16/244
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2007 Справа № 16/244
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білецька Л.М. (доповідач)
суддівНауменко І.М., Голяшкін О.В.
при секретарі судового засідання:Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивачаПредставник позивача у судове засідання не з"явилися , про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
від відповідача:Представник відповідача у судове засідання не з"явилися , про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства “Олександрійського заводу поліграфічної техніки”, м. Олександрія
на постановувід 19.10.06р.
господарського судуКіровоградської області
у справі№ 16/244
за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград
доВідкритого акціонерного товариства “Олександрійського заводу поліграфічної техніки”, м. Олександрія
проСтягнення 19160 грн. 01 коп.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 19.10.06 р. у справі №16/244 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград задовленні повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції в сумі 19160 грн. 01 коп.
Постанова мотивована тим, що згідно звіту “Про зайнятість та працевліштування інвалідів” у 2005р. на підприємстві повинні були працювати 3 інваліда, а фактично не працював жодний інвалід, відповідачем передбачені законом заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не вживались.
Відповідач не погодився з постановою суду, подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини. Особа не є винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів, щодо належного виконання зобов'язання. Зазначає, що підприємство не мало можливості працевлаштувати необхідну кількість інвалідів, згідно вимог Закону, оскільки у підприємства накопичувались борги по заробітній платі, податкам та обов'язковим платежам, внаслідок чого проводилося скорочення чисельності працівників, що не давало можливості працевлаштувати будь-кого.
Відповідно до ухвали господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2005р. відносно ВАТ „Поліграфтехніка” порушено справу про банкрутство №10/167. Таким чином, підприємство, отримані за 2005 рік прибутки направляло на погашення заборгованості перед кредиторами –Управлінням пенсійного Фонду України, Податковою інспекцією та інші, отже, прибутку, який би залишився в розпорядженні підприємства після всіх податків і зборів не було, тому адміністративно-господарські санкції підприємством не сплачувались.
Компетенція адміністративного суду не розповсюджується на вимоги про стягнення штрафних санкцій. Розгляд справ про стягнення боргів за невиконання зобов'язань, якими, зокрема, є зобов'язання ВАТ „Поліграф техніка” по сплаті адміністративно-господарських санкцій КОВ ФСЗІ за порушення ст..ст.19,20 Закону, входить до компетенції господарського суду і врегульований положеннями Господарського процесуального кодексу. Пунктом 1 ч.1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Просить апеляційну скаргу задовольнити, провадження по справі закрити, як безпідставне.
Представник позивача заперечення на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2006р. апеляційна скарга прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 18.12.2006р., ухвалою суду від 18.12.2006р. розгляд справи відкладено до 23.01.2007р.
Строк розгляду апеляційної скарги ВАТ «Олександрійський завод поліграфічної техніки», м. Олександрія закінчувався 23.01.2007р. Суддя-доповідач по справі Білецька Л.М. звернулась з клопотанням про продовження строку розгляду справи на один місяць. Ухвалою суду від 23.01.2007р. розгляд справи відкладено на 13.02.2007р.
У судове засіданні представники сторін не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши думку представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, інші матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об'єднані), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Згідно з п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95р. №314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина відповідача у нестворенні робочих місць для інвалідів, яка полягає у тому , що він не вжив ніяких заходів щодо створення таких робочих місць, не передбачив у колективному договорі відповідні заходи, не затвердив посадові інструкції на робочі місця інвалідів, не повідомив відповідні органи про свою потребу у інвалідах і про можливість їх працевлаштування.
Заперечуючи проти позову, і у апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що він визнаний банкрутом і у справі про банкрутство запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У матеріалах справи є ухвала про порушення провадження в справі про банкрутство від 5 серпня 2005 року, у п.5 якої зазначено, що вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача у цій справі.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів- це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів( обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів , спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Положення ст. 12 Закону, яка встановлює , зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку, штраф, пеню, інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у відповідності до вимог цього Закону, де наведено поняття мораторію. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після дати введення його в дію, а розповсюджується тільки на ті вимоги, які виникли до його введення.
Мораторій щодо боржника введено 5 серпня 2005 року, а вимоги стосуються стягнення штрафних санкцій за весь 2005 рік, що не можна визнати обґрунтованим. На цій підставі сума штрафних санкцій підлягає зменшенню і штраф підлягає стягненню тільки за період серпень-грудень 2005 р. ( за 4 міс), виходячи з такого розрахунку: середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача складає 6 386, 67 грн. : 12 міс.= 532, 16 грн. середньомісячна заробітна плата* 4 міс. = 2 129 грн., які і підлягають стягненню з відповідача за не створення робочих місць для інвалідів. Тому висновки суду першої інстанції про те, що всі вимоги у цій справі є конкурсними вимогами, суперечать фактичним обставинам справи.
Що стосується доводів про підсудність цієї справи господарському суду за правилами господарського судочинства , а не КАСУ, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і їм дана правильна оцінка в постанові суду першої інстанції.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом помилково здійснено провадження у справі за нормами ГПК, але останнє судове засідання проведено за нормами КАСУ і у відповідності до цих норм прийнята постанова у справі.
За таких обставин, постанову суду першої інстанції слід скасувати частково, апеляційну скаргу –задовольнити частково. Стягнути з Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Олександрія на користь відкритого акціонерного товариства “Олександрійського заводу поліграфічної техніки”, м. Олександрія –штрафні санкції у розмірі 2 129 грн. 00 коп. В іншій частині позову –відмовити.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 201, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Олександрійського заводу поліграфічної техніки”, м. Олександрія –задовольнити частково.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2006р. по справі № 16/244 –скасувати частково.
Стягнути з Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Олександрія (р/р №31214230600006 ВДК в м. Олександрія Банк: Управління Держказначейства в Кіровоградській області, МФО 823016, код 24146085) на користь відкритого акціонерного товариства “Олександрійського заводу поліграфічної техніки”, м. Олександрія (р/р №26005000529001 в КРУ ВАТ КБ „Надра” МФО 323602, код 02424843) штрафні санкції у розмірі 2 129 грн. 00 коп.
В іншій частині позову –відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В.Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2007 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1051266 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Тищик Ірина Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні