Рішення

від 14.02.2022 по справі 911/2936/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/2936/21

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Онофрійчук А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Мелекс ,

м. Хмельницький,

до відповідача приватного підприємства Європацукор , м. Фастів Київської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, м. Луцьк Волинської області,

про стягнення 666 666,67 грн.,

за участю представників:

від позивача: Клюца С.О., адвокат, ордер від 30.12.2021 серія КС №786473;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Кузьмич Ю.В., в порядку самопредставництва, витяг з ЄДР;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - приватне сільськогосподарське підприємство Мелекс , м. Хмельницький (далі за текстом - ПСП Мелекс ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.09.2021 №15/09-01 до відповідача - приватного підприємства Європацукор , м. Фастів Київської області (далі за текстом - ПП Європацукор ), в якому просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 666 666,67 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем зобов`язання щодо своєчасної реєстрації податкової накладної за договором поставки меляси бурякової від 17.10.2018 №ДГ-0000227 відповідно до платіжного доручення від 24.10.2018 №332 на суму 4 000 000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Податковим кодексом України, у зв`язку з чим позивача було позбавлено права на включення суми ПДВ 666666,67 грн. до податкового кредиту за результатами господарської діяльності по договору, відтак і можливості скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, внаслідок чого позивачу було завдано збитків у розмірі 666 666,67 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2021 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2936/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 01.11.2021. Цією ж ухвалою зобов`язано подати: позивача - докази направлення або вручення відповідачу листів від 04.03.2019 № 01/03, від 27.05.2019 №27/05, від 10.10.2019 №10/10, від 14.12.2020 №14/12, а також власне письмове обґрунтування необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи ГУ ДФС України у Київській області відповідно до вимог ст. 50 ГПК України; відповідача - докази реєстрації податкової накладної за договором поставки меляси бурякової від 17.10.2018 №ДГ-0000227 відповідно до платіжного доручення від 24.10.2018 №332 на суму 4 000 000,00 грн. або відповідно до ТТН на перевезення цукрової продукції на вказану суму в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

28.10.2021 електронною поштою та 01.11.2021 в оригіналі поштою від позивача - ПСП Мелекс до господарського суду надійшла заява вих. №28/10, в якій позивач просить суд підготовче судове засідання проводити без участі його представника.

29.10.2021 від позивача - ПСП Мелекс до суду надійшла заява від 25.10.2021 №25/10-01, в якій позивач просить суд залучити до участі у справі №911/2936/21 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління ДФС України у Київській області.

Також, 29.10.2021 від позивача - ПСП Мелекс до суду надійшло клопотання від 25.10.2021 №25/10, в якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи копію листа від 10.10.2019 №10/10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2021 підготовче судове засідання та розгляд заяви ПСП Мелекс від 25.10.2021 №25/10-01 про залучення до участі в справі №911/2936/21 третьої особи на стороні відповідача відкладено на 22.11.2021.

02.11.2021 від ГУ ДПС у Київській області до суду надійшло клопотання від 29.10.2021, в якому ГУ ДПС у Київській області просить суд замінити третю особу в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДФС у Київській області на ГУ ДПС у Київській області та залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ГУ ДПС у Волинській області.

19.11.2021 електронною поштою від позивача - ПСП Мелекс до суду надійшла заява від 18.11.2021 №18/11, у якій відповідач просить суд підготовче судове засідання проводити без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче судове засідання відкладено на 13.12.2021. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (код 43143484). Зобов`язано позивача невідкладно протягом двох днів з дати отримання цієї ухвали направити третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази направлення подати суду.

07.12.2021 електронною поштою від представника третьої особи - ГУ ДПС у Волинській області до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2021 вказане клопотання залишено судом без розгляду. 10.12.2021 засобами поштового зв`язку від представника третьої особи - ГУ ДПС у Волинській області до суду надійшов оригінал раніше поданого клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 07.12.2021.

Крім того, 10.12.2021 від представника третьої особи - ГУ ДПС у Волинській області до суду надійшло клопотання про неможливість подання письмових пояснень щодо позову, в яких представник третьої особи повідомляє суд, що станом на 10.12.2021 на адресу третьої особи від позивача копія позовної заяви разом з доданими до неї документами не надходила, у зв`язку із чим третя особа позбавлена можливості подати суду письмові пояснення щодо позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2021 підготовче судове засідання відкладено на 17.01.2022.

14.12.2021 від позивача ПСП Мелекс до господарського суду Київської області надійшла заява від 07.12.2021 вих. №07/12, в якій позивач просив суд підготовче судове засідання проводити без участі представника позивача.

15.12.2021 від третьої особи ГУ ДПС у Волинській області до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 10.12.2021 №3458/03-20-20-01 про неможливість подання письмових пояснень щодо позову, в якому представник третьої особи повідомляє суд, що станом на 10.12.2021 на адресу ГУ ДПС у Волинській області копія позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами не надходила, у зв`язку із чим подання письмових доказів, пояснень в порядку ст. 168 ГПК України не можуть бути подані у встановлений строк та будуть подані до суду після отримання позовної заяви разом з доданими до неї документами.

28.12.2021 від позивача ПСП Мелекс до господарського суду Київської області надійшов лист від 22.12.2021 №22/12, до якого на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2021 додано докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви разом з доданими до неї документами.

10.01.2022 через підсистему Електронний суд від третьої особи ГУ ДПС у Волинській області до господарського суду Київської області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 17.01.2022 в режимі відеоконференції. Ухвалою господарського суду Київської області 11.01.2022 (суддя Ярема В.А.) у задоволенні клопотання третьої особи ГУ ДПС у Волинській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2022 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2022.

17.01.2022 після закриття судового засідання від ГУ ДПС у Волинській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій третя особа твердить, що ПП Європацукор подало на реєстрацію у Єдиному реєстрі накладних податкову накладну №79 від 24.10.2018 на поставку меляси бурякової в кількості 1739,13 т на загальну суму 4 000 000,00 грн., ПДВ 666 666,67 грн. Реєстрація вказаної накладної була зупинена із пропозицією надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної. Для підтвердження реєстрації податкової накладної №79 від 24.10.2018 платником подано повідомлення №42 від 29.11.2018 з додатками, за результатами розгляду якого комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 04.12.2018 №10116979894 про відмову у реєстрації податкової накладної №79 від 24.10.2018 з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів. У графі додаткова інформація вказано, що відсутні видаткові та товарно-транспортні накладні, які підтверджують здійснення господарської операції. Третя особа, посилаючись на пункти 14, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабміну від 21.02.2018 №117, твердить, що обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів для підтвердження реєстрації податкової накладної. Третя особа твердить, що ПП Європацукор не скористалось правом на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №79 від 24.10.2018 ні в адміністративному, ані у судовому порядку, тим самим погодилося із його прийняттям, відповідно вказане рішення є чинним та прийнятим у відповідності до приписів норм чинного законодавства.

До відзиву також було подано заперечення проти залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ГУ ДПС у Волинській області та клопотання про заміну ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 43143484) її правонаступником ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679).

19.01.2022 від представника третьої особи - ГУ ДПС у Волинській області до суду надійшло клопотання від 17.01.2022, в якому представник третьої особи просить суд підготовче судове засідання 17.01.2022 проводити без участі представника третьої особи - ГУ ДПС у Волинській області;

- забезпечити можливість присутності третьої особи - ГУ ДПС у Волинській області у наступному судовому засіданні при розгляді справи по суті шляхом проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Волинського окружного адміністративного суду, а у разі неможливості проведення відеоконференції в приміщенні Волинського окружного адміністративного суду провести засідання відеоконференції в приміщенні господарського суду Волинської області або Луцького міськрайонного суду Волинської області.

У разі неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції з одним з вищенаведених судів, представник третьої просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи Easycon.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2022 в задоволенні клопотання представника третьої особи Головного управління Державної податкової служби у Волинській області від 17.01.2022 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Копію ухвали господарського суду від 17.01.2022 про призначення справи до судового розгляду по суті на 14.02.2022 направлено рекомендованим листом з повідомленням №0103281070006 на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 31. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками адресат вибув , адресат відсутній і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/17797/17).

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У судове засідання 14.02.2022 з`явились представники позивача та третьої особи. Відповідач своїх уповноважених представників для участі у судовому засіданні не направив. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача надав в судовому засіданні надав суду відповідь на відзив (пояснення) ГУ ДПС у Волинській області з клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 14.02.2022 клопотання про заміну ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 43143484) її правонаступником ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679), суд дійшов висновку про його задоволення, з огляду на таке.

Згідно із положеннями частин 2-3 статті 21-1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.

За приписами частин першої та другої статті 52 ГПК України у разі припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі за текстом - Постанова №893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови №893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ №529) було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи.

Наказом від 12.11.2020 №643 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС ) передбачено, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

Можливість з 01.01.2021 забезпечення здійснення новоствореними територіальними органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються, була передбачена наказом ДПС України від 24.12.2020 №755 Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій .

Тобто, з 01.01.2021 відбулося фактичне (компетенційне) процесуальне правонаступництво, за яким здійснено передання компетенції від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

У свою чергу, територіальний орган ДПС як юридична особа публічного права втратив процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної податкової політики.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави заміни територіального органу ДПС - ГУ ДПС У Волинській області (код ЄДРПОУ 43143484) як юридичної особи публічного права на територіальний орган ДПС - ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679), утворений як її відокремлений підрозділ.

Разом із тим, суд бере до уваги те, що ГУ ДПС у Волинській області (код 44106679) брав участь на всіх етапах розгляду справи, отримував позовну заяву та процесуальні документи суду, надав відзив на позовну заяву, представник третьої особи присутній у судовому засіданні, у зв`язку з чим здійснення судом заміни ГУ ДПС У Волинській області (код ЄДРПОУ 43143484) як юридичної особи публічного права на територіальний орган ДПС - ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) не потребує відкладення розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 14.02.2022 суд здійснив розгляд справи по суті та після виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ПСП Мелекс до ПП Європацукор , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області про стягнення 666 666,67 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

17.10.2018 між ПСП Мелекс (покупець) та ПП Європацукор (постачальник) укладено Договір поставки меляси бурякової №ДГ-0000227 (далі - Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується здійснити поставку (передати у власність покупця) мелясу (надалі продукція або товар ) в кількості та за ціною, що визначена цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти цю мелясу та оплатити її вартість в порядку та на умовах, що визначені даним договором (п. 1.1 Договору);

- відповідно до п. 1.1 цього договору, постачальник зобов`язаний здійснити покупцю поставку меляси в кількості 2000,00 тонн (п. 2.2 Договору);

- загальна сума цього Договору становить 4600000,00 грн., в тому числі ПДВ (п. 5.2 Договору);

- за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть цивільно-правову (майнову) відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 9.1 Договору);

- всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються кожною з сторін у зв`язку з виконанням цього договору, сплачуються відповідно до чинного податкового законодавства України (п. 12.1 Договору);

- цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, якщо інше не буде погоджено ними. Датою набуття чинності вважається дата, яка зазначена в преамбулі цього договору (п. 13.1 Договору).

Укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки товару, за яким у відповідності до статті 265 Господарського Кодексу України (далі за текстом - ГК України), одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить ст. 712 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже, укладення ПСП Мелекс та ПП Європацукор вищевказаного договору було спрямоване на отримання останнім поставленого відповідачем товару та обов`язку по здійсненню його оплати.

Покупцем було оплачено товар в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №332 від 24.10.2018 на суму 4 000 000,00 грн.

З долучених позивачем до матеріалів справи товарно-транспортних накладних вбачається, що відповідачем на адресу позивача з 01.11.2018 по 21.12.2018 були здійснені транспортні перевезення меляси, які були оформлені товарно-транспортними накладними: №02-268 від 01.11.2018, №02-269 від 02.11.2018, №02-270 від 05.11.2018, №02-273 від 06.11.2018, №02-275 від 07.11.2018, №02-276 від 07.11.2018, №02-278 від 08.11.2018, №02-279 від 08.11.2018, №02-281 від 09.11.2018, №02-282 від 09.11.2018, №02-283 від 10.11.2018, №02-284 від 10.11.2018, №02-285 від 12.11.2018, №02-286 від 12.11.2018, №02-288 від 13.11.2018, №02-289 від 13.11.2018, №02-290 від 14.11.2018, №02-291 від 14.11.2018, №02-292 від 14.11.2018, №02-294 від 15.11.2018, №02-295 від 15.11.2018, №02-296 від 15.11.2018, №02-298 від 17.11.2018, №02-299 від 17.11.2018, №02-300 від 18.11.2018, №02-301 від 18.11.2018, №02-302 від 18.11.2018, №02-303 від 19.11.2018, №02-310 від 20.11.2018, №02-313 від 24.11.2018,№02-314 від 24.11.2018,№02-315 від 24.11.2018, №02-316 від 24.11.2018, №02-317 від 26.11.2018, №02-318 від 26.11.2018, №02-320 від 29.11.2018, №02-324 від 07.12.2018, №02-325 від 07.12.2018, №02-326 від 07.12.2018, №02-327 від 07.12.2018, №02-328 від 08.12.2018, №02-329 від 08.12.2018, №02-330 від 09.12.2018, №02-331 від 10.12.2018, №02-332 від 10.12.2018, №02-333 від 10.12.2018, №02-334 від 11.12.2018, №02-335 від 11.12.2018, №02-336 від 11.12.2018, №02-337 від 11.12.2018, №02-338 від 12.12.2018, №02-339 від 12.12.2018, №02-340 від 12.12.2018, №03-341 від 12.12.2018, №02-342 від 13.12.2018, №02-343 від 13.12.2018, №02-344 від 14.12.2018, №02-345 від 14.12.2018, №02-346 від 14.12.2018, №02-347 від 14.12.2018, №02-348 від 15.12.2018, №02-349 від 15.12.2018, №02-350 від 15.12.2018, №02-351 від 15.12.2018, №02-352 від 18.12.2018, №02-353 від 19.12.2018, №02-354 від 20.12.2018, №02-355 від 21.12. 2018.

24.10.2018 відповідач склав та подав до органів податкової служби податкову накладну №79 на суму 4 000 000,00 грн. у тому числі сума ПДВ 666 666,67 грн.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної від 04.12.2018 №1011697/31979894 відмовлено в реєстрації податкової накладної №79 від 24.10.2018.

Листами від 04.03.2019 №01/03, 27.05.2019 №27/05, 10.10.2019 №10/10, 14.12.2020 №14/12 позивач просив відповідача терміново повідомити про результати реєстрації податкової накладної на суму 4 000 000,00 грн., згідно платіжного ордеру №332 від 24.10.2018. Як зазначає позивач, вказані листи було повернуто на його адресу у зв`язку з їх не отриманням адресатом, на підтвердження чого надав копії листа від 10.10.2019 №10/10, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та повернутий поштовий конверт з штрихкодовим ідентифікатором №2901500574318.

Доказів надання відповіді на вищевказані листи суду не подано.

У зв`язку з наведеними обставинами, посилаючись на порушення відповідачем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, що призвело до втрати позивачем можливості отримати податковий кредит, останній звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 666 666,67 грн.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173,193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 14 ПК України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, як визначено п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Пунктом 201.7. ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) .

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцеві про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Отже, обов`язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів/послуг, а не платника податку, який формує податковий кредит.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою 187.1. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню , а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , незалежно від дати накладення електронного підпису.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту реєстрації податкових накладних щодо товару, який переданий позивачеві та оплачений із дотриманням встановлених вимог.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

За змістом ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати порядок у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 ГК України).

До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

Відповідно ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Пунктом 12.1 укладеного між сторонами Договору передбачено, що всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються кожною з сторін у зв`язку з виконанням цього договору, сплачуються відповідно до чинного податкового законодавства України.

Для відшкодування збитків, завданих порушенням господарських зобов`язань, особа, яка звертається до суду з відповідними вимогами, повинна довести належними, допустимими та достатніми доказами такі факти:

а) неправомірність поведінки особи (Відповідно до частини 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. факт порушення господарського зобов`язання. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи).

б) наявність збитків. Під збитками слід розуміти втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, який є обов`язковою умовою відповідальності, та полягає у тому, що наслідки у вигляді збитків є об`єктивним, безпосереднім та невідворотним наслідком неправомірної поведінки (порушення господарського зобов`язання). Збитки, настання яких можливо було уникнути, не мають безпосереднього причино-наслідкового зв`язку із порушенням господарського зобов`язання та не належать до відшкодування.

При цьому принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов`язання, та покладають та таку особу обов`язок доведення відсутності вини (частина 2 ст. 614 ЦК України; частина 2 ст. 218 ГК України).

Враховуючи викладені обставини справи, суд встановив, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст.201 ПК України належним чином не зареєстрував податкову накладну, не подав на вимогу органу ДПС документи на підтвердження господарської операції, не оскаржив рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, , у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 666 666,67 грн., а відтак, розмір збитків доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідні висновки щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України у відповідній редакції, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Разом з тим, Верховний Суд, виходячи з того, що відповідач з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, дійшов висновку про доведеність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення вимог про стягнення збитків у вигляді суми ПДВ, на яку позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань не мав змоги отримати податковий кредит, отже зменшити суму зобов`язань із сплати ПДВ.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача ПП Європацукор на користь ПСП Мелекс 666 666,67 грн. заподіяних збитків.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного сільськогосподарського підприємства Мелекс задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства Європацукор (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, буд. 31, ідентифікаційний код 31979894)

на користь приватного сільськогосподарського підприємства Мелекс (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, провулок Плоский, буд. 11, ідентифікаційний код 23846107)

666 666,67 грн . (шістсот шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок) збитків,

10 000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 18.02.2022.

Суддя О.В. Конюх