному, він був у зміні з братом, ОСОБА_1 (Т. 3 а. с. 80-91)

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази в межах заявлених позовних вимог, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом до КП «СККПО», у якому просив визнати його звільнення з посади сторожа по охороні КП «СККПО» на підставі п. 4 ч. 1 ст.40КЗпП України незаконним та поновити його на роботі; стягнути з КП «СККПО» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з КП «СККПО» на його користь матеріальну та моральну шкоду; визнати незаконними дисциплінарні стягнення у вигляді доган та зняття премій.

Позовна заява мотивована тим, що позивач працював у КП «СККПО» на посаді сторожа по охороні, проте наказом від 06 серпня 2019 р. за № 28-п його безпідставно звільнено за ст.40КЗпП України за прогул 19.07.2019 р., який він не допускав. При цьому позивач визнав факт залишення свого робочого місця 19.07.2019 року, однак через незгоду з новою посадовою інструкцією, яка, на його думку, містила змінені умови праці, на які він не погоджувався. Окрім цього, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази за № 29-п від 06.08.2019 р. та за № 23-п від 29.06.2019 р. про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани та зняття премій за червень-липень 2019 р. у розмірі 100%, оскільки вони були накладені на нього на підставі неправдивих та сфальсифікованих повідомлень зацікавлених осіб. Просив також стягнути матеріальну шкоду за придбання ліків та спецодягу за два роки на підставі ст.1195 ЦК України, а також моральну шкоду за незаконне звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно авторозподілу по Богунському районному суду м. Житомира справа призначена до слухання у складі головуючого судді Слюсарчук Н.Ф. (Т. 1 а. с. 64).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2019 р. було відкрите загальне позовне провадження у справі. (Т. 1 а. с. 101-102).

19 грудня 2019 р. суд закриває підготовче судове засідання та призначає слухання справи по суті на 22.01.2020 р. на 15.30. (Т. 1 а. с. 193-195).

22.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Слюсарчук Н.Ф. Свою заяву ОСОБА_1 мотивує там що «…після підготовчих засідань відповідач впевнений що можна й надалі неправдиво свідчити в суді, вчиняти наклеп по відношенню до іншої сторони і за це не буде жодної відповідальності. Бо у суддів мало часу, щоби звертати уваги на такі «дрібниці» як слідкувати за авторитетом суду і держави, правами громадян, забезпечувати спеціальну та загальну превенцію відповідних правопорушень…Крім того суддя Слюсарчук Н.Ф. знаходиться у приятельських стосунках з захисником відповідача і на засіданнях це було добре видно що вони є давніми хорошими знайомими, і тому будь яки нісенітниці яки заявляє ця особа суддя приймає за правду без питань…До мене суддя з самого початку відноситься відверто негативно та з неповагою, як на мою думку суддя вважає: що поганий злий раб скаржиться на хорошого й доброго рабовласника. І тому розраховувати на об`єктивний розгляд справи за участі судді Слюсарчук Н.Ф. я жодним чином не можу… До мене, під час засідань суддя застосовує засоби психологічного впливу - різко обриває мене під час надання пояснень та заяв, умисно неуважно слухає після чого просить повторити окремі частини цих заяв і пояснень що приводить мене до знервованості, розгубленості і неуважності. В наслідок чого я не можу належним доводити свою правоту…» (Т. 1 а. с. 198-202).

22.01.2020 р. суддя Слюсарчук Н.Ф. винесла ухвалу про самовідвід. (Т. 1 а. с. 206-207).

Згідно авторозподілу по Богунському районному суду м. Житомира від 24.01.2020 р. справа за позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства«Спеціалізований комбінаткомунально-побутовогообслуговування Житомирськоїміської ради»,третя особаВ.о.директора КП«СККПО» БондарчукЛ.В.про визнаннязвільнення незаконним,поновлення нароботі,стягнення заробіткуза часвимушеного прогулу,компенсацію,матеріальну шкоду призначена до слухання у складі головуючого судді Перекупка І.Г. (Т. 1 а. с. 208).

Згідно ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 27.01.2020 р. справу прийнято до провадження суддею Перекупка І.Г. та призначено до слухання на 14.30 год. 11.03.2020 р. (Т. 1 а. с. 209).

22.02.2021 р. ОСОБА_1 звертається до суду з заявою про відвід судді Перекупка І.Г. Мотивацією вказаної заяви, на думку позивача, є «…затягування розгляду справи по суті всупереч ч. 2 ст. 210 ЦПК України…» (Т. 2 а. с. 139-144).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2021 р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволені заяви про відвід судді Перекупка І.Г. по справі № 295/13495/19. (Т. 2 а. с. 162-163).

11.10.2021 . ОСОБА_1 звертається до суду з заявою про відвід судді Перекупка І.Г. Мотивацією вказаної заяви, на думку позивача, є «…не притягнення третьої особи до відповідальності за прояв неповаги до суду…» (Т. 2 а. с. 227-233).

Диспозиція частини четвертої ст. 216 ЦПК України передбачаї, що за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.»

Суд звертає увагу, що законодавець під неповагою до суду передбачає саме неповагу «…учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання…» З матеріалів же справи встановлено, що під неповагою до суду ОСОБА_1 вважає неявку до суду третьої особи.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2021 р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволені заяви про відвід судді Перекупка І.Г. по справі № 295/13495/19. (Т. 2 а. с. 248).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2020 р. клопотання позивача задоволено. Витребувано у відповідача трудовий договір, укладений 28.08.2017 р. між позивачем та відповідачем та Колективний договір. Витребувано також у державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шестопалова В.Ю. матеріали виконавчого провадження за № 55058809. (Т. 1 а. с. 12-13, 25-73)

Від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він не погодився із доводами відповідача, наголошуючи при цьому, що його примушували до виконання невластивої йому роботи, позбавляли права на обідню перерву та наражали його на небезпеку. (Т. 1 а. с. 146-156)

Від відповідача надійшли заперечення, у яких заперечувався факт примусу позивача виконувати невластиву йому роботу, оскільки нова редакція посадової інструкції від 2019 р. за своїм змістом не відрізняється від старої редакції від 2009 р., а лише конкретизує певні її положення. (Т. 1 а. с. 166-167)

Згідно копії трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під порядковим № 30 мається запис від 29.08.2017 р. «Прийнятий на посаду сторожа дільниці по охороні Корбутівського кладовища». Підстава-Наказ № 195-к від 28 серпня 2017 р. (Т. 1 а. с. 13, 188).

Під порядковим № 31, вказаної трудової книжки, мається запис від 09.08.2019 р. «Звільнений за прогул без поважних причин, пункт 4 ст. 40 КЗзП». Підстава-Наказ № 156-к від 08 серпня 2019 р. (Т. 1 а. с. 13,14).

В частинірозгляду позовнихвимог щодовизнання незаконним наказу від 06.08.2019 р. № 28-п про звільнення по ст. 40 п. 4 КЗзП України, за прогул 19.07.19 року та забов`язати юридичну особу КП «СККПО» поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа по охороні Корбутівського кладовища, судом встановлено.

Позивач та відповідач перебували у трудових відносинах з 29.08.2017 року. Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП роботодавець може розірвати трудовий договір (як укладений на невизначений строк, так і строковий до закінчення його чинності) з працівником у разі його прогулу (в т. ч. у разі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9, визначено, щопрогуломпід час розгляду позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, визнається відсутність працівника на роботі якпротягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервноабосумарнопротягом робочого дня без поважних причин.

Що стосується поняття «поважні причини», то згідно із судовою практикою (правовими позиціями Верховного Суду щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ) до поважних причин можна віднести, зокрема, такі:

- недопущення роботодавцем працівника до роботи, якщо для цього відсутні достатні підстави;

- невихід працівника на роботу, переведення на яку було здійснено з порушенням трудового законодавства;

- наявність медичних документів, що підтверджують неможливість виконання працівником своїх обов`язків;

- виклик до органів, явка до яких є обов`язковою (наприклад, прокуратура, суд, військовий комісаріат);

- наявність працівника на території підприємства, хоча й не на робочому місці;

- відмова від роботи, не передбаченої трудовим договором, або у зв`язку із станом здоров`я чи небезпечністю такої роботи для життя працівника;

- незаконна відмова роботодавця в наданні працівнику належних йому пільг (наприклад, на додатковий час для відпочинку тощо).

Жодна з перелічених причин не була підставою для залишення ОСОБА_9 робочого місця.

В позовній заяві ОСОБА_9 стверджує, що залишив робоче місце через те, що відмовився підписувати посадову інструкцію. Судом встановлено, що посадова інструкція з якою був ознайомлений ОСОБА_9 (в редакції від 2019 р.) не містила змін і істотних умов праці.

Судом встановлено, що 19 липня 2019 р. сторож дільниці по охороні Корбутівського кладовища Ізосін А.М. самовільно без погодження керівника залишив місце роботи о 09 год. і до кінця робочої зміни 08.20 год. 20 липня 2019 року не повернувся. Про відсутність даного працівника на роботі складено 19.07.2019 р. акт о 16.00 год. за підписом п`яти осіб, а також такий же акт складено 20.07.2019 р. (Т. 1 а. с. 124, 126). Крім того відсутність на роботі ОСОБА_9 підтверджується поясненням працівника ОСОБА_5 (Т. 1 а. с. 128), який був викликаний на роботу, в зв`язку з відсутністю ОСОБА_9 . Про відсутність на роботі ОСОБА_9 його безпосередній керівник завідувач Корбутівським кладовищем ОСОБА_6 повідомила керівника в формі доповідної записки. (Т. 1 а. с. 123, 125).

На підставі вищевказаних документів виданий наказ № 27-п від 19.07.2019 року «Про проведення службового розслідування за фактом відсутності працівника на роботі». На виконання даного наказу заступником директора ОСОБА_3 за участю завідуючої Корбутівським кладовищем та менеджером з персоналу ОСОБА_10 проведено службове розслідування для з`ясування причин відсутності сторожа Корбутівського кладовища ОСОБА_1 на роботі 19.07.2019 року більше 3-х годин протягом робочої зміни.

З метою з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі з нього витребувано пояснення. (Т. 1 а. с. 127). В своєму поясненні ОСОБА_1 зазначив, що залишив робоче місце, оскільки відмовляється працювати після того, як був ознайомлений з оновленою посадовою інструкцією, а також зазначив, що знаходився в стані душевного хвилювання.

В судовому засіданні встановлено, що про свій душевний стан в день залишення місця роботи ОСОБА_1 нікому не повідомляв і на вигляд був самовпевнений та спокійний, крім того зазначив, що він проконсультувався з фахівцем з області права і той йому сказав, що він може покинути місце роботи тому він і пішов. Також в поясненні ОСОБА_1 стверджує, що залишив місце роботи за згодою ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , але при цьому ОСОБА_1 не було надано будь-яких виправдних документів і поважної причини для залишення робочого місця. Дане пояснення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Трудове законодавство не містить вичерпного переліку причин, що вважаються поважними. Оцінку поважності причини відсутності працівника на роботі в кожному конкретному випадку надає роботодавець.

Судом встановлено, що оскільки ОСОБА_1 , самовільно, без погодження керівника залишив місце роботи та з метою недопущення додаткового навантаження на другого працівника ОСОБА_7 , який працює в парі з ОСОБА_1 , завідуючою Корбутівським кладовищем Яновською Т.М. подано доповідну записку з прохання дозволити залучити до роботи іншого сторожа ОСОБА_5 .

В своїй пояснювальній та в судовому засіданні ОСОБА_1 , зазначає, що дочекався ОСОБА_5 і тоді залишив роботу, на що суд критично відноситься до даних пояснень так як судом встановлено, що ОСОБА_1 залишив місце роботи о 9.00 год., а ОСОБА_5 приступив до роботи о 10.00 год., про що свідчить запис в книзі приймання-здавання зміни. В даній книзі відсутній запис передачі ОСОБА_1 зміни ОСОБА_5 є запис лише, що ОСОБА_5 приступив до роботи о 10.00 год. і здали зміни ОСОБА_5 з ОСОБА_11 .

В зв`язку з тим, що сторож ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом всієї зміни 19.07.2019 р. без поважної причини суд вважає, що у адміністрації КП «СКППО» були обґрунтовані підстави для звільнення за прогул.

За результатами даного службового розслідування складено акт від 31.07.2019 р. (Т. 1 а. с. 130).

Судом вважвє, що у відповідності до ст. 149 КЗпП України після отримання письмового пояснення від працівника, а також за наявності усіх документів, що підтверджують причину його відсутності на роботі (акт про відсутність від 19.07.2019 р., акт про відсутність від 20.07.2019 р., доповідна завідувача Корбутівським кладовищем ОСОБА_6 від 19.07.2019 р., службова записка завідувача Корбутівським кладовищем ОСОБА_6 від 19.07.2019 р., пояснювальної записки ОСОБА_5 від 20.07.2019 р., керівництвом підприємства обгрунтовано прийнято рішення, таку відсутність вважати прогулом без поважних причин.

Відповідно до ст.43 КЗпП розірвання трудового договору за пунктом4 статті40 КЗпП має відбуватися лише за попередньою згодою виборного органу профспілкового представника первинної профспілкової організації членом якої є працівник). Для її отримання відповідач подав на ім`я голови первинної профспілкової організації «КП «СККПО» обґрунтоване подання про розірвання трудового договору з працівником ОСОБА_9 .

Виборний орган профспілкової організації в свою чергу у п`ятнадцятиденний строк розглянув подання директора підприємства про розірвання трудового договору з вищевказаним працівником у присутності ОСОБА_9 та надав згоду на звільнення за п. 4 частини першої статті 40 КЗпП України (Т.1 а. с. 131).

З урахуванням викладеного суд вважає, що наказ від 06.08.2019 р. № 28-п про звільнення ОСОБА_1 по ст. 40 п. 4 КЗзП України, за прогул 19.07.2019 р. винесено в рамках вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають і як похідна вимога щодо забов`язання юридичної особи КП «СККПО» поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа по охороні Корбутівського кладовища, задоволенню не підлягає.

В частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування дисциплінарних стягнень у вигляді доган та зняття премій за № 23-п від 29.06.2019 р. та за № 29-п від 06.08.2019 р. судом встановлено.

Згідно посадової інструкції сторожа Корбутівського кладовища за 2019 рік, в частині порядку несіння служби, сторож зобов`язаний:

2.4. Безвідлучно знаходитись на території Корбутівського кладовища протягом усього часу чергування, крім перерви для відпочинку та харчування при ума що напарник по зміні буде невідлучно знаходитися на об`єкті, що охороняєте

2.5.Пропускати працівників,відвідувачів,автотранспорт натериторію кладовищута назадпісля пред`явленняними відповіднихдокументі здійснюватиконтроль заввезенням івивезенням (винесенням)матеріальні цінностей,відкривати тазакривати ворота.

2.6. Проводити контрольта перевіркупропусків тасупровідних документівфактичною-наявністювантажу прив`їзді натериторію кладовищапідприємців тагромадян,з метоювстановлення намогильнихспоруд.

2.7. Здійснювати щоденнийоб`їзд кладовищаз метоювиявлення різноманітнупорушень тавідповідності наявногопропуску змісцем виконанняробіт.

2.8. Здійснювати контроль за дотриманням режиму роботи робітників по установці пам`ятників (приватних підприємців), крім винятків - при письмовому дозволі завідувача Корбутівським кладовищем. (Т. 1 а. с. 120).

Зі змісту наказу № 23-п від 29.06.2019 р. по КП «СККПО» свідчить, що «…27.06.2019 р. надійшла доповідна записка від головного інженера ОСОБА_12 щодо порушення трудової дисципліни та неналежне виконання обов`язків строжами Корбутівського кладовища ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , а саме: сторож ОСОБА_1 26.06.2019 р. о 4.30 год. в свій робочий час спав і не підходив до воріт кладовища; сторож ОСОБА_7 був відсутній на своєму робочому місці і на території кладовища. Сторож ОСОБА_7 до кінця перевірки так і не з`явився на території кладовища протягом 30 хвилин. Вищевикладене свідчить про неналежне виконанням працівниками охорони Корбутівського кладовища своїх обов`язків та порушення трудової дисципліни.

За порушення трудової дисципліни, з метою недопущення в подальшому подібних ви задків та керуючись ст. 147 Кодексу законів про працю України,

НАКАЗУЮ:

1. ОСОБА_7 - сторожу Корбутівського кладовища, за поруше шя трудової дисципліни оголосити догану.

2. ОСОБА_1 - сторожу Корбутівського кладовища, за порушення трудово дисципліни оголосити догану

3.За пору пення трудової дисципліни з вищевказаних працівників зняти премію за червень 2019 року 100%.

4. ОСОБА_6 - завідуючій Корбутівським кладовищем, здійснювати суворий контроль за виконанням своїх обов`язків підлеглими працівниками.

5.Менеджеру (управителю) з персоналу ОСОБА_10 ознайомити всіх причетних з даним наказом під розпис…» (Т. 1 а. с. 30)

Зі змісту наказу № 29-п від 06.08.2019 р. свідчить.

«…31.07.2019 р. надійшли доповідні записки від завідуючої Корбутівським кладовищем ОСОБА_6 щодо невиконання сторожем дільниці по охороні Корбутівського кладовища ОСОБА_1 посадових обов`язків визначених посадовою інструкцією сторожа а саме: відмова закривати ворота на кладовищі та порушення правил етики та культури при спілкування з співробітниками.

Відповідно до п. 2.5. посадової інструкції сторожа (редакція 2019 р.) до обов`язків сторожа відноситься: пропускати працівників, відвідувачів, автотранспорт на територію кладовища та назад після пред`явлення ними відповідних документів, здійснювати контроль за ввезенням і вивезенням (винесенням) матеріальних цінностей, відкривати та закривати ворота.

Відповідно до пункту 2.20. посадової інструкції сторожа до обов`язків сторожа відноситься: дотримуватися правил етики та культури при спілкуванні з замовниками та співробітниками.

Надати пояснення з приводу невиконання своїх обов`язків ОСОБА_1 відмовився про що складено відповідний акт від 31.07.2019 р.

Вищевикладене свідчить про неналежне виконання вищевказаним працівникам своїх посадових обов`язків визначених посадовою інструкцією сторожа дільниці по охороні Корбутівського кладовища.

На підстіві доповідних записок завідуючої Корбутівським кладовищем ОСОБА_6 , за неналежне виконання своїх посадових обов`язків,

НАКАЗУЮ:

1. ОСОБА_1 , сторожу дільниці по охороні Корбутівського кладовища, за неналежне виконання своїх посадових обов`язків оголосити догану.

2.Зняти премію за липень 2019 року - 100%.

3.Менеджеру управителю) з персоналу ОСОБА_10 ознайомити ОСОБА_1 з даним наказом під розпис…». (Т. 1 а. с. 50).

Аналізуючи посадову інструкцію сторожа Корбутівського кладовища за 2019 року, зміст наказів, суд вважає, що вказані накази винесені необгрунтовано і підлягають скасуванню.

Разом зтим,в частиніпозовних вимог,щодо відшкодуванняпозивачу сумипремій,яких ОСОБА_1 був позбавленийза червень,липень 2019р.,суд звертаєувагу напостанову ВСУвід 15травня 2017р. у справі № 755/22151/15-ц в якій сформував таку правову позицію.

При вирішенні спорів про позбавлення виплати премії необхідно виходити з нормативно-правових актів, у тому числі локальних, якими визначені умови та розмір таких виплат. ВСУ зазначив, що частина 4 статті 97 КЗпП України забороняє власникові приймати односторонне рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, передбачені законодавством, угодами, колективними договорами. Однак не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві умови оплати праці, що не суперечать трудовому законодавству.

Отже, прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково не можна кваліфікувати як погіршення умов праці. Виходячи з чого, виплату премії необхідно вважати правом роботодавця.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань та функцій є додатковою заробітною платою.

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, зокрема п. 2.2. Фонд додаткової заробітної плати включає премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів про те, які саме особоливі завдання ним виконані, яку працю понад установлені норми він здійснив, за які трудові успіхи та винахідливість роботодавець мав його преміювати, а право на визначеня розміру та виплату премії покладено на роботодавця, суд не знайшов підстав для задоволення позовної вимоги в цій частині.

В частині порушення трудових прав ОСОБА_1 , які виразилися в різночитанні посадової інструкції сторожа Корбутівського кладовища за 2009 та 2019 роки, судом встановлено.

Так, в описовій частині позова, під час судових засідань ОСОБА_1 наполягав, що редакція посадової інструкції сторожа Корбутівського кладовища за 2009 та 2019 роки, різко протилежні та усугубляють права сторожа.

Так, редакція посадової інструкції сторожа Корбутівського кладовища за 2009 р. в частині носіння спецодягу, підтримка санітарного стану в адміністративних приміщеннях та прибирання адмінприміщень навколо них викладена в наступній редакції:

3.23.Дотримує вимоги особистої гігієни, носіння спецодягу (спецодяг повинен бути охайним, чистим, непорваним, взуття - помите та почищене);

3.23.Підтримує санітарний стан в своїх побутових приміщеннях, на території прилеглої до адмінбудинку, кожного четверга здійснює генеральне прибирання гачених приміщень та територій;

3.24.При здійсненнірейдів керівництвомпідприємства пред`являєдля огляд)утоветаінші приміщення.

3.25. Приймати активну участь у роботах по підготовці кладовища до шнальних днів а також виконувати накази і розпорядження завідуючого глядача) кладовищем щодо прибирання та благоустрою території кладовища. (Т. 2 а. с. 20-24).

Редакція посадової інструкції сторожа Корбутівського кладовища за 2019 р. в частині носіння спецодягу, підтримка санітарного стану в адміністративних приміщеннях та прибирання адмінприміщень навколо них викладена в наступній редакції:

2.18. Дотримуватися вимог особистої гігієни, носіння спецодягу (спецодяг та взуття повинно бути охайним, чистим, не порваним).

2.19. Підтримувати вналежному естетичномута санітарномустані побутовіприміщення дляпрацівників охорони,територію прилеглудо адмінбудинку(втому числіполивати зеленінасадження,за необхідності).Кожного четвергаздійснювати генеральнеприбирання зазначенихв цьомупункті приміщень.В зимовийперіод розчищативід снігуі посипатипіскосумішшю прилеглудо(адміністративного приміщення територію та виїзд на дорогу.

2.20.При здійсненні рейдів керівництвом підприємства пред`являти для огляду побутові та інші приміщення.

2.21.Приймати активну участь у роботах по підготовці кладовища до поминальних днів, а також виконувати накази і розпорядження завідувача кладовища (начальника дільниці по охороні Корбутівського кладовища) щодо прибирання та благоустрою території кладовища.

2.22.Виконувати умови колективного договору, який діє на підприємстві. (Т. 1 а. с. 120-122).

Відсутність істотних змін умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) підтверджено також показаннями свідка ОСОБА_13 , який займає таку ж посаду сторожа дільниці по охороні Корбутівського кладовища, характер та умови роботи якого не змінилися.

Аналізуючи вказаніредакції посадовихінструкції сторожа,суд невважає,що «…поливаннязелених насадженьза необхідності…»та «…Взимовий періодопалювання приміщення,розчищення відснігу іпосипання піскосумішшюприлеглої доадміністративного приміщення територію та виїзд на дорогу…) усугубляють обов`язки сторожа під час чергування, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При розглядіпозовних вимогщодо відшкодуванняматеріальної шкоди,в томучислі іза спецодяг,відшкодування полистам непрацездатності,суд бередо увагирезультати перевіркиУправління держпраціу Житомирськійобласті від19.08.2019р.(Т.1а.с.87,88)якою встановлено порушення ст. 163 КЗпП України, а саме: на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов`язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. В порушення п. 6 додатку № 12 колективного договору ОСОБА_1 не видавався протягом 2017-2019 років спеціальний одяг та спеціальне взуття.

3 пи`тань оплати лікарняних зазначєно, що відповідно до наданої Книги реєстрації лікарняних листів, табелів обліку робочого часу, пояснення голови комісії по соціальному страхуванню та встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікарняних та лікарняні листи серії АДУ № 411635 і АДМ № 470473, які він докладав до звернення, були надані на підприємство.

Разом з тим, зі змісту довідки КП «СККПО» від 19.08.2019 р. листи непрацездатності в період квітня-серпня 2019 р. від ОСОБА_1 до оплати не надходили. (Т. 1 а. с. 88).

В частиніпозовних вимогщодо забеспеченняпрацівників спецодягомсудом встановлено,що дійсно,протягом 2017-2019р.працівники,в томучислі сторожа,не булизабеспечені спецодягомнезважаючи нате,що коштивиділялися алевони буливикористані назаробітню платнютим жесторожам;утримання території,поточний ремонткладовища;утримання спецбригадпро щосвідчить Звітпро використаннятрансфертів назабеспечення виконаннязаходів міськоїцільової «Программиблагоустрою тарозвитку комунальнихгосподарсив м.Житомира на2016-2022роки».(Т.3а.с.146-154)

Щодо тверджень позивача про порушення відносно нього режиму роботи на підприємстві, порушення порядку надання йому обідньої перерви, залякувань на роботі та негативного ставлення до нього збоку інших працівників підприємства, то суд їх не оцінює, оскільки вони виходять за межі предмету доказування у даній справі та стосуються обставин справи, які підлягають доведенню.

При розгляді позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 11 301,30 грн. судом встановлено, що позивач, в обгрунтування вказаної позовної вимоги вказував, що у зв`язку з «…протиправними діями відповідача він був змушений перед кожною зміною витрачати кошти на придбання ліків. Оскільки після образ, принижень його людської гідності, цькування, погроз вбивством, у нього небезпечно підвищувався артеріальний тиск, відбувались нервові розлади та безсоння що впливало на стосунки з близькими та оточуючими. Загострювались хронічні хвороби. Практично перед кожною зміною, заступаючи на добове чергування не зважаючи прийом медичних препаратів він страждав безсонням, очікуючи нових знущань. Кожна зміна для нього була подвійно важкою як фізично так і морально. Внаслідок непередбачених витрат на форму та ліки, незаконних грошових стягнень, він впадав у відчай, невроз та безсоння, через переживання з приводу цілковитої незаконності дій відповідача та порушення ним договірних умов, глузування з нього. Йому було спричинено тяжкий психологічний шок у момент коли його на зміні публічно та показово звільняли…» (Т. 1 а. с. 80-82).

При досліджені копії медичної карти амбулаторного хворого № 9439 заповненої 22.04.2019 р. на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що ніякими хронічними захворюваннями ОСОБА_1 не страждає. (Т. 2 а. с. 200-208).

Під часслухання справипозивачем небуло доведенопротяжкість наслідків вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При розгляді даної позовної вимоги суд керувався Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановамиПленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001р. № 5, від 27 лютого 2009 р. № 1.

Згідно вказаних нормативних актів за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130,132 - 134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судам необхідно враховувати, що відповідно дост. 237КЗпП(набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З урахуванням наданими позивачем доказами, керуючись вимогами чинного законодавства, суд вважає, що позивачем не доведено заподіяння ОСОБА_1 відповідачем - КП «СККПО» моральної шкоди у зв`язку з чим вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання позивача про поворот суми переплати судового збору, судом встановлено.

В обґрунтування клопотання від 28.12.2021 р., позивач ОСОБА_1 вважає, що здійснив переплату судового зболчу в розмірі 1425,60 грн. Зазначає, що ціна позову за його позовною заявою становить 125 726 грн. 26 коп., а тому сума судового збору повинна становити 1 % ціни позову, а саме 1257.27 грн. Тому просить повернути йому переплату судового збору в сумі 1 425.60 грн. (Т. 1 а. с. 98-99, )

04.09.2019 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальну та моральну шкоду.

09.09.2019 р. ухвалою Богунського районного суду м. Житомира, позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків, зокрема, щодо не сплаченого судового збору, а саме: позовних вимоги: - щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. (Т. 1 а. с. 65-66).

18.09.2019 р. надійшла уточнююча заява на виконання ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 09.09.2019 р. та додано позивачем додано квитанцію про сплату судового збору за позовні вимоги, зокрема в сумі 1 257,24 грн. (Т. 1 а. с. 70)

В позовній заяві від 18.09.2019 р. міститься ряд позовних вимог, щодо: визнання незаконними дисциплінарних стягнень у вигляді доган та зняття премій від 29.06.2019 р. наказ № 23-п,1-догана, 2-зняття премії. Від 27.07.2019 р. (за прогул 19.07.2019 р.)1- догана. 2-зняття премії. Від 06.08.19 р. наказ №29-п ,1- догана 2-зняття премії, зобов`язати юридичну особу КП «СККПО» скасувати стягнення; визнання незаконними наказу від 06.08.2019р. № 28-п про звільнення по ст. 40 п. 4 КЗзП України, за прогул 19.07.2019 р. та зобов`язати юридичну особу КП «СККПО» поновити позивача на посаді сторожа по охороні Корбутівського кладовища; стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача компенсацію за час вимушеного прогулу з 10.08.2019 р. до дня постановлення рішення суду в розмірі середнього заробітку 3 430,74 грн. за кожен місяць; стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 11 301,30 грн.; стягнення зюридичної особиКП «СККПО»на користьпозивача моральнушкоду в сумі 114 425,66 грн.; визнання дій окремих працівників юридичної особи КП «СККПО» незаконними та винесення окремої ухвали в порядку ст. 262 ч. 11 ЦПК України за ознаками кримінальних правопорушень згідно ст. 364, 366, 172 КК України; стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача понесені судові витрати. (Т. 1 а. с. 71-83).

27.09.2019 р. ухвалою Богунського районного суду м. Житомира продовжено позивачу ОСОБА_1 встановлений відповідно до ухвали суду від 09.09.2019 р. строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків. В ухвалі вказано, що позивачем не повністю сплачено судовий збір відповідно до кількості заявлених позовних вимог (наявні 3 вимоги майнового характеру) по первісній позовній заяві:

- п. 5, а саме стягнення зюридичної особиКП «СККПО»на користьпозивача компенсаціюза часвимушеного прогулуз 10.08.2019р.до дняпостановлення рішеннясуду врозмірі середньогозаробітку 3430,74грн.за коженмісяць сплачується 1% відсоток ціни позову, але не менше 768,40 грн.;

- п. 6, а саме стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 11 301 грн. 30 коп. сплачується 1% відсоток ціни позову, але не менше 768,40 грн.;

- п. 7, а саме стягнення зюридичної особиКП «СККПО»на користьпозивача моральнушкоду в сумі 114 425,66 грн. сплачується 1% відсоток ціни позову, що становить 1144 грн.

17.10.2019 р. позивачем подано клопотання про залишення без розгляду вимоги п. 8 позовної заяви від 18.09.2019 р. про визнання дій окремих працівників юридичної особи КП «СККПО» незаконними. (Т. 1 а. с. 97)

18.10.2019 р. на виконання вимог ухвали від 27.09.2019 р. надав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 423,60 грн. (Т. 1 а. с. 100).

Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на момент подання позову за подання позову майнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2019 р. становив 1 921,00 грн.

Відтак, ставка, що підлягає до сплати при поданні позовної заяви за вимогу за вимогу майнового характеру становить 1% відсоток ціни позову, але не менше 768,40 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач звертається до суду з трьома самостійними вимогами майнового характеру, а саме:

- стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача компенсацію за час вимушеного прогулу з 10.08.2019 р. до дня постановлення рішення суду в розмірі середнього заробітку 3 430,74 грн. за кожен місяць;

- стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 11 301,30 грн.;

- стягнення з юридичної особи КП «СККПО» на користь позивача моральну шкоду в сумі 114 425,66 грн. (Т. 1 а. с. 71-83)

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Натомість позивач у своєму позові самостійно вказав ціну позову 125 726,26 грн., що складається з майнових вимог про стягнення матеріальної шкоди в сумі 11 301,30 грн. та моральноїшкоди в сумі 114 425,66 грн. При цьомуостанній неврахував довже зазначеноїціни позовусуму повимозі прокомпенсацію зачас вимушеногопрогулу з10.08.2019р.до дняпостановлення рішеннясуду врозмірі середньогозаробітку 3430,74грн.за коженмісяцьпро стягнення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що позивачем при подачі позову до суду переплати судового збору не встановлено.

Відповідно до п.22 Постанови ПленумуВСУ №9від 06.11.1992року «Пропрактику розглядусудами трудовихспорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст.147-1,148,149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарні стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Таким чином, суд достовірно встановивши всі обставини справи, оцінивши у сукупності надані сторонами докази на підтвердження даних обставин прийшов до переконання, що ОСОБА_1 було обґрунтовано звільнено з посади сторожа дільниці по охороні Корбутівського кладовища за відсутність на роботі протягом двох календарних днів без поважних причин та неподання документів, які б підтверджували об`єктивні причини не перебування на роботі.

29.12.2021р. ОСОБА_1 до судубуло направленоклопотання впорядку ст.262ЦПК Українив якомузаявник проситьвинести ухвалута направитиїї доУправління держпраці у Житомирській області для проведення відповідної перевірки в діяльності КП «СККПО». (Т. 3 а. с. 143-144).

Зі змісту ст. 262 ЦПК України свідчить, що « Суд виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу»…« В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативний акт (у тому числі його статтю, пункт тощо) вимоги якого порушено, і в чому полягає порушення»…« Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню».

Під часслухання справив діяхКП «СККПО» не виявлено порушень чинного законодавства у зв`язку з чим підстав для винесення окремої ухвали судом не встановлено.

У відповідності до ст.12ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно вимог ст.80ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідивши надані сторонами докази в підтвердження своїх вимог та заперечень, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 було допущено прогул на роботі протягом двох календарних днів (доказів протилежного суду не надано), звільнення позивача відбулося з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, обставини, на якій посилається позивач не знайшли свого підтвердження, а тому суд приходить до переконання, що в задоволенні вимоги про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі слід відмовити.

Оскільки у задоволенні попередньої вимоги судом було відмовлено, не підлягають до задоволення також вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, оскільки вони є похідними.

Згідно вимог ч. 6 ст.141ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 32, п.6ст.36,п.1ст.ст. 40, 47,49-2,116,232,233 КЗпПУкраїни,Пленуму ВерховногоСуду Українивід 06листопада 1992р.№ 9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів», Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 р. у справі № 582/1001/15-ц, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76 - 82, 89, 188, 263, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимогиОСОБА_1 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради, третя особа в.о. Директора Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Житомирської міської ради Бондарчук Людмили Володимирівни про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію заподіяної матеріальної і моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати дисциплінарні стягнення у вигляді доган та зняття премій за № 23-п від 29.06.2019 р. та за № 29-п від 06.08.2019 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.01.2022.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Комунальне підприємство«Спеціалізований комбінаткомунально-побутовогообслуговування» Житомирськоїміської ради, (ЄДРПОУ 05456839), місце знаходження: провул. Козубського, 5, м. Житомир, 10003.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І.Г. Перекупка