Постанова

від 21.01.2022 по справі 2-594/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-ц/824/591/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року місто Київ

справа №2-594/11

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В.,

суддів Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 20 жовтня 2021 року про повернення скарги без розгляду, постановлену під головуванням судді Бабич Н.С., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приліпка Владіслава Олеговича та зобов`язання вчинити дії, стягувач: ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021року ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України на дії та рішення в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приліпка В.О.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 20 жовтня 2021 року скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не звернув увагу на те, що ст.183 ЦПК України входить до параграфу 2 Розділу III ЦПК України, тобто відносяться до норм процесуального права, які регулюють подання заяв (клопотань, заперечень) з процесуальних питань учасником справи при розгляді справи.

Зазначав, що його скарга на постанову державного виконавця у виконавчому провадженні щодо нього як боржника не є заявою, скаргою, клопотанням, запереченням тощо у розумінні положень, що містять норми процесуального права параграфу 2 Розділу III ЦПК України.

Вказував, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про повернення скарги без розгляду, унеможливив його доступ до правосуддя для захисту своїх прав.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи без розгляду скаргу заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надано доказів її надіслання іншим учасникам справи, отже, скарга є такою, що подана без додержання вимог частини другої статті 183 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України, в якій просив:

визнати дії в.о.начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приліпка В.О.щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №8898 від 09вересня 2021 року неправомірними;

визнати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №8898 від 09вересня 2021 року в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приліпка В.О.неправомірним;

зобов`язати в.о.начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приліпка В.О. усунути порушені права боржника.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року; Беллет проти Франції від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону Про виконавче провадження .

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції у порушення вказаних вище вимог процесуального законодавства не звернувувагуна те, що вимоги частини другої статті 183 параграфу 2 Заяви з процесуальних питань глави 1 розділу ІІІ Позовне провадження не регулюють порядок подання скарг, звернення з якими відбувається відповідно до розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень .

Звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність виконавця є формою звернення за судовим захистом на стадії виконання судового рішення, тому до скарги, яка подається відповідно до статті 447 ЦПК України, застосовуються загальні вимоги (правила) щодо форми та змісту позовної заяви, а не правила, які процесуальний закон визначив для заяв з процесуальних питань (стаття 182 ЦПК України).

Це пояснюється тим, що розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ, а тому, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави, а не її повернення.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20, від 17 лютого 2021 року у справі №569/13160/20, від 10 березня 2021 року у справі №766/17333/20-ц, від 15 вересня 2021 року у справі 3761/16863/14-ц.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, повертаючи без розгляду скаргу заявнику, неправильно застосував норми процесуального права, а саме статтю 183 ЦПК України, яка не підлягала застосуванню, а тому помилково повернув заявнику скаргу на дії в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приліпка В.О. з підстав ненадання доказів направлення скарги іншим учасникам процесу, оскільки ОСОБА_1 при зверненні до суду із скаргою не зобов`язаний подавати докази надіслання цієї скарги стягувачута державному виконавцю.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 20 жовтня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: