Рішення

від 16.02.2022 по справі 921/574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2022 року м. ТернопільСправа № 921/574/20(605/277/21)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи №605/277/21

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів:

1.Підгаєцької міської ради, вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільської області, 48000;

2.Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001

про визнання права власності на спадкове майно в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).

За участі представників:

Позивача: не з`явився;

Відповідачі 1,2 : не з`явилися.

1. Судові процедури. Суть та рух справи.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

01.11.2021 до Господарського суду Тернопільської області надійшов супровідний лист Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 11.10.2021 з доданою справою №605/277/21 за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача: Підгаєцької міської ради, вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільської області, 48000 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України'', вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001 про визнання права власності на спадкове майно, яку ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 21.09.2021 постановлено передати Господарському суду Тернопільської області.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2021 вищевказану справу розподілено судді Гевко В.Л.

Ухвалою суду від 08.11.2021 справу № 605/277/21 прийнято до свого провадження за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача: Підгаєцької міської ради, вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільської області, 48000 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001 про визнання права власності на спадкове майно в межах справи №921/574/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).

Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням у справі підготовчого засідання на 06.12.2021.

Ухвалою суду від 06.12.2021 задоволено заяву без номера від 06.12.2021 (вх. №9934 від 06.12.2021) позивача про залучення співвідповідача у справі.

Залучено до участі у справі №921/574/20(605/277/21) в якості співвідповідача - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України'' (вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи 31995099).

Відкладено підготовче судове засідання у справі на 22.12.2021

У судовому засіданні 22.12.2021 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження до 17.01.2022, закрито підготовче провадження з 18.01.2022 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022.

У судовому засіданні 18.01.2022 судом протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті та призначено стадію з`ясування обставин справи та дослідження доказів до 03.02.2022.

Суд, у судовому засіданні 03.02.2022, дослідив докази у справі та відклав розгляд справи по суті на 17.02.2022.

У призначене судове засідання представники сторін не з`явилися.

17.02.2022 суд, після виходу із нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення у справі.

2. Аргументи сторін.

2.1. Аргументація позивача, викладена ним у позові.

У поданому суду позові позивачка, серед іншого, зазначає таке.

Рідний брат позивачки - ОСОБА_2 працював на посаді сторожа Підгаєцького дорожньо-ремонтного пункту філії "Великоберезовицька ДЕД". Заробітна плата виплачувалась йому нерегулярно і не в повному обсязі.

20 грудня 2019 брат позивачки - ОСОБА_2 помер, про що було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Перед смертю брат заповіту не складав. Брат ніколи не був одружений і дітей у нього не було. На час смерті брата з ним проживали з числа спадкоємців першої та другої черги : його батько - ОСОБА_3 і позивачка - ОСОБА_1 . (довідка Галицької с/Ради №341 від 09.09.2020р.). Таким чином, позивачка вважає, що прийняла спадщину після брата, так як постійно з ним проживала в одному будинковолодінні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ). Таким чином, позивачка залишилася єдиним спадкоємцем за законом другої черги після смерті брата.

У відповідності із ст. 1227 Цивільного кодексу України сума заробітної плати, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя, входить до складу спадщини і позивачка вважає, що вона спадкоємець другої черги за законом, претендує на неї.

По питанню заборгованості по виплаті заробітної плати брата позивачка зверталася до відповідача 2 і згідно довідки за № 376 від 08.09.2020 їй було повідомлено, що станом на 01 вересня 2020 року заборгованість по заробітній платі її брата становить 49 869 грн 82 коп.

З приводу успадкування заробітної плати брата, яка йому не була виплачена, позивачка зверталася в Підгаєцьку держнотконтору, однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено (відмова №331/01-16 від 05 червня 2021 року).

Таким чином, досудове вирішення даного питання виявилося безрезультатним, у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися в суд за захистом.

Одночасно позивачка повідомила суд, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом і з тих же підстав, а також у провадженні іншого суду та органу, який діє в межах свої компетенції, немає на розгляді справи про той же предмет і з тих же підстав, які можуть вплинути на розгляд даної справи. У позивачки є в наявності оригінали документів, зазначених у додатку даної позовної заяви, які я представлю у суді. При розгляді даної справи позивач планує понести витрати в сумі 908 грн 00 коп. - оплату судового збору.

Враховуючи зазначене, позивача просить суд визнати за неюправо власності на заробітну плату її померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата - ОСОБА_2 в розмірі 49 869 грн 82 коп. у ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" філія "Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця".

2.2. Правова позиція відповідача1, викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідач у наданому суду відзиві на позовну заяву (№729 від 23.06.2021 (вх№1089 від 24.06.2021)) зазначає про таке.

Підгаєцька міська рада (зазначена як Відповідач) заперечує проти позовних вимог Позивача, вважає позовні вимоги стосовно неї помилковими та безпідставними. Правова позиція відповідача обґрунтовується наступними нормами матеріального права.

В статті 128 ЦК України, що носить назву "Заперечення відповідача проти позову", зазначається, що після того, як особа одержала свою копію позовної заяви і ухвали про відкриття провадження у справі, вона, як відповідач, має право на подання письмового заперечення проти цього позову. В такому запереченні зазначаються докази, на які спирається таке заперечення.

Сторони в цивільному процесі - це особи, спір яких слід розглядати в суді. Щоб посісти становище сторони, позивач повинен легітимувати себе та відповідача, як заінтересованих у вирішенні справи осіб.

Правове становище сторін не пов`язано з дійсним існуванням матеріальних правовідносин між позивачем і відповідачем, оскільки передумовами порушення цивільного процесу є умови, які мають виключно процесуальне значення (статті 3,122 ЦПК). Однак у ході розгляду цивільної справи може бути виявлено, що позов пред`явлений не тією особою, якій належить право вимоги, чи не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто встановлено, що позивач чи відповідач не є правозобов`язаними суб`єктами матеріальних правовідносин.

Щодо випадків пред`явлення позову до належного відповідача, то можливість його зміни в законі передбачена ст.51 ЦПК ч.2 якої передбачає, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, то суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами прощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Під неналежним відповідачем розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визнання відповідача неналежним можливе тільки в судовому засіданні й тільки тоді, коли відбувається заміна. Лише у випадку заміни відповідач що вибуває, визнається неналежним. В іншому випадку відповідач, який міг би бути замінений, бере участь у справі, має весь комплекс прав та обов`язків, які надані йому ЦПК та ін.

При встановленні судом у судовому засіданні факту пред`явлення позову до неналежного відповідача при відсутності клопотання позивача він може залучити належного відповідача як співвідповідача.

На цьому також наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №705/3876/18.

Позивач, зазначивши у позовній заяві відповідачем Підгаєцьку міську раду, позиціонує останню як роботодавця покійного брата, до якого вона зверталася з приводу виплати заборгованості по заробітній платі, про що свідчить копія довідки ніби-то виданої відповідачем за №376 від 08 вересня 2020 року. Проте, розглянувши детально копію довідки ми бачимо, що її видала не Підгаєцька міська рада, її структурний підрозділ, а відокремлений підрозділ юридичної особи Філія "Великоберезовицька Дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор " Відкитого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26197661, місцезнаходження відокремленого підрозділу 47728, Тернопільська область, Тернопільський район, село Острів, вулиця Промислова, будинок 1, телефон 270437) повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, до якої належить відокремлений підрозділ - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31995099, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа публічного права або який здійснює функції з управління корпоративними правами держави у відповідній юридичній особі - Державна служба автомобільних доріг України, код ЄДРПОУ 00018112. Дані про юридичну особу та її відокремлені підрозділи підтверджуються копіями безкоштовних запитів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що додаються.

Підгаєцька міська рада, відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "По місцеве самоврядування є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, вона не є засновником чи співзасновником відокремленого підрозділу юридичної особи Філії "Великоберезовицька Дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор " Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України", а тому жодної юридичної відповідальності по зобов`язаннях, в тому числі фінансових, стосовно неї нести не може.

За вказаних обставин, викладені у відзиві фактичні дані, а також докази, що додані до нього, у повному обсязі спростовують позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно до Підгаєцької міської ради.

3. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд. Фактичні обставини встановлені судом. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи.

У відповідності до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Із змісту статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Із змісту статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розглянувши матеріали справи, доводи позивача, заперечення відповідача1, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані учасниками докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

При цьому суд керувався таким.

Як встановлено судом, і не заперечується відповідачами у справі, позивачка є законною спадкоємницею належних її братові ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 49 869 грн 82 коп., які є заборгованістю по заробітній платі ОСОБА_2 як колишнього працівника відповідача 2 - Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Так, позивачем доведено та, вказане не заперечується відповідачем2, що рідний брат позивачки - ОСОБА_2 працював на посаді сторожа Підгаєцького дорожньо-ремонтного пункту філії "Великоберезовицька ДЕД" Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

20 грудня 2019 брат позивачки - ОСОБА_2 помер, про що було видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Перед смертю брат заповіту не складав. Брат ніколи не був одружений і дітей у нього не було. На час смерті брата з ним проживали з числа спадкоємців першої та другої черги: його батько - ОСОБА_3 і позивачка - ОСОБА_1 . (довідка Галицької с/Ради №341 від 09.09.2020р.). Таким чином, позивачка вважає, що прийняла спадщину після брата, так як постійно з ним проживала в одному будинковолодінні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ). Таким чином, позивачка залишилася єдиним спадкоємцем за законом після смерті брата.

По питанню заборгованості по виплаті заробітної плати брата позивачка зверталася до відповідача2 і згідно Довідки Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за № 376 від 08.09.2020 їй було повідомлено, що станом на 01 вересня 2020 року заборгованість по заробітній платі її брата становить 49 869 грн 82 коп.

Слід відмітити, що відповідно до відмови Державного нотаріуса Підгаєцької державної нотаріальної контори від 05.06.2021 за № 331/01-16 підставою у відмові позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину стало те, що в силу положень чинного законодавства заробітна плата передається членам сім`ї померлого, і входить до складу спадщини тільки за відсутності членів сім`ї, які мають право на її одержання. При цьому нотаріус дійшов висновку, що заявниця ОСОБА_1 (позивачка в даній справі) є членом сім`ї померлих ОСОБА_2 (брат позивачки) та ОСОБА_3 (батька позивачки), а тому їй повинна бути передана заробітна плата належна померлим як члену їх сім`ї.

У відповідності із ст. 1227 Цивільного кодексу України cуми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Враховуючи зазначене суд вважає, що позивачка набула право на отримання за померлим братом та батьком грошових коштів у сумі коштів у сумі 49 869 грн 82 коп., які є заборгованістю по заробітній платі ОСОБА_2 , як колишнього працівника відповідача2 - Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а тому її позовні вимоги до відповідача2 Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог до відповідача1 - Підгаєцької міської ради, то суд погоджується з обґрунтованістю заперечень відповідача1, що він не є належним відповідачем у даній справі. При цьому слід враховувати, що вказані кошти, на які позивачка бажає визнати право власності є заробітною платою, яку не отримав її померлий брат саме від відповідача2, і ці кошти в даний час, як борг, перебувають саме у відповідача2. А тому не є, на думку суду, обґрунтованим зі сторони позивачки, на яких підставах, у даному випадку позивачкою заявлено позовні вимоги одночасно і до відповідача1 - Підгаєцької міської ради.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме, задоволенню підлягають позовні вимоги заявлені позивачкою до відповідача2 у даній справі, тоді як, у вимогах до відповідача1 у позові слід відмовити.

4. Судові витрати.

Відповідно до частин 1,2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом визнано Підгаєцьку міську раду неналежним відповідачем у справі, а заявлені вимоги щодо визнання права власності на спадкове майно стосуються коштів, які в даний час, як борг, перебувають саме у відповідача2, тому судові витрати в розмірі 908 грн 00 коп. суд покладає на відповідача2 - Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та вони підлягають стягненню в користь позивачки - ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково до відповідача 2 - Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

2. Визнати за позивачкою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , право власності на заробітну плату померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 рідного брата ОСОБА_2 в розмірі 49869 грн 82 коп. у Дочірньому підприємстві «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

3. У позові до відповідача1 Підгаєцької міської ради, вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільської області, 48000 - відмовити.

4. Судовий збір у сумі 908 грн 00 коп. покласти на відповідача2 - Дочірнє підприємство «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

5. Стягнути з Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (ідент. номер РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач1 - Підгаєцька міська рада, вул. Шевченка, 39, м. Підгайці, Тернопільської області, 48000; (код ЄДРПОУ 04058462);

Відповідач2 - Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. О. Кульчицької, 8 м. Тернопіль, 4600,1 (код ЄДРПОУ 31995099).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статей з 253 по 259 ГПК України подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення з складено 17.03.2022.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручити наручно особисто уповноваженим представникам за їх зверненням.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко