УХ ВА ЛА
іменемУкраїни
Справа №2-594/11
Провадження №4-с/377/2/22
31 жовтня 2022 року Славутицький міськийсуд Київськоїобласті ускладі головуючоїсудді БабичН.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Славутичі скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка Владислава Олеговича та зобов`язання вчинити дії, стягувач ОСОБА_2 ,-
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 ( далі - боржник, заявник) звернувся до суду зі скаргою у порядку статті 447 ЦПК України на дії та рішення виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка Владислава Олеговича, в якій просив:
- визнати дії виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прилипка Владислава Олеговича щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 8897 від 09 вересня 2021 року неправомірними;
- визнати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 8897 від 09 вересня 2021 року виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прилипка Владислава Олеговича неправомірним;
- зобов`язати виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Прилипка Владислава Олеговича усунути порушені права боржника ОСОБА_1 ;
- у разі задоволення скарги, стягнути витрати на правову допомогу.
Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2012 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 300 гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з 19 грудня 2011 року і до повноліття дітей. На підставі виконавчого листа № 2-594/2012 від 07 лютого 2012 року, виданого судом, було відкрито виконавче провадження за № АСПВ 31914151. 01 жовтня 2021 року листом, який йому було направлено 23 вересня 2021 року, він отримав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів №8897 від 09 вересня 2021 року. Відповідно до цього розрахунку заборгованість за аліментами нарахована з грудня 2011 року по серпень 2021 року і станом на 01 вересня 2021 року загальна сума заборгованості становить 53651,61 гривню. Вважає цей розрахунок неправомірним та таким, що потребує скасування, оскільки з грудня 2011 року він добросовісно сплачує стягувачу аліменти шляхом поштових переказів через АТ «Укрпошта» із зазначенням призначення платежу «аліменти». У нього є квитанції, якими підтверджується перерахування аліментів, однак частина цих квитанцій у незадовільному стані, тому що через особливості друку за роки зберігання квитанції вигоріли та їх важко прочитати. Відповідно до тих квитанцій, які збереглися та інформацію за якими можливо прочитати, він перерахував стягувачу через АТ «Укрпошта» як аліменти за 2013 рік - 8400 грн ( 14.03.2013 2400 грн, 10.04.2013 1200 грн, 11.06.2013 -1200 грн, 13.08.2013 2400 грн, 10.09.2013 600 грн, 24.10.2013 600 грн); за 2014 рік - 1800 грн (11.01.2014-1200 грн, 05.04.2014- 600 грн); за 2015 рік - 600 грн (07.12.2015 600 грн.); за 2018 рік - 4200 гривень (02.11.2018 4200 грн.); за 2019 рік - 4600 грн ( 27.06.2019 1200 грн, 10.09.2019 1200 грн, 11.09.2019 1200 грн, 27.12.2019 1000 грн); за 2020 рік - 3500 грн ( 02.07.2020 2000 грн, 10.12.2020 1500 грн); за 2021 рік - 8500 грн ( 27.01.2021 1000 грн, 18.03.2021 1500 грн, 10.04.2021 1000 грн, 14.05.2021 1000 грн, 17.06.2021 1000 грн, 14.07.2021 1000 грн, 09.08.2021 1000 грн, 29.09.2021 1000 грн). Лише згідно з тими квитанціями, що збереглися та які можливо прочитати, загальна сума аліментів, яку він перерахував, становить 31600 гривень. Він сплачував кошти як аліменти своєчасно та регулярно, однак не зберіг усіх квитанцій за спливом часу. Стягувач ОСОБА_2 з грудня 2011 року до цього часу не звернулась до нього в усній чи письмовій формі з вимогою про сплату аліментів. Оскільки усі квитанції не збереглися, засобами поштового зв`язку до Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» та АТ «Укрпошта» направлено адвокатські запити №110 від 06.10.2021 та №111 від 06.10.2021 відповідно, що підтверджується копіями фіскальних чеків АТ «Укрпошта». Отже, з огляду на ч.2 ст.19 Конституції України, ст.1, ч.1 ст.5, ч.1 ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, оскільки, склавши розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, не перевірив належним чином усі суми, які сплатив боржник, та не привів розрахунок заборгованості у належний стан.
Ухвалою судді від 20 жовтня 2021 року скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду.
Київським апеляційним судом постановою від 21 січня 2022 року ухвала судді Славутицького міського суду Київської області від 20 жовтня 2021 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Цивільна справа №2-594/11 за скаргою ОСОБА_1 надійшла до канцелярії Славутицького міського суду Київської області після апеляційного провадження 06 липня 2022 року.
Згідно з протоколом передання судової справи раніше визначеному складу суду від 06 липня 2022 року скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді Бабич Н.С.
Ухвалою судді від 07 липня 2022 року скаргу прийнято і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 липня 2022 року. Цією ухвалою зобов`язано боржника ОСОБА_1 надати суду до 15 липня 2022 року оригінали квитанцій АТ «Укрпошта», на які він посилається у скарзі на обґрунтування своїх вимог, та Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати суду до 15 липня 2022 року належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження АСВП 31914151 з примусового виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2012 року у справі № 2-594/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 15 липня 2022 року судове засідання було відкладено на 26 серпня 2022 року на підставі п.1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
Ухвалою суду від 26 серпня 2022 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 19 вересня 2022 року на підставі ч.2 ст.240 ЦПК України у зв`язку з ненаданням документів, зазначених в ухвалі судді від 07 липня 2022 року.
16 вересня 2022 року до суду від Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) на виконання вимог ухвали судді від 07 липня 2022 року надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №31914151.
Ухвалою суду від 19 вересня 2022 року судове засідання було відкладено на 06 жовтня 2022 року на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України та п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України.
06 жовтня 2022 року на електронну адресу суду від в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка В.О. надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що за весь час перебування на виконанні у Славутицькому відділі ДВС у Вишгородському районі Київської області виконавчого провадження № 31914151, відкритого 30 березня 2012 року на підставі виконавчого листа № 2-594/2012, виданого 27 березня 2012 року Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягувач ОСОБА_2 періодично повідомляла про сплату чи несплату аліментів, на підставі чого їй були видані відповідні довідки про отримання та неотримання аліментів за той період часу, який вона зазначала у заяві. 18 серпня 2021 року стягувач у черговий раз звернулася із заявою до відділу та повідомила, що вона отримувала аліменти за січень, травень 2018 року, лютий, березень, червень 2019 року, жовтень, грудень 2020 року, березень, червень, липень, серпень 2021 року, просила надати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та вжити заходів щодо стягнення заборгованості. 09 вересня 2021 року державний виконавець на підставі заяви ОСОБА_2 провів розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно з яким заборгованість станом на 01 вересня 2021 року становить 53651,61 гривню. 10 вересня 2021 року вказаний розрахунок направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом, а не 23 вересня 2021 року як він зазначив у скарзі, де відправником вказано ОСОБА_2 , а не Славутицький ВДВС. Також, посилаючись на п.п. 2-4 розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, зазначив, що при перевірці квитанцій, вказаних у скарзі на дії державного виконавця стосовно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, було встановлено, що на більшості квитанцій не видно дати перерахування та не зазначено призначення платежу «аліменти» чи «кошти сплачені на утримання дітей». Тому, щоб провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржнику необхідно надати квитанції, де чітко буде видно отримувача, дату платежу чи перерахування та призначення платежі аліменти. За наведених обставин просив відмовити у задоволенні скарги.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року судове засідання було відкладено на 31 жовтня 2022 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
У судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. У матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_1 про розгляд скарги за його відсутності ( а.с.63).
В.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Приліпко В.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Подав до суду письмові пояснення, в яких просив розглядати справу за відсутності представника відділу ( а.с.93).
Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.
За правилом ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали, додані до скарги, оглянувши матеріали цивільної справи № 2-594/11, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від07лютого 2012року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 300 гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з 19 грудня 2011 року, до повноліття дітей ( т.1, а.с.28-29).
На виконанняцього рішенняСлавутицьким міськимсудом Київськоїобласті 27березня 2012року напідставі заявистягувача виданийвиконавчий лист№ 2-594/2012від 07лютого 2012року,який перебуваєна виконанніСлавутицького відділуДВС уВишгородському районіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції України(м.Київ)(ВП №31914151)(т.1,а.с.232).
09вересня 2021року в.о.начальника Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Приліпко В.О. склав розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за №8897 за період з грудня 2011 року по серпень 2021 року, в якому вказав розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2021 року у сумі 53651,61 гривня (т. 1, а.с. 49-50; т. 2 а.с. 40, 45-48).
Як вбачається зі змісту скарги, цей розрахунок боржник отримав 01 жовтня 2021 року. На підтвердження вказаної обставини додав до скарги копію конверта, адресованого ОСОБА_2 на його ім`я, зі штрих кодом рекомендованого повідомлення за №0710100846060 та роздруківку трекінгу відстеження поштового пересилання АТ «Укрпошта», з якого вбачається, що відправлення за №0710100846060 прийнято від адресата 23 вересня 2021 року та вручено одержувачу особисто 01 жовтня 2021 року (т.1, а.с.51).
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. З огляду на зміст скарги та заявлених вимог, заявник не погоджується з визначеним державним виконавцем розрахунком заборгованості, оскільки вважає його таким, що не відповідає фактичному розрахунку аліментів, які він перерахував на ім`я стягувача через АТ «Укрпошта» у вказаних у скарзі розмірах.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 1Закону України«Про виконавчепровадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII ( далі- Закон України « Про виконавче провадження») визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України « Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупередженого, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом першим частини другої цієї статті передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження ( частина четверта статті 71 Закону України « Про виконавче провадження»).
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 Закону України).
Відповідно до п.3 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 ( далі- Інструкція з організації примусового виконання рішень) у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертоюстатті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Відповідно дорозрахунку заборгованостізі сплатиаліментів від09вересня 2021року №8897 ОСОБА_1 цейрозрахунок здійсненийв.о.начальника Славутицького відділуДВС уВишгородському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)Приліпком В.О. відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з матеріалами виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-594/2012 від 07 лютого 2012 року, виданого Славутицьким міським судом Київської області, виходячи зі щомісячного розміру аліментів, встановленого за рішенням суду на двох дітей, починаючи з грудня 2011 року по серпень 2021 року, та розміру аліментів, сплаченого боржником/стягнутого виконавцем за вказаний період.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 31914151, у ході примусового виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягувач двічі повідомляла державного виконавця про фактичне отримання від боржника аліментів на утримання дітей.
Так, у матеріалах виконавчого провадження міститься довідка ВДВС Славутицького міського управління юстиції ГУ юстиції у Київській області від 19 грудня 2012 року №5273/4, видана ОСОБА_2 в тому, що за період з 01.06.2012 по 30.11.2012 вона отримала 1800 гривень від ОСОБА_1 згідно з виконавчим листом №2-594/2012 від 07 лютого 2012 року, який видано Славутицьким міським судом Київської області про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання дітей у розмірі 300 гривень на кожну дитину щомісяця ( т.1, а.с.238).
Крім того, у матеріалах вказаного виконавчого провадження знаходиться заява ОСОБА_2 від 18 серпня 2021 року, в якій вона підтвердила отримання нею від ОСОБА_1 аліментів: у січні 2018 року 1200 гривень, у травні 2018 року 1800 гривень, у лютому 2019 року 1200 гривень, у червні 2019 року 1800 гривень, у березні 2019 року 1200 гривень, у жовтні 2020 року 1200 гривень, у грудні 2020 року 1500 гривень, у березні 2021 року 1500 гривень, у червні 2021 року 1000 гривень, у липні 2021 року 1000 гривень, у серпні 2021 року 1000 гривень, тобто на суму14400 гривень. У цій же заяві просила провести розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 01 серпня 2021 року та вжити заходів щодо її стягнення (т. 2, а.с. 40).
Інші документи ( фіскальні чеки, квитанції, виписки з рахунків тощо), а також заяви стягувача, які б підтверджували фактичну сплату ОСОБА_1 , у тому числі примусове стягнення державним виконавцем, аліментів на виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 серпня 2012 року згідно з виконавчим листом № 2-594/2012 від 07 лютого 2012 року за період з 30 березня 2012 року по 09 вересня 2021 року, тобто з дня відкриття виконавчого провадження по день проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, у матеріалах виконавчого провадження №31914151 відсутні.
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2021 року №8897 проведений за період з грудня 2011 року по серпень 2021 року, тобто за 9 років 9 місяців (117 місяців), з урахуванням сум аліментів, які підлягають стягненню за грудень 2011 року (251,61 гривня) та за період з січня 2012 року по серпень 2021 року ( 600 гривень х 116 місяців = 69 600 гривень).
Отже, сума аліментів, яка підлягає стягненню за період з грудня 2011 року по серпень 2021 року за цим розрахунком становить 69851,61 гривню (251,61 гривня + 69600 гривень).
До розрахунку заборгованості за період з грудня 2011 року по серпень 2021 року як сплачені боржником включені аліменти на суму 16200 гривень, а саме : у серпні 2012 року 1200 гривень, у вересні 2012 року 600 гривень, у січні 2018 року 1200 гривень, у травні 2018 року 1800 гривень, у лютому 2019 року 1200 гривень, у березні 2019 року 1200 гривень, у червні 2019 року 1800 гривень, у жовтня 2020 року 1200 гривень, у грудні 2020 року 1500 гривень, у березні 2021 року 1500 гривень, у червні 2021 року 1000 гривень, у липні 2021 року 1000 гривень, у серпні 2021 року 1000 гривень.
Наведене свідчить про те, що до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2021 року №8897 державний виконавець включив суму аліментів (1800 гривень), зазначену у довідці від 19 грудня 2012 року №5273/4, виданій ОСОБА_2 , та суму аліментів ( 14400 гривень), про отримання якої остання повідомила державному виконавцю у заяві від 18 серпня 2021 року.
Відтак, сума заборгованості за аліментами ОСОБА_1 за період з грудня 2011 року по серпень 2021 року згідно з матеріалами виконавчого провадження становить 53651,61 гривню (69851,61 гривня - 16200 гривень).
Як видно з наданих заявником фіскальних чеків АТ «Укрпошта»: №0012 від 02 липня 2020 року на суму 2000 гривень; №0279 від 10 грудня 2020 року на суму 1500 гривень; № 0453 від 16 квітня 2021 року на суму 1000 гривень; №0114 від 17 червня 2021 року на суму 1000 гривень; № 0093 від 14 липня 2021 року на суму 1000 гривень; № 0067 від 09 серпня 2021 року на суму 1000 гривень, копії яких долучені до матеріалів справи, у них міститься призначення платежу «аліменти» та отримувачем зазначено ОСОБА_5 ( т.1, а.с.52, 54, 101, 102,103).
Установлено, що суми, перераховані на підставі вказаних фіскальних чеків, крім 1000 гривень згідно з фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № 0453 від 16 квітня 2021 року, включені до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2021 року №8897, оскільки про отримання цих коштів як аліментів стягувач повідомила у заяві від 18 серпня 2021 року, яка знаходиться у матеріалах виконавчого провадження ( т.1, а.с.53).
Крім того, до скарги додано копію фіскального чека АТ «Укрпошта» № 0401 від 29 вересня 2021 року на суму 1000 гривень, в якому зазначено призначення платежу «аліменти», проте з цього чеку вбачається, що вказану суму аліментів сплачено вже після проведення розрахунку заборгованості від 09 вересня 2021 року ( т. 1, а с.52).
Також заявником надані фіскальні чеки, копії яких долучено до матеріалів справи, за якими неможливо встановити відомості для ідентифікації призначення платежу, його отримувача, дати сплати та суми платежу, а саме: фіскальний чек АТ «Укрпошта» №0053 на суму 1500 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» №1929 на суму 1000 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» № 0077 на суму 1000 гривень ( т.1, а.с.102), шість фіскальних чеків ( т.1, а.с.103, 106, 107,108), фіскальний чек на суму 1200 гривень; фіскальний чек АТ «Укрпошта» №0119 від 14 березня 2013 року на суму 2400 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» № 0085 від 10 квітня 2013 року на суму 1200 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» №0073 від 11 червня 2013 року на суму 1200 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» №0095 від 13 серпня 2013 року на суму 2400 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 13 вересня 2013 року на суму 600 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» № 0063 від 11 січня 2014 року на суму 1200 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» на суму 4200 гривень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» № 0309 від 27 грудня 2019 року на суму 1000 гривень ( т.1, 53-57, а.с.101-108).
Оригінали вказаних фіскальних чеків АТ «Укрпошта» заявник не надав та вимоги ухвали суду від 07 липня 2022 року не виконав.
Між тим, матеріали виконавчого провадження також не містять відомостей про здійснення ОСОБА_1 грошових переказів на ім`я ОСОБА_2 як аліментів за вказаними фіскальними чеками на момент здійснення державним виконавцем розрахунку заборгованості від 09 вересня 2021 року №8897.
Отже, здійснюючи вказаний розрахунок заборгованості боржника, в.о. начальника Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Приліпко В.О. діяв у межах повноважень, наданих йому законом, та на підставі наявних у матеріалах виконавчого провадження доказів.
При цьому суд зазначає, що боржник не позбавлений можливості звернутися до державного виконавця із заявою про здійснення перерахунку заборгованості та надати останньому оригінали вказаних фіскальних чеків на підтвердження сплати аліментів за період, що вказаний у спірному розрахунку заборгованості, за умови, що за ними можлива ідентифікація призначення платежу та дати здійснення оплати, а також звернутися до стягувача для отримання підтвердження про отримання нею аліментів.
Водночас, у матеріалах виконавчого провадження знаходиться звернення ОСОБА_1 ,в якомувін проситьпровестиперерахунок заборгованості зі сплати аліментів, яке надійшло до Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) 30 грудня 2021 року.
Однак, цейфактне свідчить про незаконність дій в.о. начальника Славутицького відділу ДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ) Приліпка В.О. та не спростовує правомірністьскладеногонимрозрахунку заборгованостізі сплатиаліментів ОСОБА_1 від 09вересня 2021року №8897,оскільки звказаним зверненнямборжник звернувсядо державноговиконавця вжепісля проведеннярозрахунку заборгованостіта подання до суду скарги в порядку статті 447 ЦПК України.
Посилання заявника на те, що,починаючиз грудня2011року віндобросовісно сплачуєаліменти наім`я стягувачапоштовими переказамичерез АТ«Укрпошта» іззазначенням призначення платежу «аліменти», квитанції ним збережені, але через особливостідрукуза роки зберігання вигоріли та важко читаються, не заслуговують на увагу, оскільки ним не надано жодних доказів на підтвердження повідомлення державного виконавця про перераховані ним суми аліментів на момент проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2021 року №8897.
Доказів того, що ОСОБА_1 отримав від державного виконавця розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 09 вересня 2021 року №8897, який йому був направлений 10 вересня 2021 року, тобто раніше, ніж він отримав його від стягувача, матеріали справи не містять, тому підстав для висновку про пропуск ним строку звернення до суду зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України немає.
За змістом статей 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, судом не встановлено порушень вимог Закону України«Про виконавчепровадження» у діях виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка Владислава Олеговича, оскільки під час здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 8898 від 09 вересня 2021 року ОСОБА_1 , він діяв у межах повноважень та відповідно до закону, а тому і підстави для визнання цього розрахунку неправомірним відсутні.
За таких обставин у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка Владислава Олеговича та зобов`язання вчинити дії, стягувач ОСОБА_2 , необхідно відмовити.
Оскільки суддійшов висновкупро відмовуу задоволенніскарги,тому немаєправових підставдля стягненнязі Славутицькоговідділу ДВСу Вишгородськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)на користьзаявника витратна професійнуправничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 447, 450-451 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення виконувача обов`язків начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Приліпка Владислава Олеговича та зобов`язання вчинити дії, стягувач ОСОБА_2 , відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена удень її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 31 жовтня 2022 року.
Суддя Н. С. Бабич
Суд | Славутицький міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2022 |
Оприлюднено | 02.11.2022 |
Номер документу | 107026665 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Славутицький міський суд Київської області
Бабич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні