Постанова

від 06.09.2022 по справі 911/2936/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2022 р. Справа № 911/2936/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від позивача: не з`явився

від третьої особи: Кузьмич Ю.В. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 (повний текст рішення підписано 18.02.2022) (суддя Конюх О.В.)

у справі № 911/2936/21 Господарського суду Київської області

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс"

до Приватного підприємства "Європацукор",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області,

про стягнення 666 666,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень на них

1. У жовтні 2021 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Мелекс" (далі - ПСП "Мелекс", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Європацукор" (далі - ПП "Європацукор", відповідач) збитків у розмірі 666 666,67 грн.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушив зобов`язання щодо своєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі - ПК України), податкової накладної за договором поставки меляси бурякової від 17.10.2018 № ДГ-0000227 відповідно до платіжного доручення від 24.10.2018 № 332 на суму 4 000 000,00 грн, внаслідок чого позивач був позбавлений права на включення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 666 666,67 грн до податкового кредиту за результатами господарської діяльності за договором, відтак, і можливості скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, у зв`язку з чим позивач зазнав збитків у розмірі 666 666,67 грн.

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, третя особа).

4. У відзиві на позовну заяву третя особа стверджувала, що ПП "Європацукор" подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі накладних податкову накладну від 24.10.2018 № 79 на поставку меляси бурякової в кількості 1 739,13 т на загальну суму 4 000 000,00 грн, ПДВ 666 666,67 грн. Реєстрація вказаної накладної була зупинена із пропозицією надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної. Для підтвердження реєстрації податкової накладної від 24.10.2018 № 79 платник подав повідомлення від 29.11.2018 № 42 з додатками, за результатами розгляду якого комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 04.12.2018 № 10116979894 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.10.2018 № 79 з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів. У графі "додаткова інформація" вказано, що відсутні видаткові та товарно-транспортні накладні, які підтверджують здійснення господарської операції. Посилаючись на п.п. 14, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, третя особа стверджувала, що обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів для підтвердження реєстрації податкової накладної. Також ГУ ДПС у Волинській області зазначило, що ПП "Європацукор" не скористалось правом на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.10.2018 № 79 ані в адміністративному, ані в судовому порядку, тим самим погодилося із його прийняттям, відповідно, вказане рішення є чинним та прийнятим у відповідності до приписів норм чинного законодавства.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

5. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21 позов ПСП "Мелекс" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 666 666,67 грн збитків і 10 000,00 грн судового збору.

6. Встановивши, що відповідач у порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення вимог про стягнення збитків у вигляді суми ПДВ, на яку позивач у результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань не мав змоги отримати податковий кредит, отже, зменшити суму зобов`язань зі сплати ПДВ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погодившись із вказаним рішенням суду, ГУ ДПС у Волинській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21 та відмовити в позові повністю.

8. В апеляційній скарзі третя особа вказує, що місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

9. Згідно з доводами апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області не є стороною договору поставки від 17.10.2018, укладеного між сторонами у справі, відповідно, не є й учасником господарських відносин та стороною провадження в господарській справі про стягнення збитків за невиконання зобов`язань за вказаним договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Він відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача як орган державної влади, здійснюючи свої повноваження у сфері оподаткування (а не господарювання), податкового контролю, не несе відповідальності за правовідносини, які виникли між позивачем та його контрагентами.

10. Тому, третя особа вважає, що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання про виключення ГУ ДПС у Волинській області з переліку учасників вказаного провадження.

11. Також, ГУ ДПС у Волинській області вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому втрат будь-якого характеру, а також докази наявності причинно-наслідкового зв`язку між понесеною ним шкодою і протиправними діяннями відповідача (третьої особи) та вини останнього в її заподіянні.

12. Суд першої інстанції, згідно з доводами заявника апеляційної скарги, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, оскільки предмет спору у цій справі - вимога про стягнення збитків у розмірі 666 666,67 грн, стосується спору між сторонами господарських приватноправових відносин ПСП "Мелекс" (позивач) та ПП "Європацукор" (відповідач), врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

ГУ ДПС у Волинській області, приймаючи рішення від 04.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.10.2018 № 79, керувалося нормами чинного податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних, тоді як відповідач не скористався своїм правом на оскарження цього рішення, тим самим погодившись з його прийняттям.

Таким чином, правовідносини між сторонами є такими, що виникли між собою, та за своєю суттю є приватноправовими.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

13. 17.06.2022 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 911/2936/21 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Волинській області залишено без руху та надано строк на усуення зазначених у цій ухвалі недоліків.

15. Ухвалою від 11.07.2022 Північний апеляційний господарський суд задовольнив клопотання ГУ ДПС у Волинській області, поновив пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21; відкрив апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначив на 07.09.2022 о 12:10; зупинив дію рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; встановив строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - за п`ять днів до призначеного судового засідання.

Позиції учасників справи

16. Сторони не скористались своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Явка представників учасників справи

17. У судовому засіданні 07.09.2022 взяв участь у режимі відеоконференції представник третьої особи (скаржника).

18. Представники позивача та відповідача в судове засідання 07.09.2022 не з`явились. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

19. З огляду на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача та відповідача.

20. Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області підтримав і просив суд її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

21. 17.10.2018 між ПСП "Мелекс" (покупець) і ПП "Європацукор" (постачальник) укладено договір № ДГ-0000227 поставки меляси бурякової (далі - Договір), згідно з умовами якого:

- постачальник зобов`язується здійснити поставку (передати у власність покупця) мелясу (надалі також "продукція" або "товар") в кількості та за ціною, що визначена цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти цю мелясу та оплатити її вартість в порядку та на умовах, що визначені даним Договором (п. 1.1 Договору);

- відповідно до п. 1.1 цього Договору, постачальник зобов`язаний здійснити покупцю поставку меляси в кількості 2 000,00 тонн (п. 2.2 Договору);

- загальна сума цього Договору становить 4 600 000,00 грн, у тому числі ПДВ (п. 5.2 Договору);

- за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть цивільно-правову (майнову) відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 9.1 Договору);

- всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються кожною з сторін у зв`язку з виконанням цього договору, сплачуються відповідно до чинного податкового законодавства України (п. 12.1 Договору);

- цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, якщо інше не буде погоджено ними. Датою набуття чинності вважається дата, яка зазначена в преамбулі цього Договору (п. 13.1 Договору).

22. Покупець оплатив товар у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 332 від 24.10.2018 на суму 4 000 000,00 грн.

23. З долучених позивачем до матеріалів справи товарно-транспортних накладних вбачається, що відповідач на адресу позивача з 01.11.2018 по 21.12.2018 здійснив транспортні перевезення меляси, які були оформлені товарно-транспортними накладними: № 02-268 від 01.11.2018, № 02-269 від 02.11.2018, № 02-270 від 05.11.2018, № 02-273 від 06.11.2018, № 02-275 від 07.11.2018, № 02-276 від 07.11.2018, № 02-278 від 08.11.2018, № 02-279 від 08.11.2018, № 02-281 від 09.11.2018, № 02-282 від 09.11.2018, № 02-283 від 10.11.2018, № 02-284 від 10.11.2018, № 02-285 від 12.11.2018, № 02-286 від 12.11.2018, № 02-288 від 13.11.2018, № 02-289 від 13.11.2018, № 02-290 від 14.11.2018, № 02-291 від 14.11.2018, № 02-292 від 14.11.2018, № 02-294 від 15.11.2018, № 02-295 від 15.11.2018, № 02-296 від 15.11.2018, № 02-298 від 17.11.2018, № 02-299 від 17.11.2018, № 02-300 від 18.11.2018, № 02-301 від 18.11.2018, № 02-302 від 18.11.2018, № 02-303 від 19.11.2018, № 02-310 від 20.11.2018, № 02-313 від 24.11.2018, № 02-314 від 24.11.2018, № 02-315 від 24.11.2018, № 02-316 від 24.11.2018, № 02-317 від 26.11.2018, № 02-318 від 26.11.2018, № 02-320 від 29.11.2018, № 02-324 від 07.12.2018, № 02-325 від 07.12.2018, № 02-326 від 07.12.2018, № 02-327 від 07.12.2018, № 02-328 від 08.12.2018, № 02-329 від 08.12.2018, № 02-330 від 09.12.2018, № 02-331 від 10.12.2018, № 02-332 від 10.12.2018, № 02-333 від 10.12.2018, № 02-334 від 11.12.2018, № 02-335 від 11.12.2018, № 02-336 від 11.12.2018, № 02-337 від 11.12.2018, № 02-338 від 12.12.2018, № 02-339 від 12.12.2018, № 02-340 від 12.12.2018, № 03-341 від 12.12.2018, № 02-342 від 13.12.2018, № 02-343 від 13.12.2018, № 02-344 від 14.12.2018, № 02-345 від 14.12.2018, № 02-346 від 14.12.2018, № 02-347 від 14.12.2018, № 02-348 від 15.12.2018, № 02-349 від 15.12.2018, № 02-350 від 15.12.2018, № 02-351 від 15.12.2018, № 02-352 від 18.12.2018, № 02-353 від 19.12.2018, № 02-354 від 20.12.2018, № 02-355 від 21.12. 2018.

24. 24.10.2018 відповідач склав та подав до органів податкової служби податкову накладну № 79 на суму 4 000 000,00 грн, у тому числі сума ПДВ 666 666,67 грн.

25. Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, від 04.12.2018 № 1011697/31979894 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 24.10.2018 № 79.

26. Листами від 04.03.2019 № 01/03, 27.05.2019 № 27/05, 10.10.2019 № 10/10, 14.12.2020 № 14/12 позивач просив відповідача терміново повідомити про результати реєстрації податкової накладної на суму 4 000 000,00 грн згідно з платіжним ордером від 24.10.2018 № 332. Як зазначає позивач, вказані листи повернуті на його адресу у зв`язку з їх неотриманням адресатом, на підтвердження чого надав копії листа від 10.10.2019 № 10/10, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та повернутого поштового конверта з штрихкодовим ідентифікатором № 2901500574318.

27. Доказів надання відповіді на вищевказані листи судам не подано.

28. У зв`язку з наведеними обставинами, посилаючись на порушення відповідачем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, що призвело до втрати позивачем можливості отримати податковий кредит, останній звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 666 666,67 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

29. Предметом позову в цій справі є вимога покупця за договором поставки (позивача) про стягнення з постачальника (відповідача) збитків, яких позивач зазнав внаслідок неналежної реєстрації відповідачем податкової накладної, неподання на вимогу органу ДПС документів на підтвердження господарської операції, неоскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 666 666,67 грн.

30. За приписами ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

32. Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

33. Стаття 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначає, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181).

34. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

35. При цьому, як визначено п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

36. Пунктом 201.7. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

37. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

38. Отже, обов`язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів/послуг, а не платника податку, який формує податковий кредит.

39. Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

40. Відповідач не надав доказів на підтвердження факту реєстрації податкових накладних щодо товару, який переданий позивачеві та оплачений із дотриманням встановлених вимог.

41. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

42. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

43. Згідно зі ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

44. За змістом ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

45. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати порядок у сфері господарювання.

46. Частиною першою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

47. ГК України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

48. До складу збитків, згідно зі ст. 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

49. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

50. Відповідно ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

51. Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

52. При цьому, принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов`язання, та покладають на таку особу обов`язок доведення відсутності вини (ч. 2 ст. 614 ЦК України; ч. 2 ст. 218 ГК України).

53. Пунктом 12.1 укладеного між сторонами Договору передбачено, що всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються кожною з сторін у зв`язку з виконанням цього Договору, сплачуються відповідно до чинного податкового законодавства України.

54. Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач у порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України належним чином не зареєстрував податкову накладну, не подав на вимогу органу ДПС документи на підтвердження господарської операції, не оскаржив рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 666 666,67 грн, а відтак, розмір збитків доведено позивачем належними та допустимими доказами.

55. Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця, однак подання такої скарги згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідні висновки щодо застосування пункту 201.10 статті 201 ПК України у відповідній редакції викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

56. Разом з тим, Верховний Суд, виходячи з того, що відповідач з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, дійшов висновку про доведеність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення вимог про стягнення збитків у вигляді суми ПДВ, на яку позивач у результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань не мав змоги отримати податковий кредит, отже зменшити суму зобов`язань із сплати ПДВ.

57. З огляду на викладене, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, встановив всі обставини, необхідні для правильного вирішення спору у цій справі, та дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, законними й такими, що підлягають задоволенню повністю.

58. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що спір виник між суб`єктами господарювання, тому є приватноправовим. Проте, суд першої інстанції не порушував норм процесуального права щодо юрисдикційності цього спору і розглянув його за правилами господарського судочинства.

59. Щодо посилання ГУ ДПС у Волинській області на те, що суд першої інстанції не врахував, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача як орган державної влади здійснює свої повноваження у сфері оподаткування, а не господарювання, щодо податкового контролю і не несе відповідальності за правовідносинами, що виникли між позивачем і відповідачем як контрагентами, апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що як позивач у позові, так і місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не покладали на ГУ ДПС у Волинській області відповідальність за збитки, які були спричинені позивачу. Як позивач, так і суд першої інстанції зробили висновок, що таких збитків ПСП "Мелекс" зазнало внаслідок дій/бездіяльності відповідача, з якого й було стягнуто збитки.

60. Отже доводи і вимоги, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними і необґрунтованими, тому вимоги ГУ ДПС у Волинській області не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

61. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними, а тому рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

63. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2022 у справі № 911/2936/21.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.09.2022.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська