Ухвала

від 26.07.2022 по справі 761/21898/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 761/21898/16-ц Номер провадження 22-з/824/534/2022Головуючий у суді першої інстанції Притула Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції Поливач Л.Д.27 липня 2022 року місто Київ

Номер справи 761/21898/16-ц

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),

суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

секретар судового засідання: Сіра Ю.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування України у місті Києві

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії та вирішуючи з ініціативи суду питання про виправлення описки у судовому рішенні,

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою, у якій з урахуванням уточнень просив :

- зобов`язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зробити перерахунок стягнутих 25 листопада 2003 року Голосіївським районним судом міста Києва (справа №2-3306/17 2003) з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2539,80 грн і на ліки у сумі 662,64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року;

- зобов`язати відповідача на майбутнє зі зростанням цін у торговельній мережі проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.

Рішенням Шевченківський районний суд міста Києва від 18 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

13 квітня 2017 року Апеляційний суд міста Києва ухвалив рішення, яким скасував вказане рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року й ухвалив нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково, зобов`язав відповідача провести перерахунок позивачу щомісячних виплат з 01 березня 2016 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 квітня 2020 року було задоволено заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про заміну сторони у справі правонаступником та залучено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві до участі у цій справі як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року ухвалене у цій справі рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, згідно вимог якої просив суд ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким виправити описку у рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року та зобов`язати саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат позивачу на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року - щомісячно стягувати на підгузки 2539,80 грн, на ліки - 662,64 грн.

В обґрунтування вимог своєї заяви ОСОБА_1 посилався на те, що для примусового виконання рішення ухваленого у цій справі він звернувся із відповідною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м.Києві та просив переказувати йому щомісячно кошти, що були заявлені ним в позовній заяві у цій справі, з урахуванням поданого ним клопотанням від 13 липня 2016 року, а саме переказувати йому щомісячно кошти на особистий рахунок в банку на підгузки у розмірі 2539,80 грн та на ліки в сумі 662,64 грн. Проте, всупереч постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року Управління відмовило у здійсненні таких виплат. Вказував, що у виданому судом першої інстанції виконавчому листі було неправильно зазначено боржником Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який як юридична особа взагалі припинений. Враховуючи той факт, що позивач у поданій до суду позовній заяві вказував конкретні суми, що підлягають перерахунку та стягнення з відповідача, яким являється саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві, заявник, був змушений звернутись до суду із цією заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Згідно з частиною третьою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється у тому самому складі суддів, які ухвалювали судове рішення по справі.

Убачається, що рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у цій справі було ухвалено у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Соколової В. В.

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017«Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», зокрема, ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03 жовтня 2018 року опубліковано в газеті «Голос України» № 185 повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи Київського апеляційного суду.

На підставі зазначеного всі справи, які перебували в провадженні Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, були розподілені між суддями Київського апеляційного суду.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідно до частини 5 статті 31 ЦПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Найбільш територіально наближеним до Апеляційного суду міста Києва є Київський апеляційний суд, а відтак цей суд є повноважним на розгляд вказаної заяви ОСОБА_1 .

Крім того, дана справа за заявою ОСОБА_1 неодноразово перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції, де постановою Верховного Суду від 21 червня 2022 року ухвалу Київського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року про залишення без розгляду вказаної заяви позивача було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2022 року справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого - судді Поливач Л.Д., суддів Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.

Ураховуючи ту обставину, що Апеляційним судом міста Києва справа розглядалася у судовому засіданні, відтак, згідно із вимогами частини третьої статті 270 ЦПК України, розгляд вказаної заяви також здійснюється апеляційним судом у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання апеляційного суду учасники справи (їх представники) не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та дату розгляду заяви, у судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися. Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від сторін та їх представників не надходило.

Крім того, у поданій до суду заяві про ухвалення додаткового судового рішення позивач ОСОБА_1 просив апеляційний суд проводити розгляд справи за його відсутністю у зв`язку із неможливістю його явки у судове засідання за станом здоров`я.

Враховуючи той факт, що частиною четвертою статті 270 ЦПК України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважав за можливе провести розгляд заяви за відсутності нез`явившихся учасників справи та їх представників.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

З матеріалів справи убачається, що у червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві про зобов`язання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зробити перерахунок, стягнутих за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2003 року (справа №2-3306/17) з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат на підгузки в сумі 2539,80 грн і на ліки у сумі 662,64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року, на майбутнє при зростанні цін у торговельній мережі, виконавчою службою проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою позивача.

13 липня 2016 року ОСОБА_1 під час розгляду справи у суді першої інстанції звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої остаточно просив суд: 1) зобов`язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зробити перерахунок, стягнутих за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2003 року (справа №2-3306/17) з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» на користь позивача щомісячних виплат та стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_1 щомісячно виплати на підгузки у розмірі 2539,80 грн і на ліки в сумі 662,64 грн, починаючи з 09 квітня 2015 року; 2) на майбутнє, при зростанні цін у торговельній мережі, відповідачем по справ проводити перерахунки виплат на ліки та підгузки за заявою ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року, занесеної до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про заміну відповідача з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві, а також виключено із числа відповідачів у справі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже, позовні вимоги у цій справі були пред`явлені відповідачем лише до одного відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві про зобов`язання вчинити дії було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, скасовано рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року та ухвалено по справі нове, яким позовні вимоги задоволено частково та зобов`язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві здійснити перерахунок щомісячних виплат ОСОБА_1 на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року.

З мотивувальної частини вказаного судового рішення убачається, що суд апеляційної інстанції установив, що 09 червня 2004 року БУ-54 ВАТ Трест «Київміськбуд» передало, а Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Києві отримало особову справу №10/184-476 потерпілого на виробництві - ОСОБА_1 . Таким чином, саме з вказаної дати суд уважав, що в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Києві виник обов`язок по сплаті позивачу страхових виплат та наданню соціальних послуг.

При цьому, вважав, що посилання представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Києві на те, що позивач відмовився від соціальних виплат та закрив банківський рахунок, в зв`язку з чим Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві виплати були припинені, не може бути підставою для відмови у здійснені перерахунку, оскільки в статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» такої підстави не зазначено. Тому закриття позивачем банківського рахунку та відмова позивача отримувати виплати від Фонду, не є підставою для припинення або відмови у виплаті призначених в судовому порядку щомісячних страхових платежів та не звільняє Фонд від обов`язку проводити перерахунок призначених сум.

Відтак, у зв`язку із невзяттям місцевим судом до уваги вказаних обставин та положень спеціального законодавства, Апеляційний суд міста Києва дійшов висновку про скасування рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року з ухваленням у справі нового про часткове задоволення позову шляхом зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві провести позивачу перерахунок щомісячних платежів на ліки та підгузки в установленому статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» порядку, оскільки саме в зазначений спосіб підлягає захисту його порушене право на соціальний захист.

Таким чином, апеляційний суд у своєму рішенні фактично вирішив питання про зобов`язання відповідача, тобто, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві провести позивачеві вказаний розрахунок.

Однак, у резолютивній частині рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року зазначено, що судом було покладено зобов`язання провести такий розрахунок на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві.

Указане вважається опискою, оскільки відповідачем у цій справі виступало лише Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві, та згідно мотивувальної частини вказаного судового рішення саме на нього апеляційний суд уважав необхідним покласти обов`язок із проведення вищевказаного перерахунку.

Крім того, під час перегляду справи у касаційній інстанцій суду була надана копія наказу голови комісії з припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 26 травня 2017 року за №620, яким було припинено юридичну особу - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві шляхом реорганізації - приєднання Управління до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 квітня 2020 року задоволено заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про заміну сторони у справі правонаступником. Залучено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві до участі у справі № 761/21898/16-ц як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року залишено без змін.

У пункті 69 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на наведену оцінку доводів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову. Крім того, вона звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції поклав обов`язок з перерахунку страхових виплат на «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві», хоча юридичної особи з таким найменуванням не існує, а спірні правовідносини виникли з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві.

Так, як було зазначено вище, порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені статтею 270 ЦПК України.

Тлумачення статті 270 ЦПК України свідчить про те, що перелік підстав, за яких суд ухвалює додаткове рішення є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Аналіз заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення свідчить про те, що заявник фактично просить ухвалити додаткове рішення, яким виправити описку в рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у частині зазначення особи відповідача, на якого покладено обов`язок із проведення розрахунку, а саме його правонаступником - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м.Києві, а також просить вказати конкретні суми щомісячних витрат, які він бажав отримувати за наслідками проведеного відповідачем перерахунку сум, раніше стягнутих рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2003 року.

Частиною першою статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити в рішенні допущені чи ухвалені описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Арифметичні помилки - це посилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути невірний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу або невірний розрахунок розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Отже, враховуючи той факт, що положення статті 270 ЦПК України містить вичерпний перелік випадків та підстав для ухвалення додаткового судового рішення, а також наявність визначеного процесуальним законом окремого механізму виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку, що подана ОСОБА_1 заява про ухвалення додаткового рішення шляхом виправлення в рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року описки в частині зазначення особи боржника, на якого судом було покладено обов`язок із проведення перерахунку, а саме правонаступника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, не підлягає задоволенню.

Крім того, не може бути задоволена заява ОСОБА_1 у частині зазначення конкретних сум, на які відповідач зобов`язаний провести перерахунок сум, стягнутих рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2003 року, оскільки рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року було частково задоволені позов ОСОБА_1 та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок щомісячних виплат ОСОБА_1 на ліки та підгузки з 01 березня 2016 року, здійснення якого передбачено статтею 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позовних вимог щодо неправильності проведення відповідачем такого розрахунку, а також спору щодо розміру сум, нарахованих за наслідками здійснення такого розрахунку, у цій справі не заявлялось.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі незгоди з мотивувальною частиною судового рішення чи висновками суду щодо заявлених вимог, особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Зі змісту рішення суду апеляційної інстанції не вбачається того, що судом не було вирішено якусь із заявлених позовних вимог або щодо певної вимоги не визначено способу виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення, передбачені статтею 270 ЦПК України, у зв`язку з чим заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Проте, встановивши за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 ту обставину, що у резолютивній частині рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року було допущено описку у зазначенні особи відповідача, на якого був покладений обов`язок із здійснення вищевказаного перерахунку, а також зважаючи на порушене позивачем у заяві питання про виправлення описки шляхом ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність виправлення вказаної описки на підставі статті 269 ЦПК України з власної ініціативи.

При цьому, виправляючи описку у резолютивній частині вказаного судового рішення, апеляційний суд вважає необхідним зазначити правильне найменування відповідача, який входив до складу учасників справи станом на день ухвалення цього рішення, а саме замість «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві» вказати правильне найменування відповідача, а саме «Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві», оскільки це відповідатиме хронології ухвалених судами рішень у цій справі, зважаючи на постановлену Великою Палатою Верховного Суду ухвалу від 02 квітня 2020 року про заміну сторони у справі правонаступником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Виправити описку, допущену в другому абзаці резолютивної частини рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року у цій справі щодо зазначення найменування відповідача, а саме замість «Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві» вказати правильне «Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Києві».

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повна ухвала складена 05 серпня 2022 року.

Судді Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна