Ухвала
29 грудня 2022 року
місто Київ
справа № 761/21898/16-ц
провадження № 61-13161ск22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1
на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та ухвалу Верховного Суду від 16 вересня 2022 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, у якій з урахуванням уточнень просив:
- зобов`язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві зробити перерахунок стягнутих 25 листопада 2003 року Голосіївським районним судом міста Києва (справа № 2-3306/17 2003) з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2 539, 80 грн і на ліки у сумі 662, 64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року;
- зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою ОСОБА_1 .
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням від 18 листопада 2016 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішенням від 13 квітня 2017 року Апеляційний суд міста Києва частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Суд зобов`язав Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві провести перерахунок щомісячних виплат з 01 березня 2016 року.
Ухвалою від 02 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про заміну сторони у справі правонаступником та залучила Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до участі у цій справі як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.
Постановою від 05 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, у якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким виправити описку у рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року та зобов`язати саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат позивачу на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року щомісячно, стягувати на підгузки 2 539, 80 грн та на ліки 662, 64 грн.
Ухвалою від 27 липня 2022 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
ОСОБА_1 26 серпня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року.
Ухвалою від 16 вересня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 у грудні 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку повторно направив до Верховного Суду касаційні скарги, у яких просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, а також відступити від висновків ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2022 року.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
У відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині вимог скарги щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року
В пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на те саме судове рішення.
Враховуючи, що ухвала Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року раніше оскаржена до суду касаційної інстанції за касаційною скаргою ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої постановлено ухвалу від 16 вересня 2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження, цим Судом не встановлено правових підстав для повторного розгляду поданих ОСОБА_1 касаційних скарг.
Верховний Суд констатує, що у пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено як безумовну підставу для відмови у відкритті касаційного провадження у разі, якщо заявнику раніше було відмовлено у відкритті касаційного провадження за його скаргою на ті самі судові рішення. Винятки, за наявності яких особа може повторно звернутися до суду касаційної інстанції, у процесуальному законодавстві не передбачені.
У частині вимог скарги щодо оскарження ухвали Верховного Суду від 16 вересня 2022 року
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до статті 419 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Таким самим є процесуальний статус ухвал Верховного Суду.
Відповідно, виходячи з принципу інстанційності судової системи та остаточності судових рішень суду касаційної інстанції, ухвали Верховного Суду не входять до переліку тих судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Верховного Суду від 16 вересня 2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження не переглядається в касаційному порядку відповідно до частини першої статті 389 та статті 419 ЦПК України.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 3 частини другої статті 394, статтею 419 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року та ухвалу Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії, відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2022 |
Оприлюднено | 06.01.2023 |
Номер документу | 108262288 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Погрібний Сергій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні