Ухвала

від 18.01.2023 по справі 761/21898/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 761/21898/16

провадження № 61-574ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду за ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2022 року справи за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (далі - управління ВДФСС України у м. Києві), у якій, з урахуванням уточнень, просив, а саме: зобов`язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві зробити перерахунок стягнутих 25 листопада 2003 року Голосіївським районним судом міста Києва (справа № 2-3306/17 2003) з відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки у розмірі 2 539, 80 грн і на ліки у розмірі 662, 64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року; зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою ОСОБА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано управління ВДФСС України у м. Києві провести перерахунок щомісячних виплат починаючи з 01 березня 2016 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 квітня 2020 року задоволено заяву управління ВДФСС України у м. Києві про заміну сторони у справі правонаступником та залучила управління ВДФСС України у м. Києві до участі у цій справі як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, у якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким виправити описку у рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року та зобов`язати саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат позивачу на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року щомісячно, стягувати на підгузки 2 539, 80 грн та на ліки 662, 64 грн.

Ухвалою Київського апеляційний суд від 27 липня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року (касаційне провадження № 61-8346ск22) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року відмовлено.

У грудні 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, а також відступити від висновків ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року (касаційне провадження № 61-13161ск22) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року відмовлено.

У січні 2022 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, а також відступити від висновків ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у цій справі.

Вивчивши клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї заяви з таких підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Оскільки Верховний Суд ухвалами від 16 вересня та 29 грудня 2022 року (касаційні провадження №№ 61-8346ск22, 61-13161ск22) дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, отже клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду також не підлягає задоволенню.

За таких обставин у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.

Крім того, подане клопотання ОСОБА_1 містить вимогу щодо оскарження ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2022 року.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що заявником окрім ухвали Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року,також оскаржується до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду й ухвала Верховного Суду від 16 вересня 2022 року з проханням відступити від висновку викладеному у ній за змістом.

Щодо касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року.

Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Отже, оскільки ОСОБА_1 повторно оскаржив у касаційному порядку одне й те ж саме судове рішення у тій самій справі, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Вивчивши вказану касаційну скаргу щодо касаційного оскарження ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2022 року Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.

Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.

Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто вказаними нормами не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Крім того у прохальній частині касаційної скарги заявник ставить ряд питань, які не відповідають межам розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеним статтею 400 ЦПК України, та не узгоджується із повноваженнями суду касаційної інстанції, встановлених статтею 409 ЦПК України.

Окрім цього, суд роз`яснює, що відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Також, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, та інше.

Керуючись пунктами 1, 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та ухвалу Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара