Постанова

від 20.06.2022 по справі 761/21898/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 червня 2022 року

м. Київ

справа № 761/21898/16-ц

провадження № 61-15427св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Журби С. О., Писаної Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просив:

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок стягнутих 25 листопада

2003 року Голосіївським районним судом міста Києва (справа

№ 2-3306/17 2003) з відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» (далі - ВАТ «Трест Київміськбуд-6») на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2 539,80 грн і на ліки у сумі 662,64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року, що є датою звернення із заявою до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві;

- зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у складі судді Притули Н. Г. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В., скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року й ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві» провести перерахунок позивачу щомісячних виплат на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін і поновлено його виконання.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат

ОСОБА_1 на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року, зокрема щомісячно стягувати на підгузки 2 539,80 грн та на ліки - 662,64 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у складі судді Таргонія Д. О. заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі поза межами передбаченого на виконання рішення строку.

Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в апеляційному суді розглянута неповноважним складом суду, що є порушенням норм процесуального права.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів Приходька К. П., Журби С. О., Писаної Т. О. заяву

ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що із заявою про ухвалення додаткового рішення до рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду в жовтні 2020 року, тобто зі спливом трирічного строку, передбаченого для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У вересні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для подальшого розгляду до апеляційного суду.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник вказує ту обставину, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск заявником строку, передбаченого для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення. Вважає, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року було зупинено виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі, виконання якого було поновлено постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року, а тому він не пропустив трирічний строк для звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Також зазначає, що розгляд його заяви про ухвалення додаткового рішення був здійснений неповноважним складом суду, що є порушенням частини третьої статті 270 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін. Зазначає, що зупинення провадження у справі і зупинення виконання судового рішення мають різний характер і наслідки. В даному випадку не відбулось зупинення відкритого касаційного провадження, а рішення апеляційного суду законної сили не втратило, так само, як і не відбулось зупинення перебігу строку давності на примусове виконання вказаного рішення суду. Також вказує на відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення і вимога щодо виправлення помилок в тексті рішення до цього переліку не входить.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2003 року зобов`язано ВАТ «Трест Київміськбуд-6», починаючи з 16 листопада 2003 року, сплачувати на користь позивача щомісячно витрати на підгузки в розмірі 322,83 грн і на ліки у розмірі 43,45 грн, а на майбутнє зі змінами цін - проводити відповідні перерахунки виплат на придбання підгузків і ліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 лютого 2006 року замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення цього суду від 25 листопада 2003 року з ВАТ «Трест Київміськбуд-6» на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

09 квітня 2015 року позивач звернувся до начальника відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві із заявою, в якій просив перерахувати (змінити) суми, стягнуті з боржника згідно з виконавчим листом, виданим Голосіївським районним судом міста Києва на підставі рішення від 25 листопада 2003 року, а саме: стягувати щомісячно з боржника кошти у сумі 3 202,44 грн з урахуванням збільшення цін на товари, визначені у судовому рішенні.

Оскільки відповідач не перерахував присуджені суми, позивач звернувся до суду та рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року зобов`язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат ОСОБА_1 на ліки та підгузки

з 01 березня 2016 року.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат

ОСОБА_1 на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року, зокрема вказати конкретні суми коштів, які підлягають перерахунку та стягненню з відповідача, а саме: щомісячно стягувати на підгузки 2 539,80 грн та на

ліки - 662,64 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду від не відповідає.

Щодо неповноважного складу суду

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється у тому самому складі суддів, які ухвалювали судове рішення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 13 квітня 2017 року, яким зобов`язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат ОСОБА_1 на ліки та підгузки

з 01 березня 2016 року, ухвалено Апеляційним судом міста Києвау складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В.

Указом Президента України Петра Порошенка від 29 грудня 2017 року

№ 452/2017«Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», зокрема, ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03 жовтня 2018 року опубліковано в газеті «Голос України» № 185 повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду.

На підставі зазначеного всі справи, які перебували в провадженні Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, були розподілені між суддями Київського апеляційного суду.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, справу призначено судді-доповідачу Приходько К. П., судді: Писана Т. О., Журба С. О., оскільки колегія суддів Апеляційного суду міста Києва, яка приймала рішення

від 13 квітня 2017 року, не могла бути визначена через ліквідацію Апеляційного суду м. Києва й, відповідно, не могла розглядати заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Схожий висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 09 липня 2021 року у справі № 2-3404/2009 (провадження № 61-2182ск19).

З огляду на вказане, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає порушень частини третьої статті 270 ЦПК України.

Щодо пропуску строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення

Залишаючи заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що вона подана до суду зі спливом трирічного строку, передбаченого для звернення з такою заявою.

В той же час, відповідно до частини другої статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як вбачається зі змісту частини третьої статті 270 ЦПК України та норм Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та строк на виконання рішення є різними видами строків у виконавчому провадженні, що не є тотожними.

Слід відмітити, що ані норми ЦПК України, ані Закону України «Про виконавче провадження» не встановлюють граничні строки на виконання рішень. Таким чином, закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання не свідчить про закінчення строку на виконання рішення, якщо останнє залишається невиконаним.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 12 вказаного Закону виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 1984 року позивач отримав трудове каліцтво, внаслідок якого став інвалідом І групи безстроково з постійним стороннім доглядом, паралічем обох ніг, повною втратою працездатності та втратою контролю над функціями тазових органів.

25 листопада 2003 року Голосіївський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 2-3306/17 2003, згідно з яким, зокрема, зобов`язав ВАТ «Трест Київміськбуд-6», починаючи з 16 листопада 2003 року, сплачувати на користь позивача щомісячно витрати на підгузки в розмірі 322,83 грн і на ліки у розмірі 43,45 грн, а на майбутнє зі змінами цін - проводити відповідні перерахунки виплат на придбання підгузків і ліків.

25 грудня 2003 року на виконання вказаного рішення суд видав виконавчий лист.

14 лютого 2006 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою замінив боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення цього суду від 25 листопада 2003 року з ВАТ «Трест Київміськбуд-6» на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

09 квітня 2015 року позивач звернувся до начальника відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві із заявою, в якій просив перерахувати (змінити) суми, стягнуті з боржника згідно з виконавчим листом, виданим Голосіївським районним судом міста Києва на підставі рішення від 25 листопада 2003 року, а саме: стягувати щомісячно з боржника кошти у сумі 3 202,44 грн з урахуванням збільшення цін на товари, визначені у судовому рішенні.

Оскільки відповідач не перерахував присуджені суми, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив зобов`язати відповідача зробити перерахунок стягнутих 25 листопада 2003 року Голосіївським районним судом міста Києва (справа № 2-3306/17 2003) з ВАТ «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2 539,80 грн і на ліки у сумі 662,64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року, що є датою звернення із заявою до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві; зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.

Таким чином, з матеріалів вказаної справи вбачається, що в даному випадку між сторонами вирішувався спір про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, а тому виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Апеляційний суд вказаного не врахував, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку, що строк на виконання рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року становить три роки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович